Ухвала суду № 93557797, 14.12.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" грудня 2020 р. Справа № 906/1179/20.

Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М.

розглянувши заяву Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" про стягнення судових витрат у справі

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організац "Гаражний кооператив "Світанок плюс"

про визнання неправомірною бездіяльність, про спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред`явлено позов, в якому позивач просить:

- визнати неправомірною бездіяльність (дії) Міської громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок Плюс" в частині ненадання повної та достовірної інформації на запит від 07 липня 2020 року;

- зобов`язати Громадську організацію "Гаражний кооператив "Світанок Плюс" надати повну та достовірну інформацію на запит від 07 липня 2020 року.

Ухвалою від 24.11.2020 суд закрив провадження у справі.

24.11.2020 до суду надійшла заява Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" про стягнення судових витрат по справі № 906/1179/20, в якій просить стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн., на підтвердження чого до заяви додано Акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.11.2020, видатковий касовий ордер на суму 5500,00грн.

Відповідно до ст. 130 ч. 5 ГПК України у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ст. 130 ч.6 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 129 ч.8 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Така заява зроблена представником відповідача у судовому засіданні 24.11.2020

Відповідно до ст. 244 ГПК України питання щодо судових витрат вирішується шляхом ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 30.11.2020 для вирішення порушеного відповідачем питання призначено судове засідання на 07.12.2020

07.12.20 до суду надійшов відзив позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач заперечує щодо покладення на нього обов`язку по сплаті витрат відповідача на правову допомогу з тих підстав, що позивач є інвалідом 2 групи, тому звільнений від усіх судових витрат; відповідач порушує права позивача, у зв`язку з чим останній змушений звертатися до суду; оскільки провадження у справі закрито, позивач звільнений від сплати судових витрат; позивач не отримав а відповідачем на надано належних доказів направлення та вручення позивачу відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 07.12.2020 суд оголосив перерву до 14.12.2020 з метою надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом та поданими відповідачем документами щодо судових витрат .

14.12.20 до суду надійшли пояснення по суті заперечень позивача, в яких відповідач зазначає, що даний спір не стосується соціального захисту ОСОБА_1 , тому норми Закону щодо звільнення позивача від сплати судових витрат на дані правовідносини не поширюються; позивач звільнений лише від сплати судового збору, а не від сплати витрат на правову допомогу; на вимогу ст.165 ГПК України, відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву разом з документом про його направлення позивачу; в разі не отримання відзиву позивач мав скористатися своїм правом та ознайомитися з відзивом в матеріалах судової справи.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив щодо заяви відповідача.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Згідно заяви від 01.12.20 відповідач просив розглянути заяву без участі його представника.

Щодо заперечень позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вказана норма закону не поширюється на дані правовідносини , оскільки даний спір не стосується соціального захисту ОСОБА_1 , тому заперечення позивача в цій частині є безпідставні.

Також безпідставними є посилання позивача на ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки вказана норма передбачає пільги щодо сплати судового збору, а не щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.165 ч.6 ГПК України, до відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідач додав до відзиву доказ направлення позивачу відзиву і доданих до нього доказів - фіскальний чек від 19.10.20 (а.с.79).

Закон не вимагає направлення відповідачем позивачу копії відзиву з описом вкладеного.

Позивач заявив, що не отримав відзив. Однак, в судовому засіданні оголошувалась перерва для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом та для надання з цього приводу заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Разом з тим, розглядаючи заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, судом приходить до такого висновку.

Відповідно до ст 126.ч.2п.1 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 126 ч.2 п.2 ГПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.

Згідно з умовами Договору про надання правової допомоги від 05.10.20, клієнт дає завдання-доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення надати йому за плату юридичні послуги. Клієнт зобов`язався оплатити адвокату вартість юридичних послуг.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/1163/18 (постанова від 06 березня 2019 р) прийшов до висновку, що для підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу адвокату слід САМЕ у договорі з клієнтом визначати механізм розрахунку свого гонорару.

У Договорі про надання правової допомоги від 05.10.20, який укладений між ГО "ГК"Світанок Плюс" та адвокатом Страковою Л.В. не визначено механізму розрахунку витрат на професійну допомогу (гонорару) адвоката (а.с.90).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

На підтвердження надання адвокатом Струковою Л.В. відповідачу адвокатських послуг у суді при розгляді справи № 906/1179/20 надано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 05.10.2020, укладений між ГО"ГК"Світанок Плюс" та адвокатом Струковою Л.В.; Ордер серії АМ №1005874; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000718; посвідчення адвоката Струкової Л.В.; Акт приймання - передачі наданих послуг від 24.11.20; видатковий касовий ордер від 24.11.20 на суму 5500,00грн.

Водночас, у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару (послуг) та порядку оплати такої професійної правової допомоги.

Також, в порушення вимог ст.126 ч.3 ГПК України відповідачем не подано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Водночас суд констатує таке. Законодавець імперативно передбачив, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Акт виконаних робіт, який поданий відповідачем, лише свідчить про фіксування правовідносин між адвокатом та клієнтом в рамках укладеного між ними договору і не може замінити передбачений законом детальний опис, який має бути адресований безпосередньо суду.

За наведених обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Керуючись ст.234, ст.244 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Житомирської області протягом десяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення (ухвала) складене 16.12.2020

Суддя Тимошенко О. М.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повідом.)