Ухвала суду № 93565298, 15.09.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

15.09.20

справа № 932/10464/20

провадження №2/932/3961/20

У Х В А Л А

залишення без руху позовної заяви

15 вересня 2020 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Яковлев Д.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Євген Володимирович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, розпорядження органу приватизації, договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2020 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі вважаю, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, виходячи з наступного.

В позовній заяві представник позивача просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. В обгартування даного клопотання зазначає, що позивач не в змозі на цей час сплатити судовий збір, так як у неї склався скрутний матеріальний стан, враховуючи карантинні заходи, які встановлені на цей час на території України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходжу до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про відстрочення сплати судового збору, оскільки на підтвердження факту незадовільного фінансового стану не було надано належних доказів, а отже клопотання не містить достатнього підтвердження даної обставини.

Відповідно до позовної заяви позивачем заявлено шість вимог не майнового характеру, за які необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5044.80 грн., а також вимогу майнового характеру щодо витребування майна з незаконного володіння, за якою судовий збір сплачується у розмірі 1% вартості майна.

Пунктом 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових прав позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.

Пунктом 16 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року визначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно, або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Однак, позовна заява не містить ціни позову, визначеної відповідно до вимог ЦПК України, як і доказів щодо вартості майна станом на момент звернення до суду.

За таких обставин, суд позбавлений можливості з`ясувати ціну позову, а також реальну вартість спірного майна на момент звернення позивача з позовом до суду.

Одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. В обов`язки позивача входить додати докази вартості такого майна, для того, щоб суд міг перевірити правильне визначення ним ціни позову та сплати судового збору. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно надати докази вартості спірної квартири, на момент звернення із позовом до суду, а також сплатити судовий збір відповідно до визначеної та підтвердженої ціни позову.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.174,175цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк, для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-177, 187, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Євген Володимирович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, розпорядження органу приватизації, договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення – залишити без руху.

Запропонувати позивачеві у п`ятиденний строк (п`ять календарних днів) з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху подати до канцелярії суду: нову редакцію позовної заяв із зазначенням ціни позову та її обґрунтуванням з посиланням на докази, що підтверджують вартість спірного майна, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору за немайнові вимоги у розмірі 5044,80 грн., та за вимогу майнового характеру у розмірі 1% від визначеної ціни позову, з поданням копії позовної заяви у новій редакції для направлення всім учасникам справи.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернена позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська апеляційної скарги заявником протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії, в іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду складена і підписана 15 вересня 2020 року.

Суддя Д. О. Яковлев