Рішення № 93569894, 10.12.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.12.2020 Справа № 554/7511/20

Провадження №2/554/2181/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

при секретарі Таран В.І.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник відповідача – Пихтіна Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 усерпні 2020 року звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про захист прав споживачів, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати, що у споживача ОСОБА_1 за 2019-2020 роки наявність боргу не доведено; ухвалити рішення про виправлення виконавцем по особовому рахунку споживача незаконно стягнутих і здвоєних сум; постановити про стягнення з відповідача суми у 10000 гривень за нанесення споживачу ОСОБА_1 моральної шкоди.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що станом на 01.01.2017 року у особовому рахунку споживача вказано – 0 по заборгованості. Виконавець допустив припущення, що споживач не виконує договірні умови, але сам сплутав особові рахунки споживача по житловому фонду за адресою: АДРЕСА_1 та по нежитловому приміщенню по АДРЕСА_2 , тому явно порушив права власника і споживача у відповідності до вимог законодавства та свої права і обов`язки виконавця. По особовому рахунку вказано наступні суми: на 01.01.2017 року на рахунку – 0 боргу; 2018 рік: нараховані 16135 гривень, оплачено 14293 гривень, різницю 1842 гривень далі сплачено; 2019 рік: нараховані 11143 гривень, оплачено 10082 гривень, різницю 1062 гривень далі сплачено. По розрахункам видно, що суми 3770 гривень боргу, який вимагає виконавець, апріорі немає.

З пенсії позивача у період 08.2018 р. – 03.2019 р. судовими виконавцями було стягнуто за рішенням суду у справі №554/5383/18 на користь ПОКВПТ «Полтаватеплоенерго» - 5600 гривень по приміщенню по АДРЕСА_2 , але частини сум вписали на рахунок квартири і з помилками корегували у лютому 2019 року без відповідних розрахунків, акту чи таблиці. В подальшому виконавець продовжив незрозуміле стягнення боргу з особового рахунку його квартири за адресою: АДРЕСА_1 – 3770 гривень та інших витрат у серпні 2020 року – 253,86 гривень. Крім того, позивач виявив, що у розрахунку за січень 2019 року було нараховано - 2841,73 гривень, але оплачено – 1742,67 гривень, тому сплатив борг січня 2019 року – 1099,06 гривень, але дану суму поставили в іншу графу рахунку. За рішенням суду по справі №2/554/648/2014 у 2019 році стягнуто кошти за борги, які у рахунку з 2014 року до 2019 року не були вказані.

Таким чином, ПОКВПТ «Полтаватеплоенерго» умисно порушило облік по рахунку та сплаті послуг, такими протиправними діями завів споживача у борги, що є ціллю отримання своєї вигоди по інфляційним та річним процентам. Протиправні дії виконавця по заведенню споживача до боргу, із безперервними дзвінками та повідомленнями йому і його родині, нанесли значну шкоду, моральні страждання і відповідне вимушене його звернення про лікування до сімейного лікаря.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що зарахування /перерахування сум з одного особового рахунку на інший можливе лише за наявності письмової заяви споживача, на ім`я якого відкриті такі рахунки. Враховуючи те, що таких заяв від ОСОБА_2 не надходило, перерахування/зарахування частини сум з одного рахунку на інший самостійно працівниками ПОКВПТ «Полтаватеплоенерго» виключено. Отже, заборгованість по нежитловому приміщенню по АДРЕСА_2 відображена в довідках бухгалтерії є незмінною станом на 17.09.2020 року, у зв`язку з невиконанням рішень судів, які набрали законної сили та є обов`язковими до виконання. Також позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по оплаті за спожиті послуги утворилася заборгованість щодо стягнення якої підприємство неодноразово зверталося до суду. Так, рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25.11.2003 року на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість станом на 01.10.2002 року в сумі 862,29 гривень та 51 гривень державного мита на користь держави. Зазначене рішення виконано в повному обсязі. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 06.03.2014 року на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.10.2002 року по 01.01.2014 року у сумі 1048,66 гривень з урахуванням індексу інфляції та 3% річних та судовий збір по 76,46 гривень з кожного. В апеляційному порядку рішення змінено, зменшено суму заборгованості до 1031,10 гривень, яку стягнуто з відповідачів в рівних частках – по 343,70 гривень з кожного. 25.03.2019 року відповідач звернувся до Шевченківського ВДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області з метою примусового стягнення з відповідачів залишку боргу згідно виконавчого документа по 177,36 гривень з кожного, а також по 76,46 гривень судового збору з кожного. На виконання вказаного рішення суду 30.08.2019 року на особовий рахунок, відкритий за адресою: АДРЕСА_1 надійшли кошти в сумі 177,36 гривень утримані державною виконавчою службою з боржника ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу та 76,46 гривень судового збору. Оскільки, особові рахунки споживачів використовуються виключно для відображення нарахувань та оплат за спожиті послуги, зазначені вище суми було перенесено в облік фінансових (штрафних) санкцій та судового збору згідно виконавчого документа №554/13845/13-ц, 2/554/648/2014.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив вимоги задовольнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Вказав, що відповідач робить помилки, була справа, що їм відмовили в позові, немає жодного акту взаємозаліку, сплачені гроші не зарахували. Просив визнати, що у нього немає боргу взагалі. Пояснив, що йому заподіяно моральну шкоду. Він хворіє з 2017 року, моральні страждання йому заподіяно, оскільки відповідач в під`їзді розміщує об`яви, він вимушений їздити до суду.

Представник відповідача – ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві. Вказала, що проводились перерахування по рішенню суду і виконавча служба перераховувала на його особовий рахунок, все це вказано у розрахунку. Оплати позивачем проводились не в повному обсязі, всі оплати враховані, доказів про оплату в повному обсязі останній не надав. Актів вони не складають, розрахунки не відрізняються один від одного.

Представник відповідача – ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову. Пояснила, що по виконавчих листах зараховані суми, оплат це не стосується внесених позивачем особисто; здійснювалися періодично перерахунки.

Заперечувала проти задоволення вимог про стягнення моральної шкоди за недоведеністю.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є побутовим споживачем послуг ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по оплаті за спожиті послуги в квартирі адресою: АДРЕСА_1 утворилася заборгованість, щодо стягнення якої відповідач неодноразово звертався до суду.

Зокрема, рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25.11.2003 року на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість станом на 01.10.2002 року в сумі 862,29 гривень та 51 гривень державного мита на користь держави. Зазначене рішення виконано в повному обсязі (а.с.49).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 06.03.2014 року на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.10.2002 року по 01.01.2014 року у сумі 1048,66 гривень з урахуванням індексу інфляції та 3% річних та судовий збір по 76,46 гривень з кожного. В апеляційному порядку рішення змінено, зменшено суму заборгованості до 1031,10 гривень, яку стягнуто з відповідачів в рівних частках – по 343,70 гривень з кожного (а.с.50-55).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч.ч. 5 та 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Правила надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення; типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Між сторонами склались правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМ України від 21.07.2005 № 630, Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ України від 24 січня 2006 року № 45.

Узв`язку з несвоєчасною оплатою послуг ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», зокрема, з позивача та членів його сім`ї в судовому порядку була стягнута заборгованість за спожиту теплову енергію. Вищевказані рішення набрали законної сили, не були скасовані в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його вимог не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно матеріалів справи станом на 17.09.2020 року існує заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 по наступним справам: справа №554/5105/13-ц на суму 3732,05 гривень, в тому числі основний борг – 3502,65 гривень; судовий збір – 229,40 гривень; справа №554/3387/14-ц на суму 3509,55 гривень, в тому числі основний борг – 1265,95 гривень, судовий збір – 243,60 гривень; справа №554/2496/15-ц на суму 243,60 гривень в том числі судовий збір - 243,60 гривень (а.с.18 – довідка).

На теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 позивача відкритий особовий рахунок. Дані про зарахування/перерахування сум відповідачем самостійно з одного особового рахунку на інший (по житловому та нежитловому приміщенню) в матеріалах справи відсутні.

Суд вважає не обґрунтованими, не доведеними вимоги позивача, такими, що не підлягають задоволенню.

Положеннями частини 1 ст. 4, ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

По захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання, що у споживача ОСОБА_1 за 2019-2020 роки наявність боргу не доведено; про ухвалення рішення про виправлення виконавцем по особовому рахунку споживача незаконно стягнутих і здвоєних сум, у зв`язку з необґрунтованістю зазначених позовних вимог.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Оскільки, судом не встановлено фактів неправомірності дійПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», суд вважає відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 6,15, 16 ЦК України,Законом України «Про захист прав споживачів»,суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про захист прав споживачів.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач:ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

відповідач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м.Полтава, вул.Комарова,2-а, код ЄДРПОУ: 03338030;

Повний текст судового рішення складено 15.12.2020 року.

Суддя: А.М.Чуванова