Рішення № 93575277, 16.12.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/3488/20

Номер провадження 2/237/1196/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

16.12.20 року м. Курахове

Мар`їнського району Донецької області

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Мережко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Курахове цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 10.04.2013 року у розмірі 136402,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву б/н від 10.04.2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті htpp://privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

При встановленні та зміні кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Договору, на підставі яких відповідач погодився на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Пунктом 1.3.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід`ємних частин Договору.

Отже, між сторонами був укладений договір, за яким у кредитора виник обов`язок інформувати позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Договору, а у позичальника відповідно отримання виписки про стан і здійснення операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.3).

За п. 2.1.1.5.5. Договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

У разі незгоди зі змінами Умов та Правил або Тарифів клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість (п. 1.1.2.4 Договору).

Також відповідач зобов`язаний згідно п. 2.1.5.7 слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, згідно п. 2.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту, простроченого кредиту, оплатити винагороду банку.

Окрім того, договором (п. 2.1.1.7.6.) передбачена сплата позичальником штрафу (500,00грн + 5% від суми позову) за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, а відповідно до п. п. 2.1.1.4.2., 2.1.1.12.11 Договору банк вправі вимагати дострокового виконання зобов`язань при невиконанні боржником обов`язків за Договором.

На порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 31.07.2020 року складає 151359,65 гривень та складається з наступного: 499,25 грн. - заборгованість за кредитом; 149973,58 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4886,82 грн. - заборгованість за пенею.

З урахуванням його права вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості, на підставі наведеного, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 136402,81, що складається з наступного: 499,25 грн. – заборгованість за кредитом; 135903,56 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом, за період з 10.04.2013 року по 24.01.2020 року та судові витрати по справі (а.с 2-8).

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, до судового засідання не прибув, розгляд справи просив проводити за його відсутності, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення. (а.с. 59, 62, 64, 68).

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, шляхом отримання судової повістки, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався (а.с. 60, 71).

Відповідно до положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до витягу зі Статуту банку, погодженого НБУ 06.09.2019 року, позивач є правонаступником публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" (а.с. 44-45).

Згідно із фотокопією заяви, 10.04.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого останній виявляє бажання оформити платіжну картку «Універсальна» із кредитним лімітом 500 грн., заявник погоджується з тим, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 11).

До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна Contract», 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Gold» 55 днів пільгового періоду», що відповідачем не підписані, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, в т.ч. розміщені на сайті позивача (а.с. 12-38).

За розрахунком банку та згідно позову, заборгованість відповідача по кредиту станом на 31.07.2020 року становить 136402,81 гривень і складається з наступного:

-499,25 грн. - заборгованість за тілом кредитом;

-135903,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 10.04.2013 року по 24.01.2020 рік (а.с. 5, 6-8).

Із вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом проводилося наступним чином: з 10.04.2013 року 30 % на рік; з 01.09.2014 року 34,80 % на рік; з 01 квітня 2015 року 43,20 % на рік (а.с. 7-11).

З довідки про видачу кредитних карт відповідачу ОСОБА_1 слідує, що він згідно кредитного договору № б/н отримав наступні картки: 30.07.2013 року № НОМЕР_1 зі строком дії до 08/16 року; 10.04.2013 року № НОМЕР_2 зі строком дії до 09/16; 18.06.2014 року № НОМЕР_3 зі строком дії до 04/18 (а.с. 9).

З виписки по кредитним рахункам відповідача за період 10.04.2013 року по 03.04.2020 року слідує, що відповідач користувався кредитними коштами Банку, зокрема, шляхом зняття грошей в банкоматі, у відділенні банку, та розраховувався за надані послуги, востаннє 17.08.2014 року (а.с. 46-49).

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картки відповідача слідує, що ОСОБА_1 10.04.2013 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 300 грн., з 10.04.2013 року зменшено кредитний ліміт до 300 грн., з 10.04.2013 року зменшено кредитний ліміт до 300 грн., з 20.06.2014 року збільшено кредитний ліміт до 500 грн., з 24.01.2020 року зменшено кредитний ліміт до 0 (а.с. 10).

Положеннями ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1, 7 ст. 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона (підприємець) взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України, визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 10.04.2013 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна Contract», 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Gold» 55 днів пільгового періоду», а також на Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.

Між тим, у анкеті - заяві позичальника від 10.04.2013 року процентна ставка не зазначена, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, поміж з цим, з матеріалів справи вбачається, що строк дії кредитної картки позивача сплив04/2018 року (а.с. 9, 11).

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, і зокрема, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (а.с. 13-38).

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи 10.04.2013 року заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (10.04.2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (17.09.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в Постанові від 03 липня 2019 р. (Номер судового провадження: 14-131цс19), суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 10.04.2013 року шляхом підписання заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 135903,56 грн. задоволенню не підлягають.

В той же час, довідкою про видачу карток, випискою по кредитним рахункам за період з 10.04.2013 року по 31.07.2020 рік, встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредитні картки зі строком дії до 08/16 року, до 09/16 року, до 04/18 року, йому було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 гривень, у зв`язку із чим відповідач користувався кредитними коштами Банку, зокрема, шляхом зняття грошей в банкоматі, у відділенні банку та розраховувалася за надані послуги. (а.с. 46-49). І, суд визнає належним і допустимим доказом у справі виписку по кредитному рахунку, так як у виписці відображаються всі операції за картковим рахунком клієнта ОСОБА_1 , в тому числі, маються відомості щодо встановленого розміру кредитного ліміту, його зміну, зняття грошових коштів клієнтом та погашення ним заборгованості, а з довідки про отримання карток вбачається факт доведеності отримання відповідачем картки № НОМЕР_3 зі строком дії до 04/18 року та користування нею і кредитними коштами, оскільки тільки йому було відомо ПІН-коди.

Статті 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Разом з тим, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 10.04.2013 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, тобто суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 499,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитом в цій частині підлягають задоволенню, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 499,25 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 7,69 грн. (2102,00 грн. х 499,25 грн. / 136402,81 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 10.04.2013 року в розмірі 499 гривень 25 коп., яка складається із заборгованості за кредитом 499,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 7,69 гривень.

В іншій частині вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 16.12.2020 року.

Суддя О.Я. Сметаняк