Рішення № 93588790, 16.12.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 Справа № 917/1576/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», 36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б,

до Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, бул. Пушкіна, буд. 8, оф. 1,

про стягнення 15 387,97 грн.

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит» про стягнення 15 387,97 грн., з яких 15 354,68 грн. – пеня за несвоєчасну оплату за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р., 33,29 грн. – 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.10.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 06.11.2020 р. відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит» про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач виконав оплату за поставлену електричну енергію з порушенням строків, визначених договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р., чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеними договорами та законом.

Відповідач у відзиві № 39 від 03.11.2020 р., вх. № 12346 від 05.11.2020 р., проти позову заперечує, стверджуючи про наступне:

- позивачем не було надано відповідачу можливості вибору комерційної пропозиції з одним із варіантів способу оплати;

- відповідачем було самостійно обрано варіант способу оплати електричної енергії «за фактично відпущену електричну енергію»;

- термін «авансовий платіж», зазначений у Комерційній пропозиції, яка діяла у I кварталі 2019 року, та термін «попередня оплата», зазначений у Комерційній пропозиції, яка діяла у IV кварталі 2019 року, не є тотожними;

- позивачем без внесення змін до договору № 21500597 від 01.01.2019 р. застосовуються різні редакції Комерційної пропозиція № 1-УП.

У відповіді на відзив № 18-2/3243 від 23.11.2020 р. (вх. № 13205 від 26.11.2020 р.) позивач стверджує, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р. не оскаржений та не спростований, тому всі права, набуті його сторонами, повинні безперешкодно здійснюватись, а створені обов`язки підлягають виконанню. Крім того, позивач зазначає, що поняття «авансовий платіж» та «попередня оплата», що містяться у комерційних пропозиціях до вказаного договору, не протирічать один одному.

07.12.2020 року до суду надійшли заперечення Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит» № 45 від 30.11.2020 р. (вх. № 13573 від 07.12.2020 р.), у яких відповідач наголошує на тому, що поняття «авансовий платіж» та «попередня оплата» не є тотожними за визначенням, а надані позивачем комерційні пропозиції до договору № 21500597 від 01.01.2019 р., з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою вказаного договору.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

20.06.2007 року між ВАТ «Полтаваобленерго» (на даний час згідно зі змінами до статутних документів – АТ «Полтаваобленерго») та Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит» було укладено договір про постачання електричної енергії № 597 (а.с. 215-219), відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії (АТ «Полтаваобленерго») постачає електричну енергію (як різновид товару) Споживачу (ПП «Приватна телекомпанія «Візит») для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 590,93 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р., постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно з п. 5.2.2 Правил постачальник електричної енергії зобов`язаний, зокрема, укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності з постачання електричної енергії.

Пунктом 3.1.7 Правил визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Отже, Правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено, що постачання електричної енергії здійснюється, зокрема, на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеного у встановленому порядку.

Відповідно до п. 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Приватним підприємством «Приватна телекомпанія «Візит» було підписано Заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг 21500597 на умовах Комерційної пропозиції № 1-УП.

Відповідно до умов вказаного договору Постачальник (ТОВ «Полтаваенергозбут») зобов`язувався продавати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач (ПП «Приватна телекомпанія «Візит») – оплачувати Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

У Комерційній пропозиції № 1-УП, яка є Додатком до даного договору, вказано, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року, при цьому строк постачання електричної енергії починається з 01.01.2019 року.

Відповідно до п. 6.2 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р. Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно з комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р. (редакції за I-III квартали 2019 року) оплата вартості електричної енергії здійснюється виключно на рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника універсальних послуг до 14:00 години 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, авансовим платежем в розмірі 100 % вартості очікуваних обсягів споживання електричної енергії. У разі якщо вартість спожитої електроенергії перевищить вартість замовлених договірних величин, остаточний розрахунок проводиться протягом п`яти робочих днів від дня отримання рахунка.

Починаючи з IV кварталу 2019 року пункт щодо умов та термінів оплати викладено в новій редакції, а саме: «Оплата вартості електричної енергії здійснюється на умові 100 %-ї попередньої оплати в розмірі фактично спожитої електричної енергії в місяці, що передує поточному, за ціною, що встановлена на розрахунковий період. Попередня оплата здійснюється виключно на рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника до 14:00 години 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду».

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за електричну енергію розрахувався з порушенням зазначених у ньому строків, з огляду на що заявив до стягнення з Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит» 15 387,97 грн., з яких 15 354,68 грн. – пеня за несвоєчасну оплату за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р., 33,29 грн. – 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р. з додатками, акти за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р. за період березня 2019 року – лютого 2020 року, липня 2020 року, рахунки за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р. за період березня 2019 року – березень 2020 року, липня-серпня 2020 року, реєстр надходжень платежів по Приватному підприємству «Приватна телекомпанія «Візит» та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: лист № 41 від 10.04.2019 р., лист № 85 від 29.10.2019 р. з додатком, лист-відповідь № 02-9-1/3791 від 27.11.2019 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р., що підтверджено актами по вказаному договору за період березня 2019 року – лютого 2020 року, липня 2020 року та не спростовано відповідачем. Останній в порушення прийнятих на себе зобов`язань за отриманий товар розрахувався з порушенням зазначених у договорі строків.

Водночас, у відзиві на позов відповідач зазначає, що позивачем без внесення змін до договору № 21500597 від 01.01.2019 р. застосовуються різні редакції Комерційної пропозиція № 1-УП.

Дані твердження Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит» суд не приймає з огляду на наступне:

Відповідно до 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Приватним підприємством «Приватна телекомпанія «Візит» було підписано Заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг 21500597 на умовах Комерційної пропозиції № 1-УП

Згідно з п. 3.1.5 Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному веб-сайті, про що повідомити Регулятора.

Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку (п. 3.1.1 Правил).

Пунктом 3.3.1 Правил визначено, що Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі, оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Згідно з 3.3.2 Правил Постачальник універсальних послуг оприлюднює ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті та на своїх інформаційних стендах у центрах обслуговування споживачів.

Також відповідно до п. 3.3.3 Правил Постачальник універсальних послуг формує ціну на універсальні послуги відповідно до затвердженої Регулятором методики (порядку) розрахунку ціни електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг визначається за результатами проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг.

Якщо конкурс на визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики із дотриманням вимог закону.

Пунктом 5.3.2 Правил передбачено, що Постачальник універсальних послуг зобов`язаний, зокрема, оприлюднювати та оновлювати на своєму власному веб-сайті Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, інформацію про умови постачання, ціни на електричну енергію, про право споживача на вибір електропостачальника, ціни на універсальні послуги (не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування).

Позивачем підтверджено, а відповідачем не спростовано, що комерційні пропозиції з вищезазначеною інформацією оприлюднювались на веб-сайті Постачальника універсальних послуг ТОВ «Полтаваенергозбут» в порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Також судом встановлено, що ціни на універсальні послуги ТОВ «Полтаваенергозбут» розраховувались відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 р. № 1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги». Безпосередні ціни на електричну енергію вказані у редакціях Комерційної пропозиції № 1-УП на відповідний квартал 2019 та 2020 років.

Доказів оскарження відповідачем у визначеному законом порядку вартості універсальних послуг Постачальника до суду не надано.

Крім того, відповідно до п. 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідач з лютого 2019 року по серпень 2020 року здійснював оплату за поставлену позивачем електричну енергію, що підтверджується реєстром надходжень платежів (а.с. 162-163) та не заперечується відповідачем.

А отже, вважається, що ПП «Приватна телекомпанія «Візит» погоджувалась з публічними комерційними пропозиціями, що містилися в належним чином оприлюднених редакціях комерційної пропозиції № 1-УП до договору № 21500597 від 01.01.2019 р.

Термін «авансовий платіж», зазначений у Комерційній пропозиції, яка діяла у I кварталі 2019 року, та термін «попередня оплата», зазначений у Комерційній пропозиції, яка діяла у IV кварталі 2019 року, не є повністю тотожними, як про це вірно зазначає відповідач у відзиві № 39 від 03.11.2020 р. (вх. № 12346 від 05.11.2020 р.) та запереченнях № 45 від 30.11.2020 р. (вх. № 13573 від 07.12.2020 р.).

Так, згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії авансовий платіж - часткова оплата (у розмірі, обумовленому договором) заявленого на наступний розрахунковий період обсягу електричної енергії, яка здійснюється до початку розрахункового періоду.

Водночас, попередня оплата, відповідно до вказаного пункту Правил, - оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді.

Отже, дані терміни різняться за обсягом оплати (часткова та повна), що здійснюється до початку розрахункового або планового періоду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, сторони у Комерційних пропозиціях за I-III квартали 2019 року узгодили, що частка авансового платежу, що підлягає сплаті Споживачем, становить 100 %, а отже, таким чином фактично усунули вищезазначені розбіжності.

У відзиві № 39 від 03.11.2020 р. (вх. № 12346 від 05.11.2020 р.) та запереченнях № 45 від 30.11.2020 р. (вх. № 13573 від 07.12.2020 р.) відповідач заперечує чинність комерційних пропозицій до договору № 21500597 від 01.01.2019 р., а також вказує, що Приватним підприємством «Приватна телекомпанія «Візит» було запропоновано позивачу оформити Додаток № 3 до договору № 21500597 від 01.01.2019 р. в паперовій формі та самостійно обрано вказаний у додатку варіант способу оплати електричної енергії «за фактично відпущену електричну енергію».

Водночас, згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, чим закріплено презумпцію правомірності правочину.

Відповідачем не надано суду доказів визнання недійсним судом Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг чи комерційної пропозиції № 1-УП, на умовах якої відповідач приєднався до вказаного договору шляхом подання відповідної заяви-приєднання. Матеріалами справи також спростовуються твердження про нечинність змін до комерційної пропозиції № 1-УП до договору № 21500597 від 01.01.2019 р. щодо ціни на електричну енергію та інших умов, про що суд зазначав вище.

Крім того, у відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Абз. 3, 4 п. 3.1.7 Правил визначено, що якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Відповідачем не подано до суду належних доказів щодо досягнення сторонами згоди на укладення запропонованого Приватним підприємством «Приватна телекомпанія «Візит» Додатку № 3 до договору № 21500597 від 01.01.2019 р. в паперовій формі, а тому посилання відповідача на нього є безпідставними.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.11 договору № 21500597 від 01.01.2019 р. визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором Постачальник має право вимагати сплату пені.

Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором.

Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до комерційної пропозиції № 1-УП до договору № 21500597 від 01.01.2019 р. у разі несвоєчасної оплати платежі, обумовлених цією комерційною пропозицією, у тому числі нездійснення попередньої оплати та оплати додатково замовлених обсягів купівлі електричної енергії, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання Споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 15 302,66 грн. пені на попередню оплату (а.с. 87-88), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення пеню за активну електричну енергію в сумі 52,02 грн. та 3% річних.

Як зазначено вище, комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р. (редакції за I-III квартали 2019 року) встановлено, що у разі якщо вартість спожитої електроенергії перевищить вартість замовлених договірних величин, остаточний розрахунок проводиться протягом п`яти робочих днів від дня отримання рахунка. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, користуючись своїм правом, надавав позивачу заяви про коригування обсягів споживання електричної енергії у 2019р., однак оскільки спожтвачем надано заяву про коригування очікуваних обсягів споживання на серпень-грудень 2019р. - 15 серпня 2019р., то відповідно до умов комерційної пропозиції (якою передбачено право коригування до 14 числа включно) очікувані обсяги скориговано з вересня 2019р.

Як вбачається з розрахунку (а.с. 89), пеня за активну електричну енергію нарахована за прострочення сплати рахунку № А21500597 від 31.05.2019 р. на суму 108 805,32 грн. та рахунку № А21500597 від 31.07.2020 р. на суму 112 968,70 грн.

Однак, на рахунку № А21500597 від 31.07.2020 р. на суму 112 968,70 грн., копія якого надана позивачем, відсутня відмітка щодо отримання його відповідачем та підпис представника ПП «Приватна телекомпанія «Візит». Інші докази отримання відповідачем вказаного рахунку в матеріалах справи також відсутні, так само як і докази неотримання рахунку з вини споживача. Таким чином, враховуючи відсутність підстав для нарахування пені за активну електричну енергію за прострочення сплати рахунку № А21500597 від 31.07.2020 р. на суму 112 968,70 грн., вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 32,42 грн.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму, позивачем приведено розрахунок 3% річних в розмірі 33,29 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 20).

Враховуючи відсутність належних доказів пропущення Приватним підприємством «Приватна телекомпанія «Візит» строку оплати рахунку за електричну енергію № А21500597 від 31.07.2020 р. на суму 112 968,70 грн., суд здійснив перерахунок розміру 3% річних за прострочення здійснення оплати за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 28,39 грн.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит» 15 335,08 грн. пені за несвоєчасну оплату за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р., 32,42 грн. пені за активну електричну енергію , 28,39 грн. 3 % річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного:

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 098,65 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Приватна телекомпанія «Візит» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, бул. Пушкіна, буд. 8, оф. 1, код ЄДРПОУ 13932372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б, код ЄДРПОУ 42223804) 15 335,08 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500597 від 01.01.2019 р., 28,39 грн. – 3 % річних; 2 098,65 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встанволені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 16.12.2020 р.

Суддя О.С. Мацко