Рішення № 93588733, 10.12.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2768/20Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.

за участю представників:

від прокуратури: Колєсніченко А.О.- посвідчення

від позивача: Дубчак Д.В. – самопредставництво (довіреність)

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Бондар Д.І. – довіреність (самопредставництво)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2768/20

за позовом: Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України (пров. Пугачова, № 5, м. Херсон, 73003) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, № 6, м. Київ, 03168),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (вул. Чкалова, № 37, м. Херсон, 73008)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» (вул. Лазурна, № 5, кв. 11, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, код ЄДРПОУ 40677881)

про стягнення 223 373,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору та короткий зміст аргументів учасників справи.

24.09.2020 року до Господарського суду Одеської області звернувся заступник військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона з позовною заявою до ТОВ «Маяк-Південь» про стягнення заборгованості в розмірі 587 865,06 грн., з яких 561 588,60 грн. – сума основної заборгованості, 21231,72 – сума пені та 5044,74 грн. – сума 3% річних за користування грошовими коштами.

Прокурор, в обґрунтування заявленого позову зазначив, що між КЕВ м. Херсона та ТОВ «Маяк-Південь» укладено договори про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої останнім у процесі організації послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, зокрема договори: від 11.04.2019 № 1379, від 11.04.2019 № 1380, від 11.04.2019 № 1381, від 11.04.2019№ 1382, від 11.04.2019 № 1383 та від 11.04.2019 № 1384 (далі - Договори).

Прокурор зазначає, що з метою виконання умов визначених договорів і здійснення своєчасної оплати, КЕВ м. Херсона надсилалися на адресу ТОВ «Маяк- Південь» акти виконаних робіт, рахунки та акти звірки заборгованості за виконані роботи по електропостачанню. Проте, незважаючи на отримання вищезазначених рахунків, Відповідач порушив умови договорів, внаслідок чого перед КЕВ м. Херсона виникла заборгованість.

Прокурор зауважує, що з метою досудового врегулювання спору, КЕВ м. Херсона на адресу Відповідача неодноразово направлялися претензії щодо сплати заборгованості, проте ТОВ «Маяк-Південь» частково погасив заборгованість 30.04.2020р. та 18.06.2020р. на загальну суму 153 073,32 гривень.

Таким чином, Прокурор зауважує, що станом на 28.08.2020р. фактичні збитки, понесені державою внаслідок порушення ТОВ «Маяк-Південь» взятих на себе зобов`язань за вказаними договорами, становлять 561 588,60 грн.

При цьому, прокурор зауважив, що на виконання умов договорів та приписів нормативно-правових актів, КЕВ м. Херсона свої зобов`язання виконав у повному обсязі, внаслідок чого у ТОВ «Маяк-Південь» виникла заборгованість зі сплати основного боргу перед КЕВ м. Херсона.

Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що умовами вище зазначених договорів та чинним законодавством встановлено, що у разі порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії ТОВ «Маяк-Південь» сплачує КЕВ м. Херсона пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та 3% річних.

Так, Прокурором було здійснено розрахунки пені та 3% річних, який здійснювався з урахуванням облікової ставки Національного банку України (подвійної облікової ставки) з кореляцією на часові періоди та суми невиконаних зобов`язань зі сторони ТОВ «Маяк-Південь» на кожний часовий період, відповідно до яких ТОВ «Маяк-Південь» повинно сплатити КЕВ м. Херсона 21 231,72 грн. пені та 5 044,74 грн. 3% річних.

Щодо представництва прокуратурою інтересів Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсон прокурор зазначив наступне.

Законами України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», Положеннями про Міністерство оборони та Указом Президента України від 06.04.2011р. №406/2011 визначено, що Міністерство оборони України здійснює безпосереднє керівництво Збройними Силами, є центральним органом виконавчої влади та військового управління.

Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а отже за рахунок держави.

До того ж, п. 14.1 Р. XIV Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 встановлено, що фінансування квартирно-експлуатаційних витрат здійснюється відповідними розпорядниками коштів у межах асигнувань, затверджених кошторисами та планами асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету України, за схемою: Департамент фінансів МО України - КЕУ - КЕВ (КЕЧ), Департамент фінансів МО України - КЕУ (КЕВ, КЕЧ, військові частини) або Департамент фінансів МО України - ГШ ЗС України, види Збройних Сил України - військові частини.

Відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона, затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 07.12.2019р. № 278 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона є державною військовою бюджетною установою та юридичною особою, має свою печатку, утримується за рахунок коштів державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний кошторис доходів та кодів економічної класифікації видатків, а також відокремлені рахунки у банківських установах. Майно, матеріальне і грошове забезпечення КЕВ м. Херсона є державною власністю, яке входить до сфери управління Міністерства оборони України та закріплено за Позивачем на праві оперативного управління.

Незважаючи на зазначене, в порушення вимог Загального положення та Інструкції, Міністерство оборони України, як уповноважений центральний орган виконавчої влади, КЕВ м. Херсона заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави та відшкодування фактично завданих державі збитків не вживали.

Отже, посилаючись на Конституцію України, ст. 53 ГПК України та ст. 23 ЗУ «Прокуратуру» прокурор стверджує, що його звернення з позовною заявою зумовлено необхідністю захисту порушених прав держави, пов`язаних з оплатою вартості активної та реактивної електричної енергії, спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» в процесі надання послуг з харчування військовим частинам, яка в результаті протиправної бездіяльності вказаного товариства фактично невідшкодована державі останнім, а також бездіяльністю Міністерства оборони України та КЕВ м. Херсона, вираженою у відсутності вжиття заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави.

07.12.2020 року до суду надійшли пояснення Міністерства оборони України (вх.№32696/20), в яких Позивач зазначає, що позовні вимоги, заявлені в інтересах МОУ, є обгрунтованими, законними та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ЗУ «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Позивач звертає увагу суду на те, що невиконання або неналежне виконання суб`єктами підприємницької діяльності умов договорів, укладених з військовими частинами, установами Міністерства оборони України, завдає шкоди економічним інтересам держави.

При цьому, Відповідач, в порушення норм чинного національного законодавства та п.1.2., п.2.3.3. Договорів, укладених між КЕВ м. Херсона та ТОВ «Маяк-Південь» про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої останнім у процесі організації послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, оплату не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість та обов`язок щодо відшкодування пені та 3% річних.

2. Процесуальні питання вирішені судом.

24.09.2020 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від позовна заява вх. № 2866/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

29.09.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву (вх. № 2866/20) заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України залишено без руху у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів надсилання на адресу відповідачів копії позову та додатків до нього. Встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

09.10.2020 прокурором подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх.№27038/20), із змісту якої вбачається усунення всіх недоліків встановлених ухвалою суду від 29.09.2020р та надано до суду завірені копії повідомлень про вручення Міністерству оборони України та ТОВ «Маяк-Південь» пошових відправлень (позовної заяви з додатками).

12.10.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№2866/20) до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу №916/2768/20 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи на "12" листопада 2020 р. об 11:00 год.

12.11.2020р. в судовому засіданні було запропоновано прокурору надати письмові пояснення з обгрунтуванням представництва інтересів МОУ та КЕВ м. Херсон, оголошено протокольно перерву до 26 листопада 2020 року о 10:40 год.

Того ж дня ухвалою Господарського суду Одеської області Міністерство оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона та Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» були поідомлені про дату та час судового засідання по справі №916/2768/20 в порядку ст. 120 ГПК України.

16.11.2020р. на адресу суду для відома надійшла заява Військової прокуратури Херсонсього гарнізону Південного регіону України відповідно до якої просить Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України полковника юстиції Брильова М.О. забезпечити учсть прокурора під час розгляду в Господарському суді Одеської області справи №916/2768/20 та просить повідомити Військову прокуратуру Херсонського гарнізону Південного регіону України про результати розгляду даної справи.

26.11.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області позовні вимоги Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» про стягнення 587 865,06 грн. залишено без розгляду.

26.11.2020 року ухвалою суду залучено до участі у справу Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та запропоновано третій особі надати до суду письмові пояснення в порядку ст. 168 ГПК України.

Того ж дня, в судовому засіданні, було оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 10 грудня 2020 року об 11:20 год.

27.11.2020р. на адресу суду надійшли письмові пояснення Військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України, в якій прокурор надає обгрунтування щодо підстав подання позову в інтересах Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, які судом долучені до матеріалів справи.

02.12.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області, постановленою в порядку ст.120 ГПК України, були повідомлені Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона та Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» про дату та час судового засідання у справі №916/2768/20.

10.12.2020 до Господарського суду Одеської області надійшла заява прокурора (вх. № 32994/20) про зменшення розміру позовних вимог, яка судом долучена до матеріалів справи та протокольною ухвалою задоволена в судовому засіданні 10.12.2020р.

