Ухвала суду № 93581389, 10.12.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2020 Справа №607/21391/20

провадження № 1кс/607/8889/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., за участі секретаря судового засідання Лехан О.М., прокурора Середзінського І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужного І.М., погоджене заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури Середзінським І.В., про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зі слів одруженого, н працюючого, інваліда 2 групи, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужний І.М., за погодженням з заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури Середзінським І.В., в рамках кримінального провадження №42019210000000019 від 18 січня 2019 року, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вступили у злочинну змову, направлену на незаконне здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, шляхом систематичного вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , та інших осіб з числа перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення за маршрутом Україна – Французька республіка.

З цією метою, діючи умисно з відома всіх учасників злочинної групи, за попередньою змовою, ОСОБА_1 15 січня 2019 року приїхав у м. Тернопіль, де за попередньою домовленістю біля готельного-ресторанного комплексу «Братислава», що по вул. Степана Будного 18 у м. Тернопіль, в після обідню пору зустрівся із ОСОБА_4 та іншими особами з числа перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення за маршрутом Україна – Французька республіка.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 15 січня 2019 року в після обідню пору, перебуваючи біля готельного-ресторанного комплексу «Братислава», що по вул. Степана Будного 18 у м. Тернопіль, переслідуючи мету наживи, з корисливих мотивів діючи умисно з відома всіх учасників злочинної групи, за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 висунув незаконну вимогу ОСОБА_4 та іншим особам з числа перевізників, щодо систематичної сплати йому та іншим учасникам групи грошових коштів у сумі 150 Євро за здійснений рейс у Французьку республіку, погрожуючи при цьому знищенням їхнього майна, а саме спалювання автомобілів, якими вони здійснюють перевезення пасажирів за межі Державного кордону України.

Усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров`ю ОСОБА_4 , був змушений погодитись на незаконну вимогу ОСОБА_1 та сплачувати йому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 150 Євро за кожне перевезення пасажирів у Французьку республіку, в тому числі і неіснуючий борг у розмірі 300 Євро.

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне збагачення шляхом систематичного вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю 21 січня 2019 року о 21.18 год., зустрілись із ОСОБА_4 на АЗС «WOG», що за адресою Пустомитівський район с/р Солонківська, автодорога Київ-Чоп, 539 кілометр + 350 метрів. Під час зустрічі ОСОБА_2 висунув незаконну вимогу ОСОБА_5 , на передачу грошових коштів у сумі 145 Євро за поїздку у Французьку республіку, погрожуючи йому, що у разі відмови буде знищено його майно, а саме транспортний засіб, яким він здійснює пасажирські перевезення. Дані погрози щодо знищення майна потерпілий сприйняв як реальні та такі, які можуть бути реалізовані в майбутньому, тому ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 145 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21 січня 2019 року становить 4625,5 гривень. Також під час розмови ОСОБА_2 діючи з відома всіх учасників злочинної групи висунув незаконну вимогу ОСОБА_5 на передачу 300 Євро боргу за попередні дві поїздки, однак ОСОБА_4 повідомив, що на даний час у нього недостатньо коштів щоб сплатити цей борг.

Надалі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 керуючись єдиним умислом на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю 04 лютого 2019 року о 18.34 год., зустрілись із останнім на АЗС «WOG», що за адресою Пустомитівський район с/р Солонківська, автодорога Київ-Чоп, 539 кілометр + 350 метрів. Під час розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висунули незаконну вимогу ОСОБА_4 передати їм грошові кошти у сумі 300 Євро за дві попередні поїздки а також 150 Євро за поїздку яку він здійснив напередодні, погрожуючи йому при цьому фізичною розправою та знищенням його майна а саме транспортного засобу, яким ОСОБА_4 , здійснює пасажирські перевезення. Дані погрози застосування фізичного насильства та знищення майна потерпілий сприйняв як реальні та такі, які можуть бути реалізовані в майбутньому, тому ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 150 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 04 лютого 2019 року становить 4743,95 гривень та повідомив, що борг у сумі 300 Євро він сплатить на наступний раз, оскільки на даний час у нього недостатньо коштів. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погрожуючи ОСОБА_4 знищенням його майна та фізичним насильством висунули йому незаконну вимогу передачі 300 Євро боргу на наступний раз коли ОСОБА_4 буде здійснювати перевезення пасажирів. Дані погрози щодо знищення майна ОСОБА_4 сприйняв як реальну та таку, яка може бути реалізована в майбутньому, тому він погодився на незаконну вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В подальшому, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючись єдиним умислом на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю 19 лютого 2019 року о 01.24 год. зустрівся із ним на АЗС «WOG», що розташована по вул. Заводській 37 с. Дуліби Стрийського району Львівської області. Під час розмови ОСОБА_1 висунув незаконну вимогу ОСОБА_4 передати йому грошові кошти у сумі 150 Євро за поїздку яку він здійснив. Погрози про застосування фізичного насильства та знищення майна, які ОСОБА_1 висловив 15 січня 2019 року, потерпілий сприйняв як реальні та такі, які можуть бути реалізовані в майбутньому, тому ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 150 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19 лютого 2019 року становить 4 619,43 гривень.

Надалі, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючись єдиним умислом на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю 06 березня 2019 року о 11.10 год., зустрівся із останнім біля входу у центральний автовокзал, що у м. Тернопіль по вул. Живова. Під час розмови ОСОБА_1 висунув незаконну вимогу ОСОБА_4 передати йому грошові кошти у сумі 150 Євро, за поїздку яку він здійснив. Погрози про застосування фізичного насильства та знищення майна, які ОСОБА_1 висловив 15 січня 2019 року, потерпілий сприйняв як реальні та такі, які можуть бути реалізовані в майбутньому, тому ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 150 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 06 березня 2019 року становить 4 547,86 гривень.

Також, ОСОБА_2 діючи з відома всіх учасників групи, керуючись єдиним умислом на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , 18 березня 2019 року о 15.26 год., зателефонував до ОСОБА_4 та повідомив, що із ним зв`яжеться його товариш ОСОБА_6 якому ОСОБА_4 повинен передати грошові кошти для ОСОБА_2 . Після цього до ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 , який не був обізнаний із планом злочинної групи та домовився із ним про зустріч.

Цього ж дня о 17.20 год., ОСОБА_4 за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_6 , який не був обізнаний із планом злочинної групи, на АЗС «WOG», що розташована по вул. Заводській 37 с. Дуліби Стрийського району Львівської області. Під час розмови ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 150 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 18 березня 2019 року становить 4 582,26 гривень, для передачі їх ОСОБА_2 за поїздку яку він здійснив. Погрози про застосування фізичного насильства та знищення майна, які ОСОБА_1 висловив 15 січня 2019 року, потерпілий сприйняв як реальну та таку, яка може бути реалізована в майбутньому, тому ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 150 Євро, які ОСОБА_6 повинен був передати ОСОБА_2 .

Надалі, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючись єдиним умислом на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю 02 квітня 2019 року о 15.00 год., зустрівся із останнім на АЗС «ОККО», що у м. Золочів вул. Львівська Золочівського району Львівської області. Під час розмови ОСОБА_1 висунув вимогу ОСОБА_4 передати йому грошові кошти у сумі 150 Євро за поїздку яку він здійснив. Погрози про застосування фізичного насильства та знищення майна, які ОСОБА_1 висловив 15 січня 2019 року, потерпілий сприйняв як реальні та такі, які можуть бути реалізовані в майбутньому, тому ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 150 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 02 квітня 2019 року становить 4 582,75 гривень.

Надалі, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючись єдиним умислом на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю 16 квітня 2019 року о 01.10 год., зустрівся із останнім на АЗС «WOG», що розташована по вул. Заводській 37 с. Дуліби Стрийського району Львівської області. Під час розмови ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 150 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16 квітня 2019 року становить 4 549,56 гривень, за поїздку яку він здійснив. Погрози про застосування фізичного насильства та знищення майна, які ОСОБА_1 висловив 15 січня 2019 року, потерпілий сприйняв як реальні та такі, які можуть бути реалізовані в майбутньому, тому ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 150 Євро.

Окрім того, ОСОБА_3 , діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та отримання чужого майна, з лютого 2020 року незаконного вимагав у ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 400 Євро, за безперешкодне та безпечне здійснення міжнародних автоперевезень в тому числі і борг за здійсненні попередні перевезення пасажирів за маршрутом Україна-Франція.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 діючи умисно з відома усіх членів злочинної групи, 23 червня 2020 року о 9 год. 35 хв. за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_4 поблизу заправки «WOG», що розташована на об`їзній дорозі с. Дуліби Стрийського р-ну Львівської області, де ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 400 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23 червня 2020 року становить 11 956 гривень, як плату за безпечне перевезення пасажирів за маршрутом Україна-Франція а також неіснуючий борг за здійснені попередні поїздки.

Погрози про застосування фізичного насильства та знищення майна, які ОСОБА_1 висловив 15 січня 2019 року, потерпілий сприйняв як реальні та такі, які можуть бути реалізовані в майбутньому, тому ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 400 Євро.

Незаконно отримані у ОСОБА_4 , грошові кошти у загальній сумі 1445 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 44 207,31 гривень, як плату за безпечне перевезення пасажирів за маршрутом Україна-Франція а також неіснуючий борг за здійснені попередні поїздки, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поділили між собою.

08 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив задовольнити.

Підозрюваний заперечив з приводу задоволення клопотання, просив врахувати, що він є інвалідом 2 групи, хворіє, та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свої позиції, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_4 ;

- протоколами допитів свідків та протоколами пред`явлення для впізнання за фотокартками і свідками;

- протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_4 ;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – контроль за вчиненням злочину від 21.01.2019, 05.02.2019, 19.02.2019, 07.03.2019, 19.03.2019, 16.04.2019;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій– аудіо відео контроль особи від 26.02.2019, 04.04.2020

- висновком судової експертизи звуко та відеозапису;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Зазначили, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбаченим ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 3 до 7 років, тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке їй загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування та подальшому суду з метою уникнення відповідальності.

Також, підозрюваний документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 03.04.2012 року дійсний до 03.04.2022 року та серії НОМЕР_2 виданий 16.04.2018 року дійсний до 16.04.2028 року та користується посвідченням на право керування транспортними засобами, має практичні навички керування автомобілями, що дає підстави вважати, що останній, при обрані йому більш м`якшого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу, та з метою уникнути покарання за вчинений тяжкий злочин, зможе швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Документи, які дають право на виїзд за кордон ОСОБА_1 слідству не надав.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини “Ілійков проти Болгарії”, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, існує ризик того, що ОСОБА_1 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудовим розслідуванням на даний час не встановлено місце знаходження усіх грошових коштів які були виділені для проведення негласних слідчих (розшукових) дій – контроль за вчиненням злочину, та їхнє місцезнаходження відоме ОСОБА_1 .

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, відбувається процес збирання у передбачений КПК України спосіб доказів, в тому числі шляхом встановлення свідків з числа перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів у Французьку республіку та осіб, з метою їх подальшого допиту, відшукання та вилучення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 відоме фактичне місце проживання свідків у кримінальному провадженні з числа перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів у Французьку республіку та осіб, показання яких можуть мати суттєве значення у даному кримінальному провадженні, він може незаконно впливати на них з метою дачі ними неправдивих показів.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні є те, що він підтримує дружні відносини із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і може впливати на них і схиляти їх до неправдивих свідчень та затягувати строки досудового розслідування.

Крім цього, ризиком того, що ОСОБА_1 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній ніде не працює, не має постійного джерела доходу, що підтверджує ризик того, що він знову може вичинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі вимагати грошові кошти у інших перевізників.

Також ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 355 КК України та відносно нього 26.06.2020р. направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020140000000470 від 18.06.2020р. за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.189 КК України, тому ОСОБА_1 може вчинити інший злочин.

Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для запобігання яких слідчий звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу, а саме зважаючи на санкцію статті кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , він матиме можливість ухилятися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

ЄСПЛ у Рішенні «Калашников проти Росії» вказав, що «будь-яка система обов`язкового тримання під вартою несумісна зі статтею 5 параграфу 3 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи». Тобто, констатовано «презумпцію залишення обвинуваченого на свободі». Якщо законодавство та/або судова практика прямо або непрямо спрямовують на обов`язкове тримання під вартою у певних випадках, це може привести до порушення ст. Конвенції. У кожному випадку, коли вирішується питання щодо утримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_1 , який в силу ст.89 КК України вважається не судимим, його вік, стан здоров`я, відсутність місця роботи, репутацію, та міцність соціальних зв`язків останнього, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України.

З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід в виді тримання під вартою, визначивши суму застави в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 115620 гривень, який (розмір застави), на переконання слідчого судді є достатнім з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із можливістю внесення суми застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього на строк не більше двох місяців обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Поряд тим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено виключності випадку, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужного І.М., слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання підозрюваного про відмову в клопотанні про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали встановити до 23 год. 59 хв. 23.12.2020 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 115 620 (сто п`ятнадцять тисяч сто десять) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №42019210000000019 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.12.2020 року).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними особами, свідками, потерпілими; здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають можливість виїзду за межі України.

В задоволенні інших клопотань відмовити

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужного І.М.

Ухвала підлягає до негайного виконання. Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. М. Братасюк