Рішення № 93556127, 04.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23805/20-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Топал А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Каленіченка Валентина Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

установив:

09.06.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просить скасувати постанову серії ЕАВ № 1382927, винесену 01.08.2019 р. інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві старшим лейтенантом поліції Каленіченком В.В.

Ухвалою суду від 12.06.2020 р. відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними пере законом і судом.

За змістом статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 надано суду у якості письмових доказів: копію повідомлення у додатках Monobank, копії звернень на адресу Департаменту патрульної поліції, копії відповідей, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, втім із позовної заяви не вбачається чому слід скасувати постанову, ОСОБА_1 стверджує, що не зупинявся старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , втім адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (а.с. 8, 12).

У статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України ).

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, отже у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 11, 72-90, 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Каленіченка Валентина Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Волкова С.Я.