Ухвала суду № 93565325, 16.12.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/15683/17

Провадження № 1-КП/932/106/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

судом присяжних:

головуючого судді Татарчук Л.О.

судді Марущак С.Л.

при секретарі судового засідання Яковенко Г.С.

за участю:

прокурора Чернявського Є.О.

захисника Кушніра В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12017040640001712, та клопотання про зміну запобіжного заходу:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця п.Безверхове Хасанського району Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115 КК України та ч.3 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12017040640001712 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень за п.6, ч.2 ст.115 КК України та за ч.3 ст.289 КК України.

У судовому засіданні прокурор вважав за необхідне продовжити відносно ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ОСОБА_1 скоєно особливо тяжкі злочини, зокрема проти життя та здоров`я особи, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, в тому числі довічне, а тому існують ризики переховування обвинуваченого від суду, впливу на свідків, вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Заперечував проти клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник Кушнір В.В. заперечував проти клопотання прокурора, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час утримується під вартою в неналежних умовах, у нього відсутнє освітлення, опалення, а також через відсутність коштів, ОСОБА_1 не може користуватися камерою підвищеного комфорту.

Дані обставини свідчать про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника.

Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.

Так, станом на 16 грудня 2020 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 19 грудня 2020 року, судовий розгляд справи триває, а наступна дата судового засідання призначена поза межами строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

При цьому, ОСОБА_1 звинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, що посягає на найвищі соціальні цінності як то недоторканість життя та здоров`я людини, від якого настали тяжкі непоправні наслідки - смерть людини, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, в тому числі і довічне, а тому усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, ОСОБА_1 може залишити місце мешкання та переховуватися від суду.

Окрім цього, ОСОБА_1 офіційно не працював, будь-якого доходу не отримував, обвинувачується також у скоєнні умисного кримінального правопорушення, пов`язаного із незаконним заволодінням транспортного засобу, поєднаного з насильством, що свідчить про відсутність у обвинуваченого стримуючих факторів від вчинення інших злочинів, що також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Також, з урахування того, що судовий розгляд у справі ще триває, існує висока вірогідність впливу з боку обвинуваченого на свідків, анкетні дані яких, та їх місця проживання йому відомі, а їх покази можуть мати суттєве значення для об`єктивного розгляду кримінального провадження, у зв`язку із чим є реальним ризик незаконного впливу на вказаних осіб з боку ОСОБА_1 .

Крім того, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує характер кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на свідків, на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, та враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Посилання захисника як на підставу, яка обґрунтовує зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, на те, що ОСОБА_1 тривалий час утримується в ДУВП в неналежних умовах, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, так як забезпечення умов для осіб, які утримуються під вартою в умовах слідчих ізоляторів, не відноситься до компетенції суду.

На підставі викладеного, суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Керуючись ст.ст.176-178, 183-184, 194, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів – задовольнити.

Продовжити застосування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 лютого 2021 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук