Рішення № 93554, 28.08.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

__________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" серпня 2006 р. Справа № 9/54

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "ЧеЗаРа", код ЄДРПОУ 14307392, вул. Одинцова 25, м. Чернігів,14000

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго", код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська 55 б, м. Чернігів,14000

Про стягнення заборгованості 132726,28 грн.

Представники сторін:

Позивача:Комлаш В.Н.- начальник юрвідділу (дор. від 28.12.05р.)

Відповідача не з‘явився

Відкритим акціонерним товариством “ЧеЗаРа” подано позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” 132726,28грн. заборгованості та пені за не оплату одержаної теплової енергії згідно до договору №595 від 14грудня 2000р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали, якою на 22.08.06р. було призначено судове засідання. Відповідачем згідно до поштового повідомлення № 134819 одержано ухвалу 16.08.06р..

Неподання відповідачем письмового відзиву на позов, неявка представника у судове засідання ,неповідомлення суду про поважність причин неявки представника не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України зважаючи на те, що згідно до ст. 22 цього кодексу кожна сторона зобов‘язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами , виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного і повного ,об‘єктивного дослідження всіх обставин справи, а у відповідності до вимог ст. 33 кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та надати докази.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 грудня 2000р. сторонами укладено договір № 595 на користування тепловою енергією у гарячій воді , згідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання по відпуску теплової енергії у гарячій воді для опалення, а відповідач –зобов‘язання по оплаті одержаної теплоенергії.

Договір укладено з терміном дії від дня його підписання до 31грудня 2001р з умовою про щорічне продовження його дії, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї з сторін про відмову від договору.

Сторонами на час розгляду справи не надано доказів припинення дії цього договору.

Пунктом 9 договору № 595 від 14.12.00р. сторони передбачили обов‘язок відповідача сплачувати спожиту теплову енергію на протязі 7 днів від дати одержання рахунка на оплату.

Як свідчать надані по справі докази відповідач свої зобов‘язання стосовно повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплоенергію не здійснював. Виставлені рахунка за жовтень-грудень 2003року, січень-квітень та жовтень-грудень 2004року, січень-квітень та жовтень-грудень 2005року не оплачені у повній сумі, а за квітень 2003р-оплачений частково. Заборгованість за спожиту та несплачену теплову енергію складає 49908,52грн..

У зв‘язку з несплатою вказаної заборгованості позивач посилаючись на п. 9 договору № 595 від 14.12.00р. нарахував відповідачу неустойку в сумі 82817,76грн. .

Стосовно відповідача господарським судом Чернігівської області порушено справу про банкрутство та згідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого не нараховується неустойка та інші заходи відповідальності за невиконання зобов‘язань.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем , а відповідачем не надано доказів про погашення вказаної заборгованості , позовні вимоги у частині стягнення суми боргу підлягають задоволенню, а у частині стягнення неустойки враховуючи дію мораторію на задоволення вимог кредиторів слід відмовити. Судові витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 526,530,610,612,614 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 49,82, 84 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” (м.Чернігів, вул. Комсомольська, 55-б, рахунок 26000697001 в АТ “Укрінбанк” м. Чернігова, МФО 353564, код 033557671) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЧеЗаРа” (м. Чернігів, вул.Одинцова,25, рахунок 26001300000849 в КАБ “Демарк” м. Чернігова, МФО 353575,код 14307392) 49908,52грн. боргу, 499,09 грн. держмита та 44,37 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, відмовивши в решті позову.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.М.Івченко