Ухвала суду № 93571840, 11.12.2020, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 626/553/17 провадження № 1-кп/632/16/20

У Х В А Л А

11 грудня 2020 року місто Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - Васяновича Г.М., суддів: Библіва С.В., Росохи А.В., за участю: секретаря судового засідання Боровок Т.П., прокурора Коваленка Ю.В., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників: Бугаря О.О., Макшанова Є.С., Бабій І.С., Мороз Т.А., Тимошенко Н.І., представників потерпілих - адвокатів Свистуна А.В., Юрчика В.Г., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Під час судового засідання – 30 листопада 2020 року, обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про визнання очевидно недопустимими доказамиСД та ДВД дисків, що надавалися стороною обвинувачення.

Так,обвинувачений ОСОБА_4 вважає, що під час судового розгляду було встановлено, що інформація, зафіксована на зазначених носіях, йому у порядку ст. 290 КПК України відкрита не була, а тому, на його думку,відповідні дані є недопустимими доказами.

Захисник Тимошенко Н.І. клопотання ОСОБА_4 підтримала та просила його задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та їх захисники заявлене клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор і представники потерпілих проти задоволення клопотання заперечували.

При цьому прокурор зазначив, що викладене у клопотанні ОСОБА_4 є лише припущенням останнього та на даному етапі судового розгляду не можливо надати однозначну оцінку даним, зафіксованим на носіях, оскільки вони є невід`ємними додатками до протоколів за результатами проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, які були відкриті стороні захисту, у тому числі обвинуваченому ОСОБА_4 , і повинні бути оцінені у сукупності з іншими доказами, у тому числі з протоколами, у яких зафіксований перебіг відповідних дій, проведених під час досудового розслідування.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частиною 1 ст. 86 КПК України визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду, суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення, у тому числі ухвала суду, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Таким чином, на даному етапі судового розгляду клопотання обвинуваченого не може бути задоволене, оскількивоно є не конкретизованим – у ньому не зазначено, які саме докази обвинувачений просить визнати очевидно недопустимими.

Зміст клопотання має узагальнюючий характер, що позбавляє суд можливості прийняти рішення стосовно кожного доказу конкретно.

Крім того вирішення питання щододопустимості або недопустимості даних, які містять носії інформації, потребує щонайменше їх оцінки у сукупності з відповідними протоколами, оскільки вони є їх невід`ємними додатками, а за умов, вказаних обвинуваченим, ще й їх оцінки у сукупності з іншими документами – процесуальними рішеннями, прийнятими в ході досудового розслідування, та протоколами проведення процесуальних дій, зокрема щодо виконання вимог ст. 290 КПК України, що можливе лише під час ухвалення остаточного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 23, 89, 94, 369, 372 КПК України,-

У Х ВА Л И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про визнання очевидно недопустимими доказами СД, ДВД дисків, що надавалися стороною обвинувачення – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:Г. М. Васянович

Судді: С.В.Библів

А.В.Росоха