Ухвала суду № 93571711, 16.12.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8028/17

Провадження № 1-кп/643/212/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Новакової Т.С.,

прокурора - Рештакова Є.В.,

захисника - Огурцова Є.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №32017220000000082 від 09.06.2017 за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Чита, РФ, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И В :

13.09.2019 на підставі розпорядження керівника апарату Московського районного суду м. Харкова «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019, кримінальна справа передана у провадження судді Поліщук Т.В.

Ухвалою суду від 18.09.2020 по справі призначено підготовче судове засідання.

На адресу суду надійшло клопотання захисника та обвинуваченого про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з декриміналізацією, відповідно до Закону України №101-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

У суді 14.12.2020 захисник та обвинувачений у повному обсязі підтримали заявлене клопотання.

В свою чергу, прокурор у суді зазначив, що клопотання підлягає задоволенню, цивільний позов прохав залишити без розгляду, а також скасувати арешт, накладений в ході досудового розслідування.

Суд, заслухавши позицію учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 179.7 ст.179, п.16-1 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, будучи особою відповідальною за складання та подачу податкової декларації про свій майновий стан та доходи, а також сплату до бюджету податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, в результаті своєї діяльності пов`язаної з отриманням доходів у вигляді додаткового блага, отриманого від ІЗВ «Виробничо-торгове підприємство «Харелектробуд» (код ЄДРПОУ - 3290), у період 2015 року, шляхом приховування об`єкту оподаткування, вчинив умисне ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 947,80 грн. та військового збору у сумі 51 716,76 грн., що призвело до надходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Так, згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI зі змінами та доповненнями, ставка податку на доходи фізичних осіб у 2015 році становила 15 та 20 відсотків бази оподаткування, якщо загальна сума отриманих доходів платником податку у звітному податковому періоді перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, затвердженої законом на 1 січня звітного року, а саме у 2015 році - 12180,00 грн.

Згідно п.16-1 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст.162, а саме: фізичні особи - резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування. Об`єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно - правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманий від організатора азартної ігри та інше.

Разом з цим, ОСОБА_1 01.07.2015 уклав з ТОВ «ВТП Харелектробуд» двосторонній письмовий договір позики (безвідсоткової) №010715, за яким ТОВ «ВТП Харелектробуд» зобов`язалось передати громадянину ОСОБА_1 позику у сумі 3 447 784,00 грн. За умов договору зазначена позика підлягала поверненню в повному обсязі в строк до 31.12.2015 року. Проте, у подальшому фактично отримавши вказану позику та маючи можливість нею розпорядитись на власний розсуд, ОСОБА_1 31.12.2015 укладає з позикодавцем - ТОВ «ВТП Харелектробуд» договір №б\н про прощення боргу, за змістом якого сторонами досягнуто згоди про анулювання позикодавцем основної суми позики у розмірі 3 447 784,00 грн.

При цьому, між ОСОБА_1 та ТОВ «ВТП Харелектробуд» досягнуто угоду, за якою ТОВ «ВТП Харелектробуд» не виступатиме як податковий агент ОСОБА_1 , а за таких обставин відповідно до діючого законодавства сума позики, отримана ОСОБА_1 , підлягає включенню ним до особистого податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь останнього за підсумками звітного періоду 2015 року, та він мав самостійно сплатити податки з доходу від суми прощеного боргу (наданої позики) та відобразити його у річній податковій декларації за 2015 рік, термін надання якої до контролюючого органу сплив 01.04.2016.

Таким чином, отримавши у 2015 році оподатковуваний дохід у сумі 3447784,00 грн., ОСОБА_1 , усупереч вищевказаним вимогам Податкового кодексу України, податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік з відображенням отриманих від ТОВ «ВТП Харелектробуд» доходів не склав, за місцем реєстрації до Київської ОДНІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у строк до 01.04.2016 не надав. Таким чином до Державного бюджету України податок на доходи фізичних осіб у сумі 688 947,80 грн. та військовий збір у сумі 51 716,76 грн. не обчислив та не сплатив.

В ході обшуків 29.02.2016, у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено речі і документи підтверджуючі вчинення ним умисного та продовжуваного злочину, у тому числі: банківську картку ТОВ «ВТП Харелектробуд», чек від 29.02.2016 про отримання готівкових коштів з рахунку ТОВ «ВТП Харелектробуд», готівкові кошти в сумі 150 000 грн. зняті з банківського рахунку ТОВ «ВТП «Харелектробуд».

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України та визначення виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у вигляді несплаченого податку на доходи фізичних осіб у сумі 688 947,80 гривень та військового збору у сумі 51 716,76 гривень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: документами про отримання позики та прощення боргу, актом від 18.07.2016 №1828/20-31-13-04-08/ НОМЕР_1 , про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства платником податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за період з 01.04.2015 по 31.12.2015; висновком експерта Харківського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 28.12.2016 №143.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 добровільного відшкодував частину завданих Державі збитків, а саме - 15.09.2016 сплатив 50 000 грн. податку на доходи фізичних осіб.

