Рішення № 93558532, 16.12.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 Справа № 917/1640/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Міланіча Олександра Борисовича

до Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект"

про стягнення 33000,00 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

Фізична особа-підприємець Міланіч Олександр Борисович звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" про стягнення 33000,00 грн. заборгованості за виконані роботи та надані послуги згідно договору № 37-04/X від 17.04.2018р.; а також 2102,00 грн. судових витрат.

Відповідач у відзиві (вхід. № 12429 від 09.11.2020; а.с.135-141) проти позову заперечує повністю, посилаючись на наступне:

- виконавцем не виконано та не передано замовнику роботи згідно п.п. 1.1.6. Договору - технічне завдання робочого проекту та робочої документації для системи раннього оповіщення;

- електронними листами 07.11.2019 p., 22.11.2019 p. на адресу виконавця були направлені численні зауваження щодо виконання робіт згідно п.п.1.1.6. Договору;

- на дату складання відзиву недоліки по розробці технічного завдання робочого проекту та робочої документації для системи раннього оповіщення виконавцем не усунуті, роботи не прийнято замовником;

- з опису вкладення, який додано до позовної заяви не вбачається направлення на адресу замовника акту виконаних робіт;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 37 підписаний лише позивачем не є відповідним первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та, відповідно, підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги; у акті прийому-передачі № 37 відсутня дата складання;

- позивач, надаючи акт виконаних робіт № 37, який не розкриває змісту та обсягу наданих послуг, не дає змоги ідентифікувати, які саме послуги надавалась, та перевірити правильність формування ціни за послуги, фактично намагається здати роботи, зауваження до яких на даний час не виконано самим виконавцем;

- позивачем не доведено, що послуги згідно Договору вважаються прийнятими замовником у розумінні п.4.1. Договору, у якому зазначено, що роботи будуть вважатися прийнятими з моменту закінчення трьох діб після отримання замовником виконаних робіт.

Відповідач в поясненнях (вхід. № 12952 від 23.11.2020; а.с.165-167) зазначив, що акт виконаних робіт не є належним доказом виконання робіт, оскільки з цього акту не вбачається які саме послуги надав позивач із тих, що були обумовлені в договорі; позивач повинен був надати послуги в строк до 04.06.2018, однак у ці строки послуги не були надані, а в акті проставлено датою його складення 2000 рік.

Позивач у відповіді на відзив від 26.11.2020 № 97 (вхід. № 13307 від 30.11.2020; а.с.170-175) вказує наступне:

- відповідно до п. 4.2, 4.3 договору у випадку мотивованої відмови замовника підписати акт, сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання, спірні питання у порядку консультації можуть вирішуватися компетентними державними органами (МНС) по ініціативі будь-якої із сторін;

- після направлення листів з зауваженнями від замовника позивач станом на 03.12.2019р. усунув вказані в цих листах недоліки;

- наданий відповідачем Експертний звіт від 16.05.2019 щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання проектної документації за робочим проектом «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернал Груп» по вул. Маршала Бірюзова 17 в м. Полтава» не стосується предмету даного спору, оскільки цей Звіт складався по іншому договору - № 1808 від 26.02.2018, позивач не є стороною цього договору;

- технічне завдання робочого проекту і робоча документація для систем раннього оповіщення було направлено відповідачу 03.12.2019 електронною поштою, а також надіслані ПРАТ «Полтавський ОЕЗ-Кернал Груп» 30.11.2019 та прийняті останнім і затверджені без зауважень;

- на підставі п. 4.3 договору позивач звернувся до ДСНС України для перевірки та узгодження технічне завдання робочого проекту і робоча документація для систем раннього оповіщення; листом від 04.12.2019 ДСНС України повідомила про відсутність зауважень до вказаних документів; вказаний лист засобами електронного зв`язку було також надіслано відповідачу;

- після направлення відповідачу 03.12.2019 технічного завдання робочого проекту і робочої документація для систем раннього оповіщення, відповідач зауважень щодо виконаних робіт позивачу не направляв; у відзиві відповідач також не вказує конкретних недоліків робіт та переліку зауважень;

- позивачем неодноразово на електронну адресу відповідача надсилався для підписання акт виконаних робіт № 37; за домовленістю сторін дату складення акту мав поставити замовник;

- 06.04.2020 акт виконаних робіт було надіслано відповідачу поштою з листом № 31 та рахунком на оплату; повторно акт надсилався 01.06.2020 та 14.08.2020разом з претензією;

- посилання відповідача на п. 2.6 договору є безпідставним, оскільки такий пункт відсутній у договорі.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.127).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано зобов`язань за договором № 37-04/X від 17.04.2018р., предметом якого є надання послуг по розробці, виготовленню та погодженню документів по цивільній обороні для об`єкту підвищеної небезпеки: ПрАТ "Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел груп" за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 17. Цей договір, через його особливість, виконувати можна тільки у місті Полтава. З огляду на вищевикладене, місцем виконання Договору № 37-04/X від 17.04.2018р. є місто Полтава.

Частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Таким чином, позивач має право подати даний позов до Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою суду від 16.10.2020 року відкрито провадження у справі № 917/1640/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено строки для подачі заяв по суті справи (а.с.131-132).

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 19.10.2020р. про вручення ухвали (а.с.133, 134).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Для надання можливості сторонам подати суду заяви по суті справи та ознайомлення з поданими доказами, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення судом відклалося на строк, необхідний сторонам для дачі пояснень по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Фізичною особою - підприємцем Міланіч Олександром Борисовичем (позивачем, виконавцем) та Приватним акціонерним товариством "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" (відповідачем, замовником) було укладено договір № 37-04/Х від 17.04.2018р. (далі – Договір; а.с.16-17).

Згідно п. 1.1. Договору відповідач, як замовник, доручає, а позивач (виконавець) приймає на себе зобов`язання по розробці, погодженню та затвердженню наступних нормативних документів:

- Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій - ПЛАС з територіальним управління ДСНС та отриманням експертного висновку;

- Ідентифікація ПНО (у відповідності з вимогами Наказу МНС України від 23.02.2006р. № 98);

- Підготовка форми ОПН-1 з подальшим проведенням процедури ідентифікації у відповідності і з вимогами Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», постанови КМУ № 956 від 11.07.2002;

- Розділ проекту «ІТМ ЦЗ» (інженерно-технічні заходи цивільної оборони);

- Декларація безпеки об`єкта;

- Технічне завдання робочого проекту та робочої документації для системи раннього оповіщення;

- Паспорт потенційного небезпечного об`єкта у відповідності з вимогами постанови КМУ № 122 від 07.02.2001р., наказу МЧС № 140 від 16.08.2005.

Місцем надання послуг визначений об`єкт: ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп», місце розміщення: вул. Маршала Бірюзова, 17, м. Полтава.

Відповідно до п. 2.2 Договору замовник зобов`язаний виконати послуги, вказані в п.1.1 договору, протягом 45 календарних днів з моменту підписання цього договору, надходження передплати на рахунок виконавця та надання всіх необхідних даних.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість робіт по даному Договору складає 66 000,00 грн. Передплата - 50%

Відповідно до п. 4.1. Договору, факт надання робіт підтверджується підписаним сторонами «Актом приймання-передачі виконаних робіт». Замовник зобов`язаний в триденний строк підписати акт приймання-передачі робіт або направити на адресу виконавця мотивовану відмову. В іншому випадку ці роботи вважаються прийнятими з моменту закінчення трьох діб після отримання замовником акта виконаних робіт.

Згідно з п.4.2. Договору у випадку мотивованої відмови замовника, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

Згідно з п. 4.3. Договору в разі, якщо сторони не дійдуть згоди щодо виявлених недоліків в роботі, виконаних виконавцем (або термінів усунення недоліків), спірні питання в порядку консультації можуть вирішуватися компетентними в даному питанні держструктурами (МНС) за ініціативою однієї зі сторін.

Відповідач за платіжним дорученням від 20.04.2018 № 656 здійснив платіж на рахунок позивача 66000,00 грн. з призначенням платежу: «сплата за розробку плас, згідно рах. № 37 від 20.04.2018р. згідно дог. № 37-04/х від 17.04.2018р., рах. № 35 від 19.04.2018р. згідно дог. № 35-04/х від 16.04.2018р. без ПДВ» (тобто оплата проведена за 2-ма договорами); (а.с.114).

Позивач у позові та відповідач у відзиві зазначили, що із вказаних коштів як передплата за договором № 37-04/Х від 17.04.2018 було зараховано 33000,00 грн.

Позивач у позові посилається на те, що ним було виконано роботи та надано послуги, які визначені у п. 1.1. Договору.

В підтвердження вказаного позивачем надано суду:

- Ідентифікацію об`єкта господарської діяльності згідно Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (затвердженої наказом МНС України від 23.02.2006р. № 98); (а.с.18-32);

- Повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки (Приватне акціонерне товариство «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); (а.с.30-32);

- Повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки (Приватне акціонерне товариство «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); (а.с.33-53);

- Паспорт потенційно небезпечного об`єкта (Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); (а.с.54-66);

- розділ проекту «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» (а.с.67-73);

- витяг з Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на території Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 17; (а.с.105-110);

- Технічне завдання на розробку робочого проекту «Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення» на об`єкті «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернал Груп» по вул. Маршала Бірюзова 17 в м. Полтава» (а.с.190-200);

- Робочий проект «Автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення» по об`єкту: «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернал Груп» по вул. Маршала Бірюзова 17 в м. Полтава» (а.с.202-240).

Відповідно до п. 5 Повідомлення про результати ідентифікації за результатами ідентифікації ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» визнаний потенційно небезпечним об`єктом (а.с.30-32).

Позивач у позові зазначає, що Повідомлення про результати ідентифікації потенційно небезпечного об`єкта після узгодження в ДСНС України, Декларацію безпеки ОПН - ПрАТ «Полтавський ОЕЗ» та позитивний висновок експертизи направлено позивачем на адресу відповідача 09.03.2019 року засобами поштового зв`язку «Нова пошта», в підтвердження чого надав експрес-накладну № 59000405819466 від 09.03.2019 (а.с.112).

Управління Держпраці у Полтавській області листом від 19.03.2019 № 08-12/1790 «Про реєстрацію об`єкта підвищено небезпеки» повідомило, що до Управління надійшли результати ідентифікації об`єкту підвищеної небезпеки Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); за результатами розгляду наданих матеріалів ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» підлягає включенню до реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки як об`єкт підвищеної небезпеки 2 класу з присвоєння реєстраційного номеру ОПН № 53.00373907.01.2 (а.с.103).

Управління Держпраці у Полтавській області листом від 31.05.2019 року № 08-12/3626 «Щодо реєстрації Декларації ОПН» повідомило, що ним було розглянуто Декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки та висновок експертизи ДП «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об`єктів нафтогазового комплексу Держпраці» від 11.02.2019; за результатом розгляду вказаних документів Декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки було зареєстровано в Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки 31.05.2019 за реєстраційні номером 53.00373907.01.2-Д (а.с.104).

Відповідно до листа ДСНС України № 26-17380/262 від 04.12.2019 року, направленого на ім`я позивача, зазначено, що ДСНС України розглянуто лист Міланіч О. Б. та не має пропозицій до технічного завдання та робочого проекту щодо улаштування комплексу автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей на ПрАТ "Полтавський ОЕЗ Кернел Груп" (вул. Маршала Бірюзова, 17 м. Полтава), за умови дотримання відповідних норм ДБН (а.с.111, 178).

Позивачем згідно Договору № 37-04/Х від 17.04.2018р. було складено Акт прийому-здачі наданих послуг № 37 на загальну суму 66000,00 грн. та виписано відповідачу до оплати рахунок № 38 від 16.03.2020 року на суму 33000,00 грн. (а.с.115, 116).

Позивач у позові зазначає, що 06 квітня 2020 року поштою було направлено замовнику лист № 31 разом з Актом виконаних робіт № 37 для підписання та рахунок № 38 на оплату в сумі 33 000 грн. (а.с.117). Проте, факт направлення цього листа не підтверджено належними доказами. Позивач у позові зазначає, що 01.06.2020 року він повторно засобами поштового зв`язку Укрпошта направив замовнику вимогу про оплату наданих послуг, Акт виконаних робіт та рахунок на оплату 33 000 грн., який також отриманий замовником 10.06.2020 року (а.с.118-121). Проте, у додатках до цієї претензії вказано що акт стосувався договору № 35-04/х від 16.04.2018р., який не предметом розгляду у даній справі.

В претензії від 01.06.2020 позивач заявив відповідачу вимогу про оплату 33000,00 грн. – залишку вартості виконаних робіт та послуг за договором № 37-04/Х від 17.04.2018. Факт направлення претензії підтверджується поштовою накладною від 03.06.2020 та поштовим описом вкладення від 03.06.2020. Згідно поштового рекомендованого повідомлення від 10.06.2020 дана претензія була отримана відповідачем (а.с.182-184).

Відповіді на претензію відповідач позивачу не надав.

14.08.2020 позивач звернувся до відповідача з претензійною вимогою № 68 про оплату 33000,00 грн. – залишку вартості виконаних робіт та послуг за договором № 37-04/Х від 17.04.2018.

В додатках до вказаної претензійної вимоги № 68 від 14.08.2020 позивач направив відповідачу Акт виконаних робіт № 37 та рахунок № 38 на оплату 33 000 грн.

Факт направлення претензійної вимоги, акту виконаних робіт № 37 на суму 66000,00 грн. та рахунку № 38 на суму 33000,00 грн. підтверджується поштовою накладною від 14.08.2020 та поштовим описом вкладення від 14.08.2020 (а.с.185-187). Це відправлення було повернуто поштовим відділенням з відміткою про відмову адресата та закінчення терміну зберігання.

Вказана вимога направлялася відповідачу на адресу, зазначену ним як його адреса для листування у договорі № 37-04/Х від 17.04.2018.

Позивач посилаючись на те, що виконані роботи та надані послуги за Договором № 37-04/Х від 17.04.2018 року відповідачем в повному обсязі не оплачені, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору про надання послуг від 17.04.2018 № 37-04/Х, цей договір є змішаним, оскільки містить в собі елементи різних договорів, а саме договору про надання послуг та договору підряду.

Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч.4 ст. 837 ЦК України).

Параграф 4 "Підряд на проектні та пошукові роботи" включений до глави 61 Цивільного кодексу України "Підряд", що свідчить, що підряд на проектні та пошукові роботи є різновидом договорів підряду.

Згідно з вимогами статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (п.1 ч.1 ст. 889 ЦК України).

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 888 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Відповідач не подав суду доказів надання виконавцю (позивачу) завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Фактично за умовами Договору на позивача було покладено зобов`язання щодо виконання робіт та послуг, визначених у п. 1.1 Договору, а саме: розробка, погодження та затвердження наступних нормативних документів: Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій - ПЛАС з територіальним управління ДСНС та отриманням експертного висновку; Ідентифікація ПНО (у відповідності з вимогами Наказу МНС України від 23.02.2006р. № 98); Підготовка форми ОПН-1 з подальшим проведенням процедури ідентифікації у відповідності і з вимогами Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», постанови КМУ № 956 від 11.07.2002; Розділ проекту «ІТМ ЦЗ» (інженерно-технічні заходи цивільної оборони); Декларація безпеки об`єкта; Технічне завдання робочого проекту та робочої документації для системи раннього оповіщення; Паспорт потенційного небезпечного об`єкта у відповідності з вимогами постанови КМУ № 122 від 07.02.2001р., наказу МЧС № 140 від 16.08.2005. Місцем надання послуг визначений об`єкт: ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп», місце розміщення: вул. Маршала Бірюзова, 17, м. Полтава.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Методика визначення потенційно небезпечних об`єктів, затверджена Наказом МНС України 23.02.2006р. № 98 (далі - Методика).

Згідно п. 6, п. 7 Методики ідентифікація потенційно небезпечного об`єкта передбачає аналіз структури об`єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС (надзвичайних ситуацій). У процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки. Ідентифікацію проводять відповідальні особи об`єктів господарської діяльності (п.9 Методики). Ідентифікацію об`єктів, які визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 2 цієї Методики, проводять призначені ними особи. Відповідальні особи об`єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту (п. 9, п.10 Методики).

Позивачем було виконано Ідентифікацію об`єкта господарської діяльності згідно Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (затвердженої наказом МНС України від 23.02.2006р. № 98); (а.с.18-32); складено Повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки (Приватне акціонерне товариство «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); (а.с.30-32); Повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки (Приватне акціонерне товариство «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); (а.с.33-53); Паспорт потенційно небезпечного об`єкта (Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); (а.с.54-66).

Відповідно до п. 5 Повідомлення про результати ідентифікації за результатами ідентифікації ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» визнаний потенційно небезпечним об`єктом (а.с.30-32).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 року «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» потенційно небезпечний об`єкт вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

Відповідно до вимог пунктів 18, 22 ,23 постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 року «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» позивачем для даного об`єкту було складено Повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 та направлено до Управління Держпраці у Полтавській області, яке є уповноваженим органом, що здійснює реєстрацію об`єкта підвищеної небезпеки в Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки та присвоєння відповідного класу та реєстраційного номеру (коду) ОПН.

Управління Держпраці у Полтавській області листом від 19.03.2019 № 08-12/1790 «Про реєстрацію об`єкта підвищено небезпеки» повідомило, що до Управління надійшли результати ідентифікації об`єкту підвищеної небезпеки Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); за результатами розгляду наданих матеріалів ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» підлягає включенню до реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки як об`єкт підвищеної небезпеки 2 класу з присвоєння реєстраційного номеру ОПН № 53.00373907.01.2 (а.с.103).

В ч.1 ст. 10 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб`єкт господарської діяльності готує і подає до місцевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. В ч. 5. Цього Закону вказано, що вимоги частини першої цієї статті поширюються на підприємства, установи, організації, які планують експлуатувати хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки.

Управління Держпраці у Полтавській області листом від 31.05.2019 року № 08-12/3626 «Щодо реєстрації Декларації ОПН» повідомило, що ним було розглянуто Декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки та висновок експертизи ДП «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об`єктів нафтогазового комплексу Держпраці» від 11.02.2019; за результатом розгляду вказаних документів Декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки було зареєстровано в Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки 31.05.2019 за реєстраційним номером 53.00373907.01.2-Д (а.с.104).

Відповідно до ст. 130 Кодексу цивільного захисту України та ст. 11 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" у порядку реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру суб`єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, зазначені у частині п`ятій статті 10 цього Закон (об`єкти підвищеної небезпеки), одночасно з розробленням декларації безпеки розробляють і затверджують план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій для кожного об`єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати.

Позивачем був розроблений План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на території Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 17; (а.с.105-110).

Позивач також виготовив Паспорт потенційно небезпечного об`єкта (Приватного акціонерного товариства «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп»); (а.с.54-66); і розділ проекту «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» (а.с.67-73).

В ст. 53 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнеш надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Позивачем було розроблено Технічне завдання на розробку робочого проекту «Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення» на об`єкті «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернал Груп» по вул. Маршала Бірюзова 17 в м. Полтава» (а.с.190-200), а також Робочий проект «Автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення» по об`єкту: «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернал Груп» по вул. Маршала Бірюзова 17 в м. Полтава» (а.с.202-240).

Відповідно до листа ДСНС України № 26-17380/262 від 04.12.2019 року, направленого на ім`я позивача, зазначено, що ДСНС України розглянуто лист Міланіч О. Б. та не має пропозицій до технічного завдання та робочого проекту щодо улаштування комплексу автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей на ПрАТ "Полтавський ОЕЗ Кернел Груп" (вул. Маршала Бірюзова, 17 м. Полтава), за умови дотримання відповідних норм ДБН (а.с.111, 178).

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем не виконано та не передано замовнику технічне завдання робочого проекту та робочої документації для системи раннього оповіщення.

Щодо виконання робіт та послуг за договором в іншій частині відповідач зауважень у відзиві не навів.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що позивачем не було виконано технічне завдання робочого проекту та робочої документації для системи раннього оповіщення, спростовується наданими до матеріалів справи доказами: Технічним завданням на розробку робочого проекту «Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення» на об`єкті «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернал Груп» по вул. Маршала Бірюзова 17 в м. Полтава» (а.с.190-200), а також Робочим проектом «Автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення» по об`єкту: «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» в ПРАТ «ПОЕЗ-Кернал Груп» по вул. Маршала Бірюзова 17 в м. Полтава» (а.с.202-240), а також листом ДСНС України № 26-17380/262 від 04.12.2019 року, щодо відсутності пропозицій до технічного завдання та робочого проекту щодо улаштування комплексу автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей на ПрАТ "Полтавський ОЕЗ Кернел Груп" (вул. Маршала Бірюзова, 17 м. Полтава); (а.с.111, 178).

Посилання відповідача на те, що позивачем не було передано відповідачу технічне завдання робочого проекту та робочої документації для системи раннього оповіщення, спростовується самим же відповідачем на сторінці другій відзиву, де він зазначає про направлення позивачу електронними листами 07.11.2019 та 22.11.2019 зауважень щодо технічного завдання та недоліків робочої документації (а.с.136), а також поданими до відзиву Зауваженнями до технічного завдання «Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення» на об`єкті «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» (а.с.144), та Зауваженнями до робочого проекту «Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення» на об`єкті «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт», виконаного ФОП Міланіч О. Б.» (а.с.147-148).

Відповідно до п. 4.1. Договору, факт надання робіт підтверджується підписаним сторонами «Актом приймання-передачі виконаних робіт». Замовник зобов`язаний в триденний строк підписати акт приймання-передачі робіт або направити на адресу виконавця мотивовану відмову. В іншому випадку ці роботи вважаються прийнятими з моменту закінчення трьох діб після отримання замовником акта виконаних робіт.

Згідно з п.4.2. Договору у випадку мотивованої відмови замовника, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

Згідно з п. 4.3. Договору в разі, якщо сторони не дійдуть згоди щодо виявлених недоліків в роботі, виконаних виконавцем (або термінів усунення недоліків), спірні питання в порядку консультації можуть вирішуватися компетентними в даному питанні держструктурами (МНС) за ініціативою однієї зі сторін.

Визначений у п. 4.2 Договорі акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання відповідач позивачу не направляв.

Подані до відзиву Зауваження до технічного завдання «Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення» на об`єкті «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт» (а.с.144), та Зауваження до робочого проекту «Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення» на об`єкті «Реконструкція системи паропостачання заводу з монтажем когенераційної установки електричною потужністю 10,4МВт», виконаного ФОП Міланіч О. Б.» (а.с.147-148) – не містять відомостей про осіб, які їх склали та ніким не підписані. Тому не можуть бути прийняті судом як належний доказ заявлення позивачу про недоліки робіт.

В ч.1 ст. 849 Цивільного кодексу України вказано, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з ч.3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Доказів вчинення дій згідно з ч.3 ст. 849 Цивільного кодексу України чи встановлення позивачу строку для усунення недоліків відповідач суду не надав.

При цьому у відзиві на позов відповідач не конкретизує які саме недоліки наявні у не вказує ступінь та характер цих недоліків.

Суд зазначає, що визначення характеру недоліків робіт впливає на настання відповідних правових наслідків відповідно до законодавства.

В статті 852 ЦК України встановлено, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зробивши загальне зауваження щодо недоліків, відповідач не надав суду належних документальних доказів, що він вимагав виправлення цих недоліків у розумний строк чи відповідного зменшення плати за роботу, чи вимагав розірвання договору та відшкодування збитків.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що спірні роботи мають недоліки, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, що є підставою для відмови замовника від прийняття робіт. Також, відповідачем не було доведено наявність у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків.

В ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України вказано, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У даному випадку відповідач не заявляв первісному позивачу претензій щодо порушення строку виконання робіт та не прохав відшкодувати понесені в зв`язку з цим збитки.

Відповідач не надав суду доказів направлення позивачу відмови від договору у відповідності до ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України. Отже, посилання відповідача на те, що роботи не були виконані у встановлений у договорі строк, не є підставою для їх неоплати.

В ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до п. 4.1. Договору факт виконання робіт підтверджується підписанням сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт. Замовник повинен у триденний строк підписати акт прийому-передачі виконаних робіт або направити на адресу виконавця мотивовану відмову. В іншому випадку ці роботи будуть вважатися прийнятими з моменту закінчення трьох діб після отримання Замовником виконаних робіт.

14.08.2020 позивач звернувся до відповідача з претензійною вимогою № 68 про оплату 33000,00 грн. – залишку вартості виконаних робіт та послуг за договором № 37-04/Х від 17.04.2018.

В додатках до вказаної претензійної вимоги № 68 від 14.08.2020 позивач направив відповідачу Акт виконаних робіт № 37 та рахунок № 38 на оплату 33 000 грн.

Факт направлення претензійної вимоги, акту виконаних робіт № 37 на суму 66000,00 грн. та рахунку № 38 на суму 33000,00 грн. підтверджується поштовою накладною від 14.08.2020 та поштовим описом вкладення від 14.08.2020 (а.с.185-187). Це відправлення було повернуто поштовим відділенням з відміткою про відмову адресата та закінчення терміну зберігання.

Вказана вимога направлялася відповідачу на адресу, зазначену ним як його адреса для листування у договорі № 37-04/Х від 17.04.2018.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач належним чином повідомив відповідача про готовність робіт, шляхом направлення акту на належну адресу.

Відповідач несе ризики настання наслідків повернення поштових відправлень з адреси, вказаних ним самим як адреса для листування у договорі, так і ризики неотримання поштової кореспонденції за цією адресою.

З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що позивач не вчинив дій щодо здачі робіт є необґрунтованими.

Посилання відповідача на те, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №37 підписаний лише позивачем не є відповідним первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, оскільки в ньому не деталізовано види робіт, судом відхилюється з огляду на таке.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний акт відповідає зазначеним вимогам.

Крім того, у договорі сторони не визначали форми та не конкретизували змісту акту, що складається в підтвердження виконання робіт та надання послуг.

Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.09.2019 р. у справі № 520/11437/18, судом відхиляється, оскільки він стосується спору про визнання недійсним податкового повідомлення рішення щодо нарахування податку на додану вартість. Вказаний предмет спору відмінний від того, що розглядається у справі № 917/1640/20 про стягнення вартості виконаних робіт та наданих послуг.

У постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16 викладено правову позицію, згідно з якою закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення. Наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи.

Матеріалами справи не підтверджено наявність обґрунтованих підстав для відмови замовника (відповідача) від прийняття робіт.

В даному випадку, підтверджено факт виконання позивачем робіт, визначених у договорі. Отже, відмова відповідача оплатити залишок їх вартості у сумі 33000,00 грн. є безпідставною.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 255 від 06.10.2020 (а.с.9).

Ці судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" (вул. Родникова, буд. 3, кв. 115, м. Харків, 61184; ідентифікаційний код 31631883) на користь Фізичної особи - підприємця Міланіча Олександра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 33000грн. 00 коп. основного боргу, 2102грн. 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.

Дата складення повного судового рішення: 16.12.2020.

Суддя Т. М. Безрук