Ухвала суду № 93582457, 25.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11875/20

Провадження № 2/522/5456/20

УХВАЛА

25 вересня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участі секретаря Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса цивільну справу за позовом Громадської організації «Фонд підтримки громадян Одеси» до ОСОБА_1 про зобов`язання належним чином виконати договір,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить суд зобов`язати відповідача забезпечити належне виконання пункту 6.4.1 договору оренди приміщення від 10.01.2020 року щодо безперешкодного користування нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення №2, загальною площею 39,7 кв.м.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача просив суд направити відповідне судове доручення, для належного сповіщення відповідача по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Положення Цивільного процесуального кодексу України передбачають необхідність вручення відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами, надання можливості відповідачу подати відзив на позов, докази по справі, скористатись іншими процесуальними правами, визначеними законом.

Статтею 87 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з`ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, зокрема перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 498 ЦПК України, передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, учасником якої є Україна, застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно зі ст. 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до ч. 1 цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Тому, відповідно до ст. 7 Конвенції, типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов`язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави. Відповідні пробіли заповнюються або мовою запитуваної держави, або французькою чи англійською мовами.

Відповідно до ст. 12 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, вручення судових документів, отриманих від Договірної Держави, не потребує оплати або відшкодування зборів або витрат в зв`язку з врученням, здійсненим запитуваною Державою.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, якщо прохання про вручення відповідає положенням цієї Конвенції, запитувана Держава може відмовити у виконанні такого прохання лише якщо вона вважає, що таке виконання порушить її суверенітет або безпеку.

Відповідно до п. 6.7 розділу VI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року №1092/5/54 (зі змінами), Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

Враховуючи наявну інформацію про місцезнаходження відповідача по справі: ОСОБА_1 , що зареєстрована в АДРЕСА_2 , за межами території України, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості сповістити її про дату, час і місце проведення підготовчого засідання та вручити копію позовної заяви з додатками, копію ухвали про відкриття провадження, суд доходить висновку про направлення судового доручення та необхідність звернення суду України із судовим дорученням до іноземного компетентного органу у Ізраїлі для здійснення відповідних процесуальних дій, у порядку, встановленому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виникає необхідність вручення документів по справі відповідачу, а саме ОСОБА_1 , що зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 252, п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

В зв`язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним зупинити провадження по справі до надходження відповіді від компетентного органу у Ізраїлі на судове доручення про надання правової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 175, 187, 252, 253, 274, 498 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Звернутися до компетентного суду у Ізраїлі із судовим дорученням про вручення ОСОБА_1 , що зареєстрована в АДРЕСА_2 , копії позовної заяви з додатками, ухвалу суду від 29.07.2020 року про відкриття провадження у справі, ухвалу суду від 29.07.2020 року про забезпечення позову, ухвалу суду від 29.07.2020 року про витребування доказів, запропонувати відповідачу надати відзив на позов чи заяву про визнання позову, або пояснення щодо обставин викладених у позовній заяві, вручити їй повідомлення про час та місце проведення підготовчого засідання, відповідно до умов Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року.

Провадження у справі зупинити до надходження відповіді від компетентного органу у Ізраїлі на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду та інших документів.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://pm.od.court.gov.ua/sud1522/ .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя