Рішення № 93559925, 16.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2020 року Справа № 280/7023/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 03.09.2020 протиправною та зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 03.09.2020 р. й довічно.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивачка зазначає, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з письмовою заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, повідомленням № 0800-0205-8/46738 від 14.09.2020 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи таку відмову відсутністю документів, що мають підтверджувати зайнятість протягом повного робочого дня на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, у зв`язку з чим пільговий стаж за Списком № 1 не підтверджений документами, відповідно складає 0 років 0 місяців 0 днів. Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 10.11.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що до пільгового стажу позивачки за списком № 1 не можливо зарахувати період її роботи з 01.12.1981 до 06.07.1995 в Запорізькому виробничому взуттєвому об`єднанні (з 01.08.1993 - Акціонерне товариство закритого типу «Комфорт») оскільки професія позивача відсутня у Списку №1 ( чинному на той час) затвердженому Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, а також відсутня і в Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10. У зв`язку з чим прийнято рішення від 04.09.2020 № 083850006671 про відмову у призначенні пенсії. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.

Позивачем також подано відповідь на відзив, якою позивач не погоджується із позицією відповідача та зокрема вказує, що за період часу з 01.12.1981 р. до 21.08.1992 р. включно її пільговий страховий стаж за Списком № 1 вже становив більше 7 років 6 місяців ( незалежно від того, чи було проведено атестацію її робочого місця після 22.08.1992 р., тобто після набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 р.). Також звертає увагу, що постанова Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р., якою було затверджено списки виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, на яку в своєму відзиві посилається відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, містить у своєму переліку серед інших роботу, на якій вона працювала з 01.12.1981 р. до 06.07.1995 р. включно.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою від 03.09.2020 за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як стверджує позивач, на час її звернення до відповідача, вона досягла 50-річного віку та її страховий стаж становив 34 роки 4 місяці 7 днів, з яких, у період часу з 01.12.1981 р. до 06.07.1995 р. включно, тобто протягом 13 років 7 місяців 6 днів, вона працювала на роботі з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1.

Повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 0800-0205-8/46738 від 14.09.2020 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною 2 статті 114 Закону № 1058 встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Досліджуючи висновки відповідача, які стали причиною у відмові позивачу у зарахуванні спірного стажу до пільгового, суд зазначає наступне.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383(надалі - Порядок № 383).

Відповідно до пунктів 3, 4 підпунктів 4.1, 4.3, 4.4 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442(далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

При цьому, стаж пільгової роботи підтверджується результатами атестації робочих місць за умовами праці після 22.08.1992.

Як вбачається із трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 :

-10.08.1981 р. відповідно до наказу № 230-СЖ від 07.08.1981 р. позивача було зараховано до цеху № 4 потоку 2 «А» учнем на операцію «рядок канта» Запорізького виробничого взуттєвого об`єднання;

-01.12.1981 р. відповідно до наказу № 13070К від 30.12.1981 присвоєно кваліфікацію наклеювача деталей 1 шкідливого розряду;

- у 1993 році назва Запорізького виробничого взуттєвого об`єднання змінилася на «акціонерне товариство закритого типу «Комфорт»;

06.07.1995 відповідно до наказу № 334 від 06.07.1995 р. позивача звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України ( по догляду за дітьми до досягнення ними 14-річного віку ).

Таким чином, позивач стверджує, що у період часу з 01.12.1981 р. до 06.07.1995 р. включно, тобто протягом 13 років 7 місяців 6 днів, вона працювала на роботі з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

Позивачем визнається те, що не збереглися будь-які інші документи, які підтверджували би обставину щодо належності її роботи у період часу з 01.12.1981 р. до 06.07.1995 р. включно до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, окрім відповідного запису в її трудовій книжці.

Отже, на думку позивача напис, що міститься в трудовій книжці під порядковим номером «17» – «01.12.1981 р. відповідно до наказу № 13070К від 30.12.1981 присвоєно кваліфікацію наклеювача деталей 1 шкідливого розряду» дає підстави вважати про наявність необхідних умов для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

При цьому позивач у своєму позові не конкретизує, яким саме розділом, пунктом постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р. передбачена вказана професія, не зазначено також код такої професії.

Однак, суд зауважує, що ані Списком№1 затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, ані Списком№1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 професія «наклеювач деталей» не передбачалась.

Отже, матеріалами справи не встановлено факту перебування позивача на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1.

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що підстави для зарахування періоду роботи з 01.12.1981 по 06.07.1995 до пільгового стажу за Списком № 1 відсутні.

Враховуючи наведене вище, підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону № 1058 з 03.09.2020 відсутні, а отже відсутня і протиправна бездіяльність відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області доведено правомірність своїх дій, якими відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, в зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.12.2020.

Суддя А.В. Сіпака