Рішення № 93559264, 16.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року Справа № 160/12094/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2020 року Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UА110080/2020/100004/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110080/2020/00083, прийняту Дніпровською митницею Державної митної служби України.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" з метою митного оформлення товарів подало до Дніпропетровської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA110080/2020/002327 від 15.06.2020 р. та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, додаток до контракту, пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Позов не відповідав вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 р. був залишений без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду від 02.10.2020 р., позивач надав до суду 13.10.2020 р. відповідну заяву з додатками на усунення недоліків, та виправив вказані недоліки у зазначений судом строк.

Ухвалою суду від 16.10.2020 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

05.11.2020 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" митної декларації № UA110080/2020/002327 від 15.06.2020 р., а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме: згідно спеціалізованого програмно - інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС та переліку індикаторів ризику згідно листа ДФС №14461/7/99-99-20-03-17 від 06.06.2017 р., розробленого відповідно до розділу IV Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Мінфіну № 684 від 31.07.2015 р., заявлено митну вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (анологічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; невідповідність вартісних характеристик товару, що містяться в декларації країни відправлення та товаросупровідних документах, що може вплинути на рівень митної вартості, а саме: числове значення вартості, зазначеної в копії експертної митної декларації країни відправлення; в рахунку наявні посилання лише на зовнішньоекономічний контракт без посилання на будь-яку додаткову угоду з ціною або цінову специфікацію, що не дозволяє пов`язати вказаний рахунок з додатковою угодою № 2 до контракту, на підставі якої розраховано ціну товару; в рахунку № 7436017964 від 03.06.2020 р. не зазначено реквізитів банків покупця та продавця, що не дозволяє співставити ці дані, зазначені в зовнішньоекономічному контракті. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

13.11.2020 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що надані документи у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості. Вказує, що відмова митниці у визнанні митної вартості з посиланням на те, що надана знижка не мала впливати на зменшення митної вартості товару, є необґрунтованою, оскільки заявлена митна вартість товару є ціною, що була фактично сплачена за товар. Надані документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

25.11.2020 року відповідачем надано до суду заперечення, в яких викладено обставини, аналогічні тим, що наведені у відзиві на позов, а також посилання на статтю VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо визначення «дійсної вартості», згідно якої такою є ціна, зазначена у рахунках, плюс будь-які не включені до неї збори за виправлені витрати, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Виявлені під час консультації розбіжності позивачем не були усунуті, отже використані декларантом відомості не підтверджені документально, на підставі чого відповідачем у спосіб передбачений чинним законодавством проведено коригування митної вартості товару.

У судове засідання 18.11.2020 року прибув представник позивача, надано клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника.

17.11.2020 року представником відповідача надано до суду клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника.

Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 18.11.2020 року із занесенням до протокол судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/12094/20 та розпочато розгляд справи по суті за відсутності сторін.

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.02.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та компанією "Nouryon Surface Chemistry AB" (Швеція, продавець) укладено контракт № 1138-09 на постачання товару, відповідно до додатку № 1 (специфікації).

Вартість товару визначається в євро та зазначається в додатку № 1 до даного контракту (п. 5 контракту).

До вказаного договору сторонами погоджено додаток № 1 від 24.02.2020 року, згідно якого погоджено поставку товару «Лилафлот 811М», код за УКТЗЕД 3402901000 загальною кількістю 58650,00 кг, та ціною 3,64 євро, загальною вартістю 213486,00 євро.

Також до вказаного контракту погоджено додаткову угоду № 2 від 14.04.2020 року, яким змінено об`єм поставки та вартість, згідно наступної специфікації: товар «Лилафлот 811М», код за УКТЗЕД 3402901000, - на кількість 371450,00 кг та ціну 3,56 євро, загальна вартість - 1322362,00 євро.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 15.06.2020 року було подано відповідачу митну декларацію № UA110080/2020/002327, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар:

- поверхнево-активні засоби: лілафлот 811М – 19550,00 кг, партія № 1941090, 1972521, яка являє собою прозору, жовтувату, густу рідину, яка має поверхнево-активні здібності, загальна вартість 69598,00 євро.

На підтвердження митної вартості товару ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" надано до митного органу: зовнішньоекономічний контракт № 1138-09 від 24.02.2020 року, додаткову угоду до контракту № 2 від 14.04.2020 року, рахунок-фактуру № 7436017964 від 03.06.2020 року, інвойс № 7436017964 від 03.07.2020 року, міжнародна товарно-транспортна накладна.

Митна вартість товару ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" визначена за основним методом - за ціною договору: загальна вартість товару 69598,00 євро., вартість за одиницю – 3,56 євро/кг.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1. виписку з бухгалтерської документації, 2. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 3. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" відмовлено у наданні додаткових документів.

Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості від 16.06.2020 року № UА110080/2020/100004/1, яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а – метод за ціною договору щодо ідентичних товарів (за ЕМД від 11.03.2020 року № UА110080/2020/000979), та скориговано вартість товару до 71162,00 євро (3,64 євро/кг).

Обставини прийняття вказаного рішення:

1. згідно спеціалізованого програмно - інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС та переліку індикаторів ризику згідно листа ДФС №14461/7/99-99-20-03-17 від 06.06.2017 р., розробленого відповідно до розділу IV Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Мінфіну № 684 від 31.07.2015 р., заявлено митну вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (анологічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

2. невідповідність вартісних характеристик товару, що містяться в декларації країни відправлення та товаросупровідних документах, що може вплинути на рівень митної вартості, а саме: числове значення вартості, зазначеної в копії експертної митної декларації країни відправлення № 20SEE7UEL31CVR4HP0 від 01.06.2020 р. становить 704620 шведських крон або 67469,72 євро і не кореспондується з інформацією зазначеною в рахунку № 7436017964 від 03.06.2020 р. – 69598 євро;

3. в рахунку № 7436017964 від 03.06.2020 р. наявні посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 24.02.2020 р. №1138-09 без посилання на будь-яку додаткову угоду з ціною або цінову специфікацію, що не дозволяє пов`язати вище вказаний рахунок з додатковою угодою № 2 до контракту, на підставі якої розраховано ціну товару;

4. в рахунку № 7436017964 від 03.06.2020 р. не зазначено реквізитів банків ні покупця ні продавця, що не дозволяє співставити ці дані, зазначені в зовнішньоекономічному контракті від 24.02.2020 р. № 1138-09;

5. поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2020 р. № 1138-09 та додаткової угоди № 2 від 14.04.2020 р., складеної відповідно до протоколу тендерного комітету ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" № 1130005089 від 26.03.2020 р., згідно якого розглянуто лист Nouryon Surface Chemistry AB з наданою додатковою знижкою на товар, за результатами додаткового звернення на адресу постачальника про зниження ціни, тобто з 3,64 євро/кг на 3,56 євро/кг.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110080/2020/00083.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Дніпропетровської митниці ДФС нову ВМД № UA110080/2020/002356, у якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірного рішення були такі обставини, зокрема: числове значення вартості, зазначеної в копії експертної митної декларації країни відправлення № 20SEE7UEL31CVR4HP0 від 01.06.2020 р. становить 704620 шведських крон або 67469,72 євро і не кореспондується з інформацією, зазначеною в рахунку № 7436017964 від 03.06.2020 р. – 69598 євро.

Проте судом встановлено, що експертна митна декларація країни відправлення № 20SEE7UEL31CVR4HP0 від 01.06.2020 р. містить лише статичну вартість товару у шведських кронах – 704620, вартість у євро відсутня. Отже митним органом на власний розсуд здійснено конвертування суми у шведських кронах.

При цьому, всі подані до митного органу документи в підтвердження заявленої митної вартості товару кореспондують між собою, оскільки містять вартість товару у євро – 69598,00 євро.

Щодо відсутності в рахунку № 7436017964 від 03.06.2020 р. посилання на будь-яку додаткову угоду з ціною або цінову специфікацію, що не дозволяє пов`язати вище вказаний рахунок з додатковою угодою № 2 до контракту, на підставі якої розраховано ціну товару, суд вказує, що рахунок-фактура, як супровідний документ, містить необхідний перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставляються покупцеві, умови постачання і відомості про постачальника та одержувача. Також митний рахунок-фактура № 7436017964 від 03.06.2020 р. містить посилання на додаткову угоду № 2 від 14.04.2020 р. до контракту від 24.02.2020 р. №1138-09.

Як встановлено судом, до контракту від 24.02.2020 р. №1138-09 сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 14.04.2020 р., якою визначено об`єм поставки та вартість товару, а саме: товар «Лилафлот 811М», код за УКТЗЕД 3402901000, кількість 371450,00 кг та ціна 3,56 євро, загальна вартість - 1322362,00 євро.

Також, митний рахунок-фактура № 7436017964 від 03.06.2020 р. не обов`язково має містити дані щодо реквізитів банків покупця та продавця.

При цьому, рахунок-фактура № 1436054736 від 03.06.2020 р. містить реквізити банка продавця, які кореспондують з даними виписки по рахунку ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" від 29.07.2020 р., а саме: банк INGBNL2A, рахунок NL50INGB0657892696, що також відповідає реквізитам, визначеним у контракті від 24.02.2020 р. №1138-09.

Щодо наданої знижки та зміни ціни товару з 3,64 євро/кг на 3,56 євро/кг, то суд вказує, що зміна ціни товару здійснена шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 14.04.2020 року, якою змінено об`єм поставки та вартість товару, які були погоджені у додатку № 1 від 24.02.2020 до контракту, а саме: на товар «Лилафлот 811М», код за УКТЗЕД 3402901000, кількість товару визначена 371450,00 кг та змінена ціна на 3,56 євро.

Щодо посилання відповідача на статтю VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року суд вказує, що за приписами наведеної статті оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*)

b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*)

c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Виконуючи вимогу митного органу, позивачем було надано до митного органу вище наведені документи, які є належним підтвердженням правильності зазначеної митної вартості товару із застосуванням основного методу. Надані відповідачу документи підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість товару.

Таким чином, вищевказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були в наявності документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Отже в ході розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 16.06.2020 року № UА110080/2020/100004/1.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4204,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4500049191 від 18.09.2020 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 4204,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 2 статті 193, частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення складено у повному обсязі в межах тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Рудна, буд.47, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50064; код ЄДРПОУ 00190905) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UА110080/2020/100004/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110080/2020/00083, прийняту Дніпровською митницею Державної митної служби України.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Рудна, буд.47, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50064; код ЄДРПОУ 00190905) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков