Рішення № 93558573, 30.11.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2020 Справа № 920/264/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи №920/264/20

за позовом Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. Друга Залізнична, 10, код ЄДРПОУ 33698892)

про визнання укладеною додаткової угоди,

за участю представників сторін:

від позивача: Титаренко В.В.

від відповідача: Дубовик В.В.

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 24.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/264/20 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.05.2020.

Відповідно до ухвали від 12.05.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на час дії карантинних заходів на території України; відклав підготовче засідання на 16.06.2020.

Ухвалами суду підготовче засідання неодноразово відкладалось.

У судовому засіданні 27.10.2020 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.11.2020

У судовому засіданні 24.11.2020 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 30.11.2020.

Суть спору: позивач просить суд визнати укладеною Додаткову угоду № 2 від 29.01.2020 до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01.09.2005 № УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30.04.2013 в редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви, а також стягнути з відповідача 2102 грн. судового збору.

15.06.2020 до суду надійшла заява представника позивача № 468/20юр від 15.06.2020 (вх. № 2038к від 15.06.2020) про зміну предмета позову, відповідно до якої він просить суд визнати укладеною з 31.01.2020 Додаткову угоду № 2 від 29.01.2020 до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01.09.2005 № УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30.04.2013 в наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА №2

до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми

від 01 вересня 2005 року №УКМ – 0047 та додаткової угоди до нього

від 30 квітня 2013 року

м. Суми «___» _____року.

Ми, що нижче підписалися, СУМСЬКА МІСЬКА РАДА (далі-Орендодавець), в особі Сумського міського голови ЛИСЕНКА ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЙОВИЧА, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» (далі-Орендар), в особі директора ВАСЮНІНА ДМИТРА ГЕННАДІЙОВИЧА, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, разом надалі «Сторони», на підставі наказів управління майна комунальної власності Сумської міської ради: від 14.01.2016 № 08.01-10/4 та від 20.01.2016 № 08.01-10/5 «Про надання згоди на списання основних засобів товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (згідно з додатком № 2 до рішення Сумської міської ради від 24 квітня 2013 року № 2303-МР «Про укладення додаткової угоди до договору оренди від 01 вересня 2005 року № УКМ-0047 цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми»), рішень Сумської міської ради: від 05 жовтня 2016 року № 1226-МР «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Суми, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні» (стосовно колишніх котелень по вул. Герасима Кондратьєва, 215, вул. Роменській, 96 (з димовою трубою), вул. Римського-Корсакова, 5), від 26 квітня 2017 року № 2086-МР «Про надання згоди на списання з балансу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» основних засобів, розташованих по вул. Шишкіна, 12 в місті Суми», з урахуванням рішення Сумської міської ради від 06 лютого 2019 року № 4507-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 01 лютого 2012 року № 1186-МР «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу та Типового договору оренди нерухомого комунального майна» (зі змінами)», уклали додаткову угоду про таке.

1) Сторони погодилися викласти в новій редакції Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року № УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року (Додаток № 1 до додаткової угоди № 2 до договору оренди № УКМ-0047 від 01 вересня 2005 року та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року).

2) Сторони погодилися викласти в новій редакції Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року № УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року (Додаток № 2 до додаткової угоди № 2 до договору оренди № УКМ-0047 від 01 вересня 2005 року та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року).

3) Сторони погодилися змінити розрахунок розміру орендної плати до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року № УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року (Додаток № 3 до додаткової угоди № 2 до договору оренди № УКМ-0047 від 01 вересня 2005 року та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року).

4) Всі інші умови договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року № УКМ- 0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року залишаються без змін.

5) Ця Додаткова угода № 2 (з додатками №№ 1, 2, 3) складена у трьох примірниках: два примірники - Орендодавцю, один примірник - Орендарю, та є невід`ємною частиною договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року № УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у письмовому відзиві від 11.08.2020 №4267 (вх № 2515к від 12.08.2020) просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів проведення незалежної оцінки об`єкта оренди, згідно з якою вартість об`єкта оренди визначена в сумі 142842380 грн. 00 коп., позивачем не надано доказів істотної зміни стану об`єкта оренди, а тому відсутні і підстави для зміни розміру орендної плати. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не надсилав відповідачу пропозицію про укладення додаткової угоди №2 від 31.01.2020, а позивачем була направлена додаткова угода від 29.01.2020.

У відповіді №678/20 юр від 15.09.2020 на відзив позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та не брати до уваги заперечення відповідача.

Відповідачем подано заперечення №5386 від 27.10.2020 на відповідь Сумської міської ради на відзив ТОВ «Сумитеплоенерго».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд встановив:

03 серпня 2005 року Сумська міська рада прийняла рішення №1338-МР «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню теплової та електричної енергії», згідно з яким вирішила передати в оренду цілісний майновий комплекс по виробництву, транспортуванню теплової та електричної енергії, який належить територіальній громаді міста Суми, Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго».

На виконання цього рішення 01 вересня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №УКМ 0047 цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми (далі за текстом – «Договір №УКМ 0047»), відповідно до умов пункту 1.1. якого позивач (Орендодавець за договором) передав, а відповідач (Орендар за договором) прийняв у строкове платне користування цілісній майновий комплекс по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, складеного на 01.08.2005, в сумі 36825416 (тридцять шість мільйонів вісімсот двадцять п`ять тисяч чотириста шістнадцять) грн 50 коп. (основні фонди за залишковою вартістю).

Факт передачі орендованого майна відповідачу підтверджується актом приймання - передачі від 01.09.2005.

Вказаний договір визнаний дійсним рішенням Господарського суду Сумської області від 29.01.2008 у справі №10/33-08, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2008.

24.04.2013 Сумською міською радою було прийнято рішення №2303-МР «Про укладення додаткової угоди до договору оренди від 01 вересня 2005 року №УКМ 0047 цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми», відповідно до пункту 1 якого вирішено укласти додаткову угоду до Договору №УКМ 0047.

30 квітня 2013 року на виконання цього рішення, між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до Договору №УКМ 0047, відповідно до якої договір №УКМ 0047 викладено в новій редакції (далі за текстом – «Договір №УКМ 0047 у редакції 2013 року»).

Відповідно до пункту 1.1. Договору №УКМ 0047 у редакції 2013 року позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування на умовах, визначених цим договором, цілісний майновий комплекс по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми, склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки вартості об`єкта оренди, складеного зі звітом про незалежну оцінку, який є додатком до цього договору.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.08.2013 у справі №920/1248/13 визнано дійсною з 30.04.2013 додаткову угоду до Договору №УКМ-0047.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №УКМ-0047 у редакції 2013 року орендар вступає в строкове платне користування Об`єктом оренди з моменту підписання Сторонами Договору та акту приймання-передачі Об`єкта оренди.

Факт передачі Відповідачу об`єкта оренди, склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки вартості об`єкта оренди, підтверджується актом приймання-передачі від 30.04.2013, відповідно до яких вартість Об`єкта оренди складає 144252065 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1. Договору №УКМ-0047 у редакції 2013 року встановлено, що орендна плата за Об`єкт оренди розраховується на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради (далі - Методика). Розрахунок орендної плати є додатком 3 до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.5 спірного договору оренди розмір орендної плати переглядається в сторону збільшення або зменшення на вимогу однієї з Сторін у разі внесення змін та доповнень до Методики, у разі змін у складі та вартості Об`єкта оренди (крім випадків дострокового списання), в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідні зміни до цього Договору вносяться в письмовій формі та підписуються Сторонами.

Відповідно до пункту 8.3. Договору №УКМ-0047 у редакції 2013 року орендодавець має право вимагати змін умов Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з положеннями пунктів 11.3., 11.4. зміни умов договору оформлюються додатковими угодами до Договору, що підписуються Сторонами, та є його невід`ємними частинами. Пропозиція Сторони щодо перегляду умов Договору надається письмово іншій стороні, яка в місячний термін повинна їх розглянута.

31.10.2018 Сумською міською радою було прийнято рішення №4067-МР про проведення оцінки цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми, переданого в оренду ТОВ "Сумитеплоенерго", яке згодом було визнано таким, що втратило чинність на підставі рішення Сумської міської ради від 29.07.2020 №7281-МР.

06.02.2019 Сумська міська рада прийняла рішення №4507-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 01 лютого 2012 року № 1186-МР «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу та Типового договору оренди нерухомого комунального майна (зі змінами)», яким внесла зміни до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми (далі - Методика), виклавши її в новій редакції.

Зокрема, відповідно до додатку 1 Методики орендна ставка за використання цілісного майнового комплексу комунального підприємства зросла в порівнянні з попередньою редакцією Методики та становить 10 відсотків.

29 січня 2020 Сумська міська рада прийняла рішення №6363-МР «Про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року №УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року», яким внесені зміни до договору на умовах, визначених в проекті додаткової угоди №2 до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року №УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року з додатками №№1, 2, 3 (далі за текстом – «Додаткова угода №2»).

У преамбулі цього рішення зазначено, що підставою для внесення змін до Договору №УКМ-0047 є списання з балансу відповідача основних засобів, а також затвердження Сумською міською радою Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми в новій редакції зі зміненими орендними ставками.

Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради доручено вжити заходів щодо укладення з Відповідачем Додаткової угоди №2, у порядку, визначеному законодавством України.

Позивач зазначає, що 31.01.2020 на виконання рішення Сумської міської ради від 29.01.2020 №6363-МР «Про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року №УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року» відповідачу були направлені з супровідним листом підписані Сумським міським головою Лисенком О.М. та скріплені печаткою Сумської міської ради такі документи:

- Додаткова угода №2 від 29.01.2020 до договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року №УКМ-0047 та додаткової угоди до нього від 30 квітня 2013 року;

- Акт від 29.01.2020 оцінки вартості цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми (додаток 1 до Додаткової угоди №2);

- Акт приймання - передачі від 29.01.2020 цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми (додаток 2 до Додаткової угоди №2);

- Розрахунок від 29.01.2020 розміру орендної плати за оренду цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми (Додаток 3 до Додаткової угоди №2);

- Перелік майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений вище супровідний лист з додатками отриманий відповідачем 31.01.2020, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

03.03.2020 на адресу позивача надійшов лист відповідача від 28.02.2020 №28/02, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується підписати Додаткову угоду №2 у зв`язку з тим, що відсутні підстави для зміни розміру орендної плати в порядку частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського кодексу України організаційні та майнові відносини, пов`язані з передачею в оренду єдиних майнових комплексів, що є комунальною власністю, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Спеціальним законом, що застосовується до цих відносин, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 (в редакції, чинній на 31.01.2020 - дату надіслання пропозиції Відповідачу) (далі за текстом – «Закон №2269-ХІІ») відповідно до статті 1 регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності.

Відповідно до статті 10 Закону № 2269-ХІІ однією з істотних умов договору оренди комунального майна є орендна плата з урахуванням її індексації. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди майна, що перебуває в комунальній власності, затверджують органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що враховуючи те, що орендна плата за оренду комунального майна є регульованою ціною, а також те, що чинним законодавством передбачена можливість внесення змін до договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у випадках, встановлених договором або законом, внесення змін до Методики, на підставі якої здійснюється розрахунок орендної плати за майно територіальної громади міста Суми в частині зміни орендних ставок, з огляду на передбачену умовами Договору №УКМ-0047 у редакції 2013 року можливість перегляду розміру орендної плати, є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов договору в цій частині.

Відповідач, у свою чергу, обґрунтовує свої заперечення в цій частині тим, що у позивача відсутні правові підстави для зміни в сторону збільшення орендної плати, оскільки докази проведення незалежної оцінки об`єкта оренди позивачем не подані.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п.7 та п.9 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу та Типового договору оренди нерухомого комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради №4507-МР від 06.02.2019 р.: розмір як річної так і місячної орендної плати розраховується з вартості орендованого майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки.

Відповідно до п.19 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. №629 (далі за текстом – «Методика №629»), у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка.

Згідно з п.20 Методики №629 результати незалежної оцінки нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна оформлюються звітом про оцінку майна, який вписується оцінювачами, що безпосередньо її проводили, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440.

31.10.2018 р. Сумською міською радою прийнято рішення №4967-МР «Про проведення оцінки цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми, переданого в оренду ТОВ «Сумитеплоенерго».

Пунктом 1 рішення Сумської міської ради №4067-МР визначено Провести оцінку цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми, переданого в оренду ТОВ «Сумитеплоенерго», згідно з договором оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 01 вересня 2005 року № УКМ-0047 (зі змінами).

Пунктом 3 рішення Сумської міської ради №4067-МР визначено Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (Клименко Ю.М.) на підставі акта оцінки та Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 01 лютого 2012 року № 1186-МР «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу та Типового договору оренди нерухомого комунального майна» (зі змінами) підготувати розрахунок орендної плати та проект додаткової угоди № 2 до договору оренди від 01 вересня 2005 року № УКМ-0047 цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми для затвердження Сумською міською радою.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, позивачем не надано доказів проведення незалежної оцінки об`єкта оренди, згідно з якою вартість об`єкта оренди визначена в сумі 142842380 грн. 00 коп.

Згідно з актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми від 30 квітня 2013 року (додаток №2 до додаткової угоди від 30 квітня 2013 року до Договору оренди №УКМ-0047 від 01 вересня 2005 р.), підписаного Сторонами, загальна вартість об`єкта оренди становила 144 252 065 грн. і була визначена на підставі звіту про незалежну оцінку відповідно до переліку майна.

Суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних доказів істотної зміни стану об`єкту оренди, а тому відсутні і підстави для зміни розміру орендної плати в порядку ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Позивач, в обґрунтування законності своїх вимог, посилається в позовній заяві на абз.2 ч.9 ст. 11 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», згідно з якою у разі якщо протягом строку дії договору оренди окремі активи, надані орендарю у складі об`єкта оренди, виводяться з експлуатації у зв`язку з їх списанням, внаслідок чого такі активи не використовуються орендарем у його господарській діяльності, проводиться перерахунок розміру орендної плати шляхом зменшення бази розрахунку орендної плати на вартість таких активів, визначену на день надання їх в оренду.

Проте, суд дійшов висновку, що зазначене посилання не обґрунтовує законності позову.

Позивач зазначає в Додатках №1, №2, №3 до Додаткової угоди №2, що вартість об`єкта оренди визначена в сумі 142 842 380 грн. саме на підставі незалежної оцінки, проведеної станом на 28.02.2013 р., в той же час позивачем не надано доказів виведення з експлуатації окремих активів на суму 1409685 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість об`єкта оренди в сумі 142842380,00 грн. визначена позивачем не на підставі незалежної оцінки станом на 28.02.2013 р., як про це зазначається в додатковій угоді №2, а шляхом зменшення бази розрахунку орендної плати, визначеної на підставі незалежної оцінки (144252065,00 грн.) на вартість виведених з експлуатації та списаних активів на загальну суму 1409685,00 грн.

Окрім того, посилання Позивача на ч.9 ст.11 Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», як на правову підставу для визнання укладеним додаткової угоди №2 є недоречним, оскільки зазначена норма не передбачає необхідності укладення додаткового договору, а зобов`язує Орендодавця провести перерахунок розміру орендної плати шляхом зменшення бази її розрахунку на вартість списаних активів.

Також помилковим є твердження позивача про те, що проведення незалежної оцінки майна перед укладенням Додаткової угоди №2 не є обов`язковим, а відтак не перешкоджає її укладенню.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає в позовній заяві, що підставою для укладення Додаткової угоди №2 послугувало прийняття Сумською міською радою 06 лютого 2019 р. рішення №4507-МР, яким затверджено в новій редакції Методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу (далі по тексту - Методика).

Відповідно до п.4 Методики орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності:

- визначається розмір річної орендної плати;

- на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди;

- з урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

Згідно з п.5 Методики Розмір річної орендної плати за цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу) визначається за формулою:

Опл = ((Воз + Внм) х Сор.ц) /100, де Опл - розмір річної орендної плати, грн.;

Воз - вартість основних засобів за незалежною оцінкою на час оцінки об`єкта оренди, грн.;

Внм - вартість нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об`єкта оренди, грн.;

Сор.ц - орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів комунальних підприємств (їх структурних підрозділів), визначена згідно з додатком 1.

Аналогічну умову містить і Додаток №3 до Додаткової угоди №2, текст якої викладено в позовній заяві - Розрахунок розміру орендної плати за оренду цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми, яким передбачено, що розмір місячної орендної плати за січень 2020 року розраховується за формулою, в якій «Воз» - це вартість основних засобів за незалежною оцінкою на час оцінки об`єкта оренди.

Отже, проведення незалежної оцінки об`єкта оренди є обов`язковим для визначення розміру місячної орендної плати.

Окрім того, сам позивач рішенням Сумської міської ради №4067-МР від 31.10.2018 р. визначив провести оцінку спірного майна по Договору оренди №УКМ-0047, чого не було зроблено.

Пунктом 3 рішення Сумської міської ради №4067-МР від 31.10.2018 р. визначено підготувати розрахунок орендної плати та проект додаткової угоди №2 до договору оренди від 01 вересня 2005 року № УКМ-0047 на підставі акту оцінки.

Зазначеної умови також не було дотримано.

Посилання Позивача у відповіді на відзив на ту обставину, що рішенням Сумської міської ради від 29.07.2020 р. №7281-МР визнано таким, що втратило чинність рішення Сумської міської ради №4067-МР від 31.10.2018 р. не спростовує обов`язковості проведення оцінки об`єкту оренди, оскільки на момент направлення позивачем відповідачу додаткової угоди №2 (31.01.2020 р.) рішення Сумської міської ради №4067-МР від 31.10.2018 р. діяло і підлягало обов`язковому виконанню відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім зазначеного, згідно з Додатком №3 до Договору №УКМ-0047, в редакції додаткової угоди від 30.04.2013 р., орендна ставка становила 3%.

Натомість, згідно з Додатком №3 до Додаткової угоди №2, визнання укладеною якої вимагає Позивач, орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів комунальних підприємств (їх структурних підрозділів) (теплоенергетики) становить 10%.

Збільшення розміру орендної ставки більше ніж в три рази (з 3% до 10%) позивач обґрунтовує тим, що 06.02.2019 р. Сумською міською радою прийнято рішення №4507- МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 01.02.2012 року №1186-МР «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу та Типового договору оренди нерухомого комунального майна», якою встановлено ставку за використання цілісних майнових комплексів теплоенергетики у розмірі 10%.

Викладена обставина свідчить, що після укладення Договору №УКМ-0047 Сумською міською радою встановлено рішенням №4507-МР правила, які значно погіршують становище відповідача, як Орендаря, оскільки ставка орендної плати зростає більше ніж втричі (з 3% до 10%). При цьому, таке збільшення не містить жодного нормативного чи фактичного обґрунтування.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Аналогічні положення містить п.11.2 Договору №УКМ-0047, згідно з яким умови договору зберігають силу протягом усього строку його дії, у т.ч. у випадках, коли після його укладення законодавством встановлені правила, що погіршують становище Орендаря.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовив в їх задоволенні, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. 00 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Сумської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про визнання укладеною додаткової угоди - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 16.12.2020 в зв`язку з відпусткою судді Котельницької В.Л.

Суддя В.Л. Котельницька