Постанова № 93583560, 15.12.2020, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/7523/20

Провадження № 2-а/675/85/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого – судді Трасковського С.Л., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Ізяслав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №6 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Островського Олега Володимировича та управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до інспектора роти №6 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Островського Олега Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2198937 від 05.03.2020 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуваною постановою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 05.03.2020 року о 08 годині 12 хвилин, керуючи транспортним засобом «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , по трасі М05 Київ-Одеса, 210 км, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та здійснив проїзд без виконання зупинки, чим порушив п.8.4.б. Правил дорожнього руху.

Позивач не погоджується із винесеною постановою та просить її скасувати, вказуючи на відсутність з його боку порушень Правил дорожнього руху. Крім того, ОСОБА_1 у поданому позові вказує на відсутність в оскаржуваній постанові посилань на належні та допустимі докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Після усунення позивачем виявлених недоліків позовної заяви, ухвалою судді Ізяславського районного суду від 25.11.2020 року зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Від третьої особи надійшло пояснення у справі, яким управління патрульної поліції у Черкаській області просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі як співвідповідача управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції.

Від вказаного відповідача надійшов відзив, яким він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що інспектор роти №6 Островський О.В. при винесенні постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Позивач в порушення вимог п.8.4.б. Правил дорожнього руху здійснив проїзд без виконання зупинки на вимогу дорожнього знаку 2.2, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Таким чином, як зазначено у відзиві, оскаржувана постанова є законною та не підлягає скасуванню.

Від відповідача інспектора роти №6 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Островського Олега Володимировича відзиву не надійшло.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про дату, час, місце судового розгляду, не прибули.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що сторони, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з`явились, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття обґрунтованого та законного рішення, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2198937 від 05.03.2020 року цього ж дня о 08 годині 12 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п.8.4.б Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Вказаною постановою на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (надалі - ПДР).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.8.4.б ПДР дорожні знаки згідно додатку 1 поділяються на групи, в тому числі на знаки пріоритету, які встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

До таких знаків відноситься і знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", яким забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Виходячи зі змісту п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання Правил дорожнього руху..

Згідно ч.1 ст.31 вказаного Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто, положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати відеозаписи та фотозйомку в якості доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Водночас, відповідачами у справі не надано жодного належного та допустимого доказу, в тому числі відеозапису, яким би підтверджувалось порушення позивачем вимог знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» 05.03.2020 року о 08 год. 12 хв.

Посилання у відзиві на те, що строк зберігання відеозаписів з портативних відеорестраторів становить 30 діб, а працівник поліції був очевидцем порушення ПДР позивачем, не може бути взяте до уваги судом, адже вказане не доводить правомірності винесеної постанови.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Висновки про те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 року у справі №524/9716/16-а.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачами належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем Правил дорожнього руху.

При вирішенні даного спору суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі припущень, а також з того, що усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь, що передбачено ч.2 ст.62 Конституції України.

При цьому, долучений до справи відеозапис, де зображено ділянку дороги, якою, за твердженням відповідача, рухався позивач, ніяким чином не доводить факт вчинення останнім адміністративного правопорушення.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

В порядку ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань управляння патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції судові витрати за подання до суду позовної заяви в розмірі 420 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 241-246, 255, 271-272, 268-270, 286, 292-293 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2198937 від 05.03.2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255, 00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108667, на користь ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_2 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч.4 ст.286 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.12.2020 року.

Суддя: С.Л.Трасковський