Ухвала суду № 93581402, 11.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2020 Справа №607/11485/20

провадження № Ікс/607/5011/2020

Слідчий суддя Тернопільського міеькрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., за участі секретаря судового засідання Созанськоь Т.І., прокурора Житовецької O.A., адвоката-захисника Строценя Т.О., підозрюваної ОСОБА_1 , в залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Вузенького О.M., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Голинським P., про застосування запобіжного заходу у виді тримання від вартою щодо підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка Донецької області, українки, громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, не депутата, не адвоката, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Вузенький О.М. за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Р. Голинським у кримінальному провадженні №12020210010001638 від 09 липня 2020 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 09.07.2020 року, близько 12:30 год., у ОСОБА_1 , яка перебувала у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташований за адресою АДРЕСА_2 , повторно виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 09.07.2020 року, близько 12:30 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщені магазину "Мікс Бренд2", що розташований за адресою вулиця Шептицького, 46 в місті Тернополі, діючи умисно, повторно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, з метою наживи, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії є непомітними для сторонніх осіб, ввійшла в гардеробну кімнату приміщення вказаного мазану із полиць шафи для речей взяла рюкзак чорно-сірого кольору в якому знаходилися особисті речі та телефон торгової марки "Хуавей" який належав ОСОБА_2 вартістю 3500 гривень, та в подальшому вийшла із приміщення магазину.

Із викраденим майном ОСОБА_1 , з місця вчинення злочину втекла, чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 , матеріальну шкоду на загальну 3500 гривень, 00 копійок.

Окрім того проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , на шлях виправлення не стала та повторно вчинила умисний корисливий злочин за наступних обставин.

09.07.2020року, близько 19:30 год., у ОСОБА_1 , яка перебувала у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою АДРЕСА_1 , повторно виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 09.07.2020 року, близько 19:30 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщені магазину «Дитячий одяг», що розташований за адресою місто Тернопіль, вулиця В.Чорновола, 3, діючи умисно, повторно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, з метою наживи, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії є непомітними для сторонніх осіб, коли продавець магазину відволікся остання взяла із шухляди стола в якому зберігалися грошові кошти магазину в розмірі 555 гривень та заховала іх за пояс штанів у які була одягнута .

Із викраденим майном ОСОБА_1 , вийшла із магазину «Дитячий одяг» та з місця вчинення злочину втекла, чим спричинила потерпілі ОСОБА_3 , матеріальну шкоду на

загальну 555 гривень, 00 копійок.

Таким чином, встановлено достатньо підстав для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній із проникненням в інше приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст.185 КК України.

10.07.2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженці м. Макіївка, Донецької області, укрраніше судиму - 30 жовтня 2001 року центрально-міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч.2 ст.86, ст. 44 КК України (в редакції закону 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на З роки; 26 грудня 2001 року Кіровським районним судом м. Макіївка, Донецької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.42 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців; 31 жовтня 2006 року центрально-міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки; 08 лютого 2007 року центрально-міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч.2 ст.121, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років; 05 серпня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.3 ст. 185. ст. 395, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнена по відбуттю покарання 11 жовтня 2016 року; 24.04.2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 157, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, про те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів, у ньому наведених та просила його задовольнити. Вважає, що лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 .

Захисник Строцень Т.О. проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого щодо застосування до його підзахисної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувавши при цьому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На думку слідчого судді ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.07.2020 року; протоколом огляду місця події від 09.07.2020 року; протоколом огляду місця події від 09.07.2020 року; протоколом огляду місця події від 09.07.2020 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 09.07.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 09.07.2020року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 09.07.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.07.2020 року; протоколом затримання ОСОБА_1 від 09.07.2020року; заявою ОСОБА_1 від 09.07.2020 року; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.07.2020 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 09.07.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 10.07.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.07.2020 року.

Метою застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов`язків,

а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення є те, що підозрювана раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останньої ставати на шлях виправлення, оскільки будучи раніше судимою, та такою що відбувала покарання у місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не стала та вчинила новий злочин. Вказане свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі продовжуватиме свою злочинну діяльність, що в свою чергу вказує на її підвищену суспільну небезпеку.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні є те, що вона, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, може навмисно схиляти свідків, до зміни наданих показань чи до відмови давати показання, оскільки досудове розслідування кримінального провадження перебуває на початковому етапі, а судом показання сприймаються безпосередньо під час судового розгляду обвинувального акту.

Окрім того, сторона обвинувачення зазначає про ризик того, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Інші, більш м`які запобіжні заходи не сприятимуть запобіганню наведеним ризикам та виконанню підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, характер вчинених кримінальних правопорушень, особу підозрюваної ОСОБА_1 , раніше судимої за вчинення умисних кримінальних правопорушень, в тому числі, корисливих проти власності, не працює, репутацію та міцність соціальних зв`язків останнього, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Вузенького О.М., слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання захисника, погодженого з підозрюваною, про відмову в клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Крім того, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити

розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою

Строк дії ухвали встановити до 23 год. 59 хв. 05.09.2020 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (ІВАМ): иА358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12020210010001638 за ухвалою Тернопільського міеькрайонного суду Тернопільської області від 11.07.2020 року.

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають можливість виїзду за кордон.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні клопотання захисника, погодженого з підозрюваною, про обрання запобіжного заходу в виді домашнього арешту - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Вузенького О.М.

Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. М. Братасюк