Вирок № 93578909, 14.12.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1245/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2020 року Галицький районний суд міста Львова

у складі : головуючого судді Волоско І.Р.,

секретаря судового засідання Скаб В.О., Береза П.Р.

з участю прокурорів Олійник Х.В., Сороківського М.П.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

представника потерпілих адвоката Шніцара А.М.

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників обвинуваченого адвокатів Яцишина Я.Я.,

Юхименко Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140000000938 від 25.10.2016 року, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, освіта вища, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за наступних обставин, викладених у обвинувальному акті.

Так, автор звинувачення зазначає, що в період з 04.01.2011 по 30.05.2016 ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника директора, начальника управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1, перебуваючи за місцем розташування управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника місцевого самоврядування, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, будучи зобов`язаним (уповноваженим) відповідно до пункту 4.5 розділу «Компетенція Управління», пункту 5.2 розділу «Права Управління» Положення про управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради забезпечувати проведення перевірок фінансово-господарської діяльності ЛКП «Збиранка», визначати стратегію розвитку цього підприємства та погоджувати щорічні фінансові плани роботи підприємства, здійснювати інспекційну та аналітичну роботу щодо ЛКП, тощо, а згідно із ст. 8 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» будучи зобов`язаним забезпечувати відповідно до повноважень ефективну діяльність органів місцевого самоврядування та не допускати дій та бездіяльності, котрі можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави, неодноразово буваючи на Львівському міському полігоні ТПВ, затверджуючи плани ЛКП «Збиранка» та приймаючи його звіти, проводячи перевірки його діяльності та достовірно знаючи, що ЛКП «Збиранка» здійснюється експлуатація Львівського полігону твердих побутових відходів, що розташований на землях Малехівської та Великогрибовицької сільських рад Жовківського району Львівської області, без затвердженого проекту; при експлуатації полігону не вживаються інженерні заходи, які б забезпечували стійкість полігона як споруди, його довговічність і безпеку навколишнього природного середовища (відповідні проекти не розроблялись та не застосовувались); при складуванні ТПВ підприємством не забезпечується дотримання безпечних величин кутів ухилів укосів полігону, належне його ущільнення та пересипання ізолювальним матеріалом, чим порушуються вимоги, передбачені п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.8, 3.2, 3.17 Правил експлуатації полігонів побутових відходів та п.п. 1.1, 1.11, 3.123 ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування», не вживав протягом зазначеного вище періоду в межах компетенції заходів щодо належної роботи ЛКП «Збиранка» та дотримання вимог законодавства при експлуатації Львівського міського полігону ТПВ, зокрема, в щорічних фінансових планах при їх погодженні не визначав та жодним іншим чином не ініціював здійснення закупівлі ізолювального матеріалу, фінансування та виконання інженерних заходів із укріплення укосів полігону та забезпечення його інженерної стійкості; визначаючи стратегію розвитку ЛКП «Збиранка» не визначав необхідність та не ініціював виготовлення проекту експлуатації полігону та здійснення складування відходів згідно такого проекту, тощо, а допускав здійснення складування відходів на полігоні в порушення зазначених норм. Внаслідок такого неналежного виконання службових обов`язків ОСОБА_4 , а також посадовими особами ЛКП «Збиранка», обвинувальний акт стосовно яких направлено до суду для розгляду по суті, що призвело до експлуатації Львівського міського полігону ТПВ з порушенням вказаних вище норм законодавства, не було забезпечено перешарування наскладованих ТПВ ізолювальним матеріалом, ущільнення тіла полігону та не забезпечено інженерну стійкість укосів полігону, що потягнуло формування відкритого нестійкого високопористого тіла сміттєзвалища, що є наслідком заповнення Львівського полігону ТПВ без належної поверхневої герметизації шарів сміття, без належного ущільнення його та перешаровування рекомендованим інертним матеріалом, а також до формування зсувонебезпечної крутизни кутів ухилів полігону ТПВ, значно більшої за нормативний без належного зміцнення зовнішніх відкосів (укосів) полігону в міру набору спорудою висоти. Внаслідок такого неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_4 , 30.05.2016 під час виконання на полігоні (підніжжі полігону) робіт працівниками органів ДСНС України, відбувся зсув східного укосу Львівського міського полігону ТПВ, що розташований на землях Малехівської та Великогрибовицької сільських рад Жовківського району Львівської області, під завалами якого опинились та внаслідок цього у цей же день загинули троє працівників органів ДСНС, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також спричинено шкоду на суму 1 331 222, 43 гривень, яка полягає у витраті та оплаті авіаційного палива в сумі 485 020 гривень, вартості (витратах) на виконання рятувально-пошукових робіт в сумі 380 862, 43 гривень та виплатах одноразової грошової допомоги сім`ям трьох загиблих співробітників органів ДСНС України в сумі 465 340 гривень, що була завдана за період з 28.05.2016 по 07.10.2016 та яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з приміткою до ст. 364 КК України.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно ст. 129 Конституції України, норм КПК України, основними засадами судочинства в Україні – є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Ухвалення судом вироку Іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню.

Вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового розгляду з точки зору їх належності, допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємозв`язаною для прийняття законного, обґрунтованого вмотивованого судового рішення.

При цьому, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену конвенцію, держави, яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі 1 Конвенції та розділу УIII Конституції України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Постанова Пленуму Верховного суду України №9 від 1 листопада 1996 року «Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя» зазначає, що визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно частин 1, 2 статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом ; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Обставини, викладені органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні щодо звинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, не підтверджуються доказами та документами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину не визнав та пояснив наступне. Зокрема, що розпочав свою роботу в Львівській міській раді з вересня 2008 року на посаді начальника управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури. В жовтні цього ж року був призначений на посаду в.о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури, а вже з початку січня 2009 року був призначений на постійній основі, згідно проведеного конкурсу, на посаду директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури. Директором департаменту працював до лютого 2010 року, коли був переведений на посаду заступника директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури, начальника управління житлового господарства. На даній посаді пропрацював до серпня 2016 року і був призначений на посаду в.о. директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури. Звільнився з органів місцевого самоврядування, з Львівської міської ради в жовтні 2017 року. В своїй роботі керувався Конституцією України, нормативними актами України, положенням про Департамент житлового господарства та інфраструктури, контрактом, укладеним між ним та міським головою м. Львова, а також актами Президента України, КМУ, іншими нормативними документами. Основними завданнями на посаді директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури були планування та організація роботи щодо покращення основних критеріїв оцінки ефективності роботи виконавчих органів у сфері житлово-комунального господарства та інфраструктури міста Львова. Відповідно до положення про департамент житлового господарства та інфраструктури до повноважень ОСОБА_4 було віднесено проведення загальної політики м. Львова з питань збирання, транспортування, утилізації та захоронення побутових відходів, розробка пропозицій та подання на затвердження у встановленому порядку норми їх накопичення, здійснення оперативного контролю за роботою підприємств, які надають послуги з вивезення ТПВ, а також залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, до участі у будівництві; реконструкції об`єктів системи поводження з побутовими відходами. Також до його повноважень було віднесено участь у формуванні та реалізація єдиної політики Львівського міського голови, міської ради та її виконавчих органів у житлово-комунальному господарстві міста, підготовка та подання на розгляд виконавчого комітету і затвердження міською радою програм комплексного розвитку житлово-комунального господарства міста; координація діяльності підприємств всіх форм власності, що обслуговують житловий фонд, надають житлово-комунальні послуги, міських комунальних підприємств, що перебувають у підпорядкуванні Департаменту житлового господарства та інфраструктури, заслуховування звітів їх керівників; перевірка та подання на розгляд виконавчого комітету тарифів на комунальні послуги, які надаються мешканцям міста підприємствами, підпорядкованих Департаменту житлового господарства та інфраструктури. Основними завданнями ОСОБА_4 як керівника управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР в сфері поводження з ТПВ були підготовка та надання пропозицій департаменту щодо проведення загальної політики міста з питань збирання, транспортування, утилізації та захоронення побутових відходів; підготовка пропозицій та подання на затвердження у встановленому порядку норми їх накопичення; участь в оперативному контролі за роботою підприємств, які надають послуги з вивезення та захоронення ТПВ; подання пропозицій щодо залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі у будівництві, реконструкції об`єктів системи поводження з ТПВ. Починаючи з 2008 року по 2016 рік кожного року ОСОБА_4 , як керівник Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР або як керівник управління житловим господарством проводив системну роботу зі збору і обробки інформації від комунальних (підпорядкованих) підприємств, що були залучені до роботи у сфері поводження з ТПВ: збір інформації, узагальнення, перевірка в необхідності фінансування з міського бюджету м. Львова комунальних підприємств у сфері поводження ТПВ (ЛКП «Збирання» та ЛКП «ТФ Львівспецкомунтранс»); поквартальне заслуховування звітів керівників даних комунальних підприємств; щотижневі наради за участю керівників комунальних підприємств; особиста участь в роботі сесій Львівської обласної ради, Львівської міської ради, Жовківської районної ради Львівської області, Малехівської та Великогрибовицької селищних рад Жовківського району Львівської області та надання на цих сесіях інформації про виконання тих чи інших заходів, що стосувались роботи Львівського міського полігону ТПВ в с. В. Грибовичі. Також ОСОБА_4 щороку складав проекти бюджету Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР з врахуванням потреби ЛКП «Збирання» та ЛКП «ТФ Львівспецкомунтранс»; розробляв та подавав на затвердження проект рішення виконавчого комітету ЛМР про закриття полігону ТПВ в с. В. Грибовичі; безпосередньо працював над замовленням, виготовленням та проходженням комплексної державної будівельноїекспертизи проектно-кошторисної документації з рекультивації міського полігону ТПВ в В. Грибовичі. З приводу обвинувачення про те, що допустив експлуатацію Львівського полігону твердих побутових відходів без затвердженого проекту, ОСОБА_4 , повідомив, що даний полігон утворився в 50х роках, а необхідність виготовлення проекту виникає на етапі будівництва полігону.Щодо звинувачення в тому, що при експлуатації полігону не вживаються інженерні заходи, які б забезпечували стійкість полігона як споруди, його довговічність і безпеку навколишнього природного середовища, ОСОБА_4 зазначив, що питання експлуатації полігону відноситься до компетенції ЛКП «Збиранка», яке було створене саме для вирішення вказаних питань. На даному підприємстві є працівники, до компетенції яких відносяться питання експлуатації полігону. В компетенції ОСОБА_4 відсутні повноваження безпосередньо контролювати стійкість полігона як споруди. Щодо обвинувачення в тому, що при складуванні ТПВ підприємством не забезпечується дотримання безпечних величин кутів ухилів укосів полігону, належне його ущільнення та пересипання ізолювальним матеріалом, ОСОБА_4 повідомив, що він не має повноважень безпосередньо контролювати дотримання кутів ухилів укосів полігону та належне ущільнення та пересипання ізолювальним матеріалом, оскільки такі повноваження мають інші посадові особи – працівники ЛКП «Збиранка». Однак, ОСОБА_4 ствердив, що дотримання кутів ухилів укосів полігону здійснюється на етапі закриття полігону, а не на етапі його експлуатації. Що стосується ізолювального матеріалу, то такий був завезений на полігон в достатній кількості, оскільки у місті Львові проводилась велика кількість ремонтних робіт на дорогах, а також будувався стадіон до ЄВРО-2012, звідки на підприємство і завозився безкоштовно ізолювальний матеріал. Оскільки ізолювальний матеріал завозився на полігон в достатній кількості та безоплатно, у нього не було потреби визначати та ініціювати в щорічних фінансових планах здійснення закупівлі ізолювального матеріалу. ОСОБА_4 вважає, що обвинувачення в тій частині, що він не визначав необхідність та не ініціював виготовлення проекту експлуатації полігону та здійснення складування відходів згідно такого проекту, є безпідставними, оскільки ним було розроблено проект рекультивації полігону, який і передбачав порядок експлуатації полігону з його поетапним закриттям.

ОСОБА_4 вважає себе невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та просить його виправдати.

Відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів . Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, передбачених ст. 91 КПК України покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків передбачених цією статтею.

Відтак, суд, з врахуванням норм процесуального закону, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду наступні докази обвинувачення, прийшов до наступних висновків.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що їй не відомо те, що відбувалось на полігоні в день трагічної загибелі її чоловіка, оскільки її там не було. Про події 30.05.2016р., їй повідомила сестра чоловіка і сказала, що стався обвал. Чоловік був начальником пожежної частини в м. Рава-Руська. Тіло чоловіка знайшли на наступний день, 31.05.2016р. Збитки їй були відшкодовані ЛМР в розмірі 350 тис грн., а також міська рада виділила квартиру. З міської ради отримує пенсію на кожну дитину по 4 тис. грн. Будь-яких претензій майнового чи морального характеру до ОСОБА_4 вона не має.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні з приводу подій 30.05.2016р. повідомила, що її чоловік- пожежник загинув 30.05.2016 близько 15:00 при гасінні пожежі на сміттєзвалищі у с. Грибовичі. Дзвінок чоловікові про пожежу поступив о 5:20 год. ранку; о 14:40 год. вони ще спілкувались по телефону, а зсув стався десь о 15:00 год. Чоловік їй повідомляв, що вони гасять знизу, а зверху їздить бульдозер, який розгортає глину, і окрім цього багато ллють води. З приводу відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника, потерпіла повідомила, що Львівська міська рада відшкодувала їй збитки 350 тис. грн.; сім`ї дали квартиру, виплачується пенсія і стипендія дитині. Особисто до ОСОБА_4 , як до людини, в потерпілої претензій не має. Вважає винними в трагедії, як ДСНС, так і ЛКП «Збиранка».

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що її чоловік був депутатом Жовківської міської ради і займався проблемою Грибовицького сміттєзвалища з грудня 2015 року. Коли було загорання, в неділю 29.05.2016 він поїхав подивитись, якою є реальна ситуація. 30.05 він разом з іншими зранку поїхав гасити пожежу. Що відбулось під час гасіння пожежі їй нічого не відомо. Від Львівської міської ради вона отримує пенсію у розмірі 4 тис. грн. на дитину; також отримала квартиру та отримала відшкодування у розмірі 350 тис грн.

Показання потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є правдивими та достовірним, однак, не є належним доказом конкретного обвинувачення, оскільки не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а саме, не підтверджують факту неналежного виконання ОСОБА_4 його посадових обов`язків. Усі потерпілі зазначили, що їм не відомі причини обвалу, вказали, що шкода їм відшкодована органом місцевого самоврядування, і до ОСОБА_4 вони претензій не мають.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_4 не знайомий. 28 чи 29 травня 2016 року він, як працівник ДНС, дізнався, що в Грибовичах 28 числа сталась пожежа. Участі в гасінні пожежі не брав. 29 травня дізнався про загорання сміттєзвалища вночі з 28 на 29 травня. Повідомив, що керівником на місці гасіння був ОСОБА_8 , з яким домовились, що якщо буде пожежа на наступний день, то він його замінить. 29 ввечері диспетчер сказав, щоб 30 травня він виїжджав на полігон замінити двох працівників. Він взяв ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Коли 30.05 вони прибули на полігон, йому ОСОБА_11 повідомив, що о 7:40 год. пожежа була ліквідована. Для унеможливлення повторного загорання залишилось 3 одиниці техніки. Діяльність по гасінню пожеж врегульована посадовою інструкцією та нормативними документами. Якщо гасіння – на території підприємства, то працівники даного підприємства повинні долучатись до гасіння. Однак, з ним ніхто з працівників ЛКП «Збиранка» не контактував. Керує гасінням пожежі керівник гасіння пожежі, а працівники підприємства, на якому здійснюється гасіння, повинні допомагати. Керівником гасіння пожежі 29.05.2016р. був ОСОБА_11 . А 30.05 пожежі не було. За все, що відбувається на об`єкті під час гасіння пожежі, відповідає керівництво полігону. На відкритій території гасіння має бути тільки водою, оскільки гасилось сміття, а не газ. Свідок не міг вказати причини пожежі, однак, зазначає, що могло бути самозагорання, а міг бути і підпал. Про небезпечні ділянки чи про тріщини в тілі полігону ніхто свідкові не повідомляв. Свідок зазначив, що ОСОБА_4 з 01.06. постійно був присутній на полігоні. Свідок зазначив, що люди загинули близько 15:00 год. 30 травня 2016р. відбій пожежі був здійснений близько 12:00 год. і в цей же час припинилась подача води. Чи хтось давав вказівку пожежникам залишатись на полігоні, свідок не знає. Жовківська бригада, яка загинула, 30.052016р. перебувала на пагорбі. Де вони знаходились в момент зсуву, свідок не знає. Свідок також зазначив, що йому не відомо, що могло спричинити пористість тіла полігону.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що виїжджав в село Грибовичі на гасіння пожежі. Однак, причини пожежі йому не відомі. Це могло бути самозаймання, міг бути підпал. ОСОБА_4 він бачив на полігоні 30.05. Однак, в основному все спілкування велось із директором ЛКП «Збиранка» ОСОБА_13 . Функції по гасінню пожежі покладались на ДСНС в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_14 . Коли він ( ОСОБА_12 ) приїхав на полігон о 8 год. ранку, то Жовківська пожежна бригада збирала пожежне обладнання. З приводу експлуатації сміттєзвалища нічого повідомити не зміг, оскільки не є спеціалістом у цій сфері.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні повідомив, що в час пожежі виїжджав, як працівник ДСНС, на Грибовицьке сміттєзвалище. Мав завдання організувати безперебійну подачу води. Причини пожежі можуть бути різні, від самозагоряння, до підпалу. Колеги - пожежники загинули внаслідок зсуву сміття. Чому стався зсув йому невідомо. Це могло бути і внаслідок великої кількості води, яка була вилита під час гасіння пожежі. О 12:00 год. 30.05.2016р. ОСОБА_16 дав команду на відбій, оскільки пожежа була погашена.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні повідомив, що як керівник районного відділення ДСНС прибув на Грибовицький полігон в неділю 28-го травня 2016року о 9:20 год. Було встановлено, що схил сміттєзвалища охоплений вогнем. Взяв керівництво гасіння пожежі на себе. Щодо гасіння пожежі ніхто ніяких вказівок йому не давав, діяв по ситуації та встановлених інструкціях. На горі полігону була техніка, щось там горнула, однак, з якою метою, він не знає. Техніка гасінню пожежі не заважала. Пожежу загасили 30.05.2016р. о 12 год. А зсув, під час якого загинули люди, стався о 15 год. Причини пожежі та зсуву йому не відомі.

Таким чином, із показань свідків обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , вбачається, що вони як працівники ДСНС займались гасінням пожежі, яка мала місце на Грибовицькому сміттєзвалищі 29-30 травня 2016р. і не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Зокрема, даними показами не підтверджується факт неналежного виконання ОСОБА_4 його посадових обов`язків, які згідно обвинувального акту, мали місце до початку пожежі, яка сталась 28.05.2016р. А також висловлені припущення щодо причин пожежі та причин зсуву, внаслідок чого загинули люди.

Свідок обвинувачення ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомив, що є депутатом Грибовицької сільської ради і знає, що з 2006 року існувала угода між містом, областю і двома сільськими радами про поетапне закриття сміттєзвалища. Львівська міська рада взяла на себе обов`язки по рекультивації та дегазації сміттєзвалища. Рекультивація і дегазація були зроблені фірмою «Гавса» на 3-х чи 4-х га. На 30-ти га нічого не проводилось. Сміття на полігоні повинно перешаровуватись землею хоча би метром. Свідок припускає, що пожежа могла статись через відсутність дегазації і перешаровування сміття. Це входить в обов`язки ЛКП «Збиранка». Єдине перешарування відбувалось, коли будувався аеропорт у 2012 р. Дегазація повинна проводитись на цілому полігоні.

Суд критично оцінює показання даного свідка щодо причин пожежі через відсутність дегазації і перешаровування сміття, оскільки ОСОБА_18 не є спеціалістом у цій галузі, маючи спеціальність з питань телекомунікації, і є магістром управління проектами; як пояснив суду, працював в ПП «Укрекопром», яке займається торгівлею комп`ютерами і технікою; депутатом Грибовицької сільської ради був в 2006-2010 роках; після цього, на полігоні був нечасто, відтак, що там відбувалось йому достеменно не може бути відомо.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила , що працювала в ТОВ «Гавса» і разом з іншими представниками цього підприємства працювала на Грибовицькому полігоні до 2013-2014 року, здійснюючи дегазацію. Оскільки система дегазації була пошкоджена, після 2014р. вони таку не здійснювали. Знає, що ОСОБА_4 звертався до них з листами про відновлення системи дегазації, яку за його зверненнями кілька раз відновлювали, але все впиралось у фінансування, яке не здійснював інвестор.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні повідомив, що працював головним інженером в ЛКП «Збиранка» і знає, що Львівська міська рада нової техніки, яка була б потужніша і менші витрати на обслуговування, для роботи не закупляла, тому на полігоні нічим було працювати; купували старі трактори та машини. Техніку підприємство купувало за власні кошти. Зазначив, що перешарування ними дійсно проводилось. Машини завозили землю, інші матеріали. Останні роки ЛКП «Збиранка» мало запаси ізолювального матеріалу. Накопичення ізолювального матеріалу здійснювалось на площадці, яка не була задіяна під захоронення. За перешарування відповідав начальник полігону і заступник директора. Свідок ствердив, що ОСОБА_4 постійно організовував завіз ґрунту на полігон і займався питаннями закриття сміттєзвалища.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні повідомив, що разом з іншими здійснював топографічне знімання сміттєзвалища одразу після того, як сталось загорання, коли ще працювали працівники ДСНС. Також свідок брав участь в моніторингу сповзаючих процесів (зсувів). Свідок зазначив, що укоси були, напевно, порушені, інакше грунт не сповзав би. Свідок зазначив, що не є фахівцем, щоб стверджувати, чи була структура полігону крихка чи не крихка. До пожежі вона могла би утримуватись. Але, оскільки була вода, відбулось сповзання. Надмірні укоси були тому, що загорілось сміття. Його було надзвичайно багато. Раз воно експлуатувалось, то хтось за це міг нести відповідальність. Однак, свідок може стверджувати лише те, що бачив ззовні. Є спеціальні ДБН, які передбачають експлуатацію. Свідок досліджував сміттєзвалище, метою якого була необхідність зробити топографічне знімання території. І вони це зробили. Ці матеріали пішли в Гірхімпром. Офіційні роботи вони не проводили. Але науково – дослідні роботи проводили з ініціативи аспірантів. В них були початкові матеріали картографічні допроектні. На основі співставлення вони судили про об`єкт. Тема дослідження, яке проводив свідок, до сміттєзвалища відношення не має. Особисто свідок підписував договір і технічний звіт. В звітах є висновок про значення ухилу. Але чи були порушені ухили, це не їх питання.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_21 , суд приходить до висновку, що такі не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Даний свідок повідомляє про події, припускаючи певні обставини, як спеціаліст з досліджень полігону, які ним здійснювались з власної ініціативи та за участю аспірантів вузу.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні повідомив, що у 2003 році, будучи головним державним санітарним лікарем області, виніс постанову про припинення діяльності львівського сміттєзвалища в с. В.Грибовичі, яка була адресована керівництву ЛКП «Збиранка» та Львівській міській раді і, яка по даний час залишається невиконаною. За це оштрафований директор сміттєзвалища. Окрім того, не в повній мірі виконувались приписи, пов`язані із закриттям полігону, які мав виконувати директор підприємства ОСОБА_23 .. Також свідок ствердив, що виносив ще одну постанову на заборону вибірки вторсировини. Весь час у цих приписах відмічалось недостатнє перешарування сміттєзвалища.

Аналізуючи показання, свідка ОСОБА_22 суд приходить до висновку, що такі не є належним доказом звинувачення, оскільки в цих показаннях мова йде про події, які відбувались до 2008 року. ОСОБА_4 прийшов працювати у Львівську міську раду з вересня 2008 року. При цьому, свідок ОСОБА_22 повідомив, що з 2008 року не досліджував питання перешарування.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні повідомив, що нагляд за сміттєзвалищем до 2013 року вела СЕС міста Львова. Свідок, як лікар обласної СЕС, здійснював контроль. Були встановлені на той час певні недоліки: не було ємності при в`їзді для дезінфекції; два рази було виявлено факти недостатності перешарування, в інші рази було достатньо перешарування. За результатами перевірок складались акти і постанови про накладення штрафу. Була постанова на заборону експлуатації сміттєзвалища ще з 2003 року. Існували такі проблеми: був вичерпаний термін експлуатація звалища та мав місце збір фільтрату. Свідок персонально ОСОБА_25 жодних листів не скеровував. Також свідок зазначив, що як технологічний працівник не визначав недостатність перешарування. Але свідок бачив склад з ізолювальним матеріалом, який йому демонстрували.

Зі слів означеного свідка вбачається, що його діяльність стосувалась контролю за господарською діяльністю, яка здійснювало ЛКП «Збиранка» на полігоні ТПВ. Повідомляючи про існування проблем на сміттєзвалищі, свідок вказував на такі причини, які не залежали від волі посадових осіб ЛКП чи ЛМР, зокрема, «вичерпаний термін експлуатація звалища», або зазначав такі порушення, які могли вчинятись посадовими особами ЛКП «Збиранка», такі як «збір фільтрату», «виявлення двох фактів недостатнього перешарування». Окрім того, свідок зазначив, що СЕС здійснювала нагляд за сміттєзвалищем до 2013 року. Інформацію про стан експлуатації сміттєзвалища після 2013 року свідок не повідомив.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні повідомив, що був завідувачем Жовківським відділом лабораторної станції. З ОСОБА_4 особисто не знайомий. До 2013 року контроль за ЛКП «Збиранка» здійснювала Львівська міська СЕС. Районний відділ СЕС контролю не здійснював, дослідження не проводив; ними лише відбирались проби ґрунту і повітря, які возили в Львівську міську СЕС. Контроль за сміттєзвалищем було передано в районний відділ у червні 2013 року. Відтоді, їх представником здійснювалась перевірка дотримання санітарних норм на сміттєзвалищі. За результатами перевірки було складено припис на керівника ЛКП «Збиранка». Перешарування почались з того часу, коли на посаду прийшов ОСОБА_4 . Свідок не міг ствердити, чи в повному обсязі і чи правильно проводилось перешарування, оскільки він не є спеціалістом в цій галузі.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні повідомив, що був обраний сільським головою Верхньо-Білківської сільської ради. Гольця знає як представника Львівської міської ради, який протягом 2012-2015 років намагався знайти землю під новий полігон ТПВ, привозив інвесторів, вів переговори, досліджував питання, писав листи, спілкувався з громадою села. Але громада була проти і питання виділення землі під полігон в межах їх населеного пункту залишилось невирішеним.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні повідомив, що являється власником компанії «Грінера», яка була інвестором по рекультивації полігону у с.В.Грибовичах. ОСОБА_4 знає з 2015 року. Свідок, проживаючи в США часто приїжджав до України і займався полігонами, зокрема, і сміттєзвалищем. Приїжджав до ОСОБА_29 кожний рік, знав, що є загальна потреба вирішити питання з ТПВ, мав певну концепцію по питанню полігону, готовий був працювати і інвестувати будівництво. Спілкувався з посадовими особами міської ради, в т.ч. і з ОСОБА_4 . Свідок стверджує, що Грибовицьке сміттєзвалище для нього було актуальним проектом; разом з ОСОБА_4 на гелікоптері облетіли все сміттєзвалище, були на всіх зустрічах з різними громадами він неодноразово відвідував цей об`єкт разом із американським інженерами, вони також разом з ОСОБА_4 , депутатами, сільськими головами їздили в Краків для вивчення досвіду. На словах Львівська міська рада погодилась на співпрацю, готові були укладати відповідні угоди, однак, стався підпал. З приводу пожеж на сміттєзвалищах свідок повідомив, що на полігонах часто бувають пожежі. Також свідок зазначив, що коли сміття тліє, потрібно перекрити доступ кисню, а вода – навпаки подає додатковий кисень. З приводу самої конструкції зазначив, що це не полігон, а сміттєзвалище. Сміттєзвалища в Україні так, на жаль, виглядають. Грибовицьке сміттєзвалище було утворене в 50-х роках на схилі, що є цілком неправильно. Виправити ситуацію із цим сміттєзвалищем можна було лише за рахунок розширення території та якщо дозволити рекультивацію.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні повідомив, що з ОСОБА_4 познайомились під час перебування його депутатства в Жовківській районній раді. На кожну сесію депутати запрошували представників ЛМР, і приїжджав завжди ОСОБА_4 . Однак, вирішення проблеми було на вищому рівні ЛМР. ОСОБА_4 завжди мав відповіді на всі запити на рівні його компетенції. Депутати, керівництво ЛКП »Збиранка» і ОСОБА_4 неодноразово виїжджали на полігон, їм показували землю для перешарування, що свідчило, що таке проводилось. Чи в достатній мірі було землі не знає, бо не є фахівцем в цьому питанні, але землі було візуально достатньо. Крім того, обговорювалось питання очистки фільтратів; був також розроблений проект рекультивації, який доповідав на сесії ОСОБА_4 . Автором проекту рекультивації був «Гірхімпром». Свідок стверджує, що пожежі на сміттєзвалищі були і раніше, причин не встановлювали.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні повідомив, що з 2002 року був сільським головою села Малехова. ОСОБА_4 знає по роботі. Коли ОСОБА_4 став керівником департаменту, активно велась робота по обслуговуванні території сміттєзвалища, завозився ґрунт, здійснювалось відкачування інфільтратів. Свідок був неодноразово присутній на полігоні та бачив ці речі. Проблеми захоронення ТПВ обговорювались, як на полігоні, так і на постійних нарадах, оскільки питання експлуатації Грибовицького сміттєзвалище було вкрай актуальним. Брались аналізи води, проводили аналізи ґрунтів. ОСОБА_4 був запрошений на сесії, презентував проект рекультивації сміттєзвалища і подальші дії для його експлуатації. Активно завозився ґрунт, здійснювалось окультурення території. Рішення про закриття сміттєзвалища було, однак, фактично це зробити дуже складно.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_28 , ОСОБА_31 , суд приходить до висновку, що такі є достовірним і належним доказом, підтверджують факт виконання ОСОБА_4 своїх обов`язків на займаній посаді та спростовують факт відсутності ізолювального матеріалу на полігоні.

Експерт ОСОБА_32 в судовому засіданні, підтвердив висновок комплексної судової інженерно-еколого-геодезичної експертизи від 28.09.2016 р., яким було встановлено, що існує ряд причин, які призвели до трагічної події на Грибовицькому сміттєзвалищі, зокрема, незабезпечення належної технології ущільнення, перешарування території, недотримання кутів укосів, невідведення інертного газу. Загорання сталось тому, що температура була більше 25о, тому мав бути полив полігону. На момент загоряння поливу не було. Потрібно було робити перешарування інертним матеріалом. Спеціальної техніки не було. Кути були від 27о до 37о, а мали бути від 3о до 18о. Експерт зазначив, що є біологом-хіміком по спеціальності та екологом. Але знає техніко-екологічний процес. Має свідоцтво експерта. Експертизу проводили в кінці серпня – на початку вересня. Були на полігоні 2-3 рази. зазначив, що 12-15 метрів не було перешарування. Бурив геотехнічний інститут, свідок був присутній, складав протокол огляду. За додержання технологічних робіт повністю відповідав начальник або майстер полігону, а згідно наказу – заступник директора полігону та еколог, який загинув. Експерт зазначив, що було припущення, що результатом поливу був обвал. Щоб дотриматись кутів ухилу, потрібно було збільшити площу або припинити засипати сміття. Полігон – це інженерна споруда. Експерт не виключає підпалу сміттєзвалища, але це питання не входило до його повноважень.

Пояснення експерта ОСОБА_32 та його висновки стосуються експлуатації полігону, яка здійснювалась ЛКП «Збиранка» та його посадовими особами. Зокрема, експертом зазначено, що за додержання технологічних робіт повністю відповідав начальник або майстер полігону, а згідно наказу – заступник директора полігону та еколог, який загинув.

Експерт ОСОБА_32 , як і висновок експертизи, не підтверджують обвинувачення ОСОБА_4 в неналежному виконанні посадових обов`язків.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні повідомив, що останні 10 років займався проблемою сміття. Працював в інституті Гірхімпром. На одній із нарад в Львівській міській раді познайомився з ОСОБА_4 Інститут «Гірхімпром» виграв тендер та 2,5 роки вони робили проект рекультивації. Замовником проекту був Департамент житлового господарства ЛМР. Проект передбачав проведення досліджень, як готувати об`єкт до закриття, як закривати об`єкт і що робити 10-15 років після закриття об`єкту. Вони проект закінчили, пройшли державну експертизу. Свідок зазначив, що їм завжди створювали перешкоди, викликали на допити в прокуратуру, вилучали документи, писали скарги, щоб проект не пройшов експертизу. Проект передбачав всі проблемні питання. Проект тривав з 2011 року, експертиза і погодження Мінрегіонбуду була в 2013 році. Для реалізації проекту потрібна була додаткова земельна ділянка. Були наради в Малехові і Грибовицькій сільській раді. Однак, коли мали реалізовувати проект, рішення про виділення додаткової земельної ділянки ще не було. Проект розраховувався на 5 років реальних робіт і ще на 10 років після цього - для його обслуговування. Також вони мали розпочати проект ліквідації озер фільтрату. Бо на місці тих озер мали робитись відкоси, щоб організувати кути ухилу. Але був супротив, і головна причина - фінансування, якого не було. Потрібно було 222 млн. грн. Після того як сталась аварія, заступник ОСОБА_33 приймав участь в різних нарадах. З часів аварії пройшло багато часу. Експерти стверджують, що це було самозагорання, сповзання. Свідок стверджує, що не було ні самозагорання, ні сповзання, оскільки з часу аварії пройшло багато років, і кути ухилу залишились ті самі. Свідок зазначив, що ОСОБА_4 сприяв у прийнятті рішення розробити такий проект, виїжджав на експертизу, доповідав в Мінрегіонбуді. Свідок зазначає, що багато хто посилається на ДБН 2005 року, але цей ДБН регламентує не експлуатацію полігону, а регламентує, як його проектувати. Свідок вважає, що кути ухилу не були основними причинами зсуву. Також зазначає, що полігон приймав великі об`єми не сміття, а будівельних відходів. З-приводу проведених експертних досліджень свідок зазначив, що у нього є інформація, що там свердлили звичайним шнеком – це м`ясорубка. І в такий спосіб було не реально визначити, чи було перешарування. Для цього існує інший метод: береться труба, забивається в структуру, витягається і тоді можна щось побачити. Також свідок зазначив, що свердлили не в тому місці, де був зсув. Бо там, де був зсув, не можна було вже свердлити. Свідок вважає, що якби не було перешарування сміття, то воно б сповзло ще скоріше. Свідок зазначив, що коли лити багато води, то вся ця речовина розріджується. В «Гірхімпром» свідок працював з 1972 року по 2019 рік, а тому, мав повністю всю інформацію по полігону, оскільки був договір на виготовлення проекту. Інформацію свідок отримував від замовника. Їм було передано всі дослідження, всі проектні рішення, також вони самі проводили всі обстеження, аналізи, проби: міряли висоту, топографію, кути ухилу. ОСОБА_34 ухилу, які вони міряли в 2012 році, не були дотримані: було 30-35о, мало бути до 18о. Проект робили 2,5 роки. Для того, щоб привести кути ухилу у відповідність, треба було вирішити питання землі і фільтратів озер. Однак, при складанні ТПВ кути не міняються. В інший спосіб не можна було замінити кути ухилу. Ці кути вже існують 10-12 років. Свідок зазначив, що вони не досліджували, чи проводилось перешарування. Але свідок бачив особисто, що на об`єкті було будівельне сміття. Після аварії їм був замовлений проект на першочергові заходи для ліквідації наслідків аварії. ОСОБА_34 ухилу можна було змінити і ґрунтом, але для цього треба було відкривати кар`єр. Для стійкості передбачалось в проекті перешарування: кілька метрів сміття і 250 мм перешарування ізолювальним матеріалом. Вони зробили порядку 5 проектів по Львівській області.

Показаннями свідка ОСОБА_33 спростовуються твердження сторони обвинувачення про відсутність ізолювального матеріалу на полігоні. Свідок також спростував обвинувачення про недотримання на полігоні кутів ухилу, зазначивши, що такі кути ухилу існували вже багато років, та для приведення цих кутів до відповідних норм потрібно було виділити додаткову територію.

Як на докази винуватості ОСОБА_4 обвинувачення покликається на наступні документи, дослідивши які суд приходить до наступних висновків.

Так, за даними протоколу огляду місця події від 30.05.2016р., встановлено місце події - територія ЛКП «Збиранка», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. В.Грибовичі. Безпосереднім об`єктом огляду є край насипу твердих побутових відходів. На момент огляду на зсуві твердих побутових відходів здійснюються пошукові роботи. До пошуку осіб огляд було призупинено.

Згідно даних протоколу огляду місця події від 31.05.2016р. об`єктом огляду є територія Грибовицького полігону ТПВ, що знаходиться в межах Жовківського р-ну Львівської області. У даному протоколі зафіксовано результати огляду трупа загиблого ОСОБА_6 .

Згідно даних протоколу огляду місця події від 31.05.2016р. об`єктом огляду є територія Грибовицького полігону ТПВ, що знаходиться в межах Жовківського р-ну Львівської області. У даному протоколі зафіксовано результати огляду трупа загиблого ОСОБА_5 .

Згідно даних протоколу огляду місця події від 31.05.2016р. об`єктом огляду є територія Грибовицького полігону ТПВ, що знаходиться в межах Жовківського р-ну Львівської області. У даному протоколі зафіксовано результати огляду трупа загиблого ОСОБА_35 .

Зазначені процесуальні документи, а також дані протоколів огляду місця події від 06.06.2016р., 18.07.2016р., 29.07.2016р. та 05.08.2016р., за відсутності доказів причинового зв`язку між інкримінованими діями ОСОБА_4 та настанням смерті пожежників, не доводять його винуватість за ч.2 ст.367 КК України.

Матеріалами тимчасового доступу до документації ЛКП «Збиранка» щодо експлуатації полігону ТПВ вилучено штатні розписи працівників ЛКП «Збиранка», контракт з керівником ЛКП «Збиранка», посадові інструкції заступника директора на виробництві, головного інженера, механіка по ремонту автомобільних доріг, інженера з охорони навколишнього середовища, інженера з охорони праці, начальника полігону, інші документи, що стосуються діяльності ЛКП «Збиранка» та експлуатації полігону ТПВ.

Вилученими в ЛКП «Збиранка» документами не підтверджується факт неналежного виконання ОСОБА_4 службових обов`язків.

Разом з тим, як вбачається із змісту контракту з керівником ЛКП «Збиранка», посадових інструкцій заступника директора на виробництві, головного інженера, начальника полігону підтверджують доводи сторони захисту про те, що частина повноважень, неналежне виконання яких інкримінується ОСОБА_4 , належать до функцій та обов`язків зазначених на ЛКП «Збиранка» посадових осіб.

Зокрема, згідно умов контракту з керівником ЛКП «Збиранка» ОСОБА_13 від 06.09.2012р., керівник здійснює поточне управління підприємством, є повноважним представником підприємства під час реалізації прав, повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених Статутом. Керівник організує виробничо-господарську, іншу діяльність підприємства, забезпечує юридичну, економічну, бухгалтерську та інформаційну діяльність підприємства, впроваджує нові прогресивні форми і методи господарювання, створює нормальні, безпечні і сприятливі умови роботи на підприємстві, виконує інші функції з організації і забезпечення діяльності підприємства, що випливають із законодавства і інших документів. Зазначені в контракті з керівником ЛКП «Збиранка» повноваження відповідають положенням чинного законодавства. Зокрема, статтями 65 та 78 Господарського кодексу України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси, вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до посадової інструкції заступника директора по виробництву ЛКП «Збиранка» ОСОБА_36 , затвердженої 04.01.2010р., вказана посадова особа визначає і координує діяльність служби підприємства в сфері поводження з прийомом ТПВ, забезпечення санітарних норм при експлуатації полігону ТПВ і збереження охорони навколишнього середовища; проводить щоденний технологічний контроль за полігоном; бере участь в удосконаленні обліку поступлення ТПВ, маршрутних заїздів спецтехніки на карти розвантаження, удосконалення технології утилізації інфільтратів; організовує контроль у сфері поводження відходів, за прийомом відходів і веденням обліку відходів, за розміщенням і захороненням відходів, за дотриманням норм і правил експлуатації полігону згідно «Санітарних правил облаштування і утримання полігонів».

Відповідно до посадової інструкції начальника полігону ЛКП «Збиранка» ОСОБА_37 , затвердженої 03.01.2015р., вказана посадова особа забезпечує безперебійну та якісну експлуатацію полігону; організовує виробничі процеси на полігоні; забезпечує виконання заходів з пожежної безпеки.

Відповідно до посадової інструкції головного інженера ЛКП «Збиранка» ОСОБА_20 , затвердженої 06.05.2009р., вказана посадова особа визначає і координує інвестиційну та інноваційну політику, напрямки технічного розвитку підприємства; здійснює контроль за дотриманням технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних, санітарних та інших органів.

Під час тимчасового доступу також вилучено технологічні карти, розроблені на ЛКП «Збиранка», які затверджені директором підприємства. Зазначені документи спростовують обвинувачення в порушенні вимог п.3.2. Правил експлуатації полігонів побутових відходів.

Копії лікарських свідоцтв про смерть ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 засвідчують факти смерті зазначених осіб. Висновки експерта № 68/2016, 69/2016 та 70/2016 встановлюють причини смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Лист ТзОВ «Гафса» від 07.06.2010р. та протокол тимчасового доступу до документів ТзОВ «Гафса» стосуються інформації про виконання проекту «Технічна рекультивація та активна дегазація Львівського полігону ТПВ» і не стосуються предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Матеріалами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЛКП «Збиранка», проведеної Держекоінспекції у Львівській області, встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства з питань дегазації та інфільтратів. Однак, зазначені висновки щодо порушень на підприємстві ЛКП «Збиранка» не доводять винуватості ОСОБА_4 .

Із приєднаних до справи в якості доказів сторони обвинувачення документів, вилучених в Департаменті екології та природних ресурсів ЛОДА, вбачається, що такими є листування ЛОДА, Львівської міської ради, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, Державної інспекції сільського господарства у Львівській області з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства ЛКП «Збиранка», питань розробки комплексного проекту рекультивації, отримання дозволів на розміщення відходів; листування Міністерства екології та природних ресурсів та документи, що стосуються виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів, зокрема, виконання робіт з поетапного закриття та рекультивації полігону в с.Грибовичі.

Означені документи, в жодній мірі не підтверджують винуватості ОСОБА_4 у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків, а навпаки свідчать, що останній активно займався питаннями належної експлуатації сміттєзвалища.

Зокрема, вбачається, що ОСОБА_38 , як в.о. Директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури, надсилався запит на виділення коштів на виконання робіт з поетапного закриття та рекультивації полігону в с.Грибовичі на 2014 рік; ним складено та подано графік реалізації заходу, згідно якого планувалось здійснювати поетапне закриття полігону з червня 2014 року; складено кошторис витрат на виконання цих робіт; сформулювало обґрунтування фінансування цих робіт з державного фонду.

Із постанов Головного державного санітарного лікаря Львівської області від 25 листопада 2003 року вбачається, що експлуатації сміттєзвалища припинено з 01.04.2004р. Згідно цієї постанови відповідальність за її виконання покладається на директора ЛКП «Збиранка» ОСОБА_13 та начальника управління житлово-комунального господарства Львівської міської адміністрації М.П.Пастущака.

Також у вилучених органом досудового розслідування під час тимчасового доступу до речей і документів, як докази обвинувачення , матеріалах ЛКП «Збиранка», Жовківської районної ради, Грибовицької та Малехівської сільських радах міститься листування Головного державного санітарного лікаря Львівської області з питань експлуатації сміттєзвалища правоохоронними органами, документи стосуються господарської діяльності ЛКП «Збиранка», які не стосуються питань виконання ОСОБА_4 своїх службових повноважень.

Стороною обвинувачення долучено матеріали ревізії ЛКП «Збиранка» за період з 01.01.2010р. по 30.06.2016р., проведеної Державною фінансовою інспекцією у Львівській області, акт № 06-24/12 від 02.08.2016р. Відповідно до змісту вказаного акту було проведено перевірку стану використання оборотних активів, повноти надходження та своєчасності оприбуткування ізолювального матеріалу (земля, глина, суглинок), який використовується для пересипання відходів, наявності договірних відносин із постачальниками ізолювального матеріалу (суб`єкти та обсяги щорічних поставок). Результати перевірки відображені на сторінках 24-26 акту. Встановлено, що ізолювальний матеріал по даним бухгалтерського обліку ЛКП «Збиранка» не рахувався, оскільки був отриманий безкоштовно. На підтвердження завезення на полігон ізолювального матеріалу надано відповідні пояснення директора, заступника директора та головного бухгалтера ЛКП «Збиранка», а також представлено наступні документи: договір між ЛКП «Збиранка» та ТОВ «Львівбудмережі» про надання послуг із ввезення земляного ґрунту на полігон, лист ЛКП «Львівавтодор» з проханням надати дозвіл на вивіз будівельного сміття на полігон, аналогічний лист ПАТ «Мульті Весте Україна 3» про надання дозволу на вивезення ґрунту, Акти передачі щебенево-піщаної суміші від фірми «Онур» на ЛКП «Збиранка», зведені помісячні реєстри поступлень на полігон ТПВ по типу «земля» та довідку про завезення землі на полігон. В акті зазначено, що за даними ЛКП «Збиранка» зафіксовано отримання землі, щебенево-піщаної суміші, асфальтобетону за періоди: в 2012 році – 2867,37 тон, в 2013 році – 52167,14 тон, в 2014 році – 4988,75 тон, в 2015 році – 42049,74 тон, з 01.01.2016. по 31.05.2016р. – 926,64 тон.

Представлені матеріали ревізії підтверджують факт завезення на ЛКП «Збиранка» ізолювального матеріалу в період з 2012 року по 31.05.2016 року. Вказаними документами спростовується обвинувачення ОСОБА_4 в тому, що він не ініціював здійснення закупівлі ізолювального матеріалу, оскільки необхідності в закупівлі ізолювального матеріалу для ЛКП «Збиранка» не було.

Висновок та матеріали спеціального розслідування, які були вилучені в ГУ ДСНС у Львівській області, а також Акти про пожежу та звіти про пожежу підтверджують факт виникнення пожежі на полігоні ТПВ 28.05.2016р., а також, містять інформацію про події у зв`язку із гасінням пожежі, які мали місце в період 28.05.2016р. – 30.05.2016р. Вказані матеріли не стосуються суті обвинувачення ОСОБА_4 .

Із Висновоку комплексної комісійної судової пожежно-технічної експертизи, експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності та інженерно-екологічної експертизи за № 11440/11661/11664 від 10.02.2017р. вбачається, що видом події, яка призвела до настання 30.05.2016р. нещасного випадку з працівниками ДСНС України у Львівській області ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , є обвалення, обрушення породи, ґрунту тощо на потерпілих. Технічною причиною настання 30.05.2016р. досліджуваного нещасного випадку є незадовільний технічний стан полігону ТПВ ЛКП «Збиранка», який не відповідає вимогам нормативних документів. Організаційною причиною настання 30.05.2016р. досліджуваного нещасного випадку відповідно до Порядку є виконання робіт за допомогою важкої будівельної техніки (бульдозери та вантажні автомобілі) на краю східного схилу безпосередньо перед настанням обвалу (зсуву) ТПВ. В причинному зв`язку з настанням нещасного випадку з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 знаходиться невиконання вимог нормативних документів посадовими особами ЛКП «Збиранка», а саме: директором ЛКП «Збиранка» та начальником полігону.

Стороною захисту надано суду завірені копії звернення в.о. першого заступника міського голови, заступника міського голови з питань містобудування та інфраструктури ОСОБА_39 до міського голови А. Садового з додатком (обґрунтування щодо потреби в додаткових коштах на об`єкти у 2009 році); звернення директора департаменту Ю. Гольця до міського голови А. Садового №4-2502-901 від 12.10.09 року з додатком (пропозиція щодо внесення змін до бюджетних призначень головних розпорядників коштів міського бюджету міста Львова на 2009 рік); обґрунтування фінансування із міського бюджету у 2009 році заходу «Створення споруд та технічних засобів знешкодження та складування побутових відходів Грибовицького полігону твердих побутових відходів (самоскид, асенізаційна машина, бульдозери)»; відповіді директора Львівського комунального підприємства «Збиранка» ОСОБА_13 №136 від 07.07.2008 року на лист №4-25-572 від 13.06.2008 року директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради ОСОБА_40 з додатком; графіку реалізації заходу на виконання робіт за власні кошти ЛКП «Збиранка» в 2009 роках за заходом: «Створення споруд та технічних засобів знешкодження та складування побутових відходів Грибовицького полігону твердих побутових відходів (самоскид, асенізаційна машина, бульдозери)»; кошторису витрат виконання робіт за кошти міського бюджету в 2009 році за заходом: «Створення споруд та технічних засобів знешкодження та складування побутових відходів Грибовицького полігону твердих побутових відходів (самоскид, асенізаційна машина, бульдозери)»; розрахунку спецтехніки для ЛКП «Збиранка», затвердженого начальником управління житлового господарства ОСОБА_38 ; супровідного листа заступника міського голови з питань містобудування та інфраструктури ОСОБА_39 від 19.07.2011 року; пропозицій щодо внесення змін до бюджетних призначень департаменту житлового господарства та інфраструктури на 2011 рік; звернення заступника директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ОСОБА_41 до міського голови А. Садового №4-2501-2235 від 27.07.2011 року; звернення заступника міського голови з питань містобудування та інфраструктури ОСОБА_39 до міського голови А. Садового №4-2501-2135 від 14.07.2011 року; звернення заступника міського голови з питань містобудування та інфраструктури В ОСОБА_42 , з візами в. о. директора департаменту, начальника управління житлового господарства, начальника відділу економіки, планування, ціноутворення та житлової політики до міського голови А. Садового №4-2501-2135 від 14.07.2011 року; звернення заступника директора департаменту житлового господарства та інфраструктури В.Будзана, начальника управління житлового господарства ОСОБА_43 , начальника відділу комунального господарства ОСОБА_44 до міського голови А. Садового №4-2501-2235 від 27.07.2011 року; пропозицій щодо внесення змін до бюджетних призначень департаменту житлового господарства та інфраструктури на 2011 рік; Ухвали Львівської міської ради Про програму поводження з твердими відходами у м. Львові на 2014-2018 роки №4132 від 18.12.2014 року; звернення начальника управління житлового господарство департаменту ОСОБА_43 до Голови постійної комісії житлової політики І.Сільвестера за №4-25-888 від 07.07.2015 року; пояснення до проекту бюджету м. Львова на 2010 рік департаменту житлового господарства та інфраструктури; пояснення до проекту бюджету м. Львова на 2011 рік департаменту житлового господарства та інфраструктури; загального бюджетного запиту головного розпорядника коштів міського бюджету м. Львова на 2011 рік; пояснення до проекту бюджету м. Львова на 2012 рік департаменту житлового господарства та інфраструктури; звернення директора ЛКП «Збиранка» №135 від 04.10.2012 року до в.о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради п. Р. Олійника; пояснюючої довідки до проекту міського бюджету м. Львова на 2013 рік департаменту житлового господарства та інфраструктури; звернення директора ЛКП «Збиранка» №146 від 11.10.2013 року до в.о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради п. Р. Олійника; пояснюючої довідки до проекту міського бюджету м. Львова на 2014 рік департаменту житлового господарства та інфраструктури; пояснюючої довідки до проекту міського бюджету м. Львова на 2015 рік департаменту житлового господарства та інфраструктури; пояснюючої довідки до проекту міського бюджету м. Львова на 2016 рік департаменту житлового господарства та інфраструктури.

Вказані документи підтверджують, що в ЛКП «Збиранка» не було потреби в завезенні на полігон ізолювального матеріалу, що спростовує факт належного виконання ОСОБА_4 посадових обов`язків.

Згідно положень ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відтак, докази, якими підтверджувались обставини, які не мають значення для даного провадження, такі як обставини пожежі, обставини гасіння пожежі, слід визнати неналежними доказами у справі.

З об`єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв`язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

Судом встановлено, що в період з 05.09.2008 по 30.05.2016 ОСОБА_4 обіймав посаду заступника директора, начальника управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктура Львівської міської ради.

Відповідно до пункту 4.5 розділу «Компетенція Управління», пункту 5.2 розділу «Права Управління» Положення про управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської до повноважень ОСОБА_4 входило: забезпечувати проведення перевірок фінансово-господарської діяльності ЛКП «Збиранка», визначати стратегію розвитку цього підприємства та погоджувати щорічні фінансові плани роботи підприємства, здійснювати інспекційну та аналітичну роботу щодо ЛКП, інші повноваження.

Згідно обвинувачення, ОСОБА_4 , неодноразово буваючи на Львівському міському полігоні ТПВ, затверджуючи плани ЛКП «Збиранка» та приймаючи його звіти, проводячи перевірки його діяльності та достовірно знаючи, що ЛКП «Збиранка» здійснюється експлуатація Львівського полігону твердих побутових відходів, що розташований на землях Малехівської та Великогрибовицької сільських рад Жовківського району Львівської області, без затвердженого проекту; при експлуатації полігону не вживаються інженерні заходи, які б забезпечували стійкість полігона як споруди, його довговічність і безпеку навколишнього природного середовища (відповідні проекти не розроблялись та не застосовувались); при складуванні ТПВ підприємством не забезпечується дотримання безпечних величин кутів ухилів укосів полігону, належне його ущільнення та пересипання ізолювальним матеріалом, чим порушуються вимоги, передбачені п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.8, 3.2, 3.17 Правил експлуатації полігонів побутових відходів та п.п. 1.1, 1.11, 3.123 ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування», не вживав протягом періоду часу з 04.01.2011 по 30.05.2016р. в межах компетенції заходів щодо належної роботи ЛКП «Збиранка» та дотримання вимог законодавства при експлуатації Львівського міського полігону ТПВ.

У відповідності до п.1.8. Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010р. N 435, Відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування» на кожен полігон побутових відходів має бути розроблений, погоджений та затверджений проект, що включає санітарно-технічний паспорт. Роботи на полігонах побутових відходів виконуються відповідно до затвердженого проекту.

У відповідності до Державних будівельних норм України «Проектування. Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування. ДБН В.2.4-2-2005» норми поширюються на проектування нового будівництва, реконструкцію, технічне переоснащення і рекультивацію полігонів твердих побутових відходів.

Як вбачається з Висновку комплексної судової інженерно-еколого-геодезичної експертизи № 2776 від 28.09.2016р., до дослідження був представлений Робочий проект полігон ТПВ у м. Львові капітальний ремонт. Матеріали групи Б м. Львів 1990. По вказаному робочому проекту був зроблений висновок державної екологічної експертизи від 15.01.1991 № 01/36-77.

Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 564 від 31.05.2011р. було затверджено наступні заходи щодо закриття та рекультивації міського полігону твердих побутових відходів: 1.1. Проведення екологічної експертизи та отримання висновків і рекомендацій для складання технічного завдання на виготовлення проекту рекультивації міського полігону твердих побутових відходів; 1.2. Проведення процедури закупівлі, акцепту та укладання угоди на виконання робіт з розробки комплексного проекту рекультивації міського полігону твердих побутових відходів; 1.3. Виготовлення та погодження проектно-кошторисної документації комплексного проекту рекультивації міського полігону твердих побутових відходів; 1.4. Проведення процедури закупівлі, акцепту та укладання угоди на виконання робіт з поетапного закриття, включаючи біологічну рекультивацію міського полігону твердих побутових відходів, з визначенням дати його закриття; 1.5. Виконання робіт згідно з комплексним проектом поетапного закриття та рекультивації міського полігону твердих побутових відходів. Контроль за виконанням рішення виконкому було покладено на заступника міського голови з питань містобудування та інфраструктури.

Судом встановлено, що ТзОВ «Інститут «Гірхімпром» на замовлення Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради був розроблений проект рекультивації міського полігону твердих побутових відходів, який у 2013 році пройшов державну будівельну експертизу Мінрегіонбуд.

Таким чином, обвинувачення в тому, що Львівський полігон твердих побутових відходів, що розташований на землях Малехівської та Великогрибовицької сільських рад Жовківського району Львівської області, експлуатувався без затвердженого проекту, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. А відтак, полігон експлуатувався у відповідності до вимог п.1.8. Правил експлуатації полігонів побутових відходів.

Також обвинувачення інкримінує порушення ОСОБА_4 вимог, передбачених п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Правил експлуатації полігонів побутових відходів. Однак, у зазначених нормах передбачено загальні положення, що стосуються правил експлуатації полігонів ТПВ.

Що стосується обвинувачення в порушенні вимог, передбачених п.п. 3.2 та 3.17 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, розділ ІІІ «Складування відходів», суд вважає, що обов`язок по дотриманню цих вимог покладається на посадових осіб ЛКП «Збиранка» і до повноважень ОСОБА_4 не входить питання контролю за їх додержанням. Так, відповідно до п.3.29 Правил експлуатації полігонів побутових відходів контроль за додержанням технології робіт на полігоні здійснює начальник або майстер полігона.

