Ухвала суду № 93575515, 16.12.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/11157/20

Провадження № 2/243/3244/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 грудня 2020 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Мінаєв І.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Дніпровської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, про визнання спадкоємцями першої черги, визнання права власності на недоотриману пенсію, визнання права власності на банківський вклад, стягнення недоотриманої пенсії та банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Дніпровської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, про визнання спадкоємцями першої черги, визнання права власності на недоотриману пенсію, визнання права власності на банківський вклад, стягнення недоотриманої пенсії та банківського вкладу.

Відповідно до положень статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв?язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов?язоковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено обов?язок позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачами не надано суду квитанцію про сплату судового збору, однак надано клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З ч.3 цієї статті вбачається, що з підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов?язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно положень ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивачами на обґрунтування неможливості сплати ними судового збору надано суду довідки про відсутність доходу за 2019 у ОСОБА_1 та про суму доходу ОСОБА_2 за 2019 - 30952,86 грн. Однак, оскільки предметом спору є захист майнових прав позивачів, розмір судового збору не перевищує 5 % доходу позивача ОСОБА_2 за попередній рік, тому відсутні підстави для задоволення клопотання. Відсутні підстави і для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 , адже вона є працездатною особою молодого віку, тому має можливість сплатити судовий збір за розгляд судом її позову з захисту майнових прав. Доводи позивачів щодо можливості визначення остаточного розміру судового збору лише після витребування доказів не можуть бути підставою для їх звільнення від сплати судового збору, оскільки суд під час ухвалення рішення вирішує і питання про судові витрати.

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу позивачів, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Слід зазначити, що особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Окремо суд звертає увагу позивача на особливості предмету спору зазначеної цивільної справи, та, виконуючи свій процесуальний обов`язок щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, однак, не оцінюючи надані позивачем докази на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, вважає необхідним роз`яснити позивачу, що окремі вимоги про визнання позивачів спадкоємцями та вимоги про визнання за позивачами права власності на недоотриману пенсію не є ефективним способом захисту, оскільки не надасть можливості позивачам належним чином захистити свої права. Окрім того, вимога про стягнення банківського вкладу є передчасною, оскільки на момент звернення до суду з позовом у відповідача відсутні правові підстави для виплати позивачу банківського вкладу спадкодавиці.

Крім того, визнання права власності в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується лише у разі неможливості оформлення спадкових прав у органах нотаріату. З роз`яснень нотаріуса від 21.02.2020, наданих позивачці, вбачається, що перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину позивачем ОСОБА_2 є пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщини та ненадання ним документів на підтвердження прийняття спадщини у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України. Аналогічні за змістом відомості викладені і в постанові про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу позивачів, що цивільним процесуальним законом лише позивачам надано право визначати склад осіб, що мають відповідати за позовом. Так, позивачі зазначили відповідачем ГУ ПФУ в Донецькій області, в той же час зазначили в позові, що пенсію спадкодавиця отримувала у Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управління ПФУ, яке є окремою юридичною особою. Також позивачі визначили відповідачем Дніпровську обласну дирекцію АТ “Райффайзен Банк Аваль”, в той час як остання не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом юридичної особи, тобто не може бути відповідачем у цивільній справі. В той же час відповідачами у спадкових спорах щодо спадкового майна мають бути інші спадкоємці, а у разі їх відсутності чи неприйняття ними спадщини - територіальна громада за місцем відкриття спадщини. Визначаючи місце відкриття спадщини, слід зважати, що у випадку відкриття спадщини на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України, місцем відкриття спадщини є не останнє зареєстроване місце проживання спадкодавця, а місце подання першої заяви до органів нотаріату.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви майнового характеру (розподіл майна) - 1 % від ціни позову, але не менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 2102 грн. Щодо вимог майнового характеру ціна позову за позовні вимоги ОСОБА_1 становить 35200 грн., тому розмір судового збору за ці вимоги становитиме 840,80 грн., ціна позову за позовні вимоги ОСОБА_2 складає 119440 грн. (35200 грн. + 3000 $ (що за офіційним курсом НБУ станом на дату надсилання до суду позовної заяви 09.12.2020 (28,08) становить 84240 грн.), отже, сума судового збору, який підлягає сплаті, становитиме 1194,40 грн.

Таким чином, позивачам потрібно усунути всі вищезазначені недоліки.

Надати позивачеві реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач коштів: Слов`янске УК/м.Слов`янськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37803368, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA698999980313121206000005075, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи допущені при подачі позовної заяви недоліки, таку позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Дніпровської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, про визнання спадкоємцями першої черги, визнання права власності на недоотриману пенсію, визнання права власності на банківський вклад, стягнення недоотриманої пенсії та банківського вкладу, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв