Ухвала суду № 93571457, 15.12.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.12.2020

Справа № 642/6669/20

Провадження № 1кс/642/2423/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 р. слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., за участю секретаря Сузанського О.І., прокурора Шевцова О.М., захисника Супруна А.Д., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Акопяна А.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хотімля, Вовчанського району, Харківської області, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрований: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №12020220510002031 від 11.12.2020 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11.12.2020 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , будучі раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

11.12.2020 року близько 02 години 03 хвилин, ОСОБА_1 знаходився у приміщенні станції миття автомобілів за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 15-А, де побачив автомобіль марки “Toyota” моделі “Camry”, білого кольору без державних реєстраційних номерних знаків, номер кузова НОМЕР_1 , біля якого знаходився раніше знайомий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює на вищевказаній станції.

В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом – автомобілем марки “Toyota” моделі “Camry” , білого кольору без державних реєстраційних номерних знаків, - який стояв у приміщенні станції миття автомобілів за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 15-А.

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи повторно, із корисливих спонукань, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись на території вищевказаної станції, взяв цеглину, підійшов до ОСОБА_2 та два рази вдарив його по голові, після чого забрав у нього ключ від авто, проник у автомобіль марки “Toyota” моделі “Camry”, білого кольору без державних реєстраційних номерних знаків, номер кузова НОМЕР_1 , сів за кермо, привів в рух зазначений транспортний засіб і на ньому залишив місце вчинення злочину, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом.

В подальшому ОСОБА_1 розпорядився транспортним засобом марки “Toyota” моделі “Camry”, білого кольору без державних реєстраційних номерних знаків, номер кузова НОМЕР_1 вартістю, не менше, 500 000 гривень 00 копійок, на власний розсуд.

11.12.2020 відомості щодо вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220510002031.

11.12.2020 ОСОБА_1 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, яке завдало великої матеріальної шкоди.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними, що містяться у протоколах огляду місця події від 11.12.2020, показаннями потерпілого ОСОБА_2 , допитами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , поясненням ОСОБА_1 , вилученим ключем у ОСОБА_1 від вищевказаного автомобіля.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення-злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, не одружений, не має постійного місця проживання, а отже не має стійких соціальних зв`язків, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому провадженні, оскільки йому відомі їх місце мешкання, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити свою злочину діяльність, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, оскільки відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст. 289 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від 12 років.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні умисного, корисливого злочину, маючи при цьому не зняту та не погашену судимість, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам (спробам) шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Вказані докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України. У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа злочин, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, про обрання якого слідчим та прокурором заявлено клопотання.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилався на те, що застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні при вирішенні питання щодо запобіжного заходу поклався на розгляд суду.

Вислухавши сторін кримінального провадження, допитавши підозрюваного ОСОБА_1 , дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.3, п.4, п.5, ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Додані до клопотання матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, що підтверджується наданими суду доказами.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених п.1, п.3, п.4, п.5, ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого, відсутність постійного місця мешкання, офіційного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу - у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 2197 х 80 = 175 760 грн.

Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, суд вважає, що застосування відносно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів недостатнє для забезпечення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Акопяна А.А. - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів - до 09 лютого 2021 року включно.

Строк дії ухвали - до 08 лютого 2021 року о 12 год.05 хв.

Визначити суму застави у розмірі - 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів, що становить 175 760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок: UA208201720355299002000006674 до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (у разі наявності)

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: В.Г.Пашнєв