Сторона обвинувачення вказує також на порушення п.п. 1.1, 1.11, 3.123 ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування». Пункт 1.1. цих ДБН вказує на те, що полігони ТПВ є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронення ТПВ. Обвинувачення в порушенні цієї норми є незрозумілим, оскільки п.1.1. ДБН роз`яснює термін «полігон ТПВ». П.1.11. ДБН стосується вимог до проектування полігонів ТПВ. Оскільки Грибовицький полігон був утворений в 50х роках, а робочий проект «Полігон ТПВ у м. Львові капітальний ремонт» був розроблений у 1990 році, а відтак, порушення вимог п.1.11 не може стосуватись діяльності ОСОБА_4 .

Окрім того, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні вимог п.3.123 ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування». Так, пункт 3.123 передбачає, що нормативний кут укосу встановлюється залежно від цільового використання і має такі значення: для оброблювання сільськогосподарських культур, у т.ч. у рільництві – не більше 2…3 о; для луків і пасовищ – не більше 5…7 о; для садів – не більше 11 о; для посадки лісу (чагарників і дерев) – не більше 18 о. Розділ, в якому передбачені вимоги до встановлення кутів укосів, стосується рекультивації земель після закриття полігона ТПВ. Вказані вимоги не стосуються експлуатації полігона до його закриття. А відтак, суд не вбачає порушення цих вимог ДБН при експлуатації полігону, оскільки на період виконання ОСОБА_4 посадових обов`язків (до моменту пожежі 28-30.05.2016р.) полігон закритий не був.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про відходи» саме на суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зокрема, яким було ЛКП «Збиранка», покладається обов`язок здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов`язаної з поводженням з небезпечними відходами; та інше.

У відповідності до статті 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи. Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами.

Таким чином, посадові обов`язки, які сторона обвинувачення відносить до сфери компетенції ОСОБА_4 , який був посадовою особою органу місцевого самоврядування, не входять до сфери повноважень органу місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про відходи».

Враховуючи досліджені судом докази та застосовані норми права суд приходить до висновку про те, що обвинувачення ОСОБА_4 у невжитті інженерних заходів, які б забезпечували стійкість полігона як споруди, його довговічність і безпеку навколишнього природного середовища, а також у незабезпеченні підприємством при складуванні ТПВ дотримання безпечних величин кутів ухилів укосів полігону, належне його ущільнення та пересипання ізолювальним матеріалом, не знайшли свого підтвердження.

Щодо інших обвинувачень, суд приходить до наступних висновків.

Обвинувачення в тому, що в щорічних фінансових планах при їх погодженні ОСОБА_4 не визначав та жодним іншим чином не ініціював здійснення закупівлі ізолювального матеріалу, суд вважає безпідставним, оскільки необхідності в закупівлі ізолювального матеріалу не було, так як ізолювальний матеріал завозився на ЛКП «Збиранка» в достатній кількості безкоштовно, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

Обвинувачення в тому, що в щорічних фінансових планах при їх погодженні ОСОБА_4 не визначав та жодним іншим чином не ініціював фінансування та виконання інженерних заходів із укріплення укосів полігону та забезпечення його інженерної стійкості, є неконкретним та незрозумілим, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості оцінити дії ОСОБА_4 , зокрема, чи були ним порушені його посадові обов`язки. Сторона обвинувачення не зазначила, які саме інженерні заходи із укріплення укосів полігону та забезпечення інженерної стійкості потрібно було здійснити, чи входило це в сферу повноважень ОСОБА_4 , якими доказами підтверджено такі потреби ЛКП, а також не навела фактів звернення посадових осіб ЛКП «Збиранка» до Львівської міської ради із запитами щодо необхідності такого фінансування.

У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту «а» частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення, і при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року). Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Таким чином, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, але і для реалізації права на захист.

Наведене кореспондується із положеннями статті 291 КПК України, відповідно до якої обвинувальний акт має містити, зокрема, відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Проте, обвинувачення ОСОБА_4 вищезазначеним вимогам не відповідає.

Обвинувачення ОСОБА_4 в тому, що визначаючи стратегію розвитку ЛКП «Збиранка» він не визначав необхідність та не ініціював виготовлення проекту експлуатації полігону та здійснення складування відходів згідно такого проекту, а допускав здійснення складування відходів на полігоні в порушення зазначених норм, не знайшло свого підтвердження, оскільки, як встановлено судом, полігон експлуатувався на підставі Робочого проекту полігон ТПВ у м. Львові, капітальний ремонт, розробленого в 1990 році, про наявність якого сторона обвинувачення була обізнана. Також встановлено, що за участі та сприяння ОСОБА_4 був розроблений проект рекультивації полігону, який передбачав порядок експлуатації полігону в процесі його поетапного закриття.

Відповідальність за ст. 367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, іншими словами, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочинів із матеріальним складом є причинний зв`язок між порушенням особою своїх службових обов`язків чи повноважень з надання публічних послуг, та наслідками, що настали через ці діяння. Для наявності цього зв`язку необхідно встановити: які саме службові обов`язки, покладені на особу, або повноваження з надання публічних послуг були нею порушені; чи передували ці порушення заподіянню істотної шкоди або тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість спричинення цих наслідків; чи виявилися ці порушення необхідною умовою настання таких наслідків і чи викликали їх із неминучістю у конкретних умовах.

ОСОБА_4 інкримінується спричинення його діями шкоди на суму 1331222,43 грн, яка полягає у витраті та оплаті авіаційного палива в сумі 485020 гривень, вартості (витратах) на виконання рятувально-пошукових робіт в сумі 380862,43 гривень та виплатах одноразової грошової допомоги сім`ям трьох загиблих співробітників органів ДСНС України в сумі 465340 гривень, що була завдана за період з 28.05.2016 по 07.10.2016 та яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з приміткою до ст. 364 КК України.

У відповідності до ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Проте, стороною обвинувачення відповідна експертиза для підтвердження розміру матеріальних збитків проведена не була.

Обвинуваченням не надано жодного доказу щодо причинового зв`язку між означеною матеріальною шкодою, яка полягає у витратах авіаційного палива на виконання рятувально-пошукових робіт під час пожежі на полігоні та діями, у яких звинувачують ОСОБА_4 . Кому саме завдана така матеріальна шкода автор обвинувачення не зазначає.

Окрім того, потерпілими від кримінального правопорушення визнанні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дружини загиблих працівників органів ДНС, яким завдано моральної, фізичної та майнової шкоди і з точки зору життєвих цінностей вони справді є потерпілими від трагедії, що трапилась на Грибовицькому сміттєзвалищі при гасінні ними пожежі. Однак, органом досудового розслідування не надано будь-яких доказів винуватості ОСОБА_4 у смерті цих людей, і що причиною такою були саме дії, які інкримінуються останньому, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, пов`язаних із експлуатацією полігону, його фінансуванням, визначенням стратегії розвитку ЛКП «Збиранка», закупівлі ізолювального матеріалу тощо.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичних осіб у даному кримінальному провадженні потерпілими був заявлений до Львівської міської ради як органу місцевого самоврядування. Такий позов був вирішений у позасудовому порядку і Львівською міською радою було виділено житло сім`ям загиблих, виплачена грошова компенсація, а відтак, судом не розглядався.

Претензій до ОСОБА_45 в судовому засіданні потерпілі не висловили.

Таким чином, стороною обвинувачення під час судового розгляду не доведено спричинення шкоди у розмірі 1331222,43 грн. правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

В ході судового розгляду сторона обвинувачення також не підтвердила належними та допустимими доказами той факт, що дії, які інкримінуються ОСОБА_4 як неналежне виконання ним службових обов`язків, створювали реальну можливість спричинення наслідків у вигляді витрат на оплату авіаційного палива в сумі 485020 гривень, витрат на виконання рятувально-пошукових робіт в сумі 380862,43 гривень, а також витрат на виплату одноразової грошової допомоги в сумі 465340 гривень.

Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України при ухваленні вироку суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази вимогам належності, достатності та переконливості не відповідають та не підтверджують існування обставин, на які вказує сторона обвинувачення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відтак, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження під час судового розгляду, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України не знайшло свого підтвердження в суді.

В такому разі суд вважає необхідним в силу принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, ст.17 КПК України, відповідно до норм яких ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, виправдати ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю в діяннях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України визнати невинуватим та виправдати.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню на залучення експерта при проведенні експертиз під час досудового розслідування у розмірі 28046,92 грн. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Волоско І.Р.