Рішення № 93588432, 07.12.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 910/12645/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська пересувна механізована колона-2” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4д)

та до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбунової Лесі Василівни (01034, м. Київ, вул. В. Житомирська, 16, оф. 6)

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою № 1 в будинку № 140 по вул. Старокиївській у смт. Козин Обухівського р-ну Київської області, шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення її обтяження,

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

Представники сторін:

від позивача: Карпухін Я.В. (директор; свідоцтво адвоката № 4522 від 31.05.2011 р.);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області за підсудністю від господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська пересувна механізована колона-2” (далі – ТОВ “Київська пересувна механізована колона-2”, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (далі – ТОВ “Сантанна”, відповідач 1) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбунової Лесі Василівни (далі – приватний нотаріус, відповідач 2) про усунення перешкод у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю “Київська пересувна механізована колона-2” права користування та розпорядження квартирою № 1 в будинку № 140 по вул. Старокиївській у смт. Козин Обухівського р-ну Київської області, шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення її обтяження.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем 2 обов`язку щодо внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження майна позивача після закінчення строку дії договору іпотеки № 3977 від 01.12.2008 р., укладеного між відповідачем 1, поручителем за зобов`язаннями якого відповідно до договору майнової поруки від 01.12.2008 р. був позивач, та ПАТ “АКБ “Київ”, яке ліквідовано, запис про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10741110051004822 від 15.05.2020 р., у зв`язку з чим позивач просить суд усунути перешкоди у здійсненні ТОВ “Київська пересувна механізована колона-2” права користування та розпорядження квартирою № 1 в буд. № 140 по вул. Старокиївській в смт. Козин Обухівського р-ну Київської обл. шляхом внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про припинення її обтяження та зобов`язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбунову Лесю Василівну провести державну реєстрацію припинення обтяження заборони на нерухоме майно (квартиру), що розташоване за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Старокиївська, 140, кв. 1 (реєстраційний номер 8249564), а також стягнути з відповідачів судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.10.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2020 р. підготовче засідання було відкладено на 19.11.2020 р.

У судовому засіданні 19.11.2020 р. представник позивача підтримував позовні вимоги у повному обсязі; представники відповідачів у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Також у судовому засіданні 19.11.2020 р. представник позивача заявив про надання суду всіх наявних доказів, що мають значення для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2020 р.

У судовому засіданні 07.12.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представники відповідачів у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 07.12.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська пересувна механізована колона-2”, яке є правонаступником Акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона-2”, є власником квартири № 1 в будинку № 140 по вул. Старокиївській, в смт. Козин, Обухівського району, Київської області.

За твердженням позивача, у травні 2020 року ТОВ “Київська пересувна механізована колона-2” отримало пропозицію продати зазначену квартиру. Однак, під час підготовки документів для продажу позивач дізнався, що в Державному реєстрі речових прав містяться відомості, що на зазначене майно зареєстроване та діє обтяження у вигляді заборони відчуження на підставі договору іпотеки № 3977 від 01.12.2008 р.

Слід зазначити, що 01.12.2008 р. між Акціонерним товариством “Київська пересувна механізована колона-2” (іпотекодавець) та Акціонерним комерційним банком “Київ” (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки на забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 93/07 від 29.10.2007 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (позичальник за кредитним договором) та Акціонерним комерційним банком “Київ” (кредитор за кредитним договором).

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме – квартири. Зокрема, іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, в тому числі: квартиру під номером АДРЕСА_1 , житловою площею – 100,80 кв.м, загальною площею – 482,50 кв.м. (пп. 3.1.1 п. 3.1 договору іпотеки).

Вказаний іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П., зареєстровано в реєстрі за № 3977.

Також 01.12.2008 р. між Акціонерним товариством “Київська пересувна механізована колона-2” (поручитель), Акціонерним комерційним банком “Київ” (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (позичальник) було укладено договір майнової поруки, згідно з умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником обов`язку щодо виконання умов кредитного договору № 93/07 від 29.10.2007 р. та додаткових угод до нього. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань позичальником за кредитним договором.

Згідно з п. 1.5 договору майнової поруки, на забезпечення виконання поручителем зобов`язань позичальника по кредитному договору поручитель передає в іпотеку кредитору належні йому на праві власності 4 квартири за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, будинок 140, квартири №№ 1, 3, 4, 5 згідно Свідоцтв на право власності на нерухоме майно від 28.12.2007 р., виданих Козинською селищною радою, загальною вартістю 58377150,00 грн.

Договір набуває сили з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань позичальником або поручителем по кредитному договору. Порука припиняється у випадках, визначених чинним законодавством, але не раніше повного виконання поручителем або позичальником зобов`язань за кредитним договором (п.п. 4.1, 4.2 договору майнової поруки).

03.12.2008 р. між Акціонерним товариством “Київська пересувна механізована колона-2”, Акціонерним комерційним банком “Київ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” було укладено угоду про припинення договору майнової поруки від 01.12.2008 р., за умовами якої сторони дійшли взаємної згоди та домовились припинити договір майнової поруки від 01.12.2008 р. Ця угода набирає чинності з моменту підписання її уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками. З дати набрання чинності цією угодою договір майнової поруки від 01.12.2008 р. є припиненим, а сторони не мають жодних прав та обов`язків за ним щодо одна одної.

Оскільки зобов`язання АТ “Київська пересувна механізована колона-2” за договором майнової поруки та іпотеки від 01.12.2008 р. припинилися внаслідок спливу строку дії цих договорів, позивач звернувся до ПАТ “АКБ “Київ” з вимогою припинити зареєстроване обтяження.

Водночас, 15 травня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10741110051004822 про проведення державної реєстрації припинення ПАТ “АКБ “Київ” як юридичної особи, отже Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” є ліквідованим.

З огляду на зазначене вище, 31.07.2020 р. позивачем було подано Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Горбуновій Лесі Василівні заяву про проведення державної реєстрації припинення обтяження на нерухоме майно.

03.08.2020 р. приватний нотаріус Горбунова Л.В. прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 53412744.

Так, у рішенні приватного нотаріуса було зазначено, що заява про державну реєстрацію подана неналежною особою та надані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. При цьому приватний нотаріус, посилаючись на абз. 2, 3 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” зазначила, що заява про припинення обтяжень мала б бути подана ПАТ “АКБ “Київ” особисто або ж необхідно надати від останнього повідомлення (лист, заяву), що підтверджує припинення іпотечного договору.

У зв`язку з наведеним, позивач і звернувся з даним позовом до суду про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою № 1 в будинку № 140 по вул. Старокиївській у смт. Козин Обухівського р-ну Київської області, шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення її обтяження.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до частин 2 та 3 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно приписів ст. 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Поряд з цим, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Також слід зазначити, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 5 того ж Закону встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачі будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог чи пояснень по суті спору до матеріалів справи не надали.

Враховуючи, що зобов`язання Акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона-2” за договором майнової поруки від 01.12.2008 р. та договором іпотеки від 01.12.2008 р. перед Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний банк “Київ” є припиненим внаслідок спливу строку дії цих договорів, а Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ” ліквідовано 15.05.2020 р., суд вважає, що позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю “Київська пересувна механізована колона-2” права користування та розпорядження квартирою № 1 в будинку № 140 по вул. Старокиївській, в смт. Козин, Обухівського району, Київської області шляхом внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про припинення її обтяження та зобов`язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбунової Лесі Василівни провести державну реєстрацію припинення обтяження заборони на нерухоме майно – квартиру, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., смт. Козин, вул. Старокиївська, 140, кв. 1 (реєстраційний номер 8249564), є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище та встановлені судом обставини суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю “Київська пересувна механізована колона-2” у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю “Київська пересувна механізована колона-2” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код 00858473) права користування та розпорядження квартирою № 1 в буд. № 140 по вул. Старокиївській в смт. Козин Обухівського р-ну Київської обл. шляхом внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про припинення її обтяження.

3. Зобов`язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбунову Лесю Василівну (01034, м. Київ, вул. В. Житомирська, 16, оф. 6, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 6687) провести державну реєстрацію припинення обтяження заборони на нерухоме майно (квартиру), що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Старокиївська, 140, кв. 1 (реєстраційний номер 8249564).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4д, код 21668990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська пересувна механізована колона-2” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код 00858473) 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17.12.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна