Рішення № 93560511, 15.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10731/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2393, військової частини А1785 про визнання протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 15 жовтня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або позивач) до військової частини А2393 (надалі - ВЧ А2393), військової частини А1785 (надалі - ВЧ А1785), в якому позивач просить:

- визнати дії військової частини А2393 щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року протиправними;

- визнати дії військової частини А2393 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - грудень 2015 року протиправними;

- визнати дії військової частини А1785 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - лютий 2015 року протиправними;

- зобов`язати військову частину А1785 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (базовий місяць) - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину А1785 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01 березня 2018 року по 27 серпня 2020 року.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позивач зазначає, що у період проходження ним військової служби, військовою частиною А2393 з грудня 2015 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася, а у період з березня 2018 року по серпень 2020 року нарахування індексації грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі. Позивачем було подано заяву до військової частини А2393 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. Проте, ВЧ А2393 було відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації.

Позивач, вважає, що дії ВЧ А2393 щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року є протиправними та такими, що суперечать положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.

При цьому позивач зазначає, що ВЧ А2393 та ВЧ А1785 протиправно встановлено ОСОБА_1 , за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) – грудень 2015 року та лютий 2015 року відповідно.

Позивач стверджує, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення в період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно є січень 2008 року, оскільки згідно з п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Зазначаючи, що підвищення грошового забезпечення відбулося з набранням законної сили постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців, позивач вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення в період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно є січень 2008 року.

При цьому вказує, що з 01.03.2018 року по 27.08.2020 року позивач має право на фіксовану суму індексації до наступного підвищення тарифних ставок з урахуванням абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078.

Відзив військової частини А2393 на позовну заяву обґрунтований наступним

Вимоги, викладені в позовній заяві ВЧ А2393 не визнає в повному обсязі, як такі, що є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству з огляду на наступне.

ВЧ А2393 вважає, що позивачем у позовній заяві не доведено, що грошове забезпечення з урахуванням підвищення (надбавки, премії), яке він отримував з січня 2016 року по час звільнення зі служби, не перевищувало суму індексації та, відповідно, були підстави для нарахування індексації з метою забезпечення його достатнього життєвого рівня.

Окрім того, ВЧ А2393 вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що його посадовий оклад змінився у січні 2008 року, а отже відсутні підстави для встановлення місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовим місяцем) січня 2008 року.

Також, ВЧ А2393 звертає увагу, що відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України №13700/з від 08.08.2017 року, механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.

Відзив військової частини А1785 на позовну заяву обґрунтований наступним

Вимоги, викладені в позовній заяві ВЧ А2393 не визнає в повному обсязі, як такі, що є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 7 роз`яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення, що також має своє підтвердження у роз`ясненнях Мінсоцполітики щодо відсутності механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди, а саме: роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 року №78/0/66-17. Лише в роз`ясненні Департаменту фінансів №248/1485 від 26.03.2018 року було зазначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідно здійснювати з квітня 2018 року. Також зазначено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року – лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено: міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року, а, відтак, місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) для виплати індексації слід рахувати не січень 2008 року, як зазначає позивач, а червень 2016 року.

Процесуальні дії

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

02 листопада 2020 року від відповідача - військової частини А1785 надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №45998/20).

20 листопада 2020 року від відповідача - військової частини А2393 надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №49350/20).

Станом на 15 грудня 2020 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзиви на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 у період з грудня 2015 року по серпень 2020 року проходив військову службу у військовій частині А2393.

Згідно витягу із наказу командира військової частини А2393 №191 від 27.08.2020 року позивача з 27.08.2020 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.20).

17 вересня 2020 року позивач звернувся до військової частини А2393 із заявою щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року.

Листом військової частини А2393 від 06.10.2020 року №1/5453 позивачу повідомлено, що у межах наявного фінансового ресурсу Міністерства оборони за грудень 2015 - лютий 2018 року фінансування витрат на індексацію грошового забезпечення військовослужбовців не здійснювалось. Водночас, відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України вхідний від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Враховуючи викладене, виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2020 року не проводилась, підстав для її нарахування і виплати за вказаний період немає. Щодо виплати індексації за період з березня 2018 року, то відповідно до встановленого базового місяця, яким є квітень 2018 року, протягом 2018 року лише в грудні 2018 року величина індексу споживчих цін за попередні місяці (наростаючим підсумком) перевищила поріг індексації — 103% та сума індексації становила 71 грн. 08 коп., тому, з 01.03.2018 по 27.08.2020 року позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в повному розмірі (а.с.34).

Відповідно до виданої військовою частиною А1785 Довідки щодо виплати індексації ОСОБА_1 за період перебування на грошовому забезпеченні у військовій частині А2393 з 01.10.2015 року по 27.08.2020 року від 22.09.2020 року №2319, позивачу: з жовтня 2015 року по грудень 2015 року базовим місяцем встановлено лютий 2015 року та виплачено суму індексації: жовтень 2015 року – 401,00 грн.; листопад 2015 року – 401,00 грн.; грудень 2015 року – 401,00 грн.; у період з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація не виплачувалась; у період з березня 2018 року по серпень 2020 року базовим місяцем встановлено березень 2018 року та виплачено суму індексації: квітень 2018 року – 0,00 грн., травень 2018 року – 0,00 грн., червень 2018 року – 0,00 грн., липень 2018 року – 0,00 грн., серпень 2018 року – 0,00 грн., вересень 2018 року – 0,00 грн., жовтень 2018 року – 0,00 грн., листопад 2018 року – 0,00 грн., грудень 2018 року – 71,08 грн., січень 2019 року – 71,08 грн., лютий 2019 року – 71,08 грн., березень 2019 року – 134,47 грн., квітень 2019 року – 134,47 грн., травень 2019 року – 134,47 грн., червень 2019 року – 134,47 грн., липень 2019 року – 206,72 грн., серпень 2019 року – 206,72 грн., вересень 2019 року – 206,72 грн., жовтень 2019 року – 206,72 грн., листопад 2019 року – 206,72 грн., грудень 2019 року – 216, 51 грн., січень 2020 року – 216, 51 грн., лютий 2020 року – 216, 51 грн., березень 2020 року – 216, 51 грн., квітень 2020 року – 216, 51 грн., травень 2020 року – 216, 51 грн., червень 2020 року – 216, 51 грн., липень 2020 року – 226, 29 грн., серпень 2020 року – 197, 09 грн. (а.с.33)

Відповідно до виданої військовою частиною А2393 Довідки щодо виплати індексації ОСОБА_1 за період перебування на грошовому забезпеченні у військовій частині А2393 з 01.08.2015 року по 28.02.2019 року від 27.11.2019 року №61/4453, позивачу: з серпня 2015 року по листопад 2015 року базовим місяцем встановлено лютий 2015 року; грудень 2015 року встановлено базовим місяцем та за період з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація не виплачувалася (а.с.35).

Позивач, вважаючи, що дії ВЧ А2393 щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року є протиправними, а також стверджуючи, що відповідачами невірно визначено базові місяці нарахування індексації грошового забезпечення, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі – Закон №2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно з положеннями ст.8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (надалі – Закон №2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (надалі – Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями ст.2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно ч.2 ст.6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Разом з цим, у рішенні Конституційного суду України від 15.10.2013 року №9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Суд зазначає, що з довідки військової частини А1785 від 22.09.2020 року №2319 вбачається, що позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року – 401,00 грн., з огляду на що, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправності дій ВЧ А2393 щодо зупинення виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 року.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що позівачу за період з 01.01.2016 по 28.11.2018 індексація грошового забезпечення відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.

Водночас матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачами, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з січня 2016 року по лютий 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на виплату індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій ВЧ А2393 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - грудень 2015 року та дій ВЧ А1785 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - лютий 2015 року, суд зазначає наступне.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з п.4 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно п.5 Порядку №1078 (у редакції, чинній з 15.12.2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадового окладу військовослужбовця.

При цьому, зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На момент виникнення спірних правовідносин, визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою скаржник пов`язує встановлення базового місяця індексації.

Вищевказаний підзаконний нормативно-правовий акт діяв до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою, з 01 березня 2018 року, встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Таким чином, в період дії постанови №1294, з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто протягом періоду, який охоплює спірні правовідносини, розмір посадових окладів військовослужбовців був незмінним, а зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливала на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи відповідача - військової частини А1785 відносно того, при проведенні індексації грошового забезпечення необхідно брати базовий місяць червень 2016 року - безпідставними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року з встановленням базового місяця іншого, ніж січень 2008 року, порушують гарантії щодо грошового забезпечення військовослужбовця, відтак право позивача щодо отримання індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій військової частини А2393 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - грудень 2015 року та дій військової частини А1785 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - лютий 2015 року.

Суд зазначає, що відповідно до листа військової частини А2393 від 06.10.2020 року №1/5453, військова частина А2393 виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та встановленим порядком зарахована на фінансове забезпечення до військової частини А1785 з 01.01.2020 року (а.с.34 на звороті).

З огляду на зазначене та враховуючи висновок про протиправність дій військової частини А2393 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - грудень 2015 року та дій військової частини А1785 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - лютий 2015 року, суд вважає за необхідне, для належного захисту прав позивача, зобов`язати військову частину А1785 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (базовий місяць) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стосовно вимог позивача в частині зобов`язання ВЧ А1785 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01 березня 2018 року по 27 серпня 2020 року, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства оборони України №90 від 01.03.2018 року «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1-22 до наказу, в результаті чого збільшилися посадові оклади військовослужбовців.

Отже, починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.

Пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Більш того, статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Отже, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

Згідно інформації Держстату України, розміщеної на офіційному веб-сайті, про індекс споживчих цін: - індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1; - індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; - індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; - індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9. - індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.

Відповідно до положень Порядку №1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.

Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).

Таким чином лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8 % * 100,0 % * 100,0 % * 99,3% * 100,0 % * 101,9 % * 101,7 % * 100) перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2018 року (п.1-1 порядку №1078).

В свою чергу, з грудня 2018 року по серпень 2020 року включно, позивачу була нарахована та виплачена відповідна індексації грошового забезпечення, що вбачається з матеріалів справи, при цьому відповідачем не заперечується застосування при розрахунку базовим місяцем березень 2018 року.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині зобов`язання військової частини А1785 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01 березня 2018 року по 27 серпня 2020 року, з підстав викладених вище.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А2393, військової частини А1785 про визнання протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А2393, військової частини А1785 про визнання протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини А2393 щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по лютий 2018 року.

Визнати протиправними дії військової частини А2393 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - грудень 2015 року.

Визнати протиправними дії військової частини А1785 щодо встановлення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - лютий 2015 року.

Зобов`язати військову частину А1785 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (базовий місяць) - січень 2008 року.

У задоволенні решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.