Ухвала суду № 93575175, 15.12.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/8104/20

Провадження №2/235/2517/20

УХВАЛА

15 грудня 2020 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Бородавка К.П., перевіривши позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент патрульної поліції звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 1715,68 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 30.06.2020 №455о/с ОСОБА_1 , який займав посаду інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, з 07.07.2020 звільнений зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Посилається на те, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію»; служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію»). За приписами п.10 розділу V Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2017 №772, відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби, крім іншого, за власним бажанням. Враховуючи наведені положення, а також те, що відповідач звільнений зі служби за власним бажанням, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, а відтак відповідач має обов`язок відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких на час звільнення не закінчився, в сумі 1715,68 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі за даним позовом, суддя зазначає таке.

Відповідно до ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. З метою якісної, чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Приписами ч.1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

За приписами ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, виниклих у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові ж відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб`єктний критерій.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У п.17 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.

Суддя відмічає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає такий спеціальний нормативно-правовий акт як Закон України «Про Національну поліцію», ст.59 якого визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Наведене дозволяє дійти висновку, що спір між позивачем та відповідачем виник після звільнення останнього з публічної служби, однак у зв`язку із вирішенням питань, що стосуються її проходження та припинення.

За викладених обставин такий спір має розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.

З приводу посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №553/934/15-ц, суддя зазначає про необхідність врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду 30.01.2019 по справі №755/10947/17, оскільки даний спір пов`язаний з питанням реалізації правового статусу особи, що перебувала на посаді публічної служби, хоча стягнення шкоди (збитків) відбувається після її звільнення з державної служби.

Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.5 ст.186 ЦПК України).

З огляду на викладене, у відкритті провадження належить відмовити.

Керуючись статтями 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Суддя