Ухвала суду № 93561984, 14.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2020 року м. Київ № 640/30445/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Міністерства оборони Українипро зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДР: 00034022), в якому просить суд:

1) зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки;

2) зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичній операції;

3) зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби.

До суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 08.12.2020.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Разом з тим, в порушення вимог вказаної норми позивачем у позовній заяві не зазначено поштового індексу позивача, адреси електронної пошти позивача.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як видно з позовної заяви, позовну заяву підписано та подано представником позивача. Однак, в порушення вказаних вимог представником позивача у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Як вже було зазначено судом позивач просить суд: 1) зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки; 2) зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичній операції; 3) зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби.

Тобто, позивачем заявлено лише вимоги зобов`язального характеру.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що виходячи з положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем, є визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними.

У зв`язку з чим позивачу слід визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог із зазначенням - які протиправні дії вчинені відповідачем, чи допущена протиправна бездіяльність або ж прийнято протиправне рішення, що є передумовою застосування заявленого позивачем способу захисту та із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вже було зазначено судом позивач просить суд, зокрема, зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичній операції та зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби.

При цьому, як видно з матеріалів позовної заяви відповідно до витягу з наказу від 24.07.2019 № 38 «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено у запас з військової служби.

У позовній заяві позивач зазначає, що також підтверджується матеріалами позовної заяви 31.07.2019 капітана ОСОБА_1 наказом т.в.о. начальника 634 військового представництва Міністерства оборони України Д. Євдокімова № 86 з 31.07.2019 виключено із списків особового складу 634 військового представництва Міністерства оборони України та всіх видів забезпечення, звільнено у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Наказом визначено, зокрема, виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік.

Тобто, позивача звільнено у запас у липні 2019 року та передбачено виплатити ОСОБА_1 , у тому числі грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань , грошову компенсацію за неотримане речове майно, премію за особистий внесок у загальні результати служби, щомісячну надбавку за особливості проходження служби, надбавку в умовах режимних обмежень.

Відтак, з моменту отримання наказу від 31.07.2019 № 86 позивач мав усвідомлювати, що у такому наказі відсутня виплата позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичній операції.

Тобто, про порушення своїх прав позивачу було відомо у липні 2019 року, з моменту отримання копії такого наказу та невиплати останньому одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичній операції, а також не проведення з позивачем повного розрахунку у день звільнення та, як наслідок невиплати позивачу

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 08.12.2020, тобто із значним пропуском місячного строку (півтора року) звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що для звернення до суду слід застосовувати строки передбачені ст. 233 Кодексу законів про працю є помилковими, оскільки предметом даного позову є виплата, зокрема, одноразової грошової допомоги при звільненні, яка за своєю природою не є складовою частиною грошового забезпечення, оскільки є соціальною гарантією, невиплатою позивачу компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби.

Таким чином, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме: положення ч. 5 ст. 122 КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.12.2019 у справі № 815/2681/17 та від 22.01.2020 у справі № 620/1982/19, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, безпідставним також є і посилання позивача і на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 620/4218/18, оскільки по-перше, предметом розгляду ВП ВС було саме питання пов`язані з виплатою грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (вимога 1 позивача у даній справі), тоді як в даному позові заявлені вимоги позивача, у тому числі, щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичній операції та виплати ОСОБА_1 компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби, які не були предметом розгляду ВП ВС у справі № 620/4218/18.

З огляду на що, позовні вимоги позивача в частині:

виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичній операції та

виплати ОСОБА_1 компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби, які не були предметом розгляду ВП ВС у справі № 620/4218/18 заявлені поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Натомість заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом в цій частині до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.

Крім того, у вступній частині позову позивач визначає третіх осіб по даному спору - Офіс Генерального прокурора та Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил.

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, у позові не міститься клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах та на чиїй стороні третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160, КАС України, у тому числі з урахуванням ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог та з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі що визначення - які протиправні дії вчинені відповідачем, чи допущена протиправна бездіяльність або ж прийнято протиправне рішення відносно позивача, що є передумовою для зобов`язання відповідача вчинити певні дії; із зазначенням поштового індексу позивача, адреси електронної пошти позивача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди військовослужбовцям військових прокуратур за участь в антитерористичній операції та виплати ОСОБА_1 компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби, які не були предметом розгляду ВП ВС у справі № 620/4218/18;

3) заяви про залучення третіх осіб до участі у справі, а також на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цих осіб може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін