Ухвала суду № 93572003, 16.12.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6424/16-ц

Провадження № 6/635/299/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Березовської І.В.

секретар судових засідань Калягіна М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», стягувач Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулось до суду із заявою, якою просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» на правонаступника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у справі №635/6424/16-ц.

В обґрунтування заяви посилається на те, що Харківським районним судом Харківської області ухвалено рішення у справі № 635/6424/16-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» за договором № IСКGMCUI.44403.003 від 26 липня 2012 року в розмірі 8794 (вісім тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 88 копійок. 06 лютого 2018 року укладено договір № 103 між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № IСКGMCUI.44403.003 від 26 липня 2012 року.

Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Представник стягувача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №635/6424/16-ц вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за договором № IСКGMCUI.44403.003 від 26 липня 2012 року в розмірі 8794 (вісім тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 88 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

06 лютого 2018 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 103, згідно п.2.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги до позичальників, зазначених у Додатку №1 до Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитним договорами з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору («Основні договори»). Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 1664000,00 гривень, без ПДВ (Ціна договору). Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5 Договору, на підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2017-12-20-000409-b від 10.01.2018, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем якого став Новий кредитор.

Відповідно до п. 6.5 Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.

Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 103 від 06 лютого 2018 року підписаний сторонами і скріплений печатками. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розірвання або визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 103 від 06 лютого 2018 року. Заявником долучений до заяви про заміну сторони виконавчого витяг з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги на боржника ОСОБА_1 .

Факт оплати заявником переданих прав вимог підтверджується платіжним дорученням від 01 лютого 2018 року на суму 1664000,00 гривень (призначення платежу – плата за відступлення права вимоги згідно протоколу електронних торгів аукціону № UA-EA-2017-12-20-000409-b від 10.01.2018, без ПДВ).

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором за кредитним договором № IСКGMCUI.44403.003 від 26 липня 2012 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18) та в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача в даному випадку відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам ст. ст.512,514 ЦК України.

На підставі викладено, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», стягувач Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження – задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» його правонаступником Товариством з обмеженою «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року по цивільній справі №635/6424/16-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» ( ЄДРПОУ 36470620) заборгованість за договором № IСКGMCUI.44403.003 від 26 липня 2012 року в розмірі 8794 (вісім тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 88 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заявник (правонаступник стягувача) – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Стягувач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», код ЄДРПОУ 36470620, місцезнаходження: м. Київ, вул. В.Чорновола, 25.

Боржник – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Березовська