Рішення № 93559390, 16.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 р. Справа№200/9806/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Арестової Л.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місце знаходження: вул. Громова, буд. 14, м. Костянтинівка, Донецька області, код ЄДРПОУ: 03197428) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про:

- визнання незаконними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.08.2020 року виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги як малозабезпеченій особі;

- визнання незаконними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.08.2020 року виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги як матері одиначки;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити ОСОБА_1 з 01.08.2020 року виплату соціальної допомоги як малозабезпеченій особі з виплатою недоотриманих з 01.08.2020 року сум;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити ОСОБА_1 з 01.08.2020 року виплату соціальної допомоги як матері одиначки з виплатою недоотриманих з 01.08.2020 року сум.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач отримувала в управлінні відповідача соціальну допомогу як матір одиначка та соціальну допомогу як малозабезпечена особа. Проте, управлінням відповідача припинено виплата ціх соціальних допомог, проте вони мають бути пролонгованими на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України та на один місяць після дати його завершення.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого постановою КМУ «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» ОСОБА_1 строк виплати на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на період карантину було автоматично продовжено по 31.07.2020 року.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій особі» прийнято постанову № 632 від 22.07.2020 року якою передбачено, що з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям і допомогу на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні-червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про майновий стан осіб, які звернулись за призначенням допомоги.

За таких умов зазначає, що діяв виключно в рамках діючого законодавства та просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалами суду від 16 листопада 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відстрочено сплату судового збору.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, заслухавши пояснення сторін з цього приводу, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована у АДРЕСА_1 .

З копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.10.2019 №1425-5000218948 вбачається, що позивач разом з сином ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до листів Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради

- від 21.09.2020 року № С-189-5.1-6.2 повідомлено позивача, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби» державну допомогу одиноким матерям з 01.04.2020 року призначено автоматично.

Згідно п. 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми для розгляду питання про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям необхідно звернутися до управління та за наявності паспорта та облікової картки платника податку надати необхідні документи:

заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг встановленого зразку;

декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням допомоги встановленого зразка.

- від 28.09.2020 № С-195-5.1-6.2 яким повідомлено позивача, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби» державну допомогу одиноким матерям з 01.04.2020 року призначено автоматично.

Згідно п. 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям необхідно звернутися до управління та за наявності паспорта та облікової картки платника податку надати необхідні документи:

заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг встановленого зразку;

декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням допомоги встановленого зразка.

Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність відмови відповідачем у призначенні ОСОБА_1 державної допомоги малозабезпеченим сім`ям і допомоги на дітей одиноким матерям.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року

№ 2811-XII відповідно до Конституції України встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, статтею 3 вказаного закону визначено види державної допомоги сім`ям з дітьми:

1) допомога у зв`язку з вагітністю та пологами;

2) допомога при народженні дитини, одноразова натуральна допомога "пакунок малюка";

2-1) допомога при усиновленні дитини;

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

5) допомога на дітей одиноким матерям;

5-1) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об`єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім`ям з дітьми.

Судом встановлено, що позивач отримувала допомогу на дітей одиноким матерям. Розпорядженням про припинення виплати № 9 від 13.07.2020 року припинено виплату допомоги на дітей одиноким матерям з 01.08.2020 року по о/р НОМЕР_2 ОСОБА_1 у зв`язку з внесенням змін до ЗУ «Про державну соціальну допомогу сім`ям з дітьми».

Ст. 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Документи, необхідні для надання одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка", готує адміністрація закладу охорони здоров`я відповідно до потреби.

У разі народження дитини поза межами закладів охорони здоров`я (пологового будинку, пологового відділення, перинатального центру, неонатального центру тощо) отримувач одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" має право звернутися за її отриманням до органів соціального захисту населення за місцем його проживання або перебування протягом року з дня народження дитини.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Суду не надано доказів надіслання розпорядження про припинення виплати № 9 від 13.07.2020 року позивачу, окрім того, рішення не містить порядку оскарження цього рішення.

У зв`язку зі вказаним суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог на виконання положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та визнати таке рішення протиправним та скасувати його.

Ст. 18-4 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» надано вичерпний перелік умов, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;

скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;

надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;

смерті дитини;

смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Законом не встановлено інших умов припинення виплати вказаного виду допомоги.

В Прикінцевих положеннях вказаного закону, ст. 1-1 установлено, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім`ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення.

Тобто, вказаною нормою пролонговано строки звернення з заявами про призначення зокрема, допомоги на дітей одиноким матерям.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626)

Таким чином, карантин досі триває і мав місце в період винесення управління відповідача розпорядження про припинення виплати № 9 від 13.07.2020 року.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.08.2020 року виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги як матері одиначки та зобов`язання призначення вказаного виду соціальної допомоги.

Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 1 червня 2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям і сприяння їх економічній самостійності.

Статтею 6 Закону № 1768 вказаного закону визначено, що державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.

Зазначені у частинах другій та третій цієї статті умови застосовуються також при призначенні державної соціальної допомоги непрацездатному подружжю при відсутності осіб, зобов`язаних їх утримувати відповідно до закону.

Ч. 1.2 ст. 15 Прикінцевих положень Закону № 1768 установлено, що визначений частиною першою статті 6 цього Закону строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.

Таким чином, не потребується подання будь-яких заяв в період дії карантину, який досі триває, і тому всі розпорядження про припинення виплати, прийняті в цей період є протиправними та підлягають скасування, а виплати підлягають автоматичному пролонгуванню.

Суду не надано відповідного рішення чи розпорядження про припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям позивачу з 01.08.2020 року.

Проте, відповідачем підтвердження факт невиплати вказаного виду соціальної допомоги.

Посилання управління відповідача на необхідність звернення позивача з заявами та деклараціями для продовження соціальних виплат спростовуються положенням чинного законодавства, зокрема Законів, які мають найвищу юридичну силу.

Суд не приймає посилання відповідача на положення постанови КМУ № 632 від 22 липня 2020 року «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», а саме п.2 вказаної постанови, якою встановлено, що з 1 липня 2020 р. призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, з огляду на те, що вказаний нормативно-правовий акт погіршує становище позивачки, визначене відповідним Законом.

Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, підзаконні нормативно-правові акти, у тому числі постанова Кабінету Міністрів України № 632 від 22 липня 2020 року, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що відповідач, припинивши виплату позивачці допомоги малозабезпеченим сім`ям, діяв всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги щодо зобов`язання поновити виплату соціальних допомог з 01 серпня 2020 року з виплатою недоотриманих сум, підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачкою заявлений позов в інтересах неповнолітньої дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, право позивача на отримання допомоги одинокій матері є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно положень частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору.

За таких обставин, судовий збір підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місце знаходження: вул. Громова, буд. 14, м. Костянтинівка, Донецька області, код ЄДРПОУ: 03197428) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.08.2020 року виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги як малозабезпеченій особі.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.08.2020 року виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги як матері одиначки.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження № 9 від 13.07.2020 року про припинення виплати, якою припинено виплату допомоги на дітей одиноким матерям з 01.08.2020 року по о/р НОМЕР_2 ОСОБА_1 у зв`язку з внесенням змін до ЗУ «Про державну соціальну допомогу сім`ям з дітьми».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити ОСОБА_1 з 01.08.2020 року виплату соціальної допомоги як малозабезпеченій особі з виплатою недоотриманих з 01.08.2020 року сум.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити ОСОБА_1 з 01.08.2020 року виплату соціальної допомоги як матері одиначки з виплатою недоотриманих з 01.08.2020 року сум.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова