Рішення № 93560151, 11.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року справа № 340/4006/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Відділу з питань праці міської ради м. Кропивницького, вул. В. Перспективна,41, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу з питань праці міської ради м. Кропивницького, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.08.2020 року №ОМС-КР/5083/1724/АВ/П/ПП/ТД/ФС в розмірі 47 230 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідками інспекційного відвідування позивача відповідачем встановлені порушення законодавства про працю, зокрема, ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи ОСОБА_2 без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження, чим порушено вимоги ч.ч.1,3 ст. 24 КЗпП та ч.1 ст.21 КЗпП України. Зазначає, що посадовими особами відповідача допущено процедурні порушення Порядку №823, що нівелює висновки, викладені в акті перевірки.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що виконання робіт – ОСОБА_2 є виконанням трудових функцій продавця магазину. Вказане підтверджує факт допуску до роботи вказаного вище працівника без належного оформлення трудових відносин, попри наявні ознаки таких відносин між позивачем та вказаними особами.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.143-149).

Від представника відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив (а.с.173-177).

Ухвалою суду від 30.09.2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.45-46).

Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч. 3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.10-11).

Судом встановлено, що під час проведення превентивних заходів щодо інформування роботодавця та його працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства з питань оформлення трудових відносин, моніторингу стану його додержання, 16.07.2020 р. посадовими особами відповідача було виявлено факт можливого використання нелегальної праці у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою - АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Проведення інспекційного відвідування доручено головному спеціалісту відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Зубак В.В. та спеціалісту І категорії відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Гончар Н.П. (а.с.70), відповідно до наказу №55-о від 21.07.2020 року «Про проведення інспекційного відвідування» (а.с.70).

На підстав вказаного наказ, відповідачем оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування №281/01-05 від 21.07.2020 року (а.с.71), яке вручено позивачу особисто, про що свідчить її підпис.

Під час проведення інспекційного відвідування, 21.07.2020 р. в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 за прилавком знаходилась одна особа, яка здійснювала обслуговування покупців та реалізацію товару, а саме – продавець ОСОБА_2 . Відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 21.07.2020 року, вона проходить стажування на посаді продавця в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 10.07.2020 р. та працює згідно графіка - три дні через три, з 8:00 год. 00 хв. по 22:00 год., за час роботи заробітну плату отримувала своєчасно (а.с.72).

Вказане також підтвердила і позивач у своїх поясненнях, яка зазначила, що ОСОБА_2 є стажером, її працевлаштування планується з 01.08.2020року. Так, позивач у наданих нею поясненнях зазначила, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » обов`язки продавця виконують дві особи – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.73).

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що, відповідно до наданих копій документів, у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , на момент проведення інспекційного відвідування, перебувала лише 1 особа - ОСОБА_3 (а.с.79-84).

При цьому, доказів, щоб підтверджували працевлаштування ОСОБА_2 на момент проведення інспекційного відвідування /21.07.2020/ надано не було.

22.07.2020 р. до відділу з питань праці міської ради м. Кропивницького позивачем надано копію трудового договору від 15.07.2020 р. та наказ від 21.07.2020 р. №4, відповідно з яким ОСОБА_2 прийнята на посаду продавця з 22.07.2020 року (а.с.85-87).

Також позивачем надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що на момент перевірки ОСОБА_2 проходила стажування (а.с.88).

Повідомлення про прийняття ОСОБА_2 на роботу подано до органу ДПС 22.07.2020 р. об 11 год. 13 хв. (а.с.89).

У відзиві стороною відповідача зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування, позивачем не було надано наказу про організацію стажування, програму стажування чи будь – які інші документи, що б підтверджували врегулювання відносин між ФОП ОСОБА_1 та стажистом – ОСОБА_2 ..

Отже, інспекційним відвідуванням встановлено факт використання ФОП ОСОБА_1 неоформленої праці продавця ОСОБА_2 .

В зв`язку з виявленими порушеннями, посадовими особами відповідача складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОМС-КР5083/1724/АВ від 22.07.2020 року (а.с.95-98).

На підставі акту інспекційного відвідування, посадовою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень №ОМС-КР5083/1724/АВ від 22.07.2020, яким встановлено термін для усунення порушень до 31.07.2020 року (а.с.90) та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (а.с.91).

30.07.2020р. позивачем надано заперечення до акту інспекційного відвідування (а.с.101-110) та повідомлення про виконання припису №ОМС-КР5083/1724/АВ/П від 22.07.2020 р. (а.с.111).

31.07.2020 року відділом з питань праці міської ради м. Кропивницького на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено відповідь на заперечення (а.с.112-113).

07.08.2020 року позивачем подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень, в якій зазначено про необхідність його скасування, оскільки він прийнятий з порушенням п.24 Порядку №823 (а.с.120-121).

Листом від 13.08.2020 р. за №15-20-02/340720 відповідач повідомив позивача про результати розгляду її скарги (а.с.123).

На підставі акту інспекційного відвідування начальником відділу з питань праці винесено постанову про накладення штрафу №ОМС-КР5083/1724/АВ/П/ПП/ТД-ФС від 25.08.2020, за якою за порушення законодавства про працю, керуючись ст. 265 КЗпП України на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 47230,00 грн. (а.с.124-125).

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

В цьому випадку слід наголосити, що Закон № 877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97 до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом “б” частини першої цієї статті, належать:

1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

З метою реалізації вказаних повноважень рішенням Міської ради міста Кропивницького від 04.08.2017 р. № 1101 створено відділ з питань праці.

Відповідно до розділу II Положення про відділ з питань праці Міської ради міста Кропивницького, затвердженого рішенням Міської ради міста Кропивницького від 19.03.2019 року №2430 “Про затвердження Положення про відділ з питань пращ Міської ради міста Кропивницького у новій редакції”, судом встановлено, що відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення на території міста Кропивницького контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 статті 6 Закону № 877-V встановлені підставами для здійснення позапланових заходів органами державного нагляду та контролю.

Так, однією із підстав для здійснення позапланового заходу, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Аналогічного правового висновку щодо обов`язковості отримання згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу дійшов Верховний Суд у постанові від 31 січня 2019 року справа №809/799/17 (адміністративне провадження №К/9901/17462/18), а згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019(далі - Порядок №823), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Так, згідно п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Питання проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань регламентуються п. 5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп.3 п. 5 Порядку №823).

Інспектори праці під час проведення інспекційного відвідування керуються Порядком № 823.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) (п.8 Порядку №823).

У п. 11 Порядку №823 зазначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Також, п. 12 Порядку №823 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Судом встановлено, що прибувши на інспекційне відвідування за місцями здійснення господарської діяльності позивача інспектором пред`явлено службове посвідчення та вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування, про що свідчить підпис позивача про ознайомлення з даними документами (докази наявні в матеріалах справи).

За таких обставин, суд вважає, що посадові особи відповідача під час здійснення інспекційного відвідування діяли в межах та в спосіб своїх повноважень визначеним чинним законодавством України.

По суті встановлених порушень.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Визначення трудового договору наведено у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (п. 16 Порядку №823).

Відповідно до п. 17, 18, 19 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування (п. 20 Порядку №823).

Згідно п. 21 Порядку №823 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Під час проведення інспекційного відвідування, розпочатого 21.07.2020 року, посадовою особою відповідача встановлено, що за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , працювали продавцями 2 особи, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вищезазначене зафіксоване в Акті інспекційного відвідування №ОМС-КР5083/1724/АВ (а.с.74-78).

ФОП ОСОБА_1 надані документи про працевлаштування ОСОБА_3 , а саме: трудовий договір від 01.07.2020 року та наказ на призначення від 30.06.2020 року №2.

Стосовно продавця ОСОБА_2 не надано будь-яких документів щодо її працевлаштування. Твердження позивача, про той факт, що дана особа проходила стажування належним чином не доведено.

Також в матеріалах справи наявні надані ОСОБА_2 під час інспекційного відвідування, яке проводилось 21.07.2020, письмові пояснення про те, що вона проходить стажування у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця з визначеним графіком роботи (працює три через три дні, з 8:00 год. до 22:00 год.), заробітну плату отримує вчасно. Даний факт жодним чином позивачем не спростований.

Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допущено одного працівника до роботи без належного працевлаштування, а саме ОСОБА_2 , чим порушено ст.ст. 21, 24 КЗпП України.

Відповідно до п. 25 Порядку №823 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2018 року у справі №697/2073/17 та у постанові від 26.0.2018 у справі№823/708/17де Верховний Суд зазначає, що факти усунення виявлених порушень в ході перевірки не можуть бути підставою для уникнення застосування контролюючими органами та органами у сфері нагляду штрафів у сфері порушення законодавства про працю, як захід щодо притягнення до відповідальності.

Крім цього, суд зазначає, що винесення припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю, а також вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб є імперативною нормою, яка наділяє обов`язком інспектора вчиняти зазначені дії у разі виявлення даних порушень.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.0.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено у 2020 році мінімальна заробітна плата: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.

На підставі вищезазначених норм, штрафні санкції у оскаржуваному рішенні визначені у розмірі 42730 грн. (4273,00 грн. х 10 х 1 (неоформлених працівників).

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 допущено працівника до виконання посадових обов`язків без укладення трудового договору. Отже, позивачем як роботодавцем не було укладено трудовий договір, у відповідності до вимог статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з пунктом 2 частини другої статті 265 КЗпП України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил трудового законодавства знайшли своє підтвердження стосовно одного працівника, тому постанова відповідача в частині накладення штрафу у розмірі 42730 грн. є обґрунтованою і не підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була викладена Верховним Судом у постановах від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17 та 26 вересня 2018 року у справі №822/723/17.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність оскаржуваних припису та постанови перед судом доведена.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлена правомірність дій та рішень відповідача за результатами інспекційного відвідування та правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України, за результатами розгляду даної справи, не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Відділу з питань праці міської ради м. Кропивницького про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко