Ухвала суду № 93577027, 04.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23764/20-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2020 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Волкова С.Я., розглянувши клопотання відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати,

установив:

09.06.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача, просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця»: заборгованість із заробітної плати за період з березня 2017 р. по 17.07.2017 р. в сумі 56 526,20 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 18.07.2017 р., станом на 01.06.2020 р. у сумі 636 352,64 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 14 651,60 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2020 р. відкрито провадження у справі.

Відповідачем Акціонерним товариством «Українська залізниця» подано відзив на позовну заяву.

27.08.2020 р. через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, клопотання обґрунтоване значенням справи для відповідача.

Згідно статті19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Згідно статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. Частини друга-шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними, тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень частин другої, третьої статті 274 ЦПК України, передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки на правовідносини з приводу стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплатипоширюються норми цивільного законодавства, і на такий спір не розповсюджуються положення частини четвертої статті 274 ЦПК України, така справа є малозначною у відповідності до вимог закону, а тому має розглядатись лише за правилами спрощеного позовного провадження.

До того ж спрощене провадження, як і загальне позовне провадження, спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, у якому розглядаються безспірні вимоги. Отже відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 274, 277, 278, 353-355 ЦПК України,

ухвалив:

Клопотання відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова С.Я.