Рішення № 93570716, 10.12.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5201/20

Провадження № 2/638/3257/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник КП «Жилкомсервіс» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2007 року по 01.03.2020 рік у сумі 14442 грн 18 коп. та сплачений судовий збір. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є власником жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .Між позивач та відповідачем укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради – спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 року. Позивач належним чином виконує свої зобов`язання щодо надання послуг з утримання багатоквартирних будинків і споруд та прибудинкових територій, в свою чергу відповідач за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не сплачує, внаслідок чого за адресорю: АДРЕСА_1 утворилась заборгованість за період з 01.04.2007 року по 01.03.2020 рік у сумі 14442,18 грн. 10.12.2020 року представником заявника подано заяву про зменшення позовних вимог та стягнення боргу в межах позовної давності за період з 01.03.2017 року по 01.03.2020 рік у сумі 6663 грн.

У судове засідання сторони не з`явились про час та місце слухання справи повідомлялись, представник позивача надав суду заяву про слухання справи за його відсутності з проханням задовольнити позовні вимоги, відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності та клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на запровадження карантину на території України.

Стосовно клопотання відповідача про відкладення слухання справи суд зазначає наступне.

Спрощене провадження з викликом сторін по справі відкрито 19.05.2020 року, у судові засідання призначені на 08.07.2020 року, 28.10.2020 року та 10.12.2020 року відповідач не з`явилась надавши клопотання про відкладення слухання справи через запровадження карантину на територій України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 44 ЦПК України визначає найбільш часті випадки зловживанням процесуальними правами, проте їх перелік не є вичерпним.

Верховний Суд у своїй судовій практиці висловив однозначну позицію, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту. Відтак, враховуючи, що перелік дій, наведений у частині другій статті 44 ЦПК України, не є вичерпним, то суд може визнати зловживанням процесуальними правами також інші дії, які мають відповідну спрямованість.

Частина 2 статті 43 ЦПК України, зобов`язує учасників справи виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Так, 11 березня 2020 року Кабінетом Міністром України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався та наразі спрогнозувати календарну дату закінчення дії карантину на території України об`єктивно неможливо.

Вирішуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд приймає до уваги те, що межі перенесення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Крім того, як зазначено у Постанові КГС ВС від 16 липня 2020 року у справі №924/369/19, карантин вже не перешкоджає розгляду справи, оскільки Постановою Кабінету Міністрів №392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією, зокрема, дозволено з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 року перевезення пасажирів метрополітенами.

При цьому, що сама по собі наявність оголошеного в країні карантину, без зазначення інших обґрунтованих підстав, що унеможливлюють прибуття сторони чи її представника у судове засідання або необхідності вчинення такою стороною передбачених законодавством процесуальних дій в межах підготовчого засідання, не може бути визнана поважною причиною неприбуття учасника справи у судове засідання чи підставою відкладення такого засідання,

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Отже, враховуючи ситуацію, що склалася, на підставі наведених рекомендацій вищих судових органів, з метою здійснення превентивних заходів проти поширення коронавірусу COVID-19 та мінімізації усного розгляду справ, обставини даної справи, те, що засідання по справі неодноразово відкладалось за заявами відповідача, фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого судового засідання.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, а відповідач не скористався своїм процесуальним право на подання відзиву на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

У відповідності до ст.ст. 13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

За відомостями відділу обліку та моніторингу ГУДМС в Харківській області ОСОБА_1 з 13.04.1978 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тим з копії паспорта відповідача та інформаційної довідки вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу з 26.10.2011 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 .

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Частиною 1 статті 2 Закону визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ст. 382 Цивільного кодексу України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Договори про надання житлово-комунальних послуг між КП «Жилкомсервіс» та споживачами укладені шляхом опублікування публічного договору в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуск газети «Слобода» від 28.11.2006 року випуск № 95/1. Згідно постанови Верховного Суду по справі № 646/834/17 договір про вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта у формі конклюдентних дій та не висловив заперечень проти договору.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплачувати за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 525 ЦК України однобічна відмова від виконання прийнятих зобов`язань не допускаються.

Статті 67,68 Житлового кодексу України передбачають, що плата за комунальні послуги вноситься своєчасно, але окремо від плати за користування житлом.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів за комунальні послуги незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інще не передбачено законом.

В ухвалі ВССУ від 20.11.2013 року по справі № 6-29503св13 зазначено, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов`язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач будучи зобов`язаними своєчасно сплачувати плату за отримані послуги, в односторонньому порядку припинив виконувати взяті на себе зобов`язання, не сплачує заборгованість добровільно, суд приходить до висновку, що виникла заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, відповідач просить застосувати строки позовної давності до вимог позивача.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України.)

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (стаття 267 ЦК України).

Згідно з ч.1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, при поданні позовної заяви 15.04.2020 року позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період з 01.04.2007 року по 01.03.2020 рік.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.04.2007 року по лютий 2017 року заявлені поза межами строку позовної давності. Зазначене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду ( справа № 712/8916/17), у якій зазначено, що подання заяви про видачу судового наказу, заявник не може використовувати, посилаючись на ч.2 ст. 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною.

Разом з тим, представник позивача заявою від 10.12.2020 року зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути заборгованість за період з 01.03.207 року по 01.03.2020 рік, тобто в межах позовних вимог, а відтак відсутні підстави для застосування строків позовної давності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в межах позовної давності за період з 01.03.2017 року по 01.03.2020 рік у розмірі 6663 грн 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526,611 ЦК України, ст.ст.2,13,81,89,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (м.Харків, вул.Конторська, 35, код ЄДРПОУ 34467793) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» заборгованість за послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2017 року по 01.03.2020 рік у розмірі 6663 (шість тисяч шістсот шістдесят три) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий