Рішення № 93559556, 16.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/1012/19

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по серпень 2018 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці апеляційного суду Житомирської області, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 1762 грн з 01 січня 2018 року, що становить 34887,60 грн та виплатити недораховану суму - заборгованість по серпень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 04 жовтня 2016 року отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Відповідачем перерахунок судового утримання здійснено з 01.01.2018. Позивач вважає, що є підстави для перерахунку грошового утримання з урахуванням встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року, а тому просив позов задовольнити.

Ухвалою від 18.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 28.02.2019 зупинено провадження у справі №240/1012/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/2/19 (200/865/19-а).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 поновлено провадження у справі.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено зі змісту довідки про суддівську винагороду від 26.07.2018 №3-362/03-23/177/2018 ОСОБА_1 станом на 01.01.2018 розраховано винагороду судді у відставці в розмірі 34887,60 грн з яких: оклад 19382,00 грн, надбавка за вислугу років 15505,60 (а.с.10).

17.12.2018 позивач звернувся до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 (а.с.7).

Листом від 10.01.2019 №Т-650 Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачу про проведення перерахунку пенсії з 01.08.2018 згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області (а.с.8).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII (далі - Закон України "Про судоустрій і статус суддів") цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно з ч.ч.4 та 5 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

21 липня 2018 року опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким внесено зміни до Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Отже, дію цього Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01 січня 2017 року. З огляду на що, в даних правовідносинах, безпідставним є посилання відповідача щодо норм статті 58 Конституції України, в частині положень про дію закону в часі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.

З огляду на викладене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є обставиною, що обумовлює необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Крім того, слід зазначити про помилковість трактування відповідачем та, як наслідок визначення періоду за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання, пункту 4 ІІ Розділу Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 № 3-1.

Відповідно до цього пункту передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Тобто, положення вказаного нормативного акту визначає період в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата з якої у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку не є тотожним поняттям з датою, з якої позивач набув право на такий перерахунок.

З листа № Т-650 від 10.01.2019 встановлено, що відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці лише з 01.08.2018. Про вказані обставини зазначено також у відзиві на позовну заяву.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що відповідачем неправомірно проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762,00 грн, саме з 01.08.2018.

Позовна вимога зобов`язального характеру є похідною від визнання рішення протиправним, а з урахуванням того, що позивачем доведено право на перерахунок довічного грошового утримання саме з 01.01.2018, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача здійснити такий перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Частиною 1 та 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 768,4 грн, про, що свідчить квитанція №П1968К від 11.02.2019 (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області сплаченого позивачем судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утриманняі судді у відставці апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_1 , виходячи з розміру прожиткового мінімуму 1762 грн з 01 січня 2018 року, що становить 34887,60 грн та виплатити недораховану суму - заборгованість по 31.07.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва