Рішення № 93588985, 16.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3627/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківського міського центру зайнятості, м.Харків до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м.Харків про стягнення коштів 33079,29 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення з останнього коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 у сумі 33079,29 грн.

Також, позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати у сумі 2102,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані ст.1173 ЦК України та позивачем наголошено, що за період з 08.05.2020 по 02.09.2020 ОСОБА_1 Харківським міським центром зайнятості було перераховано матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 33079,29 грн., проте як рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 по справі №520/4259/2020 визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління ПФУ в Харківській області №711 від 20.02.2020 відносно ОСОБА_1 , зобов`язано Головне Управління ПФУ м.Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з 19.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3627/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

02.12.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 28274), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Харківського міського центру зайнятості. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями управління та понесеними витратами Харківського міського центру зайнятості.

10.12.2020 позивач до суду надав відповідь на відзив (вх.№28969), в якій наполягає на заявлених вимогах, наголошуючи при цьому на неправомірність дій Головного управління ПФУ, які полягали у безпідставній відмові останнього у призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого позивачу було завдано збитків у сумі 33079,29 грн.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

08.05.2020 ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості. Згідно поданої заяви від 07.05.2020 та у відповідності до Закону України "Про зайнятість населення" йому було надано статус безробітного 08.05.2020 року.

Згідно з Наказом № НТ200508 від 08.05.2020 ОСОБА_1 допомога по безробіттю призначалась як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу (360 к.д.) на період з 08.05.2020 по 02.05.2021.

Відповідно до Наказу № НТ200908 від 08.09.2020 ОСОБА_1 припинено реєстрацію 03.09.2020 (подання письмової заяви про зняття з реєстрації як безробітного).

За період з 08.05.2020 по 02.09.2020 ОСОБА_1 Харківським міським центром зайнятості було перераховано матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 33079,29 грн., що підтверджується Довідкою про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення ОСОБА_1 .

04.09.2020 ОСОБА_1 надав до Харківського міського центру зайнятості інформацію з електронного кабінету ПФУ про призначення йому пенсії за вислугу років з 19.02.2020 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року по справі №520/4259/2020.

Зазначеним рішенням Харківського окружного адміністративного суду рішення Головного управління ПФУ в Харківській області № 711 від 20.02.2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років втзнано протиправним та скасовано, зобов`язано Головне управління ПФУ м.Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 19.02.2020.

Харківським міським центром зайнятості було прийнято наказ № 486 від 01.10.2020 щодо повернення Головним управлінням ПФУ в Харківській області коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 08.05.2020 по 02.09.2020 року в сумі 33079,29 грн.

З метою досудового врегулювання спору зазначений наказ разом з листом - претензією № ХМЦЗ-02-10135 від 01.10.2020 року було направлено на адресу Головного управління ПФУ в Харківській області з пропозицією повернути кошти. Вказана претензія була залишена без задоволення.

Надаючи з урахуванням вищевикладеного правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, а відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Згідно з пунктом 7 цього Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою; довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, а пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Положенням пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону. Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", і така виплата відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася би у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про наявність шкоди у позивача та причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у Постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 915/282/17, від 10.04.2018 у справі № 927/455/17 та від 07.12.2018 у справі № 922/3435/17.

Отже, своїми неправомірними діями відповідач завдав позивачу матеріальну шкоду в розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 33079,29 грн. та повинен її відшкодувати.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для відхилення посилань відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73 - 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) на користь Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137 А, код ЄДРПОУ 36224721) кошти у сумі 33079 грн. 29 коп. та 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "16" грудня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне