Ухвала суду № 93586488, 09.12.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 4-с/641/31/2020 Справа № 641/1728/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Вовк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Браташової Вікторії Іштванівни Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова зі скаргою на дії державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. в якій просить визнати неправомірною відмову старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Браташової В.І. щодо утримання аліментів на користь ОСОБА_1 від продажу нерухомого майна ОСОБА_2 , зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Браташову В.І. перерахувати заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням доходу боржника, отриманого ним від продажу нерухомого майна у 2017 році, зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Браташову В.І. визначити заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини доходу боржника, отриманого ним від продажу нерухомого майна у 2017 році, а саме у розмірі 190114,00 грн.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що на виконанні Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві перебуває виконавчий лист № 641/10583/15-ц виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова 12.01.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2015 року та до досягнення дитиною повноліття.

Заявнику стало відомо, що 26.06.2017 року ОСОБА_2 продав належну йому на праві приватної власності квартиру, яка знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого 26.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук І.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 772. Продаж зазначеної квартири було вчинено боржником за 1 140684,00 грн.

Також, заявник вказала, що враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.09.2019 року у справі № 760/4569/18-ц, дохід отриманий ОСОБА_2 від продажу належної йому на праві приватної власності квартири має бути врахований при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з нього на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/6 частка доходу отриманого боржником від продажу нерухомого майна становить 190114 грн.

Заявник вказала, що звернулась до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві з заявою про перерахунок заборгованості ОСОБА_2 по сплаті за аліментними зобов`язаннями, однак листом № 38304 від 24.02.2020 року їй було повідомлено, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01.02.2020 року складає 0,02 грн. Також, державний виконавець зазначила, що отримання доходу від відчуження майна не є доходом у розумінні заробітку, який враховується під час розрахунку розміру аліментів.

Враховуючи вищевикладене, заявник була вимушена звернутися до суду із скаргою.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги своєї скарги підтримала, в подальшому до судового засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, та відсутності її представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.

Державний виконавець Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташова В.І. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

У запереченнях на скаргу, що містяться в матеріалах справи, державний виконавець посилається на те, що у неї, як державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. перебуває на виконанні виконавче провадження № 49931924 з примусового виконання виконавчого листа № 641/10583/15-ц від 12.01.2016 року виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.10.2015 року та до досягнення дитиною повноліття. 11.09.2019 року до Відділу надійшла заява ОСОБА_1 з вимогою про визначення заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів з урахуванням доходу боржника, отриманого ним від продажу нерухомого майна у 2017 році, а саме в розмірі 190 114,00 грн. На дату надходження вказаної заяви згідно звітів про здійснення відрахування та виплати, з місця роботи ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_2 відсутня.

Також зазначила, що в ході дослідження документів, наданих ОСОБА_2 про набуття та відчуження ним спірного нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 було з`ясовано, що вказане майно перебувало у власності ОСОБА_2 з 12.06.2004 року та набуте на підставі договору дарування від його батька. В подальшому 26.06.2017 року зазначене житлове приміщення було відчужено на підставі договору купівлі-продажу, та відтак дохід отриманий від укладення договору купівлі-продажу квартири згідно п. 172.1 ст. 172 ПК не оподатковується.

ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , в подальшому до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

В наданих до суду письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що належна йому на праві власності квартира, що розташовувалась за адресою: АДРЕСА_1 , яку відчужено на підставі договору купівлі-продажу в 26.06.2017 року перебувала у його власності з 12.06.2004 року на підставі договору дарування. Однак, згідно п. 172.1 ст. 172 ПК дохід від укладення договору відчуження вищезазначеного нерухомого майна не оподатковується.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, виходить з наступного.

У відповідності до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист № 641/10583/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2015 року та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві Мацко Д.А. від 28.01.2016 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 641/10583/15-ц.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 178124512 від 20.08.2019 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.06.2017 року зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук І.Ю.

Як вбачається з щорічної декларації ОСОБА_2 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік) за 2017 рік останнім було отримано дохід від відчуження нерухомого майна в розмірі 1 140684,00 грн. від ОСОБА_7 .

З копії договору купівлі-продажу квартири від 26.06.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук І.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 772 вбачається, що ОСОБА_2 було продано ОСОБА_7 квартиру, яка знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 , за 1 140 684, 00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 49931924 старшого державного виконавця РВ ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. вих. № 38304/дв14 від 10.02.2020 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01.02.2020 року становить 0,02 грн.

З листа старшого державного виконавця РВ ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. № 38304 від 10.02.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01.02.2020 року складає 0,02 грн., та роз`яснено, що у розумінні Сімейного кодексу України не всі доходи є доходами, а тому отримання доходу від відчуження майна не є доходом у розумінні заробітку, який враховується під час розрахунку розміру аліментів.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (частина перша стаття 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

У відповідності до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Разом з тим, з урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18), відступаючи від висновку, викладеному у постанові від 07 травня 2018 року у справі № 640/537/14-ц (провадження № 61-15685св18), ухваленої Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зробив висновок про те, що положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим. При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним. З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.

З системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що законодавець не обмежує поняття заробітку працівника, з якого сплачуються аліменти, лише його заробітної платою та доходами, пов`язаними з його трудовою діяльністю за місцем роботи.

Відповідно до правової позиції висловленої в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.07.2020 року у справі № 234/15413/17, продаж особистого нерухомого майна заявника, право власності на яке ним було набуто внаслідок дарування є заробітком заявника, а тому на нього може бути звернуто стягнення за рішенням суду у межах виконавчого провадження, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» чітко встановлює заробіток/доход, як об`єкт, на який державним виконавцем може бути здійснено звернення стягнення на виконання рішення суду.

Відповідно до вищезазначеного, державному виконавцю слід нараховувати аліменти з отриманих доходів, у тому числі з доходів від відчуження нерухомого майнах, що відповідає нормам діючого законодавства України та по суті узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з наведеного, вимоги скарги в частині визнання протиправними дії державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. щодо відмови в перерахунку аліментів, та зобов`язання державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженні якого знаходяться матеріали ВП № 49931924 здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням доходу ОСОБА_2 ,, отриманого від продажу квартири АДРЕСА_2 , обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог заявника про зобов`язання старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Браташової В.І. визначити заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини доходу боржника, отриманого ним від продажу нерухомого майна у 2017 році, а саме у розмірі 190114,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до чинного законодавства, державний виконавець є самостійною процесуальною фігурою та вільний у прийнятті відповідних рішень, що віднесені до його компетенції відповідними нормативними актами.

Виходячи з наведеного, судом в межах розгляду конкретної справи, за наявності для того підстав, може бути надана оцінка відповідним діям чи рішенням державного виконавця, так судом може бути визнано дії чи рішення неправомірними, зобов`язано розглянути питання, що порушують сторони виконавчого провадження щодо примусового виконання рішень. При цьому до повноважень суду не входить можливість зобов`язання державного виконавця визначити конкретний розмір коштів чи частки доходу, що підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів, що мають бути розраховані за рішенням суду.

Отже, на підставі вище викладеного, вимоги заяви щодо зобов`язання старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Браташової В.І. визначити заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини доходу боржника, отриманого ним від продажу нерухомого майна у 2017 році, а саме у розмірі 190114,00 грн. задоволенню не підлягають

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги заявника ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 260, 447-451 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Браташової Вікторії Іштванівни Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)Браташової Вікторії Іштванівни щодо відмови в перерахунку аліментів.

Зобов`язати державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженні якого знаходяться матеріали ВП № 49931924 здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням доходу ОСОБА_2 , отриманого від продажу квартири АДРЕСА_2 .

В іншій частині скаргу - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Учасники справи :

Стягувач - ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Орган державної виконавчої служби – Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), юридична адреса: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 76 А, код ЄДРПОУ - 35008087.

Боржник - ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя -М. Ю. Онупко