Також, статтею 44.6. Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Статтею 44.7. Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

В подальшому, в 2017 році, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, знищення доказів вчинення кримінального правопорушення, скасування акту перевірки, ОСОБА_1 було розпочато процедуру судового оскарження висновків вказаного акту та представником ОСОБА_1 було пред`явлено під час судового засідання Харківського окружного адміністративного суду документ - лист від ОСОБА_1 адресований до Київської ОДШ м.Харкова датований 15.07.2016, (період проведення перевірки) про направлення додаткової угоди №1 до договору б/н від 31 грудня 2015 року, про пролонгацію договору позики до 31.12.2025. В нижньому правому куті документу міститься відтиск печатки Київська об`єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, для вхідних документів від 15.07.2016.

За результатами проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що під час проведення перевірки, 15.07.2016 та пізніше, вказані документи до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ТУ ДФС у Харківській області не надходили.

Окрім цього, з метою підтвердження винуватості ОСОБА_1 , 14.04.2017 слідчим було винесено постанову про призначення технічної експертизи документа, а саме: встановлення яким способом на даний документ (лист) було нанесено відтиск печатки Київська об`єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, для вхідних документів від 15.07.2016.

24.04.2017 ОСОБА_1 було вручено письмову вимогу слідчого щодо добровільного надання ним оригіналу вказаного листа, для проведення технічної експертизи документа. Надати лист ОСОБА_1 відмовився.

19.05.2017 ОСОБА_1 було ознайомлено з ухвалою слідчого судді від 15.05.2017 та вручено її копію, про тимчасовий доступ до оригіналу вищезазначеного листа.

24.05.2017 складено протокол тимчасового доступу, в якому ОСОБА_1 зазначив, що відмовляється видати оригінал зазначеного в ухвалі слідчого судді документу - листа від ОСОБА_1 адресованого до Київської ОДІП м. Харкова від 15.07.2016, про направлення додаткової угоди №1 до договору б/н від 31 грудня 2015 року, про пролонгацію договору позики до 31.12.2025.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.212 КК України - умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але мають судимість.

Відповідно до примітки ст. 212 КК України (в ред. чинній на момент вчинення кримінального правопорушення), під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Проте, Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18вересня 2019року №101-IX, внесені зміни до примітки ст.212 КК України, за якими слова «тисячу», «три тисячі» та «п`ять тисяч» замінено відповідно словами «три тисячі», «п`ять тисяч» та «сім тисяч».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадках передбачених п.п. 4 - 8 ч.1 та ч. 2 ст. 284 КПК України.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з декриміналізацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212КК України, суд вважає, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.212 КК України, підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 накладено арештна майно, яке належить ОСОБА_1 , а також згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 14.04.2016 ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 про часткове задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно ОСОБА_1 , вилучене під час проведення обшуків 29.02.2016 за виключенням грошей у сумі 150000 гривень банківської карти з написом та чеку від 29.02.2016 - скасовано в частині відмови в накладенні арешту. Накладено арешт на грошові кошти на загальну суму 150000 гривень; банківську платіжну картку «Приват Банку» № НОМЕР_3 з написом «ІНФОРМАЦІЯ_2», чек від 29.02.2016 №102508 на 1 арк.

Таким чином, зважаючи на закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з декриміналізацією інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для арешту майна у зазначеному кримінальному провадженні.

До суду клопотань про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 міри запобіжного заходу не надходило.

Аналізуючи вищенаведене, цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Київського ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківської області завдану майнову шкоду державі у розмірі 740 663 гривень 96 копійок- підлягає залишенню без розгляду.

Прокурором не надано документів, які свідчили про існування речових доказів по справі.

Враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку, тому судові витрати у справі, пов`язані із залученням експертів в ході досудового розслідування, слід віднести за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 5 КК України, ст.ст. 170, 174, 284, 314, 369-372 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Огурцова Євгена Ігоровича та ОСОБА_1 - задовольнити.

Кримінальне провадження №32017220000000082 від 09.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією, відповідно до Закону України №1101-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в ході досудового розслідування, віднести за рахунок держави.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Київського ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківської області завданої державі майнової шкоди у розмірі 740 663 гривень 96 копійок- залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений по кримінальному провадженню №32017220000000082 від 09.06.2017 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 на майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору ІМЕІ НОМЕР_4 , з Sіm-карткою з номером НОМЕР_5 - терміном на 1 (один) місяць для проведення огляду спеціалістом або експертом; лист з чорновими записами який починається з надпису «ГБ3700..» на 1 арк.; акт вилучення готівки поза касетами банкомату №2 від 14.12.2015 року на 1 арк.; банківську платіжну картку «Приватбанк» № НОМЕР_6 , які повернути власнику - ОСОБА_1 .

Скасувати арешт, накладений по кримінальному провадженню №32017220000000082 від 09.06.2017 ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14.04.2016, на вилучене під час проведення обшуків 29.02.2016 майно, а саме: на грошові кошти на загальну суму 150000 ( сто п`ятдесят тисяч) гривень, які передані до ГУ ДФС у Харківській області, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 00000010 від 14.03.2016, та банківську платіжну картку «Приват Банку» № НОМЕР_3 з написом «ІНФОРМАЦІЯ_2», чек від 29.02.2016 №102508 на 1 арк., які повернути власнику - ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Поліщук Т.В.