Рішення № 93557656, 16.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020м. ДніпроСправа № 904/4469/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.

за позовом Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Костанди Василя Миколайовича, Дніпропетровська область, м.Дніпро

про стягнення 12 756,16 грн.

Представники:

від позивача: Кисіль А.М., довіреність №3 від 02.02.20;

від відповідача: Шваб О.В., ордер серія ДП №1992/045 від 09.11.2020.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Костанди Василя Миколайовича про стягнення 12 756,16 грн., з яких: 10 351,80 грн. - основний борг, 1 790,44 грн. - пеня, 374,79 грн. - 3% річних, 239,13 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 4193 ТС від 18.10.2018 в частині оплати плати за використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням.

Ухвалою суду від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

11.09.2020 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 08.11.2018 була здійснена оплата у розмірі 2 300,40 грн. Згодом, 15.11.2018, між відповідачем та Фізичною особою підприємцем Лолашвілі Іраклій Отарович, був підписаний договір купівлі-продажу, а саме, - частини приміщення металевої конструкції (частина малої архітектурної форми) площею 6 (шість) квадратних метрів, що розташований за адресою вул. Маршала Малиновського 14, Амур-Нижньодніпроський район, м. Дніпро позначених на додатках № 1,2 до договору. Тобто, той самий об`єкт благоустрою щодо якого був укладений договір від 08.11.2018 № 4193 ТС. Таким чином, право власності на частину приміщення металевої конструкції (частина малої архітектурної форми) площею 6 (шість) квадратних метрів, що розташований за адресою вул. Маршала Малиновського 14, Амур-Нижньодніпроський район, м. Дніпро було припинено 15.11.2018. Відповідач, не був власником об`єкту благоустрою у той час, за який позивач вимагає сплатити кошти, а саме з 30.11.2018 по 01.04.2019. З 16 жовтня відповідач не користувався приміщенням, бо вже не був власником. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21.09.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив.

12.10.2020 відповідач подав до суду додаткові пояснення.

Ухвалою від 16.10.2020 перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/4469/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.11.2020.

Ухвалою від 11.11.2020 відкладено підготовче засідання на 02.12.2020.

Ухвалою суду від 02.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 16.12.2020.

У судове засідання 16.12.2020 з`явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 між Комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради (орган контролю) та Фізичною особою-підприємцем Костандою Василем Миколайовичем (користувач) було укладено договір про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 4193 ТС (далі - договір).

Орган контролю, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає користувачу об`єкт благоустрою, визначений п.1.2 цього договору, розташований на територіях, які віднесено до сфери контролю, за плату на визначений термін для використання об`єкта не за функціональним призначенням, а користувач зобов`язується використовувати визначений п. 1.2 цього договору об`єкт благоустрою та здійснити оплату за тимчасове використання об`єкта благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов цього договору, виконувати інші обов`язки згідно цього договору (п. 1.1. договору).

Найменування ОБ, який надається для використання: частина території загального користування - "зони міського та зовнішнього транспорту", з видом покриття "вуличні тротуари із твердим покриттям" площею 6 кв. м. Спосіб, в який об`єкт благоустрою буде використано не за функціональним призначенням - встановлення не властивих об`єкту благоустрою елементів, які призначені і використовуються для викладення, демонстрації товарів, обслуговування покупців і проведення грошових розрахунків з покупцями під час продажу товарів, надання послуг у разі здійснення діяльності поза стаціонарними торговельними об`єктами, Місцезнаходження ОБ - вулиця маршала Малиновського буд.14 АНД р-н у межах, визначених схемою ОБ (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Право на використання ОБ не за функціональним призначенням виникає у користувача з 18.10.2018 і діє строком до 18.04.2019 (п. 1.3. договору).

Користувач зобов`язаний:

У будь-який погоджений спосіб сповістити орган контролю про завершення використання ОБ, визначених договором і відновлення благоустрою (п. 2.2.2. договору).

Своєчасно здійснювати плату за тимчасове використання ОБ не за функціональним призначенням, відповідно до умов договору (п. 2.2.3. договору).

Повернути органу контролю ОБ за актом приймання-передачі, підписаним органом контролю та користувачем в останній день терміну права на використання ОБ, зазначеного в п. 1.3 цього договору, або у разі дострокового припинення цього договору з будь-яких інших підстав - протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору, ОБ вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі ОБ. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі у разі повернення ОБ з використання покладається на користувача (п. 2.2.6. договору).

Орган контролю має право вимагати від користувача своєчасної оплати за тимчасове використання об`єкта (об`єктів) благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов договору (п. 3.1.1. договору).

Користувач має право:

Вносити на розгляд органу контролю пропозиції щодо змін і доповнень до цього договору (п. 3.2.1. договору).

У разі відсутності зауважень після завершення використання ОБ і відновлення благоустрою, звертатись до органу контролю з пропозицією припинити дію договору до закінчення строку його дії відповідною угодою про припинення дії договору (п. 3.2.2. договору).

Передавати ОБ у використання (піднайм, суборенду) іншій(им) особі(ам) тільки за письмовою згодою органу контролю на строк, що не перевищує строку дії цього договору. Умови договору піднайму, суборенди не можуть суперечити умовам цього договору (п. 3.2.3. договору).

Плата за отримане на підставі цього договору право використання ОБ розраховується виходячи з конкретних умов використання ОБ (ступінь пошкодження елементів благоустрою, ускладнення руху пішоходів і транспорту, погіршення умов життєдіяльності, забруднення (засмічення) території, що є наслідком використання об`єкта (об`єктів) благоустрою не за функціональним призначенням) (п. 4.1. договору).

Орган контролю визначає плату під час оформлення договору та має право її змінювати протягом дії договору у разі внесення змін до розрахункових даних (п. 4.2. договору).

Плата обраховується диференційовано, залежно від фактичного виду ОБ, виду робіт та способу і строків його використання та враховує як період безпосереднього використання ОБ, так і період відновлення благоустрою (звільнення об`єктів благоустрою) (п. 4.3. договору).

Розмір плати розраховується відповідно до калькуляції вартості плати за тимчасове використання об`єктів благоустрою м. Дніпра (додаток 2), що є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.4. договору).

Користувач протягом 5 календарних днів від дати укладання цього договору здійснює оплату за використання ОБ за період дії договору з дати його укладання по останнє число першого календарного місяця дії договору. Оплата за використання ОБ у другому та кожному наступному місяці дії договору здійснюється користувачем щомісячно до 15 числа кожного поточного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності користувача. Перерахування плати здійснюється користувачем на поточний рахунок органу контролю, визначений у реквізитах цього договору, або інший рахунок, повідомлений органом контролю користувачеві письмово. У призначенні платежу зазначається дата і номер цього договору. Оплата за використання ОБ здійснюється за весь час фактичного використання ОБ до дати підписання акта приймання-передачі ОБ органу контролю включно (п. 4.5. договору).

Користувач звільняється від плати за весь час, протягом якого ОБ не міг бути використаний ним через обставини, за які він не відповідає. До таких обставин належить в тому числі, але не виключно проведення аварійно-відновлювальних робіт та/або проведення ремонту та/або реконструкції ОБ органом контролю та/або іншими особами за попередньою письмовою згодою органу контролю. В такому разі користувач звільняється від плати за період з дати початку проведення робіт до дати закінчення проведення відповідних робіт, обидві дати підтверджуються документально (п. 4.6. договору).

За несвоєчасну сплату плати за використання ОБ користувач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми плати за кожен день прострочення (п. 5.4. договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє строком до 18.04.2019, а в частині обов`язку користувача щодо здійснення розрахунків та сплати штрафних санкцій та пені до повного виконання користувачем зазначених зобов`язань (п. 9.1. договору).

Припинення договору за згодою сторін здійснюється за наявності довідки спеціаліста органу контролю про відсутність зауважень до якості відновлення благоустрою території (п. 9.4. договору).

Договір вважається припиненим за згодою сторін з моменту укладання відповідної додаткової угоди між користувачем та органом контролю, якщо інше не передбачено самою угодою або договором (п. 9.5. договору).

Додатки, зміни і доповнення до договору, підписані сторонами, є його невід`ємною частиною (п. 11.2. договору).

Сторонами підписано додаток 1 до договору «Схема об`єкту благоустрою» (а.с. 12).

Сторони підписали додаток 2 до договору «Калькуляція вартості плати за тимчасове використання об`єктів благоустрою № 4181 від 18.10.2018» (а.с. 13), відповідно до якої плата за тимчасове використання об`єктів благоустрою за 1 день становить 76,68 грн. з ПДВ.

18.10.2018 сторони підписали та скріпили печатками акт приймання-передачі до договору (а.с. 14), відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв об`єкт благоустрою, визначений п. 1.2. договору; сторони претензій одна до одної не мають.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу об`єкт благоустрою визначений п. 1.2. договору, а відповідач в свою чергу у період з 18.10.2018 до 01.04.2019 використовував об`єкт благоустрою не за функціональним призначенням. Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору плату за використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням сплатив лише частково, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 10 351,80 грн. З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 1.9.1693 від 06.12.2019 (а.с. 18-19), в якій вимагав сплатити заборгованість. В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії, позивач надав до суду копію фіскального чеку (а.с. 20). Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати плати за використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням у розмірі 10 351,80 грн. відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 08.11.2018 була здійснена оплата у розмірі 2 300,40 грн. Згодом, 15.11.2018, між відповідачем та Фізичною особою підприємцем Лолашвілі Іраклій Отарович, був підписаний договір купівлі-продажу, а саме, - частини приміщення металевої конструкції (частина малої архітектурної форми) площею 6 (шість) квадратних метрів, що розташований за адресою вул. Маршала Малиновського 14, Амур-Нижньодніпроський район, м. Дніпро позначених на додатках № 1,2 до договору. Тобто, той самий об`єкт благоустрою щодо якого був укладений договір від 08.11.2018 № 4193 ТС. Таким чином, право власності на частину приміщення металевої конструкції (частина малої архітектурної форми) площею 6 (шість) квадратних метрів, що розташований за адресою вул. Маршала Малиновського 14, Амур-Нижньодніпроський район, м. Дніпро було припинено 15.11.2018. Відповідач, не був власником об`єкту благоустрою у той час, за який позивач вимагає сплатити кошти, а саме з 30.11.2018 по 01.04.2019. З 16 жовтня відповідач не користувався приміщенням, бо вже не був власником. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Господарський суд зазначає наступне.

Користувач має право вносити на розгляд органу контролю пропозиції щодо змін і доповнень до цього договору (п. 3.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2.2. договору користувач зобов`язаний у будь-який погоджений спосіб сповістити орган контролю про завершення використання ОБ, визначених договором і відновлення благоустрою.

Користувач зобов`язаний повернути органу контролю ОБ за актом приймання-передачі, підписаним органом контролю та користувачем в останній день терміну права на використання ОБ, зазначеного в п. 1.3 цього договору, або у разі дострокового припинення цього договору з будь-яких інших підстав - протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору. ОБ вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі ОБ. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі у разі повернення ОБ з використання покладається на користувача (п. 2.2.6. договору).

Жодних належних доказів повідомлення відповідачем позивача про завершення використання об`єкту благоустрою сторонами до суду не надано.

Докази підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкту благоустрою з використання в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 9.5. договору договір вважається припиненим за згодою сторін з моменту укладання відповідної додаткової угоди між користувачем та органом контролю, якщо інше не передбачено самою угодою або договором.

Додатки, зміни і доповнення до договору, підписані сторонами, є його невід`ємною частиною (п. 11.2. договору).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що укладеним між сторонами договором не передбачено можливості одностороннього розірвання договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України).

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України).

Договір №4193 від 18.10.2018 укладено в письмовій формі за підписами обох сторін, а отже відповідно до ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України зміни до цього договору мають бути оформлені в письмовій формі, за підписами сторін.

Доказів укладання додаткової угоди до договору, у якій би сторони дійшли згоди договір припинити за згодою сторін, до суду не надано.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що в разі, коли сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, заінтересована сторона має право звернутись до суду із вимогою щодо внесення відповідних змін в договір.

Господарський суд зазначає, що рішення суду, що набрало законної сили та яким було б договір розірвано в матеріалах справи відсутнє.

Відповідач подав до суду договір купівлі-продажу, укладений 15.11.2018 між відповідачем (продавець) та Фізичною особою підприємцем Лолашвілі Іраклієм Отаровичем (покупець), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Найменування товару: частина приміщення металевої конструкції площею 6 (шість) квадратних метрів (далі - товар) (п. 2.1. договору купівлі-продажу).

Місцезнаходження товару: вул. Маршала Малиновського 14, Амур-Нижньодніпровський район, м. Дніпро (п. 2.2. договору купівлі-продажу).

Вказаний договір укладено у письмовій формі без нотаріального посвідчення.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. (ст. 657 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Господарський суд зазначає, що предмет договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачем та Фізичною особою підприємцем Лолашвілі Іраклієм Отаровичем, за своєю правовою природою не є нерухомим майном у розумінні чинного законодавства, не є невід`ємно пов`язаним із земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Маршала Малиновського 14, м. Дніпро.

Предметом укладеного між сторонами договору про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 4193 ТС від 18.10.2018 є надання користувачу права на використання об`єкту благоустрою, а саме: частини території загального користування - "зони міського та зовнішнього транспорту", з видом покриття "вуличні тротуари із твердим покриттям" площею 6 кв. м. не за функціональним призначенням.

Також, договором встановлено спосіб, в який об`єкт благоустрою буде використано не за функціональним призначенням - встановлення не властивих об`єкту благоустрою елементів, які призначені і використовуються для викладення, демонстрації товарів, обслуговування покупців і проведення грошових розрахунків з покупцями під час продажу товарів, надання послуг у разі здійснення діяльності поза стаціонарними торговельними об`єктами.

З викладеного вбачається, що предметом укладеного між сторонами договору про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 4193 ТС від 18.10.2018 є не надання відповідачу у використання частини приміщення металевої конструкції площею 6 (шість) квадратних метрів, розташованою за адресою: вул. Маршала Малиновського 14, м. Дніпро, а надання користувачу права на використання об`єкту благоустрою, а саме: частини території загального користування - "зони міського та зовнішнього транспорту", з видом покриття "вуличні тротуари із твердим покриттям" площею 6 кв. м. не за функціональним призначенням.

Таким чином, укладання між відповідачем та Фізичною особою підприємцем Лолашвілі Іраклієм Отаровичем договору купівлі-продажу від 15.11.2018 та, як наслідок, продаж відповідачем частини приміщення металевої конструкції площею 6 (шість) квадратних метрів не свідчить про припинення використання відповідачем об`єкту благоустрою, а саме: частини території загального користування - "зони міського та зовнішнього транспорту", з видом покриття "вуличні тротуари із твердим покриттям" площею 6 кв. м. не за функціональним призначенням, оскільки вказану металеву конструкцію може бути переміщено новим власником в інше місце, а відповідач, в свою чергу, не позбавлений права на наданому йому у користування об`єкті благоустрою (частині території загального користування - "зони міського та зовнішнього транспорту", з видом покриття "вуличні тротуари із твердим покриттям" площею 6 кв. м.) звести іншу металеву конструкцію та далі використовувати частину території загального користування - "зони міського та зовнішнього транспорту", з видом покриття "вуличні тротуари із твердим покриттям" площею 6 кв. м. не за функціональним призначенням.

Суд звертає увагу, що жодних належних доказів повідомлення відповідачем позивача про завершення використання об`єкту благоустрою сторонами до суду не надано. Докази підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкту благоустрою з використання в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 4.6. договору користувач звільняється від плати за весь час, протягом якого ОБ не міг бути використаний ним через обставини, за які він не відповідає. До таких обставин належить в тому числі, але не виключно проведення аварійно-відновлювальних робіт та/або проведення ремонту та/або реконструкції ОБ органом контролю та/або іншими особами за попередньою письмовою згодою органу контролю. В такому разі користувач звільняється від плати за період з дати початку проведення робіт до дати закінчення проведення відповідних робіт, обидві дати підтверджуються документально.

Належних та достовірних доказів, які б свідчили про неможливість використання відповідачем об`єкту благоустрою через обставини, за які він не відповідає, відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене, заперечення відповідача відхиляються господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 10 351,80 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 790,44 грн. за період з 18.04.2019 по 18.10.2019.

Відповідно до п. 5.4. договору за несвоєчасну сплату плати за використання ОБ користувач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми плати за кожен день прострочення.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України).

Господарський суд зазначає, що п. 5.4. договору сторони визначили, що за несвоєчасну сплату плати за використання ОБ, користувач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми плати за кожен день прострочення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що п. 5.4. договору сторони встановили більшу тривалість періоду часу, за який нараховується пеня, а саме продовжили такий період на дату нарахування пені.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 18.04.2019 по 01.07.2020 у розмірі 374,79 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 239,13 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний не правильно.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 217,77 грн.

Розмір 3% річних позивачем розраховано правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 734,80 грн., з яких: 10 351,80 грн. - основний борг, 1 790,44 грн. - пеня, 374,79 грн. - 3% річних, 217,77 грн. - інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 3,57 грн. (0,17 %), на відповідача - 2 098,43 грн. (99,83 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костанди Василя Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, кімн. 723, ідентифікаційний код 35609280) 12 734,80 грн., з яких: 10 351,80 грн. - основний борг, 1 790,44 грн. - пеня, 374,79 грн. - 3% річних, 217,77 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 098,43 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 16.12.2020

Суддя І.В. Мілєва