Рішення № 93560731, 09.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5098/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.,

представника позивача - Касумова О.О.,

представника відповідача - Бути Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанської селищної ради, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення сорок восьмої позачергової сесії сьомого скликання Великобагачанської селищної ради від 12 травня 2020 року про відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,8500 га, кадастровий номер 5320255100:00:008:1370 для ведення особистого селянського господарства у власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області за межами населеного пункту;

зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,8500 га, кадастровий номер 5320255100:00:008:1370 для ведення особистого селянського господарства у власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач спірним рішенням протиправно відмовив йому в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,8500 га, кадастровий номер 5320255100:00:008:1370 для ведення особистого селянського господарства у власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області за межами населеного пункту, а тому зазначене рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрорщеного позовного провадження з викликом сторін.

09 жовтня 2020 року Полтавським окружним адміністративним судом отримано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував, а також пояснив, що рішенням відповідача від 16 грудня 2019 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно заяви та приєднаних до неї графічних матеріалів, однак гр. ОСОБА_1 виготовив та подав до Великобагачанської селищної ради на затвердження проект землеустрою щодо іншої земельної ділянки. Оскільки земельна ділянка, зображена у графічних матеріалах, що приєднувались до клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, не відповідає земельній ділянці щодо якої виготовлено проект землеустрою, правові підстави для затвердження такого проекту у відповідача відсутні.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

04 грудня 2019 року позивач звернувся до Великобагачанської селищної ради із заявою, в якій просив надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,85 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Великобагачанської ОТГ Великобагачанського району Полтавської області /а.с. 87/. До зазначеної заяви позивачем приєднано копію паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, графічні матеріали із зображенням запланованої до відведення земельної ділянки /а.с. 86/.

За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач рішенням сорок першої сесії сьомого скликання від 16 грудня 2019 року надав гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,85 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, не наданих у власність та користування, за межами смт. Велика Багачка на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області.

На підставі вищевказаного рішення позивач забезпечив виготовлення проекту землеустрою (земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5320255100:00:008:1370) та подав його відповідачу на затвердження.

За наслідками дослідження поданої ОСОБА_1 документації із землеустрою відповідач рішенням сорок восьмої позачергової сесії сьомого скликання від 12 травня 2020 року відмовив гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з мотивів невідповідності доданих до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою графічних матеріалів графічним матеріалам, що містяться у виготовленому проекті землеустрою /а.с. 91/.

Позивач, не погоджуючись із відмовою у затвердженні документації із землеустрою, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю врегульовані Земельним кодексом України.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою, сьомою та восьмою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

За приписами частин дев`ятої та десятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Судом встановлено, що позивач отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою на зображену в графічних матеріалах земельну ділянку, що приєднувались до відповідної заяви ОСОБА_1 від 04 грудня 2019 року /а.с. 86/, проте наявними в проекті землеустрою графічними матеріалами підтверджується, що ініціатор звернення забезпечив виготовлення проекту землеустрою на іншу земельну ділянку /а.с. 20, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 55/.

Таким чином, виготовленням проекту землеустрою щодо земельної ділянки, на яку відповідачем у встановленому Земельним кодексом України не надавався дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо її відведення, позивач порушив передбачену Земельним кодексом України процедуру відведення спірної земельної ділянки у власність.

В судовому засіданні представник позивача не надав жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що земельна ділянка, щодо якої позивачем виготовлено проект землеустрою, фактично розташована в межах земельної ділянки, щодо якої позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що земельна ділянка за кадастровим номером 5320255100:00:008:1370 розташована в межах земельної ділянки, щодо якої рішенням сорок першої сесії сьомого скликання від 16 грудня 2019 року гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення у власність.

З урахуванням вищевказаних розбіжностей, суд погоджується з доводами відповідача про те, що поданий позивачем проект землеустрою затвердженню не підлягає.

За викладених обставин, суд вважає, що рішення сорок восьмої позачергової сесії сьомого скликання Великобагачанської селищної ради від 12 травня 2020 року про відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,8500 га, кадастровий номер 5320255100:00:008:1370 для ведення особистого селянського господарства у власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області за межами населеного пункту прийняте суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У дослідженому судом випадку відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення, а позивачем не надано доказів на спростування наявності підстав для його винесення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 205, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Великобагачанської селищної ради (вул. Каштанова, 20, смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, ЄДРПОУ 21044600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2020 року.

Суддя А.О. Чеснокова