Ухвала суду № 93575910, 14.12.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2598/20

Провадження № 2/307/1363/20

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

14 грудня 2020 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Юсип В.І., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми відсотків та пені,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми відсотків та пені.

Представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд підготовчого судового засідання у їх відсутності.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми відсотків та пені. Заяву мотивує тим, що однією з основних вимог цієї справи є стягнення пені, нарахованої на підставі ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Наразі на розгляді Верховного Суду перебуває цивільна справа №320/5115/17 за позовом кримського вкладника до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення процентів, 3% річних та неустойки (пені) за договором банківського вкладу, в якій розглядаються подібні правовідносини та аналогічні вимоги в частині стягнення з банку неустойки (пені), нарахованої позивачем на підставі ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду на підставі ухвали від 19.08.2020 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (у спорах про повернення грошових коштів за договорами банківського вкладу та нарахування пені за несвоєчасне повернення таких коштів вкладнику), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц (провадження №6-64цс19), а також для вирішення наявної виключної правової проблеми, що є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, з огляду на не наведення Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року у справі №761/26293/16-ц тлумачення вжитого в статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» терміну «вартості послуги», не роз`яснення в чому вона полягає і з чого складається.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що не перешкоджає розгляду підготовчого судового засідання в їх відсутності.

На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.

Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі Постанова) визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України (в редакції закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Враховуючи наведене, слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Бригинець А.А. про зупинення провадження в даній цивільній справі є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.. 197 ЦПК України судом вчинені всі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.

Враховуючи те, що спір між сторонами не врегульований, виходячи з предмету спору, змісту позовної заяви, доданих до такої матеріалів, враховуючи об`єм доказів, які підлягають дослідженню, суд приходить до висновку про необхідність призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 253, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Бригинець А.А. про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми відсотків та пені, відмовити.

Закрити підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми відсотків та пені.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 11 год. 00 хв. 2 лютого 2021 року та провести з участю учасників справи в залі судових засідань в приміщенні Тячівського районного суду Закарпатської області за адресою: м. Тячів, вул.. Незалежності, 120.

Встановити порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на вимогу своїх підстав та заперечень, дослідження письмових доказів.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud0711/

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 16 грудня 2020 року.

Головуючий: Бобрушко В.І.