Ухвала суду № 93574782, 16.12.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/7241/20

Номер провадження: 1-кс/225/1328/2020

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Мигалевич В.В., за участю секретаря судових засідань Голубової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області скаргу ОСОБА_1 на постанову від 03.12.2020 р. старшого слідчого Дзержинського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області зі скаргою на постанову від 03.12.2020 р. старшого слідчого Дзержинського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р.

Скарга обґрунтована таким:

З постановою слідчого від 03.12.2020 р. особа, яка подала скаргу не згодна, з наступних підстав. Про притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_2 за невиконання рішення суду від 03.08.2012 р. вона з 2012 року зверталася неодноразово, як із заявами до Торецького відділу поліції, так і з клопотанням до Торецького міського відділу Державної виконавчої служби. За одним з її звернень 13.08.2013 р. було відкрито кримінальне провадження № 12013050220002219, було розпочато досудове розслідування, про результати якого вона теж неодноразово зверталася до поліції та до прокуратури, але результати їй не були відомі до цього часу; лише 09 грудня 2020 р. їй надійшла відповідь Костянтинівської прокуратури, в якій був вказаний додаток (копія постанови від 31.10.2013 р. про закриття кримінального провадження № 12013050220002219), але сама копія постанови не надійшла, про що вона після того двічі зверталася до прокуратури - 09.12.2020 р. та 10.12.2020 р.; на 11.12.2020 р. копія постанови їй не надійшла. Мотиви закриття кримінального провадження у 2013 році залишаються їй не відомими, але з закриттям кримінального провадження № 12013050220002219 від 13.08.2013 р. вона не згодна, з тих самих підстав, які вказані в її скарзі на постанову про відмову у залученні до кримінального провадження № 12020050220000959, тому просить об`єднати її скарги на постанови слідчих при розгляді скарги на постанову про відмову у залученні у якості потерпілої.

За виконавчим листом № 1/512/310/2012 від 20.08.2012 р. старшим державним виконавцем ОСОБА_5 03.09.2012 р. було відкрито виконавче провадження № 35446685 (в подальшому до АСВП невідомою їй посадовою особою Державної виконавчої служби були внесені зміни і вказано інше прізвище державного виконавця, який «виніс постанову про відкриття виконавчого провадження», який тепер «не діє», про що в АСВП зафіксовані автоматичні відмітки). У відповідях ДВС вказано інше прізвище.

У 2020 р. її заяви про притягнення гр. ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду розглядалися Торецьким відділенням НП Бахмутського відділу НП виключно в порядку Закону України "Про звернення громадян", всупереч тому, що вона просила внести відомості про злочин до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У відповіді Торецького міського відділу поліції від 23.07.2020 р. вказано, що в діях ОСОБА_2 не знайдено складу злочину, тому кримінальне провадження не відкрито, а її позбавлено можливості звернутися про залучення до кримінального провадження в якості потерпілої, брати участь у досудовому розслідуванні, подавати клопотання та ін.. Підстави для такого висновку у листі від 23.07.2020 р. не вказані.

Після отримання відповіді Торецького ВП від 23.07.2020 р., вона звернулася з повторним клопотанням до Торецького міського відділу державної виконавчої служби про необхідність звернення державного виконавця до Торецького ВП про відкриття кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 .. Як їй повідомив Торецький ВП, 01.10.2020 р. державний виконавець Торецького міського відділу Державної виконавчої служби звернувся з листом до Торецького відділу поліції, на підставі якого було відкрито кримінальне провадження № 12020050220000959 за ч.1 ст. 382 КК України за фактом невиконання рішення суду. На підставі листа Торецького ВП, вона звернулася з клопотанням про залучення її до кримінального провадження у якості потерпілої, але слідчий їй відмовив, мотивуючи свою відмову тим, що невиконання рішення суду від 03.08.2012 р. є іншим злочином, а не тим, за який було засуджено гр. ОСОБА_2 03.08.2012 р.. Але той факт, що це два різних злочини, не виключає можливість того, що їй спричинено збитки в обох випадках. Це підтверджується наступним.

Суд у своєму вироку від 03.08.2012 р. призначив гр. ОСОБА_2 виплатити їй компенсацію моральної та матеріальної шкоди, завданої їй злочинними діями ОСОБА_2 (крадіжкою). ОСОБА_2 був присутній у судовому засіданні, але не виконав добровільно рішення суду до 26.09.2013 р., коли було розпочато попереднє ув`язнення гр. ОСОБА_2 за інший злочин (до закінчення випробувального строку за вироком від 03.08.2012 р.).

Під час попереднього ув`язнення, з 26.09.2013 р. до 30.05.2014 р., за інший злочин, та протягом часу, коли гр. ОСОБА_2 до 13.02.2018 р. відбував покарання у Державній установі «Торецька виправна колонія (№2)» за вироком Дзержинського міського суду від 11.02.2014 р. гр. ОСОБА_2 приховував, що має борг за рішенням суду від 03.08.2012 р..

Одночасно державний виконавець надсилав виклики боржнику за адресою реєстрації; у 2014 р. старшим державним виконавцем ОСОБА_5 була направлена вимога про повідомлення про місце ув`язнення гр. ОСОБА_2 .. Результат до АСВП не внесений.

Також державний виконавець звертався до Торецького відділу поліції про привід боржника у 2015 р.. Привід здійснений не був. Державний виконавець не оскаржив невиконання приводу та не зробив подання про розшук ОСОБА_2 , інакше отримав би відомості про те, що боржник відбуває покарання в Державній установі на території м.Торецьк. Виконавчий лист продовжував знаходитися у державного виконавця, що суперечило порядку направлення виконавчого листа на виконання.

Після винесення судом рішення, стягувач отримує виконавчий документ, який разом із заявою про відкриття виконавчого провадження подає до відділу ДВС.

Державний виконавець, у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, після чого надсилає пакет документів до місця позбавлення волі засудженого для здійснення відрахування боргу з його заробітної плати. Установа, в якій відбуває покарання боржник, повинна кожні шість місяців надсилати державному виконавцю звіт про здійснення відрахування з виплат за формою, встановленою Міністерством юстиції України. У разі, якщо засуджений звільняється з місць позбавлення волі, то колонія повідомляє, за якою адресою вибув боржник та скільки утримано із його заробітної плати за період перебування в місцях позбавлення волі. Якщо ж у засудженого є робота, за яку він отримує заробітну плату і борг за виконавчим документом погашено в повному обсязі, то виконавче провадження відносно даного боржника закривається та направляється до суду. У разі якщо борг погашено частково, а засуджений звільняється, то після закриття виконавчого провадження, виконавчий документ разом з пакетом документів направляється по територіальності за новим місцем роботи або адресою мешкання боржника для подальшого виконання.

Державною установою «Торецька виправна колонія (№2)» було направлено запит до суду про виконавчий лист. Судом було надано відповідь про те, що виконавчий лист було направлено за територіальністю, до Торецького відділення державної виконавчої служби.

Але державний виконавець з невідомих причин і після запиту не направив виконавчий лист до Державної установи, де гр. ОСОБА_2 відбував покарання. Натомість 07.12.2016 р. державний виконавець виніс постанову про закриття виконавчого провадження на тій підставі, що боржник не працює та не має майна, на яке могло бути звернуто стягнення.

Оригінал виконавчого листа загубився при пересилці, як було встановлено у судовому засіданні 25.08.2020 р. при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у 2020 році. Паперові матеріали виконавчого провадження № 35446685 були передані до архіву та знищені у 2020 році. До АСВП були внесені зміни. Зміни, внесені до АСВП, фіксуються автоматично.

Тим часом гр. ОСОБА_2 , відбуваючи покарання у Державній установі «Торецька виправна колонія (№2)», набув спеціальність, був працевлаштований та працював, на підставі чого керівництво Державної установи зробило висновок про виправлення ОСОБА_2 , який, крім того, мав подяки від керівництва та підтримував зв`язки з рідними. За поданням керівництва Державної установи, у присутності прокурора, Дзержинським міським судом 05.02.2018 р. було винесено ухвалу, на підставі якої гр. ОСОБА_2 був звільнений умовно-достроково 13.02.2018 р., фактично без виконання рішення суду від 03.08.2012 р. в частині виплати мені боргу і фактично без контролю подальшого місцезнаходження. Це підтверджується наступним.

В ухвалі суду від 05.02.2018 р. про умовно-дострокове звільнення гр. ОСОБА_2 не повністю наведена резолютивна частина вироку суду від 03.08.2012 р., а саме - не вказано, що ОСОБА_2 за вироком суду від 03.08.2012 р. повинен виплатити компенсацію матеріальної та моральної шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_2 потерпілій особі, тобто їй, у 2012 році. Досудову доповідь готував представник органу пробації, але зауважень з цього приводу від представника органу пробації не виникло.

Після умовно-дострокового звільнення гр. ОСОБА_2 не з`явився за адресою, вказаною як адреса подальшого мешкання при звільненні, за якою звільненого умовно-достроково гр. ОСОБА_2 повинні були відвідувати члени наглядової комісії при Торецькій військово цивільній адміністрації; за якою ОСОБА_2 повинен був регулярно відмічатися у відділі поліції. Від наглядової комісії або від працівників поліції, які здійснювали адміністративний нагляд, до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» не надходило відомостей про те, що гр. ОСОБА_2 не з`явився за адресою, вказаною як адреса подальшого мешкання після умовно-дострокового звільнення. Ніхто з посадових осіб до кінця 2020 р. не звернув уваги на те, що звільнений умовно-достроково гр. ОСОБА_2 зник (до того ж, не виконавши рішення суду від 03.08.2012 р. про виплату боргу). Про те, що гр. ОСОБА_2 зник з м.Торецьк одразу після звільнення у лютому 2018 р., а в с.Петрівка не мешкав після 2012 р., стало відомо з матеріалів перевірки працівників поліції за моїми зверненнями у 2020 році, коли були опитані особи за адресою, які пояснили, що ОСОБА_2 не мешкає за адресою АДРЕСА_1 вже протягом семи років, тобто з 2013 р., з початку попереднього ув`язнення за другий злочин.

Боржник за рішенням суду гр. ОСОБА_2 має кілька акаунтів у мережі «Фєйсбук» з власним фото, у тому числи діючий: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Світлинами та публікаціями підтверджується перебування ОСОБА_2 у м. Дніпро з 2018 року, але з відповідей їй посадових осіб випливає, що на обліку у якості звільненого умовно достроково гр. ОСОБА_2 до 2019 р. знаходився у м.Торецьк, с.Петрівка, де не був з 2013 року.

У 2020 р. Дзержинським міським судом було задоволено заяву про видачу їй дублікату виконавчого листа № 1/512/310/2012 від 20.08.2012 р., який у 2012 р. було представлено до Торецького відділу державної виконавчої служби. На підставі ухвали суду та дублікату виконавчого листа № 1/512/310/2012 від 20.08.2012 р. від 20.108.2012 р., державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 62914715 від 31.08.2020 р., яке триває. За її клопотанням, державний виконавець звернувся з поданням про розшук гр. ОСОБА_2 ; 15.10.2020 р. Дзержинським міським судом було винесено ухвалу про розшук гр. ОСОБА_2 , який не виконує рішення суду.

Боржника гр. ОСОБА_2 оголошено у розшук 16.11.2020 р.. З акаунту у мережі «Фейсбук» випливає, що гр. ОСОБА_2 з 2018 року є парафіянином протестантської християнської церкви «Нове покоління» у м.Дніпро; церква має акаунт у мережі «Фейсбук»; в «друзях» у гр. ОСОБА_2 багато земляків останнього та рідних, з якими ОСОБА_2 продовжує спілкуватися. Крім того, гр. ОСОБА_2 через мережу «Фейсбук» активно спілкується з парафіянкою аналогічної церкви (російськомовної) у м.Дортмунд (Німеччина) ОСОБА_3 , яка пропонує виїзд за кордон особам, які мають певні складнощі на батьківщині. Вона звернулася до Торецького міського відділу Державної виконавчої служби з клопотанням про заборону виїзду за кордон гр. ОСОБА_2 до виплати останнім боргу. Відповіді не отримала. У супровідному листі Торецького Відділення поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області до тексту постанови слідчого про відмову у залученні до кримінального провадження вказано, що вона може подавати клопотання слідчому по суті провадження, але не вказано, на підставі якої норми права. КПК України не передбачене можливість звернення приватних осіб до слідчого з приватними листами. Якщо їй не надано статус потерпілої, то в якому порядку будуть розглядатися її приватні «клопотання»? В усякому разі, розгляд її клопотань не буде регламентований процедурою кримінального провадження, тобто її клопотання, як і попередні заяви про злочин (невиконання рішення суду ОСОБА_2 у період з 2013 до 2020 рр.) будуть розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян» і ніяк не вплинуть на результати досудового розслідування щодо кримінального злочину (невиконання рішення суду про виплату їй грошової компенсації), яким їй завдано і продовжує завдаватися моральна і матеріальна шкода. Разом з тим, з супровідного листа вбачається, що слідством припускається, що в неї може бути інформація, важлива для досудового розслідування, тобто орган розслідування визнає, що злочин ОСОБА_2 зачіпає і її інтереси, а не тільки інтереси суду, рішення якого не виконується протягом тривалого часу. Тоді чому їй відмовляють у залученні до кримінального провадження? Слідчий відмовив їй в залученні до кримінального провадження та у наданні статусу потерпілої, як випливає з тексту постанови слідчого, фактично на підставі того, що, на думку слідчого, у даному випадку мають місце тільки суспільні відносини, тобто злочин проти судової гілки влади, рішення якої не виконується. Але вона теж є частиною суспільства, як громадянка України, а, отже, є і учасником суспільних відносин.

Невиконання рішення суду, яке набуло чинності, протягом тривалого часу, демонстративно та зухвало з боку гр. ОСОБА_2 , спричиняє їй додаткові моральні страждання, тому що їй тривалий час відомо про те, що гр. ОСОБА_2 успішно ухиляється від виконання рішення суду - незалежного органу влади держави, громадянкою якої вона є.

Рішення суду від 03.08.2012 р. стало результатом зусиль багатьох посадових осіб спочатку протягом досудового розслідування у 2012 році, потім вивчення матеріалів справи, підготовки вироку та інших заходів, передбачених законом, які були виконані у відповідності до встановленого порядку, в передбачені законом строки. Але гр. ОСОБА_2 за свій злочин, скоєний у 2012 році, фактично не поніс ніякої відповідальності - від позбавлення волі ОСОБА_2 був звільнений вироком, який замінив ув`язнення на випробувальний строк; компенсацію заподіяної злочином шкоди гр. ОСОБА_2 не виплатив. Демонстративна безкарність злочину не може не принижувати її, як людину.

13.02.2013 р. вона звернулася до Торецького міського відділу поліції з заявою про зловживання гр. ОСОБА_2 її довірою в судовому засіданні 03.08.2012 р.. Суддя Піскунов В.І. звернувся до мене, потерпілої, про те, що саме, на її думку, треба вказати у вироку: пом`якшити покарання чи призначити покарання більш суворим. Боржника гр. ОСОБА_2 вона вперше побачила в судовому засіданні; до того ж, не знайомий їй «брат» ОСОБА_2 (за словами останнього) відкрито погрожував їй в приміщенні суду, про що вона одразу звернулася до охоронника суду та до відділення поліції. Але в судовому засіданні гр. ОСОБА_2 по видимості палко каявся, ставав навколішки, плакав і просив її простити його, щоб не був ув`язненим, а залишався на волі та зміг би працювати і добровільно погасити борг. Бачачи, що людина так кається та жалкує про вчинене, вона не могла просити суд призначити більш суворе покарання і просила суд пом`якшити вирок людині, яка, можливо, випадково або під тиском обставин зробила злочин. Вона вважала, що людині треба дати шанс виправити свою поведінку в суспільстві, а не в ув`язненні. Однак вона не просила звільнити гр. ОСОБА_2 від виплати їй боргу, тому що за свої дії треба нести відповідальність, у даному випадку - фінансову, співмірну з можливостями чоловіка 1971 року народження, не інваліда; вона була згодна на виплату боргу частинами. Її думку суд прийняв до уваги. Але згодом виявилося, що гр. ОСОБА_2 зловживав її довірою в судовому засіданні, маніпулюючи її релігійними почуттями, зокрема християнським милосердям до ближніх. За її заявою 13.02.2013 р. було відкрито кримінальне провадження № 42013050220000017, яке було закрито постановою від 03.04.2013 р. на підставі того, що виконавче провадження № 35446685 від 03.09.2012 р. було відкрито і на той момент тривало, до закриття у 2016 році.

Виконувати рішення суду - обов`язок насамперед боржника, гр. ОСОБА_2 ..

Внаслідок того, що гр. ОСОБА_2 не виконує рішення суду, державні установи (Державна виконавча служба, поліція, прокуратура, суд) вимушені витрачати свої ресурси на розшук боржника та на вжиття примусових заходів з метою виконання рішення суду. Вона змушена з 2012 р. звертатися до державних установ про те, що гр. ОСОБА_2 не виконує рішення суду. Безрезультатність як зусиль і заходів державних служб, так і її звернень принижує її, не тільки як приватну особу, але і як громадянку. Однак кримінальне провадження № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. було відкрито не у відношенні гр. ОСОБА_2 , а за фактом невиконання рішення суду. Принаймні тепер невиконання рішення суду від 03.08.2012 р. визнано встановленим фактом. Але хто винен в цьому кримінальному злочині? Боржника про підозру не повідомлено. Якщо боржник не виконує рішення суду, то є встановлений порядок примусових заходів, спрямованих на виконання рішення суду, які підлягають виконанню державними органами та державними установами. Тому вона вважає, що слідчому повинна бути надана уся наявна інформація відносно невиконання рішення суду не тільки боржником, але і тими посадовими особами, які не забезпечили своєчасне та повне виконання примусових заходів, передбачених законом, для виконання рішення суду. Це стосується насамперед державного виконавця Торецького відділу Державної виконавчої служби, прізвище якого було змінено в АСВП на прізвища тих державних виконавців, які «не діють».

Окреме питання - з якою метою прізвище державного виконавця було змінено; до АСВП внесені зміни також щодо постанови державного виконавця, текст якої відсутній.

Витяг з АСВП зі змінами, які суперечать постанові про відкриття виконавчого провадження № 35446685 від 03.09.2012 р., керівництвом Торецького відділу Державної виконавчої служби було надано суду у 2020 р., до початку розгляду її скарги на дії державного виконавця. При наявності статусу потерпілої, вона має можливість надати слідчому ідентифікатор доступу до АСВП (виконавче провадження № 35446685 від 03.09.2012 р.), який відомий тільки державному виконавцю та сторонам виконавчого провадження. Як стягувач, якому не виплачений борг за рішенням суду, вона прагне того, щоб у кримінальному провадженні за фактом невиконання рішення суду були встановлені всі обставини цього кримінального злочину. Більше ніхто надати слідчому ідентифікатор ВП № 35446685 не зацікавлений, як видно з відповіді начальника Торецького відділу Державної виконавчої служби від 17.08.2020 р..

На момент її звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця у 2020 р. (яка на її прохання була залишена судом без розгляду, до отримання більш повної інформації), вона вже протягом тривалого часу не мала доступу до частини своїх документів, які зберігалися у замкненому приміщенні, тому що після погроз та кількох пограбувань за адресою АДРЕСА_2 вона була змушена шукати тимчасове житло, без речей. Тепер вона має можливість представити слідчому оригінальну постанову про відкриття виконавчого провадження, як і інші документи, якими підтверджується, що державний виконавець у виконавчому провадженні № 35446685 від 03.09.2012 р. не виконав усіх належних виконавчих дій (зокрема не довів до результату спроби встановлення місцезнаходження боржника), не з`ясував усіх обставин (зокрема знаходження боржника в ув`язненні), не направив виконавчий лист на виконання і передчасно закрив виконавче провадження наприкінці 2016 р., коли боржник відбував покарання у Державній установі на території м.Торецьк. Крім того, за її скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, начальник Торецького відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_4 виніс постанову, в якій погодився з тим, що державний виконавець у виконавчому провадженні № 35446685 від 03.09.2012 р. не направив виконавчого листа за місцем ув`язнення боржника і передчасно закрив виконавче провадження у 2016 році, тобто припустив дії, які суперечать порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Як виявилося в подальшому, дії державного виконавця по суті сприяли тому, щоб боржник мав змогу ухилятися від виплати боргу, а виконання рішення суду мало надмірну тривалість. Дії державного виконавця у 2012 - 2016 р. та бездіяльність у подальший період часу фактично завадили виконанню рішення суду в подальшому. Фактично дії та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 35446685 від 03.09.2012 р. унеможливили тепер і в подальшому взагалі виконання рішення суду, хоча 31.08.2020 р. було відкрито нове виконавче провадження № 62914715. З часом обставини змінилися кардинально; тепер навіть розшук боржника не дає результату, не кажучи про те, що боржник не буде офіційно працевлаштовуватись.

Коли боржник відбував покарання у м.Торецьк, була можливість встановити місцезнаходження боржника і виконати необхідні дії для принаймні початку виконання рішення суду.

На даний час, у відкритому 31.08.2020 р. на підставі дубліката виконавчого листа виконавчому провадженні № 62914715, державний виконавець демонструє повну обізнаність у колі виконавчих дій (включаючи внесення до АСВП даних про винесені кожної постанови та текстів винесених постанов), чим підтверджується, що у виконавчому провадженні № 35446685 від 03.09.2012 р. саме з причини бездіяльності державного виконавця не були виконані ті дії, які повинні були виконуватись починаючи з 2012 р. і виконуються лише тепер, коли ці дії не мають такого ефекту, як могли мати у 2012 - 2018 рр.. Тепер, хоча всі дії виконуються державним виконавцем під постійним контролем керівництва Торецького відділу Державної виконавчої служби, борг їй все ж не виплачений, рішення суду не виконано. Замість грошової компенсації морального та матеріального збитку, спричиненого злочином у 2012 р., вона має стоси паперів та електронні листи посадових осіб. Вона поважаю сумлінну працю, але прагне виконання рішення суду, і це її прагнення - законне. Тому вона бажає брати участь у кримінальному провадженні за фактом невиконання рішення суду про виплату їй боргу.

На підставі ухвали суду від 15.10.2020 р., поліцією 16.11.2020 р. розпочато розшук гр. ОСОБА_2 , але як боржника, а не як особи, яка має бути залученою до кримінального провадження № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. у якості підозрюваного і яка повинна бути повідомлена про підозру у скоєнні злочину (невиконанні вироку суду). На її приватні (тому що у наданні статусу потерпілої їй відмовлено) звернення до поліції про те, хто є підозрюваним у скоєнні кримінального злочину (невиконання рішення суду) у кримінальному провадженні № 12020050220000959 і чи повідомлений він про підозру, відповідей вона не отримала. Не виконується рішення суду, борг не виплачений, страждають її інтереси, але боржник - не підозрюваний, а вона - не потерпіла і навіть не може спитати, кого слідчий вважає винним у невиконанні рішення суду. Вона з цим не згодна. Вона довіряю суду та не заперечує проти того, щоб її скарга на постанову слідчого була розглянута за її відсутності. Вимоги скарги підтримує з мотивів, наведених вище.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

В провадженні Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12020050220000959 від 02.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України (щодо невиконання рішення суду гр. ОСОБА_2 ).

05.11.2020 р. нею в рамках кримінального провадження № 12020050220000959 подано клопотання про залучення її в якості потерпілого в даному кримінальному провадженні. Постановою старшого слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. про відмову в задоволенні її клопотання від 15.11.2020 р. в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050220000959 від 02.10.2020 року про визнання її в якості потерпілого - відмовлено.

Вважаючи вищевказану постанову про відмову у визнанні потерпілим протиправною, вона звертається до суду зі скаргою про скасування постанови та зобов`язання вчинити дії.

Порядок залучення потерпілого у кримінальному провадженні врегульовано статтею 55 КПК України. Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (частини 1-3 статті 55 КПК України).

Згідно з частиною 5 статті 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до частини 3 статті 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Як випливає зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для відмови у визнанні її у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050220000959 від 02.10.2020 року, потерпілою особою став висновок слідчого про те, що невиконання судового рішення, передбаченого ст. 382 КК України, є злочином проти правосуддя, безпосередній об`єкт вказаного злочину - суспільні відносини, пов`язані з регулюванням певних аспектів діяльності щодо здійснення правосуддя.

Обґрунтовуючи вказаний статус, вона звертає увагу суду на те, що вчиненим гр. ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням їй було завдано майнової шкоди, яка, зокрема, проявилася у позбавленні можливості користуватися коштами, які судом у серпні 2012 року було призначено до сплати ОСОБА_2 у якості компенсації моральної та матеріальної шкоди, завданої їй злочинними діями гр. ОСОБА_2 .. Перебуваючи у складній життєвій ситуації, не маючи власного житла і змушена припинити мешкання у будинку за адресою АДРЕСА_2 внаслідок постійних погроз після засудження ОСОБА_2 і серії пограбувань, невиконанням гр. ОСОБА_2 рішення суду вона позбавлена можливості поліпшити своє становище (зокрема, придбати хоча б старе житло) на гроші, які суд у 2012 році призначив у якості компенсації, зокрема моральної компенсації за руйнування звичного життєвого укладу потерпілої. Ціни на житло зростають. Крім того, з 2012 року до теперішнього часу, грошові кошти знецінилися внаслідок інфляції. Вона вважає, що не повинна виправдовуватись, для чого їй потрібні гроші, які виплатити їй гр. ОСОБА_2 виніс рішення суд. Від гр. ОСОБА_2 вона не просить подати їй на бідність, вона вимагає виконати рішення суду.

Злочинні дії гр. ОСОБА_2 у 2012 році були предметом судового розгляду в рамках кримінальної справи, невиконання рішення в якій і стало підставою внесення відомостей до ЄРДР в даному кримінальному провадженні № 12020050220000959.

У зв`язку з невиконанням рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 03 серпня 2012 року у справі № 1/512/310/2012 було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 року за ч. 1 ст. 382 КК України.

Враховуючи вищезазначене, вона звернулася про залучення до кримінального провадження у якості потерпілого, тому, що вона є особою, на користь якої прийнято судове рішення від 03.08.2012 року і вважає, що її звернення відповідає критерію потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки у зв`язку з невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, з серпня 2012 року (надмірно довго) порушуються її права на отримання грошових коштів. Отримання зазначених грошових коштів спрямоване в подальшому на поліпшення її житлових умов, на використання цих грошових коштів та отримання прибутку в моральному або матеріальному вираженні. З 2012 року вона позбавлена можливості використати ці грошові кошти на свій розсуд, не може вільно розпоряджатися, тому, що рішення суду від 03.08.2012 року не виконується. Вона змушена витрачати свій час, енергію та гроші на створення та оформлення звернень до органів влади про невиконання рішення суду з 2012 року до теперішнього часу, без результату, без можливості ефективно використовувати грошові кошти, призначені судом до сплати їй гр. ОСОБА_2 .. Крім того, вона постійно зазнає моральних страждань, від надмірної тривалості вирішення питання про виконання рішення суду, від формальних відповідей, від приниження тим, що погрози боржника повністю виправдались (зокрема створено умови, за яких вона не може жити в с.Петрівка), а рішення суду не виконується, що також свідчить про можливість в подальшому вирішення питання про завдання їй моральної та майнової шкоди саме невиконанням рішення суду. Це не є тим самим, що завдання їй морального та матеріального збитку крадіжкою гр. ОСОБА_2 у 2012 році. Для особи, яка була потерпілою від одного злочину, не виключена можливість бути потерпілою від іншого злочину (наприклад, від невиконання рішення суду). При цьому, неможливість виконання вищезазначеного судового рішення та безкарність здійснених погроз їй призводить до обмеження та порушення гарантованого Першим Протоколом до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права власності, а також конституційні гарантії права власності (права користування) (стаття 41 Конституції України). Вона позбавлена можливості користуватися житлом у с.Петрівка, де мешкала з 2010 р.. Грошові кошти, які не виплатив їй гр. ОСОБА_2 , належні до виплати їй за рішенням суду, є її власністю, яка незаконно утримується гр. ОСОБА_2 .. У 2012 році гр. ОСОБА_2 вкрав її майно; з 2012 р. гр. ОСОБА_2 фактично краде в неї компенсацію шкоди від своїх злочинних дій.

На її думку, кримінальним правопорушенням, яке полягає в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджанні його виконанню, їй, стягувачу, заподіюється матеріальна шкода.

Шкоду їй також заподіює надмірно тривале невиконання рішення суду. Диспозицією ч. 3 ст. 382 КК України передбачено, що вказаним злочином (невиконання рішення суду) може бути завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Тобто, потерпілими від вказаного злочину можуть бути громадяни, а не тільки юридичні особи.

З огляду на вищенаведене, особа, яка подала скаргу вважає, що висновок слідчого про відмову у визнанні її потерпілим в кримінальному провадженні № 12020050220000959 є необґрунтованим.

Всупереч вимогам частини 5 статті 55 КПК України, оскаржувана постанова слідчого не містить обґрунтованих посилань на очевидні та достатні підстави вважати, що її заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій статті 55 КПК України.

Тому, особа, яка подала скаргу вважає, що, постанова від 02.12.2020 р. про відмову у визнанні потерпілим, згідно з якою їй відмовлено у визнанні потерпілим та у залученні, в якості потерпілого, до кримінального провадження № 12020050220000959 від 02.10.2020 року за ч. 1 ст. 382 КК України підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: зобов`язання вчинити певну дію.

Враховуючи наведені вище обставини, а також законодавчо закріплену компетенцію відповідних органів на стадії досудового розслідування, з метою відновлення порушених прав особи, яка подала скаргу, просить:

1. Скасувати постанову старшого слідчого Торецького відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. від 02.12.2020 р. про відмову у визнанні потерпілим від 03.12.2020 року, згідно з якою, особі, яка подала скаргу відмовлено у визнанні та залученні її до участі в якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 року за ч.1 ст. 382 КК України.

2. Зобов`язати старшого слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Алексєєву Ю.Л. повторно розглянути заяву про залучення особи, яка подала скаргу до участі в якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 року за ч. 1 ст. 382 КК України, та прийняти відповідне рішення, враховуючи викладені в її скарзі обставини щодо відповідності її критерію потерпілого у кримінальному провадженні.

3. Розглянути її скаргу на постанову слідчого без її участі.

Копію ухвали суду просить надіслати на її електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2

Також до суду надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 просить витребувати від Торецького відділу поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області копію постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219, відкритого 13.08.2013 р. і направити копію постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219 на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , для ознайомлення.

Поряд з цим, до суду надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 просить приєднати до матеріалів її скарги слідчому судді від 11.12.2020 р. про відмову слідчого надати їй статус потерпілого від невиконання рішення суду відповідь ДІАП НПУ на її запит про перебування гр. ОСОБА_2 у розшуку за кримінальне правопорушення - невиконання рішення суду.

Зазначена скарга надійшла до Дзержинського міського суду Донецької області 11.12.2020.

Передана судді Мигалевичу В.В. 14.12.2020.

14.12.2020 суддею Мигалевичем В.В. у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову від 03.12.2020 р. старшого слідчого Дзержинського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. (Єдиний унікальний номер судової справи: 225/7241/20, номер провадження: 1-кс/225/1328/2020) заявлено самовідвід.

Згідно з ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 15.12.2020 у задоволенні заяви судді Дзержинського міського суду Донецької області Мигалевича В.В. про самовідвід у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову від 03.12.2020 року старшого слідчого Дзержинського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. (Єдиний унікальний номер судової справи: 225/7241/20, номер провадження: 1-кс/225/1328/2020), відмовлено.

Судове засідання з розгляду цієї скарги призначено на 9:30 год. 16.12.2020.

У судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_1 не з`явилася. Належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання. Надала заяву про розгляд скарги за її відсутності. Просить задовольнити скаргу у повному обсязі.

Старший слідчий Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Алексєєва Юлія Львівна у судове засідання не з`явилася. Належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання. Надала до суду заяву, в якій просить розглянути скаргу за її відсутності.

Вивчивши матеріали скарги, та заявлені клопотання слідчий суддя доходить таких висновків:

В описовій частині своєї скарги ОСОБА_1 просить об`єднати її скарги на постанови слідчих при розгляді скарги на постанову про відмову у залученні у якості потерпілої. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з закриттям кримінального провадження № 12013050220002219 від 13.08.2013 р.

Відповідно до ч.1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Відповідно до довідки, наданої заступником керівника апарату Дзержинського міського суду Донецької області, процесуальних документів щодо кримінального провадження № 12013050220002219 в КП «Д-3» Дзержинського міського суду Донецької області не виявлено.

Судом не встановлено, що до Дзержинського міського суду Донецької області подано, або перебуває у провадженні Дзержинського міського суду Донецької області скарга ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження № 12013050220002219 від 13.08.2013 р.

У прохальній частині скарги, яка розглядається не міститься вимог, в межах кримінального провадження № 12013050220002219 від 13.08.2013 р.

Отже у зв`язку з фактичною відсутністю у провадженні суду матеріалів за скаргою ОСОБА_1 у межах кримінального провадження № 12013050220002219 від 13.08.2013 р., у суду відсутні підстави для прийняття рішення щодо об`єднання скарг ОСОБА_1 на постанови слідчих при розгляді скарги на постанову про відмову у залученні у якості потерпілої. З огляду на наведене, це клопотання не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про витребування від Торецького відділу поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області копії постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219, відкритого 13.08.2013 р. і направлення копії постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219 на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , для ознайомлення, суд зазначає, що у межах дійсної справи (Єдиний унікальний номер судової справи: 225/7241/20, номер провадження: 1-кс/225/1328/2020) розглядається скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. Зі змісту скарги не вбачається обставин того, що копія постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219, відкритого 13.08.2013 р. має значення для розгляду цієї скарги, отже судом не встановлено що така постанова про закриття кримінального провадження має значення для розгляду цієї скарги, як і не встановлено обставин, за яких особа, яка подала скаргу не може самостійно отримати цей документ. Як зазначено у клопотанні, про цю постанову про закриття кримінального провадження № 12013050220002219, відкритого 13.08.2013 р. ОСОБА_1 дізналася 08.12.2020 і станом на 14.12.2020 копія цієї постанови нею не отримана. З урахуванням незначної тривалості часу з 08.12.2020 по 14.12.2020, та фактичної відсутності доказів, на підставі яких можна дійти висновку про наявність перешкод у самостійному отриманні ОСОБА_1 копії зазначеної постанови, слідчий суддя доходить висновку про передчасність заявленого клопотання, та необґрунтованість цього клопотання.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування від Торецького відділу поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області копії постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219, відкритого 13.08.2013 р. і направлення копії постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219 на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , для ознайомлення.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів її скарги слідчому судді від 11.12.2020 р. про відмову слідчого надати їй статус потерпілого від невиконання рішення суду відповідь ДІАП НПУ на її запит про перебування гр. ОСОБА_2 у розшуку за кримінальне правопорушення - невиконання рішення суду, слідчий суддя зазначає, що для повного, об`єктивного та всебічного розгляду скарги, також з урахуванням того що відомості про перебування ОСОБА_2 у розшуку мають значення для розгляду дійсної скарги, це клопотання слід задовольнити та приєднати до матеріалів скарги ОСОБА_1 копію інформаційного листа від 11 грудня 2020 року № Ж-472/27/04/3-2020 Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України.

Щодо скарги ОСОБА_1 на постанову від 03.12.2020 р. старшого слідчого Дзержинського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. слідчий суддя зазначає таке:

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. за ч. 1 ст. 382 КК України.

Постановою від 03.12.2020 старшого слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Юлії Львівни відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. за ч. 1 ст. 382 КК України.

Ця постанова обґрунтована тим, що згідно вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 03.08.2012 у справі № 1/512/310/2012 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, потерпілою у вказаній справі перебувала ОСОБА_1 , на користь якої частково задоволений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Наразі поновлений виконавчий лист № 6/225/208/2020 виданий Дзержинським міським судом 26.08.2020 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (крадіжкою) 2615,38 грн., а також 5500,00 грн. в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди знаходиться на виконанні Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). 01.10.2020 до Торецького відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області надійшов лист головного виконавця, погоджений з начальником Торецького відділу ДВТС ГТЮ в Донецькій області про невиконання громадянином ОСОБА_2 вироку Дзержинського міського суду, на підставі якого отримані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 382 КК України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню). Об`єктом злочину, згідно ч. 1 ст. 382 КК України є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень. Враховуючи те, що матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_1 завдано іншим винним діянням ОСОБА_2 , крадіжкою, в якій ОСОБА_1 визнано потерпілою, відсутні очевидні та достатні підстави вважати, що їй завдано шкоди від кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України, досудове розслідування по якому проводиться на підставі листа головного виконавця, погодженого з начальником Торецького відділу ДВТС ГТЮ в Донецькій області, та є злочином що порушує порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень, що унеможливлює визнання ОСОБА_1 потерпілою. Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

П. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим. Таке рішення може бути оскаржено особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

У відповідності до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

Слідчий суддя погоджується з доводами особи, яка подала скаргу щодо недостатньої вмотивованості постанови слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки, слідчим в оскаржуваній постанові не наведено належних обґрунтувань та мотивів, з урахуванням яких слідчий дійшов висновку щодо відсутності очевидних та достатніх підстави вважати, що ОСОБА_1 завдано шкоди від кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України.

Окрім того, зазначаючи в оскаржуваній постанові про те, що цитата: «враховуючи те, що матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_1 завдано іншим винним діянням ОСОБА_2 , крадіжкою, в якій ОСОБА_1 визнано потерпілою, відсутні очевидні та достатні підстави вважати, що їй завдано шкоди від кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України, досудове розслідування по якому проводиться на підставі листа головного виконавця, погодженого з начальником Торецького відділу ДВТС ГТЮ в Донецькій області, та є злочином що порушує порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень, що унеможливлює визнання ОСОБА_1 потерпілою», слідчим не наведено мотивів, з яких сформовано висновок про відсутність очевидних та достатніх підстав вважати, що невиконанням судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної і моральної шкоди, завдано ОСОБА_1 шкоди, безпосередньо від кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України.

Така неточність і неповнота формулювань постанови не може бути підставою для набуття слідчим суддею висновку про обґрунтованість і вмотивованість оскаржуваної постанови.

Ураховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, про те, що постанова старшого слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Юлії Львівни відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. за ч. 1 ст. 382 КК України підлягає скасуванню.

Разом з тим, ОСОБА_1 у скарзі просить зобов`язати старшого слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Алексєєву Ю.Л. повторно розглянути заяву про залучення особи, яка подала скаргу до участі в якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 року за ч. 1 ст. 382 КК України, та прийняти відповідне рішення, враховуючи викладені в її скарзі обставини щодо відповідності її критерію потерпілого у кримінальному провадженні.

Згідно з приписами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 40 КПК України, слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

За змістом ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, серед іншого, про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов`язання вчинити певну дію.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з вищенаведеного та оцінюючи обґрунтованість поданої скарги, приймаючи до уваги, що в скарзі скаржником ставиться, у тому числі питання, що не належить до повноважень слідчого судді, передбачених КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що у задоволенні скарги в частині зобов`язати старшого слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Алексєєву Ю.Л. прийняти відповідне рішення, враховуючи викладені в її скарзі обставини щодо відповідності її критерію потерпілого у кримінальному провадженні слід відмовити.

Водночас, слідчий суддя вважає, що правильним способом для відновлення прав особи, яка подала скаргу буде зобов`язати слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області повторно розглянути заяву про залучення особи, яка подала скаргу до участі в якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 року за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки, як було зазначено слідчим суддею раніше, відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Окрім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 55, 60, 303-309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об`єднання скарг ОСОБА_1 на постанови слідчих при розгляді скарги на постанову про відмову у залученні у якості потерпілої - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування від Торецького відділу поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області копії постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219, відкритого 13.08.2013 р. і направлення копії постанови про закриття кримінального провадження № 12013050220002219 на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , для ознайомлення - відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів її скарги слідчому судді від 11.12.2020 р. про відмову слідчого надати їй статус потерпілого від невиконання рішення суду відповідь ДІАП НПУ на її запит про перебування гр. ОСОБА_2 у розшуку за кримінальне правопорушення - невиконання рішення суду - задовольнити.

Приєднати до матеріалів скарги ОСОБА_1 на постанову від 03.12.2020 р. старшого слідчого Дзержинського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р., копію інформаційного листа від 11 грудня 2020 року № Ж-472/27/04/3-2020 Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України.

Скаргу ОСОБА_1 на постанову від 03.12.2020 р. старшого слідчого Дзержинського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Ю.Л. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. - задовольнити частково.

Постанову від 03.12.2020 старшого слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Алексєєвої Юлії Львівни, якою відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 р. за ч. 1 ст. 382 КК України - скасувати.

Зобов`язати слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про залучення її до участі в якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12020050220000959 від 02.10.2020 року за ч. 1 ст. 382 КК України.

У задоволенні решти скарги - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: