Рішення № 93587338, 08.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2020м. ДніпроСправа № 904/937/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецнафта Сервіс", м. Запоріжжя

про звернення стягнення на предмет застави

Представники:

Від позивача Железняк О.В. -адвокат

Від відповідача не з`явився

Третя особа не з`явилась.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, с. Великомихайлівка, вул. Зіненка, б. 29, а саме:

- паливо роздавальна колонка Wayne Dresser WD 587-8-4;

- резервуар циліндричний горизонтальний № 1 Р-25;

- резервуар циліндричний горизонтальний №2 Р-;

- резервуар циліндричний горизонтальний №3;

- резервуар циліндричний горизонтальний №4 Р

на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецнафта Сервіс» за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017 в сумі 2 246 624,89 грн., з яких 1 494 698,15 грн. - основний борг, 375 700,27 грн. - заборгованість по відсоткам, 376 226,47 грн. - пеня на суму простроченої заборгованості та відсотків за період з 16.07.2019 по 16.01.2020 - шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою від 24.02.2020 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано Позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

17.03.2020 Позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецнафта Сервіс".

21.07.2020 відповідач надав до суду заяву - заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просив постановити ухвалу про розгляд справи № 904/937/20 за правилами загального позовного провадження.

Також 21.07.2020 відповідач надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить зупинити провадження у справі № 904/937/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/214/20 за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія "Спецнафта Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецнафта Трейд" про солідарне стягнення заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017.

Крім того, 21.07.2020 відповідач надав клопотання про об`єднання в одне провадження декількох справ, в якому просить справи № 904/749/20 та 908/214/20 об`єднати у одне провадження. Справу № 904/749/20 передати на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Горохову І.С., у провадженні якого перебуває справа № 908/214/20.

22.07.2020 року суд ухвалив здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/937/20 за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду на 11.08.2020. Розгляд клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та про об`єднання в одне провадження декількох справ відкладено.

10.08.2020 року позивачем надано заперечення на клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження та зупинення провадження по справі. Позивач вважає клопотання відповідача необґрунтованими, не доцільними і такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 11.08.2020 судове засідання відкладено до 08.09.2020.

В судовому засіданні 08.09.2020 представник Відповідача відмовився від заяви про об`єднання в одне провадження декількох справ, у зв`язку з чим, суд зазначену заяву залишає без розгляду.

Ухвалою суду від 08.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів до 10.10.2020 та оголошено перерву в судовому засіданні до 22.09.2020.

22.09.2020 відповідачем надано до суду додаткові пояснення до заяви про зупинення провадження у справі та відзив на позовну заяву.

В додаткових поясненнях Відповідач зазначив, що сума заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017 є не визначеною, а тому у суду відсутня можливість зазначити у своєму рішенні суму заборгованості за кредитним договором, що в свою чергу є вагомою підставою для зупинення провадження по справі до вирішення справи по суті щодо стягнення заборгованості по Генеральному договору про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на момент звернення з позовом до суду у позивача відсутнє порушене право, оскільки не виникла прострочка з боку позичальника щодо сплати заборгованості по кредиту, а отже й зобов`язання за іпотечним договором також не настали. Зокрема, із розрахунку Позивача неможливо встановити, на якій правовій підставі при розрахунку пені брався саме такий розмір прострочених процентів та за який період прострочки сплати процентів здійснювався розрахунок пені; чи не перевищувала сума пені подвійній обліковій ставці НБУ саме за цей період тощо.

22.09.2020 ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 05.10.2020.

28.09.2020 позивач надіслав до суду уточнену позовну заяву про звернення стягнення на предмет застави, в якій він зазначає, що на стадії судового розгляду, відбулось часткове погашення заборгованості за Кредитним договором на загальну суму 800 000,00 грн., у зв`язку чим просить звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, с. Великомихайлівка, вул. Зіненка, б. 29, а саме:

- паливо роздавальна колонка Wayne Dresser WD 587-8-4;

- резервуар циліндричний горизонтальний № 1 Р-25;

- резервуар циліндричний горизонтальний №2 Р-;

- резервуар циліндричний горизонтальний №3;

- резервуар циліндричний горизонтальний №4 Р

на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецнафта Сервіс» за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017 в сумі 2 246 624,89 грн., з яких 1 494 698,15 грн. - основний борг, 375 700,27 грн. - заборгованість по відсоткам, 376 226,47 грн. - пеня на суму простроченої заборгованості та відсотків за період з 16.07.2019 по 16.01.2020 - шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою суду від 05.10.2020 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено. Уточнену позовну заяву прийнято до розгляду та розгляд справи відкладено до 19.10.2020.

Ухвалою суду від 19.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020.

03.11.2020 року судове засідання не відбулось у зв`язку із щорічною відпусткою судді Н.Г. Назаренко.

Ухвалою суду від 10.11.2020 призначено судове засідання на 16.11.2020.

Ухвалою від 16.11.2020 відкладено судове засідання на 08.12.2020.

Позивач у судовому засіданні 08.12.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, з клопотанням про відкладення судового засідання не звертався.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 08.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням генерального договору та договору застави, встановлення факту надання кредитних коштів та не повернення їх боржником, встановлення факту невиконання відповідачем умов договору застави в частині забезпечення виконання зобов`язання за генеральним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2017 між Публічним акціонерним товариством "Таскомбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Таскомбанк" (надалі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія "Спецнафта-Сервіс" (надалі - позичальник, третя особа) укладено генеральний договір про надання банківських послуг №НК1324 (далі - генеральний договір).

Пунктом 2 частини 1 генерального договору передбачено, що на умовах даного генерального договору про надання банківських послуг банк має право надавати позичальнику банківські послуги на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується сплачувати кредит у строки/терміни та в порядку, визначених цим договором, сплачувати проценти та комісії у розмірі та у порядку, визначених цим договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором та чинним законодавством, зокрема, відповідно до наступного:

генеральний ліміт - 1 000 000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.);

генеральний строк - з 22.02.2017 по 21.02.2020 включно;

процентна ставка визначається у відповідному додатку щодо надання банківської послуги; у будь-якому випадку розмір процентної ставки (максимальний розмір збільшення - щодо змінюваної процентної ставки) незалежно від її типу (змінювана процентна ставка або фіксована процентна ставка) не може перевищувати 100% річних; процента ставка фіксована;

строк сплати процентів - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, до дати спливу терміну користування відповідною банківською послугою та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором.

Відповідно до п. 1.1 частини 2 генерального договору банк за наявності вільних грошових коштів надає позичальнику банківські послуги (кредит) в залежності від їх типу шляхом:

- перерахування коштів з відповідних внутрішньобанківських позичкових рахунків на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку (для інших кредитів, ніж овердрафт, акредитив, гарантія);

- проведення платежу з рахунку для надання овердрафту понад фактичний (кредитовий) залишок на ньому (овердрафт);

- відкриття акредитивів, надання гарантій;

- перерахування коштів з відповідних внутрішньобанківських позичкових рахунків на рахунок для надання спеціального кредиту з наступним договірним списанням на відповідний рахунок покриття за акредитивом, що відкритий за цим договором;

- перерахування коштів з відповідних внутрішньобанківських позичкових рахунків на рахунок для надання спеціального кредиту з наступним договірним списанням на відповідний рахунок покриття за гарантією, що відкритий за цим договором.

За умовами п. 1.2 частини 2 генерального договору надання кредиту здійснюється:

- в межах генерального строку, та

- в межах відповідних лімітів банківських послуг, та

- не пізніше відповідних термінів користування банківськими послугами, та

- з урахуванням графіків зміни розміру ліміту відповідної банківської послуги (за наявності таких) (далі - Графіки ), та

- за умови надання позичальником передбачених цим договором документів для одержання кредиту, та

- за умови виконання позичальником попередніх умов, визначених у розділі 4 частини №2 цього договору та відповідних додатках до цього договору, за виключенням спеціального кредиту, який банк має право (але не зобов`язаний) надати при наявності невиконаних таких попередніх умов або інших порушень договору.

Розмір ліміту відповідної банківської послуги змінюється відповідно до графіку (за наявності), що наводиться за необхідності у відповідному додатку та є невід`ємною частиною цього договору.

Позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за банківськими послугами не пізніше відповідних термінів користування банківськими послугами з урахуванням відповідних графіків та особливостей погашення кредиту, що вказується за необхідності у відповідному додатку.

Пунктом 1.5 частини 2 генерального договору передбачено, що надання траншу, кредитної лінії/разового кредиту (окрім спеціального кредиту) здійснюється на підставі заявки на видачу кредиту, наданої позичальником, у тому числі засобами комплексу електронного банкінгу. Заявка на видачу кредиту повинна бути надана у формі або близько до форми наведеної в додатку №2 до цього договору, не менше, ніж за 3 робочі дні до запланованої позичальником дати отримання траншу кредитної лінії/разового кредиту. Датою надання траншу кредитної лінії/разового кредиту є дата перерахування відповідної суми коштів з позичкового рахунку позичальника на поточний рахунок позичальника, що підтверджується випискою по поточному рахунку.

05.09.2017 сторонами укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до генерального договору, яким збільшено генеральний ліміт до 2 000 000,00 грн., який надається на строк з 22.02.2017 по 21.02.2020.

Договором №2 від 04.10.2018 про внесення змін та доповнень до генерального договору сторони збільшили генеральний ліміт до 3 900 000,00 грн., який надається на строк з 22.02.2017 по 21.02.2020.

У додатку №1 до договору №2 від 04.10.2018 про внесення змін та доповнень до генерального договору наведено перелік забезпечення за генеральним договором про надання банківських послуг, серед якого зокрема, заставодавця ТОВ «ТМК Торстрй»:

- іпотека комплексу автомобільної заправної станції за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул.. Первомайська, буд. 12-б, що розташований на земельній ділянці площею 0,0800 га, ринковою вартістю згідно оцінки банку не менше ніж 52 600,00 грн. (без ПДВ);

- іпотека комплексу автомобільної заправної станції за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, Зіненка, буд. 29, що розташований на земельній ділянці площею 0,1202 га, ринковою вартістю згідно оцінки банку не менше ніж 170 100,00 грн. (без ПДВ);

- обладнання - устаткування заправної станції, що знаходиться за адресами: Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул.. Первомайська, б. 12-б; Дніпропетровська область, Покровський район, с. Великомихайлівка, ул. Зіненка, б. 29, ринковою вартістю згідно оцінки банку не менше ніж 225 000,00 грн. (без ПДВ).

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за генеральним договором між Публічним акціонерним товариством «Таскомбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство "Таскомбанк" (далі - позивач, заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК Торгстрой» (далі - заставодавець, відповідач) укладено договір застави №Т 09.09.2014 І 3687 від 22.02.2017 (далі - договір застави), в подальшому сторонами підписано договори від 22.02.2017 № 1 від 05.09.2017 та № 2 від 04.10.2018 про внесення змін та доповнень до договору застави №Т 09.09.2014 І 3687.

Відповідно до п. 1.1. договору застави, заставодавець з метою забезпечення виконання зобов`язання , зазначеного у пункті 1.2. цього договору, передає в заставу , а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, рухоме майно зазначене в пункті 1.3. цього договору.

Пунктом 1.2. договору застави в редакції договору № 2 встановлено, що заставою за цим договором забезпечується виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецнафта-Сервіс», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39416130, місцезнаходження: 69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Іванова, буд. 85, кв. 23 (далі позичальник), що виникли та виникнуть під час дії Генерального договору про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017, договору №1 від 05.09.2017 року про внесення змін та доповнень до генерального договору про надання банківських послуг № НК 1324 від 2202.2017, договору №2 від 04.10.2018 про внесення змін та доповнень до генерального договору про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017, зі всіма додатками, доповненнями, договорами про внесення змін та доповнень до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі, про збільшення суми основного боргу та/або процентів, сум комісії, що є невід`ємними його частинами та складають єдиний документ (далі - кредитний договір), що укладений між заставодержателем та позичальником, за умовами якого останній зобов`язаний, у тому числі, але не виключно:

- повернути заставодержателю кредитні кошти, що надані та/або можуть бути надані у вигляді: овердрафту, кредитної лінії, що поновлюється, кредитної лінії, що не поновлюється, кредиту, спеціального кредиту та виконати зобов`язання за наданими іпотекодержателем гарантіями, акредитивами (надалі разом по тексту - кредит) в порядку. Передбаченому кредитним договором, у терміни згідно з графіками/умовами, викладеними у Кредитному договорі, але в будь-якому разі не пізніше 21.02.2020 в межах генерального ліміту 3 900 000,00 грн.;

- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі, визначеному кредитним договором відповідно до наступного: для фіксованої процентної ставки - у розмірі, визначеному кредитним договором, але в будь-якому випадку не більше 100,0% річних з урахуванням порядку та розміру її зміни згідно умов кредитного договору, в строки, що встановлені кредитним договором;для змінюваної процентної ставки - у розмірі, розрахованому відповідно до умов кредитного договору із застосуванням індексу UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - середньозважена ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі THOMSON REUTERS на основі номінальних ставок по стокових депозитах фізичних осіб з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, до діють у 20 найбільших (за розміром депозитного портфелю фізичних осіб) українських банків. Розмір UIRD розміщується (публікується) у загальнодоступному регулярному джерелі інформації (офіційний сайт Національного банку України у мережі інтернет за адресою www.bank.qov.ua або веб-сайті www.reuters.com або веб-сайті іпотеко держателя у мережі інтернет за адресою www.tascombank.com.ua або будь-яка інша сторінка іпотеко держателя (сайт) у мережі інтернет). Прецентний період (період, щоразу після перебігу якого відбувається зміна змінюваної процентної ставки) визначається у кредитному договорі та/або відповідному додатку до кредитного договору. В будь-якому випадку розмір змінюваної процентної ставки не може перевищувати 100,0 % річних;

- сплатити комісію за надання кредиту (проведення розрахунків та перевірку документів), комісію за управління кредитом (в частині збільшення суми/ліміту кредитування), комісію за управління кредитом в частині проведення перевірки документів та забезпеченню кредиту, комісію за управління кредитом при змінах умов кредитування, ініційованих заставодавцем, та інші комісії, передбачені кредитним договором, у розмірі, в строки та на умовах, передбачених кредитним договором;

- сплатити неустойку, пені, штрафи у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором;

- сплатити інші платежі у випадках та у розмірах, передбачених кредитним договором;

- відшкодувати всі збитки та витрати, понесені заставодержателем внаслідок невиконання умов кредитного договору;

- достроково повернути кредит, на підставах, передбачених кредитним договором та/або цим договором та/або чинним законодавством України та в порядку, передбаченому кредитним договором, зі сплатою всіх нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки, пені та штрафів, будь-яких інших платежів (відшкодувань), які мають бути сплачені (здійснені) на користь заставодержателя, передбачених умовами кредитного договору та/або умовами цього договору та/або чинним законодавством України.

Крім цього, заставою забезпечено виконання інших зобов`язань, що виникли в силу кредитного договору, а також зобов`язань заставодавця за цим договором.

У випадку зміни розміру процентів, комісій, продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором та іншої зміни основного зобов`язання (у тому числі шляхом укладення договорів про внесення змін та доповнень до нього). Дія застави, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання кредитного договору. Розмір кредиту, процентів, комісій за користування кредитом та інші умови кредитування визначаються названим кредитним договором та поговорами про внесення змін та доповнень до нього (у разі їх укладення).

Згідно п. 1.2. договору застави предметом застави є рухоме майно, а саме: обладнання, далі по тексту «Майно» або «Предмет застави», згідно з описом, визначеним в додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною. Майно є в заставодавця на момент укладення цього договору та належить заставодавцеві на праві власності на момент укладення цього договору.

У відповідності до п. 1.4. договору застави в редакції договору №2 сторони цього договору оцінюють майно вартістю у 227 100,00 грн., без ПДВ. Зазначена у цьому пункті сума відображає вартість предмету застави на момент укладення договору і не може бути розцінена як обмеження розміру відповідальності заставодавця. Сторони дійшли згоди, що вказана в цьому договорі вартість майна є орієнтовною і реалізація майна буде здійснюватися за цінами, визначеними уповноваженими експертами на момент звернення стягнення на майно, причому заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в обсязі, передбаченому цим договором та визначеному на момент звернення стягнення, за рахунок всієї суми, що буде виручена від реалізації майна.

Заставодавець гарантує, що передане в заставу майно є його власністю, право якої отримано ним на правомірних підставах та враховується на балансі заставодавця. Заставодавець гарантує, що передане в заставу майно залишається у володінні заставодавця та знаходиться на його відповідальному зберіганні за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул.. Первомайська, буд. 126 та Дніпропетровська область, Покровський район, с. Великомихайолівка, вул.. Зіненка, б. 29. Умови зберігання майна відповідають усім вимогам до охорони, збереження цим майном своїх товарних, технічних та інших суттєвих властивостей протягом дії цього договору. Інформація про перебування предмету застави під заставою/обтяженням в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутня, що підтверджується витягом із зазначеного реєстру від 22.052.2017 (п. 2.1. договору застави).

У відповідності до пп. 4.1.4. договору застави заставодавець зобов`язаний при невиконанні позичальником будь-якої з умом кредитного договору чи доповнень до нього, в тому числі, несплати чи несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом, несплати комісії чи платежу по кредиту, несплати неустойки, пені, штрафів і у випадку неможливості негайного розрахунку із заставодержателем, - на вимогу заставодержателя і у визначені ним строки, незалежно від встановленого терміну повернення кредиту, як майновий поручитель, вчинити дії, передбачені діючим законодавством України, спрямовані на погашення заборгованості перед заставодержателем за рахунок реалізації предмету застави, та одержані кошти направити на виконання зобов`язань позичальника перед заставодержателем по названому кредитному договору та доповненням до нього в повному обсязі.

Заставодавець зобов`язаний при порушенні позичальником умов кредитного чи заставодавцем цього договору на вимогу заставодержателя передати йому предмет застави, в т.ч. для реалізації, - із необхідними документами та іншими додатками і підписами відповідний договір та акт прийому-передачі (пп. 4.1.6. договору застави).

Заставодержатель має право за наявності судового спору з приводу предмету застави вступили в справу в якості сторони (третьої особи із майновими або без таких вимог). Звернути стягнення на майно та реалізувати його та/або вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань, що випливають із кредитного договору, у випадку, коли заставодавець та/або позичальник не виконує будь-які свої зобов`язання, викладені в цьому договорі чи кредитному договорі та/чи доповнень до них, в тому числі: здійснення заставодавцем перешкоди у реалізації заставодержателем права, передбаченого п. 5.1.1. цього договору, та/або невиконання заставодавцем обов`язку, передбаченому п. 4.1.2 цього договору; невиконання заставодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором, у тому числі, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження майна; невиконання позичальником будь-яких зобов`язань за кредитним договором; погіршення фінансового стану позичальника; знищення, втрата чи пошкодження майна і невиконання при цьому заставодавцем умов, викладених в п. 4.1.3. цього договору; відчуження заставодавцем майна без письмової згоди заставодержателя і одночасна незаміна іншим майном такої ж або більшої вартості; зміна місця зберігання майна без попередньої письмової згоди заставодавця; невиконання умов щодо страхування майна, передбачених пунктом 9.1. цього договору; обтяження майна зобов`язаннями на користь третіх осіб без попереднього письмового погодження заставодержателя (п.п. 5.1.3., 5.1.4. договору застави).

У відповідності до п. 5.1.5. заставодержатель має право достроково звернути стягнення на майно та реалізувати його у будь-який спосіб у випадку ліквідації або реорганізації заставодавця, позичальника, або порушення відносно позичальника та/або заставодавця справи про банкрутство.

Згідно п. 5.1.6. договору застави у випадку виникнення в заставодержателя права вимоги дострокового виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором надіслати заставодавцю письмову вимогу про передачу предмету застави на зберігання заставодержателю.

Пунктом 7.1. договору застави встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у наступних видах:

- якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором вони будуть виконані неповністю або несвоєчасно або не виконані , у тому числі: при повному чи частковому неповерненні у встановлені кредитним договором суми кредиту та/або несвоєчасному поверненні та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом комісії та/або при несплаті чи частковій несплаті у строк сум неустойки, штрафу, пені, що передбачені кредитним договором;

- незалежно від настання строку виконання позичальником будь-яких зобов`язань за кредитним договором - при ліквідації чи реорганізації у будь-який спосіб заставодавця та/або позичальника чи порушення справи про банкрутство заставодавця та/або позичальника;

- незалежно від настання строку виконання позичальником будь-яких зобов`язань за кредитним договором - при настанні випадків, вказаних в п. 5.1.4. цього договору.

Звернення стягнення на предмет застави може відбутися будь-яким із наступних способів на вибір заставодержателя:

- на підставі рішення суду;

- в позасудовому порядку, в т.ч.: в порядку продажу заставодержателем майна шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах;

- в порядку переходу до заставодержателя права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»;

- в іншому випадку, встановленому законодавством України (п. 7.2. договору застави).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін, при умові вступу в дію кредитного договору, та діє до повного виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору та відшкодування заставодержателю всіх понесених ним витрат, пов`язаних з укладенням та/чи виконанням названих кредитного та даного договору (п. 10.3. договору застави).

У додатку №1 до договору № 2 про внесення змін та доповнень від 04.10.2018 до договору застави № Т09.09.2014 від 22.02.2017 викладено опис предмета застави, що передається в заставу АТ «Таскомбанк»:

№НайменуванняІнв. номерРік випускуРинкова вартість (без ПДВ), грн.Місцезнаходження1Паливо роздавальна колонка ГЕРКОН КЕД-50- 0,25010201022 400,00Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул. Первомайська, б. 1262Резервуар циліндричний Горизонтальний №1 РГС-25011199619 000,00 3Резервуар циліндричний горизонтальний №2 РГС-25012199619 000,00 4Резервуар циліндричний горизонтальний №3 РГС-25013199619 000,00 5Резервуар циліндричний горизонтальний №4 РГС-25014199619 000,00 6Паливо роздавальна колонка Wayne Dresser WD-587-8-4015199559 500,00Дніпропетровська область, Покровський район, с. Великомихайлівка, вул. Зіненка, буд. 297Резервуар циліндричний горизонтальний №1 Р-25016199517 300,00 8Резервуар циліндричний горизонтальний №2 Р-25017199517 300,00 9Резервуар циліндричний горизонтальний №3 Р-25018199517 300,00 10Резервуар циліндричний горизонтальний №4 Р-25019199517 300,00 Разом 227 100,00 Позивачем, на підтвердження отримання третьою особою кредитних коштів за Генеральним договором № НК 1324, надано запити на отримання кредитних коштів №1 від 23.02.2017 на суму 787 000 грн., № 3 від 08.09.2017 на суму 107 322,69 грн., № 4 від 14.09.2017 на суму 200 000 грн., № 5 від 26.09.2017 на суму 295 000 грн., № 6 від 05.10.2017 на суму 110 000 грн., № 7 від 05.10.2017 на суму 114 719,40 грн., № 8 від 07.05.2018 на суму 79 124,70 грн., № 10 від 07.05.2018 на суму 60 000,00 грн., №11 від 14.06.2018 на суму 43 000 грн. та заяву на видачу кредиту № 4 від 08.10.2018 на суму 1 895 919,33 грн.

Також видача кредитних коштів третій особі підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 04.10.2018 по 22.01.2020.

Умовами додатку №13/1 від 04.10.2018 до генерального договору, який є додатком №4 до договору №2 про внесення змін та доповнень від 04.10.2018 до генерального договору, передбачено надання позичальнику відновлювальної кредитної лінії на суму 1 900 000,00 грн. з терміном користування до 31.05.2019 та фіксованою процентною ставкою 25% річних. Відповідно до графіку погашення кредиту за цією угодою передбачено сплату кредиту в період з 04.10.2018 по 30.04.2019 щомісячно в сумі 30 000,00 грн., а в період з 01.05.2019 по 31.05.2019 - в сумі 1 690 000,00 грн., разом - 1 900 000,00 грн.

Позивач зазначає, що умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті.

Пунктом 5.1.11 частини 2 генерального договору передбачено обов`язок позичальника достроково повернути заборгованість за кредитом та сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за користування ним на письмову вимогу банку та у строк, зазначений в такій вимозі, у випадках, передбачених цим договором та/або діючими договорами забезпечення, чинним законодавством України. При цьому, у випадку, якщо згідно з умовами цього договору або отриманої від банку вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення боргових зобов`язань, сторони домовились, що дата повернення заборгованості за кредитом, зазначена в п. 2.1 частини 2 цього договору, за домовленістю сторін, вважається перенесеною та такою, що змінена на дату чи строк, що зазначений у письмовій вимозі банку про дострокове погашення чи настає в інших випадках, передбачених цим договором.

24.12.2019 банк звернувся до позичальника та заставодавця з повідомленням-вимогою №27232/70 та № 27219/70 від 24.12.2019 про дострокове повернення кредиту, а саме:

- простроченого боргу в сумі 1 894 698,15 грн.;

- простроченої заборгованості за процентами в сумі 296 126,43 грн.;

- пені в сумі 397 649,33 грн.;

- простроченої заборгованості за процентами (на прострочену частину кредиту) в сумі 215 734,45 грн.;

- процентів на прострочену частину кредиту в сумі 27 630,99 грн.

Відповідно до списку згрупованих поштових відправлень №16 зазначену кореспонденцію відправлено позичальнику та заставодавцю 24.12.2019.

Позичальник та заставодавець у встановлений строк вимог банку не виконали.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1324 від 22.02.2017 з договорами про внесення змін та доповнень до генерального договору №1 від 05.09.2017 та №2 від 04.10.2018, а також договором застави №Т 09.09.2014 І 3687 від 22.02.2017 з договором №1 від 04.09.2020 та №2 від 04.10.2018 про внесення змін та доповнень до договору застави.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору №2 про внесення змін та доповнень від 04.10.2018 до генерального договору встановлено генеральний строк кредитування в межах ліміту кредитування на суму 3 900 000,00 грн. до 21.02.2020.

В межах цього ліміту кредитування банк видав позичальнику 08.10.2018 кредит у сумі 1 895 919,33 грн., який підлягав поверненню за умовами додатка №13/1 від 04.10.2018 до генерального договору, який є додатком №4 до договору №2 про внесення змін та доповнень від 04.10.2018 до генерального договору, відповідно до графіку погашення кредиту в період з 04.10.2018 по 30.04.2019 щомісячно в сумі 30 000,00 грн., а в період з 01.05.2019 по 31.05.2019 - решта суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позичальник сплатив кредит лише частково та з порушенням встановленого графіку.

Таким чином, сума несплаченого кредиту складає 1 494 698,15 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5.4.1 частини 2 генерального договору банк має право вимагати дострокового виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком за цим договором, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов`язань в порядку, визначеному п. 8.13 частини 2 цього договору, при порушення/невиконання позичальником будь-яких зобов`язань за цим договором.

У п. 8.13 частини 2 генерального договору сторони передбачили, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п. 5.4.1 частини 2 цього договору, банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором. При цьому строк виконання позичальником боргових зобов`язань вважається таким, що настав, на 10 (десятий) календарний день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах цього договору, або адресу, повідомлену позичальником відповідно до п. 5.1.5 частини 2 цього договору.

У цьому випадку позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом, сплатити проценти за користування кредитом та ніші платежі, що належить до сплати за цим договором, у встановлений відповідно до цього пункту договору новий строк у визначеному банком обсязі.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що банк вправі нараховувати проценти за кредитом включно до настання строку виконання вимоги, тобто станом на 10 (десятий) календарний день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні.

Вимоги про дострокове погашення заборгованості відправлено позичальнику та заставодавцю 24.12.2019, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №16 від 24.12.2019 (т. 1 а.с. 137-138).

При цьому у вимозі банк встановив строк виконання зобов`язання - протягом десяти робочих днів з дати одержання повідомлення.

Сторони не надали доказів одержання вимоги позичальником та заставодавцем, у зв`язку з цим суд розрахував дату отримання вимог відповідно до пп. 1 п. 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, згідно з яким нормативні строки пересилання місцевої простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають:Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

При цьому суд враховує, що 1 та 7 січня - це святкові дні. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2019 №7-р Про перенесення робочих днів у 2019 році рекомендовано перенести робочі дні з понеділка 30 грудня на суботу 21 грудня, з вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 №995-р Про перенесення робочих днів у 2020 році рекомендовано перенести 2020 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочий день із понеділка 6 січня на суботу 11 січня.

З огляду на викладене, позичальник та заставодавець мали отримати вимогу 27.12.2019 (24.12.2019 + 2 дні) та виконати її протягом 10 робочих днів, тобто до 16.01.2020.

У встановлений строк позичальник вимогу банку не виконав. У зв`язку з цим з 16.01.2020 виникло прострочення виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з пунктом 3.3 частини 2 генерального договору проценти за користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом нараховуються банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом, за методом факт/360 (метод розрахунку процентів, за якими кількість днів у місяці береться фактична, а в році - 360 днів). При цьому враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами.

Пунктом 2 частини 1 генерального договору передбачено строк сплати процентів - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, до дати спливу терміну користування відповідною банківською послугою та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором.

Отже, строк повернення кредиту в повному обсязі настав 16.01.2020, тому банк вправі нараховувати проценти за користування кредитом до 16.01.2020 включно.

Відповідно до розрахунку уточнених позовних вимог банк нарахував проценти за користування кредитом за період з 08.10.2018 по 20.05.2020 в загальній сумі 775 700,27 грн. З урахуванням сплачених 14.05.2020 процентів в сумі 400 000,00 грн. банк пред`явив до стягнення залишок несплачених процентів у сумі 375 700,27 грн.

Суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення процентів за період з 08.10.2018 по 16.01.2020 включно, що склало 613 174,54 грн.

Судом враховані проценти, які вірно нараховані позивачем за період з 08.10.2018 по 31.12.2019 в сумі 592 122,34 грн., та здійснено перерахунок процентів за 16 днів січня 2020 року таким чином: сума боргу за кредитом 1 894 698,15 грн./360 днів х 25% х 16 днів = 21 052,20 грн., всього - 613 174,54 грн.

З урахуванням сплачених 14.05.2020 процентів в сумі 400 000,00 грн. сума заборгованості зі сплати процентів становить 213 174,54 грн. Решта процентів у сумі 162 525,73 грн. нарахована позивачем необґрунтовано.

Такого ж висновку прийшов Господарський суду Запорізької області у рішенні від 21.10.2020 у справі № 908/214/20.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.2 частини 2 генерального договору у разі невиконання чи несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором банк має право нарахувати та стягнути, а позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такої сплати, від суми несвоєчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені (несвоєчасне погашенні заборгованості), до дати припинення цих обставин. Розрахунок пені здійснюється у валюті кредиту, наданого позичальнику, і підлягає сплаті у національній валюті України за курсом НБУ, встановленим на день оплати. При цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Таким чином, сторони погодили можливість нарахування пені протягом усього періоду прострочення виконання зобов`язання.

Судом перевірено розрахунок пені у сумі 376 226,47 грн. за період з 16.07.2019 по 16.01.2020 та встановлено, що її нараховано та пеня підлягає До стягнення з відповідача.

Крім того, заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017 року в сумі 1 494 698,15 грн. - основного боргу, 213 174,54 грн. - заборгованості по відсотках та 376 226,47 грн. - пені підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.10.2020 у справі № 908/214/20, яке набрало законної сили.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не довів правильність розрахунку позовних вимог, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок позовних вимог відповідає обставинам справи щодо дати та суми виданого кредиту, застосованої ставки процентів та пені. Перерахунок процентів був здійснений судом тільки в частині періоду нарахування процентів.

Щодо посилання відповідача на те, що строк виконання зобов`язань за договором застави не настав, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України від 02.10.1992 № 2654-XII Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з п. 8.1 частини 2 генерального договору банк набуває права звернення стягнення на предмети договорів забезпечення у випадках, зазначених у п. 5.4.1 частини 2 цього договору, у випадку невиконання позичальником вимоги банку у визначений банком строк щодо дострокового повернення заборгованості за кредитом.

Позичальник прострочив виконання зобов`язань щодо сплати кредиту та процентів за генеральним договором, а також не виконав вимогу банку щодо дострокового повернення заборгованості за кредитом. Враховуючи викладене, банк набув право звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 02.10.1992 № 2654-XII Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Доводи позивача щодо неналежного звернення стягнення в судовому порядку спростовуються п. 7.2 договору застави, в якому передбачено звернення стягнення на предмет заяви будь-яким із способів на вибір позивача, у т.ч. на підставі рішення суду.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Згідно з ч. 8 ст. 20, ч. 1 ст. 21 Закону України від 02.10.1992 № 2654-XII Про заставу реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 25 Закону України від 18.11.2003 № 1255-IV Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова цінапредмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", яке розташоване за адресою: Дніпропетровска область, Покровський район, с. Великомихайлівка, вул.. Зіненка, б. 29, а саме:

- паливо роздавальна колонка Wayne Dresser WD 587-8-4;

- резервуар циліндричний горизонтальний № 1 Р-25;

- резервуар циліндричний горизонтальний №2 Р-;

- резервуар циліндричний горизонтальний №3;

- резервуар циліндричний горизонтальний №4 Р

на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецнафта Сервіс» за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017 в сумі 2 246 624,89 грн., з яких 1 494 698,15 грн. - основний борг, 213 174,54 грн. - заборгованість по відсоткам, 376 226,47 грн. - пеня на суму простроченої заборгованості та відсотків за період з 16.07.2019 по 16.01.2020 - шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецнафта Сервіс" про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити частково.

Звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 12, кВ. 1, код ЄДРПОУ 34677166), яке розташоване за адресою: Дніпропетровска область, Покровський район, с. Великомихайлівка, вул.. Зіненка, б. 29, а саме:

- паливо роздавальна колонка Wayne Dresser WD 587-8-4;

- резервуар циліндричний горизонтальний № 1 Р-25;

- резервуар циліндричний горизонтальний №2 Р-;

- резервуар циліндричний горизонтальний №3;

- резервуар циліндричний горизонтальний №4 Р

на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул.. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецнафта Сервіс» за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1324 від 22.02.2017 в сумі 2 246 624,89 грн., з яких 1 494 698,15 грн. - основний борг, 213 174,54 грн. - заборгованість по відсоткам, 376 226,47 грн. - пеня на суму простроченої заборгованості та відсотків за період з 16.07.2019 по 16.01.2020 - шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 12, кв. 1, код ЄДРПОУ 34677166) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) витрати по сплаті судового збору – 2 102,00 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.12.2020

Суддя Н.Г. Назаренко