Рішення № 93559428, 16.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 р. Справа№200/9595/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці, 6) про:

- визнання протиправними дії про відмову згідно рішення №2179 від 03.08.2020 року в призначенні пенсії на підставі заяви від 31.07.2020 року та неврахуванні: до пільгового стажу періодів роботи за Списком №1, що дають право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в якості електрослюсаря підземного на підприємстві шахта №2 «Новогродівська» за період з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року; до страхового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» в якості підземного електрослюсаря з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року;

- скасування рішення як незаконного та зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи за Списком №1, що дають право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в якості електрослюсаря підземного на підприємстві шахта №2 «Новогродівська» з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року, до страхового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» в якості підземного електрослюсаря з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 31.07.2020 року з урахуванням зазначених періодів пільгового та страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.07.2020 року він звернувся з письмовою заявою до управління про призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України №1058. 03.08.2020 року рішенням №2179 йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу. Вважає такі дії та рішення відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу надав відзив на адміністративний позов, з якого вбачається наступне. 31.07.2020 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії відповідно до п.3 ст.114 Закону №1058. До пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії згідно п.3 ст.114 Закону №1058 незалежно від віку не зараховано період: з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року в якості електрослюсаря підземного дільниці ЄМО на підприємстві шахта №2 Новогродівська, оскільки в цей період підприємство увійшло до складу Селидівської ліквідації шахт «Вуглереструктуризація», яке видобутком вугілля не займалось; з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року на підприємстві шахта №2 Новогродівська «Донецька виконавча дирекція ліквідації шахт», яке не займалось видобутком вугілля. Зазначені періоди зараховано до Списку№1, який дає право на призначення пенсії згідно п.2 ст.114 Закону №1058. До страхового стажу не зараховано періоди з 01.04.2018 року по 29.03.2020 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» та з 01.09.2017 року по 31.12.2019 року, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних страхових внесків до МДЗ України. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача склав 26 років 06 місяців 02 дні. В тому числі, стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п.3 ст.114 Закону №1058 складає – 18 років 07 місяців 02 дні та згідно п.2 ст.114 Закону №1058 за Списком №1 – 08 років 06 місяців. За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами п.3 ст.114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), громадянин України, відповідно до ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що 31.07.2020 року позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 2179 від 03.08.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч.3 ст.114 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

У рішенні зазначено про те, що до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії згідно п.3 ст.114 Закону №1058 незалежно від віку не зараховано період: з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року в якості електрослюсаря підземного дільниці ЄМО на підприємстві шахта №2 Новогродівська, оскільки в цей період підприємство увійшло до складу Селидівської ліквідації шахт «Вуглереструктуризація», яке видобутком вугілля не займалось; з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року на підприємстві шахта №2 Новогродівська «Донецька виконавча дирекція ліквідації шахт», яке не займалось видобутком вугілля.

Зазначені періоди зараховано до Списку №1, який дає право на призначення пенсії згідно п.2 ст.114 Закону №1058.

До страхового стажу не зараховано періоди з 01.04.2018 року по 29.03.2020 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» та з 01.09.2017 року по 31.12.2019 року, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних страхових внесків до МДЗ України.

Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача склав 26 років 06 місяців 02 дні. В тому числі, стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п.3 ст.114 Закону №1058 складає – 18 років 07 місяців 02 дні та згідно п.2 ст.114 Закону №1058 за Списком №1 – 08 років 06 місяців (а.с.12-13).

Не погодившись із таким діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 вказаного Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, що передбачені списком, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637(далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

В пункті 1 Порядку №637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач посилається на те, що позивач фактично має 18 років 07 місяців 02 днів пільгового стажу відповідно до вимог п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а необхідно мати не менш як 25 років роботи на підземних роботах.

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів наявні такі записи:

- 01.06.2001 року шахта №2 «Новогродівська» увійшла до складу Селидовської дирекції по ліквідації шахт державної компанії «Укрвуглеруструктиризація» (запис 6);

- 01.06.2001 року переведений підземним електрослюсарем 4р. в енерго механічну службу (запис №7);

- 02.01.2004 року згідно наказів Мінтоенерго №280 від 05.06.2003 року №778 від 23.12.2003 року шляхом відокремлення ДК «Укрвуглеруструктуризація» створено ДП «Обласна дирекція «Донвуглеруструктуризація», у склад якої увійшла Селидовська дирекція по ліквідації шахт (запис №8);

- 01.04.2007 року Селидовська ДЛШ реорганізовано шляхом перетворення у Селидовське управління по ліквідації шахт (запис 9);

- 01.03.2008 року Селидовське УЛШ реорганізовано у Донецьку виконавчу дирекцію по ліквідації шахт ДП «Укрвуглереструктуризація» (запис 10);

- 01.02.2009 року переведений електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці ЄМС (запис 11);

- 09.01.2013 року звільнений з власним бажанням (запис №13);

- 14.01.2013 року прийнятий підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем у шахті (запис 14);

- 27.07.2020 року продовжує працювати по теперішній час (запис №15) (а.с.8-11).

Щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії згідно п.3 ст.114 Закону України №1058 не залежно від віку періодів роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року в якості електрослюсаря підземного дільниці ЄМО на підприємстві шахта №2 «Новогродівська», оскільки в цей період підприємство увійшло до складу Селидівської ліквідації шахт «Веглереструктуризація» та з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року на підприємстві шахта №2 «Новогродівська «Донецька виконавча дирекція ліквідації шахт»», оскільки в цей період підприємство видобутком вугілля не займалось, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження протиправності рішення відповідача надані наступні документи:

- довідка про спуски та підйом в шахту №2 «Новогродівська» «Гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом» №26/532 від 20.12.2019 року у період з березня 1995 року по грудень 2004 року включно (а.с.13);

- довідка про спуски та підйом в шахту №2 «Новогродівська» «Гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом» №26/532 від 20.12.2019 року у період з січня 2005 року по лютий 2008 року включно (а.с.14);

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №26/461 від 04.12.2019 року про те, що позивач у період з 22.03.1995 року по 01.06.2001 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією підземний електрослюсар на дільниці ЄМС та у період з 01.06.2001 року по 01.05.2005 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією підземний електрослюсар на дільниці ЄМС, що передбачена Списком №1 постанови КМУ від 11.03.1994 року №162 та постанови КМУ від 16.01.2003 року №36 (а.с.15);

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №26/464 від 04.12.2019 року про те, позивач у період з 02.05.2005 року по 14.01.2007 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією підземний електрослюсар на дільниці ЄМС та у період з 15.01.2007 року по 01.03.2008 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією підземний електрослюсар на дільниці ЄМС, що передбачена постановою КМУ від 16.01.2008 року №36. Вказано, що атестація з 02.05.2005 року по 14.01.2007 року не проводилась (а.с.16);

- наказ №207 від 06.02.1995 року про проведення атестації робочих місць на шахті №2 «Новогродівська» (а.с.17);

- протокол від 13.02.1995 року про проведення атестації робочих місць на шахті №2 (а.с.18);

- наказ №102 від 01.02.2000 року про проведення атестації робочих місць на шахті (а.с.20);

- наказ №35 від 15.01.2007 року про проведення атестації робочих місць на шахті №2 «Новогродівська» Селидовського управління по ліквідації шахт (а.с.22);

- виписку з наказу про атестацію робочих місць по ш.№2 «Новогродівська» №26/464 від 04.12.2019 року за посадою електрослюсар підземний (а.с.24).

Згідно частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої - третьої статі 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про необґрунтованість посилань відповідача стосовно не зарахування позивачу до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії згідно п.3 ст.114 Закону України №1058 не залежно від віку періодів роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року в якості електрослюсаря підземного дільниці ЄМО на підприємстві шахта №2 «Новогродівська» з підстав того, що в цей період підприємство увійшло до складу Селидівської ліквідації шахт «Веглереструктуризація» та з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року на підприємстві шахта №2 «Новогродівська «Донецька виконавча дирекція ліквідації шахт» з підстав того, що в цей період підприємство видобутком вугілля не займалось, оскільки підтвердження вказаних фактів не знайшло свого відображення у наданих відповідачем доказах.

Враховуючи наведене, позивач має право на зарахування періоду роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст. 114 Закону № 1058.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати періоди роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року до пільгового стажу за Списком 1, суд доходить висновку про необґрунтованість зазначених вимог, оскільки зазначені періоди роботи позивача повинні бути зараховані до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст. 114 Закону № 1058, тому відповідачем протиправно зараховані періоди роботи позивача роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року до Списку №1, що дає право на призначення пенсії згідно п.2 ст.114 Закону №1058.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.04.2018 року по 29.03.2020 року у підприємстві «Селидіввугілля» ВП Шахта 1-3 «Новогродівська», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МЗД України (форма ОК-5 від 05.08.2020 року), суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Судом встановлено, що з індивідуальної відомості про застраховану особу, яка сформована станом на 25.07.2020 року, (форма ОК-5) вбачається, що дійсно за період роботи з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року від ВП «Шахта 1-3» «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» страхові внески до Пенсійного фонду України не надходили (а.с.29-35).

Так, згідно з довідкою №205-09 від 08.09.2020 року, що видана ВП «Шахта 1-3» «Новогродівська» позивач дійсно працює на ВП «Шахта 1-3» «Новогродівська» та йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано ЄСВ і перераховано в ДФС за період з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року (а.с.28).

Таким чином, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 20 березня 2019 р. (справа №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до страхового, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

Таким чином, суд вважає, що рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.08.2020 року №2179 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що рішенням від 03.08.2020 року №2179 позивачу відмовлено у призначенні пенсії (а.с.12-13).

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.08.2020 року №2179 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах належним та повним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення, через те, що самі по собі дії відповідача не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків, тобто, не впливають на обсяг прав та інтересів позивача, адже правові наслідки в даному випадку має акт індивідуальної дії - рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.08.2020 року №2179 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи за Списком №1, що дають право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в якості електрослюсаря підземного на підприємстві шахта №2 «Новогродівська» з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року, до страхового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» в якості підземного електрослюсаря з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 31.07.2020 року з урахуванням зазначених періодів пільгового та страхового стажу, суд зазначає наступне.

Так, дискреційне повноваження суб`єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вчинення відповідачем наведених дій є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб`єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 31.07.2020 року, зарахувавши до його пільгового стажу , що дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року та до страхового стажу період роботи з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, з урахуванням висновків суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з квитанцією позивачем при звернені до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с.7).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці, 6) про визнання протиправними дії про відмову згідно рішення №2179 від 03.08.2020 року в призначенні пенсії на підставі заяви від 31.07.2020 року та неврахуванні: до пільгового стажу періодів роботи за Списком №1, що дають право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в якості електрослюсаря підземного на підприємстві шахта №2 «Новогродівська» період з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року; до страхового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» в якості підземного електрослюсаря з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року; скасування рішення як незаконного та зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи за Списком №1, що дають право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в якості електрослюсаря підземного на підприємстві шахта №2 «Новогродівська» з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року, до страхового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» в якості підземного електрослюсаря з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 31.07.2020 року з урахуванням зазначених періодів пільгового та страхового стажу – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.08.2020 року №2179 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці, 6) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 31.07.2020 року, зарахувавши до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 01.04.2003 року по 30.04.2005 року, з 15.01.2007 року по 29.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 09.01.2013 року та до страхового стажу період роботи з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено 16 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая