Ухвала суду № 93578919, 10.12.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 757/10869/18

Провадження № 2/461/80/20

УХВАЛА

10.12.2020 року, Галицький районний суд міста Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі секретаря Рудницької А.О.,

представника відповідача Гомзяка І.А.

розглянувши у судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Телерадіокомпанія «МістТБ», ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації», ТОВ «Західна інформаційна корпорація», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання інформації недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права позивача, зобов`язання спростувати інформацію, вилучити її з мережі Інтернет та у подальшому не розповсюджувати,-

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2020 року, позивач звернувся до суду з позовом до телеканалу «ZІK», та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 ,в якому просив суд визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену на телеканалі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в сюжеті відповідача під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який вийшов в ефір ІНФОРМАЦІЯ_3 о 22.00 год., а саме, інформацію щодо вимагання позивачем коштів від ОСОБА_3 та відкритого щодо цих фактів ІНФОРМАЦІЯ_4 кримінального провадження.Також просив суд зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію про позивача, поширену на телеканалі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у вказаному сюжеті, шляхом розміщення на і веб-сайті .https://2ik.ua сюжету (інтерв`ю) про спростування недостовірної інформації.

Позивач та його представник до суду не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду у зв`язку з систематичною неявкою в судові засідання позивача та його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення його без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, положення ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що учасники справи зобов`язані, зокрема, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, обов`язок суду полягає у перевірці не лише факту належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання, а й про поважність причин такої неявки, якщо вони були зазначені. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Суд звертає увагу на той факт, що ЦПК України не передбачено відкладення судового засідання з умовою надання доказів поважності причини неявки у майбутньому. Причину неявки потрібно перевірити і встановити безпосередньо у судовому засіданні, якщо така є. Тому для цього необхідно, щоб позивач надав письмову інформацію з доказами про це.

Відтак, сторони зобов`язані надавати докази, що підтверджують поважні причини неявки у судове засідання, про відкладення якого просять суд.

В судові засідання 28 грудня 2018 року, 18 січня 2019 року, 20 червня 2019 року, 12 липня 2019 року, 30 вересня 2019 року позивач не з`являвся, свого представника до суду не направив.

Судові засідання 8 листопада 2018 року, 28 листопада 2018 року, 12 грудня 2018 року, 24 квітня 2020 року, 29 травня 2020 року, 26 червня 2020 року, 17 серпня 2020 року, 03 листопада 2020 року, 10 грудня 2020 - були відкладені за клопотанням позивача та його представника.

Суд, звертає увагу, на той факт, що останні два судових засідання позивач не скористався своїми процесуальними правами, не з`явився до суду для розгляду його позовної заяви. У клопотанні від 03 листопада 2020 року, позивач просив відкласти судове засідання у зв`язку з тим, що знаходиться на самоізоляції. Однак, відповідно до п. 20 постанови КМУ від 22 липня 2020 р. № 641 визначені підстави для обов`язкової самоізоляції, якій підлягають зокрема: 1) особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування; 2) особи з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 в легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації; 3) особи, що перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19. Доказів на підтвердження необхідності тривалої самоізоляції ОСОБА_1 суду не надано.

Пунктом 22 передбачається, що лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19. Строк самоізоляції становить 14 днів для осіб, які:

-мали контакт із хворим на COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування, з моменту контакту із хворим;

-здійснили перетин державного кордону та проходять самоізоляцію з використанням системи через мобільний додаток, з моменту перетину державного кордону.

У разі здійснення особою самоізоляції, про це вносяться відомості до електронного сервісу “Вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Лікуючий лікар вносить до системи інформацію про пацієнтів, у яких підтверджено випадок COVID-19 та які не потребують госпіталізації, а також формує перелік контактних осіб за інформацією, наданою хворими.

Поточний контроль за перебуванням особи в місці самоізоляції здійснюється за вибором особи в один із таких способів:

-працівниками Національної поліції, Національної гвардії відповідно до внутрішнього порядку заходів з контролю за самоізоляцією, державних установ Міністерства охорони здоров`я епідеміологічного профілю, посадовими особами, уповноваженими органами місцевого самоврядування;

-з використанням системи через мобільний додаток.

Суд, з повагою відноситься до принципу охорони здоров`я в період пандемії, однак, враховуючи тривалий час розгляду справи, позивач зобов`язаний був надати будь які докази на підтвердження своєї хвороби, хвороби його родичів, близьких йому людей, або членів трудового колективу, у зв`язку з якими він перебуває на самоізоляції. Відсутність же вказаних документів свідчить про зловживання позивачем своїм правом та свідоме затягування розгляду справи.

10 грудня 2020 року, позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою, однак будь-яких медичних документів, в якості доказів на підтвердження поважності причин не явки в судове засідання не надав.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16 липня 2020 року, у справі № 924/369/19 звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Верховний Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Судом враховується, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондуються з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 258 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Телерадіокомпанія «МістТБ», ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації», ТОВ «Західна інформаційна корпорація», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання інформації недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права позивача, зобов`язання спростувати інформацію, вилучити її з мережі Інтернет та у подальшому не розповсюджувати, – залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з того самого питання.

В судовому засіданні було проголошену вступну та резолютивну частини.

Повний текст ухвали буде складено 14 грудня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.Д. Фролова