10.12.2020 до Господарського суду Одеської області надійшла заява прокурора (вх. № 32997/20) про закриття провадження у справі, в якій просив суд закрити провадження в справі №916/2768/20 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу основної заборгованості за договорами про відшкодування вартості електричної енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України на суму 194 491,94грн. та вирішити питання про повернення судового збору.

10.12.2020р. ухвалою суду клопотання Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України (вх. №32997/20 від 10.12.2020р.) про закриття провадження у справі №916/2768/20 задоволено, провадження по справі №916/2768/20 в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» на користь Міністерства оборони України суми основного боргу в розмірі 194 491 грн. 94 коп. закрито та повернуто з Державного бюджету України на користь Прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України судовий збір у сумі 2917 грн. 38 коп.

В процесі розгляду справи подані учасниками справи всі клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Під час розгляду справи по суті сторони виступили із вступними промовами, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення щодо заявленого позову, просив суд задовольнити його повністю.

Представник Позивача – МОУ підтримав позов прокурора, просив його задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Третя особа – КЕВ м. Херсона висловив свою позицію, в якій повністю підтримує позицію прокурора, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Відповідача – ТОВ «Маяк-Південь» про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повдомленнями про вручення поштового відправлення, проте свого представника в судові засідання не направив, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами суду не обґрунтував, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Саме до таких висновків прийшов ВС КГС в своєї постанові у справі № 911/1163/17 від 03.03.2018.

Враховуючи належне повідомлення Відповдача про час та місце судових засідань, відсутність з його боку будь-яких клопотань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача та можливість розглянути справу за його відсутності.

В судовому засіданні, 10.12.2020р. Господарським судом Одеської області був закінчений розгляд справи та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України по виходу з нарадчої кімнати проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

11.04.2019 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсон (далі – сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» (далі – сторона 2) та Військовою частиною А1604 (далі – учасник) було укладено Договір №1379 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до п.1.1. Договору КЕВ м. Херсон передає отриману відповідно до договорів, укладених з енергопостачальними компаніями, електричну енергію ТОВ «Маяк-Південь» для забезпечення потреб сторони 2.

Сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість активної та реактивної електричної енергії, спожитої для виконання фукцій за призначенням та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1.2. Договору № 1379 від 11.04.2019р.).

Пунктом 2.3.2. стороно погодили, що ТОВ «Маяк-Південь» зобов`язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії, відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції, розрахунку тощо, шляхом подання стороні 1 акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.3. відповідач зобов`язався після отримання від сторони 1 рахунку, акта виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м.Херсона.

Пунктом 4.2.1. встановлено, що у разі порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, а у частині невиконаних зобов`язань – до закінчення їх виконання. Сторони домовились, що умови даного Договору, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами з 01.02.2019р.

03.01.2020 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1604 було укладено Додаткову угоду №1 до договору №1379 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування, відповідно до якої було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.03.2020р.

14.04.2020р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1604 було укладено Додаткову угоду №2 до договору №1379 від 11.04.2019р., відповідно до якої сторонами було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.12.2020р. включно.

11.04.2019 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1088 було укладено Договір №1380 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до п.1.1. Договору КЕВ м. Херсон передає отриману відповідно до договорів, укладених з енергопостачальними компаніями, електричну енергію ТОВ «Маяк-Південь» для забезпечення потреб сторони 2.

Сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість активної та реактивної електричної енергії, спожитої для виконання фукцій за призначенням та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1.2. Договору № 1380 від 11.04.2019р.).

Пунктом 2.3.2. стороно погодили, що ТОВ «Маяк-Південь» зобов`язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії, відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції, розрахунку тощо, шляхом подання стороні 1 акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.3. відповідач зобов`язався після отримання від сторони 1 рахунку, акта виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м.Херсона.

Пунктом 4.2.1. встановлено, що у разі порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, а у частині невиконаних зобов`язань – до закінчення їх виконання. Сторони домовились, що умови даного Договору, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами з 01.02.2019р.

03.01.2020 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1088 було укладено Додаткову угоду №1 до договору №1380 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування, відповідно до якої було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.03.2020р.

14.04.2020р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1088 було укладено Додаткову угоду №2 до договору №1380 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування, відповідно до якого сторонами було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.12.2020р. включно.

11.04.2019 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було укладено Договір №1381 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до п.1.1. Договору КЕВ м. Херсон передає отриману відповідно до договорів, укладених з енергопостачальними компаніями, електричну енергію ТОВ «Маяк-Південь» для забезпечення потреб сторони 2.

Сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість активної та реактивної електричної енергії, спожитої для виконання фукцій за призначенням та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1.2. Договору № 1381 від 11.04.2019р.).

Пунктом 2.3.2. стороно погодили, що ТОВ «Маяк-Південь» зобов`язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії, відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції, розрахунку тощо, шляхом подання стороні 1 акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.3. відповідач зобов`язався після отримання від сторони 1 рахунку, акта виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м.Херсона.

Пунктом 4.2.1. встановлено, що у разі порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, а у частині невиконаних зобов`язань – до закінчення їх виконання. Сторони домовились, що умови даного Договору, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами з 01.02.2019р.

03.01.2020 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було укладено Додаткову угоду №1 до договору №1381 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування, відповідно до якої було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.03.2020р.

14.04.2020р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було укладено Додаткову угоду №2 до договору №1381 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 14.04.2020р. було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.12.2020р. включно.

11.04.2019 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А 1836 було укладено Договір №1382 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до п.1.1. Договору КЕВ м. Херсон передає отриману відповідно до договорів, укладених з енергопостачальними компаніями, електричну енергію ТОВ «Маяк-Південь» для забезпечення потреб сторони 2.

Сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість активної та реактивної електричної енергії, спожитої для виконання фукцій за призначенням та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1.2. Договору № 1382 від 11.04.2019р.).

Пунктом 2.3.2. стороно погодили, що ТОВ «Маяк-Південь» зобов`язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії, відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції, розрахунку тощо, шляхом подання стороні 1 акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.3. відповідач зобов`язався після отримання від сторони 1 рахунку, акта виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м.Херсона.

Пунктом 4.2.1. встановлено, що у разі порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, а у частині невиконаних зобов`язань – до закінчення їх виконання. Сторони домовились, що умови даного Договору, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами з 01.02.2019р.

03.01.2020 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було укладено Додаткову угоду №1 до договору №1382 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 03.01.2020р. було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.03.2020р.

14.04.2020р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було укладено Додаткову угоду №2 до договору №1382 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), відповідно до якої сторонами було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.12.2020р. включно.

11.04.2019 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон в особі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А 1604 було укладено Договір №1383 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до п.1.1. Договору КЕВ м. Херсон передає отриману відповідно до договорів, укладених з енергопостачальними компаніями, електричну енергію ТОВ «Маяк-Південь» для забезпечення потреб сторони 2.

Сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість активної та реактивної електричної енергії, спожитої для виконання фукцій за призначенням та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1.2. Договору № 1383 від 11.04.2019р.).

Пунктом 2.3.2. стороно погодили, що ТОВ «Маяк-Південь» зобов`язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії, відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції, розрахунку тощо, шляхом подання стороні 1 акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.3. відповідач зобов`язався після отримання від сторони 1 рахунку, акта виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м.Херсона.

Пунктом 4.2.1. встановлено, що у разі порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, а у частині невиконаних зобов`язань – до закінчення їх виконання. Сторони домовились, що умови даного Договору, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами з 01.02.2019р.

03.01.2020 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було укладено Додаткову угоду №1 до договору №1383 від 11.04.2019р., якою було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.03.2020р.

14.04.2020р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон в особі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А 1604 було укладено Додаткову угоду №2 до договору №1383 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Додатковою угодою №2 від 14.04.2020р. до договору №1383 від 11.04.2019р. сторонами було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.12.2020р. включно.

11.04.2019 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було укладено Договір №1384 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до п.1.1. Договору КЕВ м. Херсон передає отриману відповідно до договорів, укладених з енергопостачальними компаніями, електричну енергію ТОВ «Маяк-Південь» для забезпечення потреб сторони 2.

Сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість активної та реактивної електричної енергії, спожитої для виконання фукцій за призначенням та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1.2. Договору № 1384 від 11.04.2019р.).

Пунктом 2.3.2. стороно погодили, що ТОВ «Маяк-Південь» зобов`язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії, відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції, розрахунку тощо, шляхом подання стороні 1 акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.3. відповідач зобов`язався після отримання від сторони 1 рахунку, акта виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м.Херсона.

Пунктом 4.2.1. встановлено, що у разі порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, а у частині невиконаних зобов`язань – до закінчення їх виконання. Сторони домовились, що умови даного Договору, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами з 01.02.2019р.

03.01.2020 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон в особі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було укладено Додаткову угоду №1 до договору №1384 від 11.04.2019р. про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої у процесі надання послуг з харчування, відповідно до якої було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.03.2020р.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 14.04.2020р., укладеної між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Херсон, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» та Військовою частиною А1836 було узгоджено продовжити термін дії договору до 31.12.2020р. включно.

Так, з метою здійснення своєчасної оплати за Договорами, Відповідачу надсилались рахунки, а саме: рахунок № 53 від 13.05.2020р. на суму 93952,08 грн.; рахунок № 44 від 10.04.2020р. на суму 87038,12 грн.; рахунок № 30 від 11.03.2020р. на суму 80928,00 грн.; рахунок № 11 від 11.02.2020р. на суму 92033,83 грн.; рахунок № 152 від 08.01.2020р. на суму 66458,66 грн.; рахунок № 87 від 11.08.2020р. на суму 103144,58 грн.; рахунок № 75 від 10.07.2020р. на суму 90835,74 грн.; рахунок № 66 від 11.06.2020р. на суму 100270,91 грн.

На виконання зазначених умов Договору, КЕВ м. Херсона свої зобов`язання виконав у повному обсязі.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем на адресу Відповідача направлялись претензії з вимогою сплатити заборгованість (№ 453 від 26.02.2020, № 626 від 25.03.2020; №881 від 24.04.2020), які залишені на час подання позову без відповіді та задоволення.

Крім того, відповідно до п. 4.2.1. Договору, за порушення термінів оплати відповідальна сторона має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу.

Керуючись зазначеним пунктом Договору та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нараховано пеню у розмірі 21231,72 грн.

Також, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку з вищевказаним, нараховано 3% річних на суму 5044,74 грн.

КЕВ м. Херсона справно виконував зобов`язання, згідно вказаних Договорів, однак Відповідач, у порушення ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, свої договірні зобов`язання, щодо здійснення відшкодування, не виконував внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму: 561 588,60 грн.

Військовий прокурор Херсонського гарнізону Південного регіону України звернувся до господарського суду з позовом з метою представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України.

4. Норми права застосовані судом

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Виконання цивільного обов`язку забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, яка встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.14 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст.173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання.

Частиною 1 ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч.2 вказаної статті встановлює, що положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5. Висновки Господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до Господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частина 3, 4 ст. 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору, відтак позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем, а позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.

Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить Прокурору та Позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вирішуючи спір, суд має з`ясувати наявність або відсутність порушеного права Позивача та відповідність обраного Прокурором способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві і на підставі цього зробити висновок щодо відмови або задоволення позову.

З урахуванням наведених приписів процесу суд зазначає наступне.

5.1. Щодо права Прокурора на звернення до суду з позовом в інтересах позивачів

Як встановлено судом, підставою для звернення Прокурора із позовом до суду стало зволікання Міністерством оборони України у вжитті відповідних заходів щодо усунення порушень законодавства, спрямованих на стягнення з Відповідача завданих державі збитків, повязаних з оплатою державної вартості активної та реактивної електричної енергії, спожитої ТОВ «Маяк-Південь» в процесі надання послуг з харчування військовими частинами.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокурором 04.08.2020 року в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" було повідомлено Міністерство оборони України про прийняте рішення щодо направлення до суду позовної заяви для захисту інтересів держави в особі МОУ та КЕВ м. Херсона.

Враховуючи те, що відповідно до ст.3 Закону України Про збройні сили України, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, то у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Отже, Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних правовідносинах.

Окрім цього, ВП ВС у своєї Постанові від 26.05.2020 по справі 912/2385/18 уточнив свої правові висновки, викладені у Постанові ВП ВС від 15.10.2019 по справі № 903/129/18; Постановах ВС від 06.02.2019 по справі № 927/246/18; від 16.04.2019 по справі № 910/3486/18; від 16.04.2019 по справі № 925/650/18; від 17.04.2019 по справі № 923/560/18; від 18.04.2019 по справі № 913/299/18; від 13.05.2019 по справі № 915/242/18; від 10.10.2019 по справі № 0440/6738/18 (№ в ЄДРСР 84855502) та відступив від своїх правових висновків, зроблених у Постановах ВС від 17.04.2019 по справі № 923/560/184; від 10.04.2019 по справі № 909/569/18; від 07.12.2018 по справі № 924/1256/17; від 16.04.2019 по справі № 925/650/18 (№ в ЄДРСР 81268454) зазначивши, що:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.37). Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (п.40).

