Ухвала суду № 93552271, 14.12.2020, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1580/20 пров. №2-сз/478/8/20

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2020 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. розглянувши заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про повернення із державного бюджету 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору,

В с т а н о в и в:

10.12.2020 року позивач - АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про повернення із державного бюджету 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору, в якій посилаючись на те, що рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2020 року позовні вимоги - АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю. В мотивувальній частині даного рішення зазначено, що відповідач ОСОБА_1 позов визнала, вважає, що у разі визнання позову відповідачем суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тому в рамках процесуальної економії судових витрат просив повернути позивачу - АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1051 грн. сплачений при поданні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходе такого висновку.

30.10.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором де посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором від 15.03.2008 року, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 15.03.2008 року в сумі 11282 грн. 14 коп. і судові витрати в сумі 2102 грн.

При зверненні до суду, позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до платіжного доручення №PROM2B2BUH від 02.10.2020 року, було сплачено судовий збір в сумі 2102 грн.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 02.12.2020 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 11282 грн. 14 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2102 грн. Рішення не набрало законної сили.

Тобто, розподіл судових витрат при ухваленні зазначеного рішення проведено відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судом, при ухваленні зазначеного рішення, з відповідача ОСОБА_1 стягнуто на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» повну суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2102 грн., що становить 100 відсотків його розміру.

У своїй заяві АТ КБ «Приватбанк», як на підставу повернення йому 50 відсотків сплаченого судового збору, посилається на норми ч.1 ст.142 ЦПК України, згідно з якою у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 17.06.2020 року у справі №755/6872/17.

Відповідно до рішення від 02.12.2020 року у справі №478/1580/20 АТ КБ «ПриватБанк» отримав повне відшкодування понесеного судового збору, а тому його судові витрати повністю компенсовані за рахунок стягнення з відповідача ОСОБА_1 на підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку з чим застосовувати положення ч.1 ст.142 ЦПК України про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, підстав немає.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 судового збору, суд, зважаючи на відсутність клопотання учасника судового процесу про повернення з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у зв`язку з визнанням позову відповідачем, вирішив питання щодо стягнення судового збору на підставі ст.141 ЦПК України за для реалізації принципу процесуальної економії, що полягає у «розумному пом`якшенні процесуальних формальностей та прискоренні процесу».

За таких обставин, враховуючи те, що питання про розподіл між сторонами судових витрат було вирішено під час ухвалення рішення суду, тобто до звернення до суду із заявою представником АТ КБ «ПриватБанк» про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України, підстав для задоволення заяви немає.

Суд зауважує, що повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору при наявності рішення суду про стягнення судового збору у повному обсязі призведе до подвійного отримання позивачем 50 відсотків судового збору.

Що стосується постанови Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №755/6872/17, на яку посилається заявник у своїй заяві, то Верховний суд прийняв відмову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» від позовних вимог визнав не чинним рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції, провадження у справі закрив, у зв`язку з чим повернув «ОСОБА_1» з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 960 грн., сплаченого ним при поданні касаційної скарги. Однак, обставини цивільної справи №478/1580/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є зовсім іншими.

За наведених вище обставин, заява позивача – АТ КБ «ПриватБанк» про повернення із державного бюджету 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору, сплаченого при поданні позову, по справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.258, 260, 261 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про повернення із державного бюджету 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Сябренко