Рішення № 93575308, 09.12.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4617/20

Провадження № 2/265/1360/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А. М., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Еталон " до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

15 липня 2020 року позивач ПАТ « Страхова компанія Еталон» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування. В обґрунтування позову посилається на те, що 07 листопада 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю ЗАЗ Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобілем HONDA Civic, державний номерний знак НОМЕР_2 . Згідно з складеним Європротоколом від 07.11.2019 о 08.35 винним у ДТП визнано ОСОБА_1 . На момент настання ДТП діяв Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АО-1905101 від 02.08.2019, забезпеченим транспортом згідно п. 7 якого є транспортний засіб ЗАЗ ТІ 3110, державний номерний знак НОМЕР_1 . В результаті вищезазначеного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, зокрема, Потерпілому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі вартості відновлювального ремонту на суму 43 872,91 грн., що підтверджується, відповідною ремонтною калькуляцією. На підставі наданих документів та згідно з умовами Полісу №АО-1905101 від 02.08.2019, зазначене ДТП ПрАТ «СК «Еталон» визнала страховим випадком, що підтверджується Страховим актом та виплатила потерпілій стороні страхове відшкодування в загальному розмірі 43 872,91 грн., що підтверджується відповідним розпорядженням та платіжним дорученням. Таким чином, ПрАТ «СК «Еталон» виконала в повному обсязі зобов`язання за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АО-1905101 від 02.08.2019 року. Враховуючи ту обставину, що постраждалі від ДТП особи отримали страхове відшкодування від ПрАТ «СК «Еталон», то до ПрАТ «СК «Еталон» в порядку ст. 1191 ЦК України та ст. 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності перейшло право зворотної вимоги (регресу) до Відповідача, що обґрунтовується наступним. На підставі вище викладено позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 43 872,91 грн. 91 копійка) та судові витрати.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 липня 2020 року за вказаним позовом було відкрито спрощене провадження без виклику сторін до суду.

Від представника позивача Шимченко В.В. діючого на підставі довіреності на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Звонарьов В.В. на адресу суду направили відзив на позову. Позовні вимоги не визнають в повному обсязі. Та зазначають наступне, що відповідачем визнається факт ДТП, що сталася 07 листопада 2019 року в Лівобережному районі міста Маріуполя Донецької області на перехресті вулиці 130 Таганрозької дивізії та вулиці Олімпійської за участі транспортних засобів ЗA3 ТІ 3110 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу HONDA CIVIC іноземний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Ані водії, ані пасажири обох транспортних засобів ушкоджень не зазнали. Відповідач ОСОБА_3 у вчиненні ДТП провину визнавав. На момент ДТП водій ОСОБА_3 мав при собі поліс АО/1905101 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Договір страхування укладений з ПрАТ "СК " Еталон ". Термін дії договору 02.08.2019-01.08.2020. Після зіткнення транспортних засобів водій транспортного засобу ЗАЗ ТІ3110 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 одразу зателефонував за номером 0 800 305 800. що зазначений на полісі. Після телефонного виклику на місце ДТП приїхала особа, яка представилась представником ПрАТ "СК " Еталон ". Після оцінки обстановки ДТП, дана особа запевнила, що розмір збитків є невеликий і може бути покритий страховим полісом. За таких обставин водії транспортних засобів не відчують в подальшому матеріального тягаря щодо відшкодування матеріальної шкоди один одному. Відтак, ним було запропоновано скласти «європротокол». ОСОБА_3 , в свою чергу, погодився. За участі представника ПрАТ "СК " Еталон " водіями обох пошкоджених транспортних засобів складено «європротокол». Складений «європротокол» ОСОБА_3 передав представнику ПрАТ "СК " Еталон ". Органом поліції документи по справі про адміністративне правопорушення не складались. Після дати настання ДТП до ОСОБА_3 ані ПрАТ "СК " Еталон ", ані водій транспортного засобу HONDA CIVIC іноземний номерний знак НОМЕР_3 з будь-якими претензіями не звертались. Ремонт транспортного засобу ЗАЗ Т13110 д.н.з. НОМЕР_1 проведено ОСОБА_3 за власні грошові кошти.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

За загальними підставами відповідальності за завдану майнову шкоду, що передбачені ст. 1166 ПК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961-IV) врегульовано відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Як передбачено ст. 21.1. Закону 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

При цьому, згідно ст. 21.3 Закону 1961-IV при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

В даному випадку, як зазначалось вище, водій транспортного засобу ЗАЗ ТІ3110 д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_3 в момент ДТП 07 листопада 2019 року мав при собі поліс А0/1905101 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Отже, вимоги статті 21.1 Закону1961-ІУ водієм були дотримані.

Згідно ст. 6 Закону 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 33 Закону 1961-IV передбачено дії, які мають вчинити особи у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

Так, відповідно до ст. 33.1. Закону 1961-IV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: 33.1.1 дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; 33.1.2 вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; 33.1.3 поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; 33.1.4 невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, як передбачено ст. 33.2. Закону 1961-IV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 11.08.2011 року за №274/2011 за погодженням начальника управління ДАІ МВС України Лозовим В.М. затверджено форму та інструкцію щодо заповнення спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

В даному випадку, після зіткнення автомобілів водій транспортного засобу ЗАЗ Т13110 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 виконав всі вимоги, передбачені статтею 33 Закону 1961-IV. Невідкладно зателефонував до цілодобового інформаційного центру ПРАТ "СК "ЕТАЛОН" за номером 0 800 305 800, що зазначений на полісі та повідомив про настання події, яка має ознаки страхового випадку.

До місця ДТП прибув представник ПрАТ "СК " Еталон ". Як з`ясувалось згодом, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу HONDA CIVIC іноземний номерний знак НОМЕР_3 також застрахована в ПрАТ "СК " Еталон " на підставі полісу АО№2329827 від 07 листопада 2019 року. Представник ПрАТ "СК " Еталон " оглянув місце ДТП, оцінив обставини та орієнтовний розмір збитків. Оскільки ДТП сталася за участі забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також відсутності підозри на наявність у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, представником ПрАТ "СК " Еталон " запропоновано водіям не повідомляти патрульну поліцію про настання ДТП, а також спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («Європротокол»). Водій транспортного засобу ЗАЗ Т13110 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , отримавши від представника ПрАТ "СК " Еталон " запевнення, що на нього в подальшому не буде покладено додаткового фінансового навантаження з відшкодування матеріальної шкоди іншій особі, погодився скласти спільне повідомлення. Представник ПРАТ "СК "ЕТАЛОН" надав бланк спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до Інструкції водіями складено спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Після підписання водіями повідомлення передане представнику ПрАТ "СК " Еталон ". Згодом місце ДТП залишене водіями обох транспортних засобів.

В позовній заяві ПрАТ "СК " Еталон ", всупереч дійсним обставинам справи, з посиланням на п. г) 38.1.1 статті 38 Закону 1961-IV зазначає, що відповідач ОСОБА_3 взагалі не повідомив позивача про настання ДТП. При цьому в позовній зазначається, що невиконання водієм умов договору (тобто неповідомлення страховика про ДТП) свідчить про свідоме допущення настання негативних наслідків, зокрема, у вигляді відшкодування шкоди в порядку регресу.

Проте, з вищенаведеним твердженням позивача суд не може погодитись з огляду на наступне.

Згідно ст. 9.4 Закону 1961-IV страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ст. 22.1. Закону 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 1191 ПК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону 1961-IV передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Так, згідно ст. 38.1.1. Закону 1961-IV страховик має право звернутись до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, ! передбачений договором страхування).

Отже, норма статті 38 Закону 1961-IV передбачає п`ять самостійних підстав, за яких страховик має право звернутись з регресним позовом до страхувальника або водія і забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Даний перелік є виключним і розширенню не підлягає.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судове ї рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма І органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та І службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій , території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших !судів визначається законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, Законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. [ . Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст.. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України в постанові від 16 вересня 2015 року за результатами перегляду цивільної справи № 6-284цс15 висловив правову позицію щодо права страховика звернення до страхувальника з позовом в порядку регресу. Як зазначив Верховний Суд України, підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпунктом «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Оскільки судами у справі, яка переглядається, встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях, адже регресні зобов`язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків. Аналогічна правова позиція висловлена також Верховним Судом у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.02.2018 року у справі №752/9895/15-ц; Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №208/7291/13-ц; Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13.03.2019 року у справі №495/8394/15-ц.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові, від 29.05.2018 року у справі №910/39/17 дійшов аналогічного висновку, зазначивши, що сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку, за умови наявності у останнього фактичної можливості щодо встановлення як самого факту настання страхового випадку, так і обставин за допомогою інших джерел, і якою він скористався, не свідчить про недосягнення мети у вигляді неможливості перевірки обставин ДТП власними силами, та про те, що відсутність повідомлення відповідача призвела до необґрунтованих виплат.

В даному випадку страховик ПрАТ "СК " Еталон " про настання дорожньо-транспортної пригоди з боку водія ОСОБА_3 належним чином був повідомлений шляхом надання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (складена спільно з водієм ОСОБА_4 ); додаткових необґрунтованих витрат не зазнав; дорожньо-транспортну пригоду визнав страховим випадком та сплатив страхове відшкодування у визначеному ним самим розмірі.

Таким чином ПрАТ «СК Еталон» саме в день ДТП 07.11.2019 року вжило заходів щодо перевірки обставин ДТП, визначило розмір заподіяної шкоди потерпілій стороні, що не свідчить про здійснення ним необґрунтованих витрат, а відтак заподіяної страховику шкоди. Тому посилання позивача на норми ст. ст. 33,38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як на підставу стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є помилкою.

За таких обставин до спірних правовідносин норми підпункту «ґ» пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», застосуванню не підлягають, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Еталон " до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст рішення складений 09 грудня 2020 року.

Судя___________