Таким чином ВП ВС у наведенних пунктах Постанови зробив правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. (п.43).

Отже, з урахуванням наведенного, наявних в матеріалах справи доказів та враховуючи те, що на переконання суду Прокурором повністю виконані вимоги частини п`ятої статті 162 ГПК України, суд з урахуванням правового висновку ВП ВС, зробленого в Постанові від 26.05.2020 по справі 912/2385/18 вважає, що Прокурор у цій справі неналежно обґрунтував підстави для здійснення захисту інтересів держави в особі Міністерства оборони України, що полягають у неналежному здійсненні уповноваженим органом Міністерством оборони України захисту інтересів держави .

5.2. Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за договорами про відшкоування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу Збройних сил України.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Зміст зазначених у ст.15 ЦК України підстав для захисту не розкривається, але він відображений у відповідних нормах, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.

Отже, законодавство встановлює об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення, невизнання або оспорювання права є підставою для звернення за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом з тим, особа, права якої порушені, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його права.

Згідно Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.07.2013 № 448, КЕВ м. Херсона відноситься до квартирно-експлуатаційних органів Збройних Сил України, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, утримується окремим штатом, має гербову печатку зі своїм найменуванням.

Крім того, КЕВ м. Херсона, є юридичною особою із самостійним балансом та відповідно до пунктів 2.1.,2.4. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України КЕВ м. Херсона відноситься до квартирно-експлуатаційних органів Збройних сил України, відповідно якими здійснюється квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності.

Пунктом 3.1. даного Положення також закріплено, що на квартирно-експлуатаційну службу військової частини покладається в тому числі забезпечення економного споживання палива, води, електроенергії та газу, а також матеріалів, які виділяються військовій частині на квартирно-експлуатаційне забезпечення та ремонтно-будівельні роботи.

Водночас, судом встановлено, що КЕВ м. Херсона є стороною Договорів № 1379 від 11.04.2019р., № 1380 від 11.04.2019р., № 1381 від 11.04.2019р., № 1382 від 11.04.2019р., № 1383 від 11.04.2019р. та № 1384 від 11.04.2019р., які укладені з ТОВ «Маяк-Південь» та за яким стягується заборгованість.

При цьому, в матеріалах справи є докази щодо проведення претензійної роботи КЕВ м. Херсона, а саме претензії КЕВ м. Херсона за вих. № 453 від 26.02.2020р., № 626 від 25.03.2020р. та № 881 від 24.04.2020р., на виконання яких, ТОВ «Маяк-Південь» 30.04.2020р. та 18.06.2020р. частково погасив заборгованість на загальну суму 153 073, 32 грн.

Позивач не є стороною за вищевказаними Договорами, тому і не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з відповідною вимогою, та не є заінтересованою особою, так як Договори, які укладені між КЕВ м. Херсона та відповідачем, не створює для позивача жодних юридичних наслідків, отже позивач є неналежним позивачем за вимогами про відшкодування вартості електричної енергії та стягнення пені та 3% річних.

Так, на переконання суду, ані прокурор, ані Позивач не довели наявності права, на захист якого подано позов про стягненнязабогованості за Договорами № 1379 від 11.04.2019р., № 1380 від 11.04.2019р., № 1381 від 11.04.2019р., № 1382 від 11.04.2019р., № 1383 від 11.04.2019р. та № 1384 від 11.04.2019р., укладеними між КЕВ м. Херсона та Відповідачем у справі, що є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Договорами про відшкоування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування від 11.04.2019 року, саме у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсон виникло право на відшкодування вартості спожитої електричної енергії відповідно до Договорів, а між Міністерством оборони України та ТОВ «Маяк-Південь» не існує спірних правовідносин щодо стягнення відповідної заборгованості.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також бере до уваги позицію ЄСПЛ, зазначену у п.58. рішення ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України" в якому зазначено, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» про стягнення 223 373,12 грн. задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові - відмовити повністю.

2. Судові витрати по справі № 916/2768/20 покласти на прокуратуру Херсонського гарнізону Південного регіону України (пров. Пугачова, № 5, м. Херсон, 73003).

Рішення суду набирає чинності в порядку ст.241 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15 грудня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський