Рішення № 93560489, 14.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9227/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних,

В С Т А Н О В И В:

21.09.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних і надано позивачу строк для усунення недоліків.

У вказаній ухвалі суддею роз`яснено, що виявлені недоліки мали бути усунені шляхом надання до суду уточненої позовної заяви.

05.10.2020 року (вх.№40799/20) до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із уточненим позовом (з копією для відповідача) ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у відмові сплатити від суми 174498,36 грн. на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 47480,91 грн. та три проценти річних в сумі 10986,20 грн., а всього 58467,11 грн.;

2) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у відмові виплати від суми 24126,59 грн. на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 10724,01 грн. та три проценти річних в сумі 3294,58 грн., а всього 14018,59 грн.;

3) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь пенсіонера МВС України ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 47480,91 грн. та три проценти річних в сумі 10986,20 грн., а всього 58467,11 грн.;

4) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь пенсіонера МВС України ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 10724,01 грн. та три проценти річних в сумі 3294,58 грн., а всього 14018,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.12.2017 року постановою у справі №815/3000/17 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». У зв`язку із визнанням протиправною бездіяльності, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатило на користь пенсіонера МВС України ОСОБА_1 05.02.2018р. заборгованість за несвоєчасне нарахування та виплату пенсії у розмірі 174498,36 грн. Ці обставини підтверджуються відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.01.2018 року за №2409/Л-11 та відповіддю від 30.01.2018року №ЛА-7755836. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду Одеської області у справі № 815/964/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року у розмірі, який визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.

На підставі вищевказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувало, але не виплатило на користь пенсіонера МВС України ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасне нарахування та виплату пенсії у розмірі 24126,59 грн. Дана сума виплати боргу у розмірі 24126,59 грн. була сплачена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області лише 20.07.2020р., що підтверджується випискою по картці № НОМЕР_1 Ощадбанку України. 07.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив сплатити на користь ОСОБА_1 , пенсіонера МВС України, Головним управлінням ПФУ в Одеській області за несвоєчасне нарахування та виплату пенсії за період з 01.01.2016р. по дату її фактичної виплати 05.02.2018р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області від суми 174498,36 грн. інфляційні витрати в сумі 47480,91 грн. та три проценти річних в сумі 10986,20 грн., а всього 58467,11 гривень; сплатити на користь ОСОБА_1 , пенсіонера МВС України Головним управлінням ПФУ в Одеській області за несвоєчасне і нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасним нарахуванням та виплатою пенсії за період з 01.01.2016р. по дату її фактичної виплати 20.07.2020р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області від суми 24126,59 грн. інфляційні витрати в сумі 10724,01 грн. та три проценти річних в сумі 3294,58 грн., а всього 14018,59 грн. 17.08.2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов лист за підписом В.о. начальника головного управління Олена Аброскіна, де ОСОБА_1 було відмовлено у сплаті інфляційних витрат та 3% річних.

Позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області необґрунтовано та протиправно, безпідставно відмовило ОСОБА_1 у сплаті 3% річних та інфляційних витрат від суми 174498,36 грн. та від суми 24126,59 грн.

Як зазначено у позові, на підставі індексу інфляції ОСОБА_1 має збитки за несвоєчасне нарахування та виплату пенсії за період з 01.01.2016р. по дату її фактичної виплати 05.02.2018р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області у розмірі 174498,36 грн.; за несвоєчасне нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасним нарахуванням та виплатою пенсії за період з 01.01.2016р. по дату її фактичної виплати 20.07.2020р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області у розмірі 24126,59 грн. Разом з цим, вказує позивач, 3% річних підлягають обрахуванню за період з 01.01.2016 р. по 05.02.2018 року з суми боргу 174498,36 грн., а, 3% річних підлягають обрахуванню за період з 01.01.2016 р. по 20.07.2020 року з суми боргу 24126,59 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних (в редакції уточнень за вх.№40799/20 від 05.10.2020 року) і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

03.11.2020 року (вх. №ЕП/19773/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, який у ньому викладено.

У відзиві відповідач вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

По-перше, щодо виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 815/3000/17, відповідач зазначає наступне.

Головним управлінням на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 815/3000/17 та наданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, позивачу 02.01.2018 проведено перерахунок пенсії з урахуванням посадового окладу – 2900 грн., окладу за спеціальним званням - 2200 грн., процентної надбавки за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням - 2040 грн., надбавки до посадових окладів зі ступеню секретності «цілком таємно» 15% - 435 грн., надбавки за особливо важливі завдання 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років - 3570 грн., надбавки за звання майстра спорту України міжнародного класу 15% посадового окладу - 435 грн., надбавки за науковий ступінь кандидата філософських наук 15% посадового окладу - 435 грн., премії 2,54% від всього грошового забезпечення - 192,41 грн., матеріальної допомоги для оздоровлення – 2900 грн. без обмеження граничного розміру з 01.01.2016. Доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.01.2018 в сумі 174498,36 грн. була виплачена позивачу разом з пенсією за лютий 2018 року. Таким чином, вказує відповідач, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

По-друге, щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 по справі № 815/964/18, відповідач зазначає наступне.

Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 по справі № 815/964/18, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 по справі № 815/964/18, позивачу 02.10.2018 нарахована компенсація втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 у розмірі, який визначено відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 та оформлено доручення на одноразову виплату від 04.10.2018 № Д1503016967-С1. Доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 в сумі 24126,59 грн. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. Нарахована позивачу доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 в сумі 24126,59 грн. зарахована на поточний рахунок Позивача по додатковій відомості 20.07.2020 відповідно до протоколу від 12.06.2020 № 25 засідання Комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Таким чином, як стверджує відповідач, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

По-третє, зазначено у відзиві, помилковими є посилання позивача на норми ст.625 ЦПК України щодо нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Відповідач вказує, що основною умовою застосування вказаної норми права є цивільно-правовий характер відносин між сторонами, який би, серед іншого, полягав у простроченні виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин, що мають цивільний (приватний), а не публічний характер. Грошові зобов`язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК України, передбачають насамперед договірні правовідносини. Спірні правовідносини не відносяться до цивільних, не засновані на договірних зобов`язаннях, а є публічно-правовими і регулюються нормами спеціального законодавства.

По-четверте, вказує відповідач у відзиві, необґрунтованою є позовна вимога щодо стягнення з Головного управління на користь позивача грошових коштів.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

09.11.2020 року (вх.№47140/20) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області №608 о/с від 26 серпня 2015 року підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з посади начальника сектору кримінальної розвідки в УВП управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Одеській області у запас Збройних Сил за п. 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.32).

З наявної в матеріалах справи копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року (а.с.13-16) судом встановлено, що у червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області (далі – ГУ МВС України в Одеській області) в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність, що полягає у несвоєчасному виготовленні довідки для перерахунку пенсії про розмір грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі – Постанова №988) та у ненаданні її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області) для подальшого перерахунку пенсії;

- зобов`язати підготувати на направити до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до Постанови №988 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення без обмеження їх граничного розміру наступного змісту: посадовий оклад - 2900 грн., посадове звання - 2200 грн., вислуга років у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням - 2040 грн., надбавка до посадових окладів зі ступеню секретності “цілком таємно” 15% - 435 грн., надбавка за особливо важливі завдання 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років - 3570 грн., надбавка за звання майстра спорту України міжнародного класу 15% посадового окладу - 435 грн., надбавка за науковий ступінь кандидата філософських наук 15% посадового окладу - 435 грн., премія 200% від всього грошового забезпечення - 24030 грн., матеріальна допомога для оздоровлення - 2900 грн.

Також, у справі №815/3000/17 позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії, відповідно до Постанови №988 та зобов`язати провести з 01 січня 2016 року перерахунок призначеної пенсії без обмеження граничного розміру пенсії в розмірах, зазначених вище.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі №815/3000/17 адміністративний позов задоволено частково та зобов`язано ГУ МВС України в Одеській області виготовити на направити до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 з інформацією, згідно Постанови №988 про основні та додаткові види грошового забезпечення без обмеження їх граничного розміру в наступних розмірах: посадовий оклад - 2900 грн., військове звання - 2200 грн., набавка за вислугу років 40 % посадового окладу - 2040 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % посадового окладу - 435 грн., доплата за науковий ступінь кандидата філософських наук - 5%, премія 2,54 % посадового окладу в розмірі 192,41 грн., матеріальна допомога для оздоровлення - 2900 грн., у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В свою чергу, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року:

- апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління МВС України в Одеській області – задоволено частково;

- постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року – скасовано;

- прийнято у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії нову постанову про часткове задоволення позову;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Одеській області, пов`язану з нескладанням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та ненадання її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язано Головне управління МВС України в Одеській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», без обмеження її граничного розміру, із зазначенням наступних складових: посадовий оклад - 2900 грн., посадове звання - 2200 грн., вислуга років у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням - 2040 грн., надбавка до посадових окладів зі ступеню секретності «цілком таємно» 15% - 435 грн., надбавка за особливо важливі завдання 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років - 3570 грн., надбавка за звання майстра спорту України міжнародного класу 15% посадового окладу - 435 грн., надбавка за науковий ступінь кандидата філософських наук 15% посадового окладу - 435 грн., премія 2,54% від всього грошового забезпечення - 192,41 грн., матеріальна допомога для оздоровлення - 2900 грн.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії, без обмеження її граничного розміру, із зазначенням наступних складових: посадовий оклад - 2900 грн., посадове звання - 2200 грн., вислуга років у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням - 2040 грн., надбавка до посадових окладів зі ступеню секретності «цілком таємно» 15% - 435 грн., надбавка за особливо важливі завдання 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років - 3 570 грн., надбавка за звання майстра спорту України міжнародного класу 15% посадового окладу - 435 грн., надбавка за науковий ступінь кандидата філософських наук 15% посадового окладу - 435 грн., премія 2,54% від всього грошового забезпечення - 192,41 грн., матеріальна допомога для оздоровлення - 2900 грн.;

- в іншій частині позову – відмовлено.

На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 року по справі №815/3007/17 та на підставі наданої Головним управлінням МВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача за період січень 2016 року по січень 2018 року та виплачено ОСОБА_1 доплату пенсії у розмірі 174498,36 грн. (а.с.40).

Судом встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №815/964/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року у розмірі 23150 грн. 85 коп., яка визначається відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, “Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 року по справі №815/964/18, яке набрало законної сили 26.09.2018 року, судом:

- задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми компенсації втрати частини доходів у вигляді пенсії (в редакції від 10.05.2018 року);

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року у розмірі, який визначається відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством;

- відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Як вказує позивач, на підставі вищевказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувало, але не виплатило на користь пенсіонера МВС України ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасне нарахування та виплату пенсії у розмірі 24126,59 грн.

Дана сума виплати боргу у розмірі 24126,59 грн. була сплачена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу 20.07.2020р., (а.с.61).

Судом встановлено, що 07.08.2020 року позивач звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою (а.с.62-66), в якій просив:

- сплатити на користь ОСОБА_1 , пенсіонера МВС України, Головним управлінням ПФУ в Одеській області за несвоєчасне нарахування та виплату пенсії за період з 01.01.2016р. по дату її фактичної виплати 05.02.2018р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області від суми 174498,36 грн. інфляційні витрати в сумі 47480,91 грн. та три проценти річних в сумі 10986,20 грн., а всього 58467,11 гривень;

- сплатити на користь ОСОБА_1 , пенсіонера МВС України Головним управлінням ПФУ в Одеській області за несвоєчасне і нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасним нарахуванням та виплатою пенсії за період з 01.01.2016р. по дату її фактичної виплати 20.07.2020р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області від суми 24126,59 грн. інфляційні витрати в сумі 10724,01 грн. та три проценти річних в сумі 3294,58 грн., а всього 14018,59 грн. 17.08.2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов лист за підписом В.о. начальника головного управління Олена Аброскіна, де мені ОСОБА_1 було відмовлено у сплаті інфляційних витрат та 3% річних.

У відповідь на вказану заяву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області складено листа №7113-7201/Л-02/8-1500/20 від 17.08.2020 року (а.с.72), в якому зазначено про відсутність підстав для компенсації ОСОБА_1 втрати доходів.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у відмові сплатити від суми 174498,36 грн. на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 47480,91 грн. та три проценти річних в сумі 10986,20 грн., а всього 58467,11 грн. та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у відмові виплати від суми 24126,59 грн. на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 10724,01 грн. та три проценти річних в сумі 3294,58 грн., а всього 14018,59 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи наявність законодавчо визначених підстав для стягнення з відповідача інфляційних витрат позивач посилається на положення ст.625 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За загальними положеннями про відшкодування шкоди майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 3 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Відповідно до ч.4 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає можливість відшкодування збитків особі у результаті порушення її цивільного права. Як визначено частиною другою означеної статті збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає право на компенсацію збитків у результаті порушення саме цивільного права особи, тоді як предметом даного спору є відшкодування шкоди у вигляді заборгованості по виплаті пенсії.

Суми виплати, заявлені позивачем не підпадають під визначення збитків у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та не можуть бути відшкодовані в порядку статті 25 Бюджетного кодексу України за рахунок коштів державного бюджету.

Однак, норми ЦК України визначають загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширюють свою дію на всі види зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Так, частиною 1 ст. 1 ЦК України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові відносини та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

В той же час, відповідно до ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в ч.4 ст. 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п`яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

З аналізу зазначеного слідує, що органи казначейства несуть відповідальність у вигляді компенсації за порушення тримісячного строку виконання судового рішення щодо стягнення коштів з боржника, в той час як предметом судових рішень по справах №815/3700/17 та по справі №815/964/18 є нарахування та виплата позивачу пенсійних виплат та компенсації.

Відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили, обов`язок нарахування (перерахунку) та виплати пенсії покладено на орган Пенсійного фонду. Тобто на орган, який вчасно не нарахував та не виплатив особі дохід, а не на орган казначейства.

Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи, до суду не надано доказів на підтвердження того, що позивачу за рішенням суду було присуджено (стягнуто) суму коштів з державного органу.

Спірні правовідносини не відносяться до цивільних, не засновані на договірних зобов`язаннях, а є публічно-правовими, регулюються спеціальними законами, а відтак, підстави для застосування ст.625, ст.1166, ст.1173 ЦК України у суду відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у відмові сплатити від суми 174498,36 грн. на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 47480,91 грн. та три проценти річних в сумі 10986,20 грн., а всього 58467,11 грн.; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у відмові виплати від суми 24126,59 грн. на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 10724,01 грн. та три проценти річних в сумі 3294,58 грн., а всього 14018,59 грн.; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь пенсіонера МВС України ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 47480,91 грн. та три проценти річних в сумі 10986,20 грн., а всього 58467,11 грн.; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь пенсіонера МВС України ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 10724,01 грн. та три проценти річних в сумі 3294,58 грн., а всього 14018,59 грн. – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.М. Корой

.