Рішення № 93552084, 14.12.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 1327/3828/2012

Провадження № 2/459/52/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.,

з участю: секретаря судового засідання Канюки В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія управління активами «Прімоколект -Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

10.08.2012 року представник позивача ПАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (далі – ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал»)) звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №24/16600385К від 23.08.2007 року у сумі 59 679,05 грн. Вимоги обгрунтовані тим, що 23.08.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № №24/16600385К, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 14 000,00 грн. строком до 22.08.2012 року зі сплатою 33% річних за користування кредитом. Стверджує, що позичальник не виконала свої зобов`язання, передбачені умовами кредитного договору, як повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.

У зв`язку із порушенням зобов`язань на виконання кредитного договору, у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на 16.01.2020 року згідно з поданою уточненою позовною заявою становить 385 678, 80 грн. Дана суму охоплює заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14 000, 00 грн.; заборгованість по відсотках – 42608, 76 грн.; заборгованість по пені – 329 070,04 грн.

Також зазначає, що 14 листопада 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал») було укладено договір про відступлення права вимоги № UB-OP/16-132.

Згідно умов укладеного договору відступлення права вимоги № UB-OP/16-132 від 14 листопада 2016 року, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «Універсал Банк», у тому числі до ОСОБА_1 .

Ухвалою від 14.08.2012 року, суддею Червоноградського міського суду Львівської області Рак Л.С. відкрито провадження по справі.

14.11.2012 року справу було передано судді Грабовському В.В., у зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_2

06.03.2013 року суддею ОСОБА_3 було винесено заочне рішення по справі, яким було задоволено позов.

22.03.2018 року суддею Юрченком О.О. було скасовано дане заочне рішення суду, відкликано виконавчі листи справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 03.05.2018 року.

03.04.2018 року справу передано судді Рудакову Д.І., у зв`язку із смертю судді Юрченка О.О. Справу призначено до розгляду на 04.06.2018 року. 04.06.2018 року, 17.07.2018 року та 30.08.2018 року розгляд справи відкладався.

08.11.2018 року протоколом автоматичного розподілу справу передано судді Новосаду М.Д., у зв`язку із закінченням повноважень судді Рудакова Д.І.

02.04.2019 року було подано заяву про заміну сторони у судовому провадженні з ПАТ «Універсал Банк» на ТзОВ «Компанію з управління активами «Прімоколект-Капітал». Представник позивача просив справу розглядати у його відсутності.

09.04.2019 року розгляд справи відкладався через неявку сторін.

12.09.2019 року ухвалою судового засідання було замінено сторону позивача з ПАТ «Універсал Банк» на ТзОВ «Компанію з управління активами «Прімоколект-Капітал».

21.01.2020 року представником позивача була подана уточнена позовна заява, в якій представник позивача зазначив, що станом на 16.01.2020 року заборгованість відповідачки перед позивачем становить 385 678, 80 грн. Дана суму охоплює заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14 000, 00 грн.; заборгованість по відсотках – 42608, 76 грн.; заборгованість по пені – 329 070,04 грн. Просив задовольнити позов та стягнути уточнену суму заборгованості. Справу просив розглядати у його відсутності.

31.01.2020 року було оголошено перерву в судовому засіданні для витребування оригіналу спірного договору.

27.05.2020 року було відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача.

11.09.2020 року було продовжено перерву в судовому засіданні. Розгляд справи було призначено на 04.12.2020 року.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити. 21.01.2020 року подав уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути 385 678,80 грн. заборгованості з відповідачки за кредитним договором.

18.02.2020 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачка зазначила, що жодних коштів за кредитним договором вона не отримувала. Вимогу про стягнення штрафу та пені, вважає незаконною, згідно практики ВСУ після закінчення строку дії договору, штраф та пеня не нараховуються. Термін кредитного договору закінчився 22.08.2012 року. Оскільки коштів за договором вона не отримувала, відповідно жодного платежу на погашення суми боргу нею не вносилося. Вважає, що відносно нею були вчинені шахрайські дії, особами, відносно яких є вирок суду, де відповідачка є потерпілою. Проте у вироку відсутній епізод де вчиняються шахрайські дії відносно неї. Докази подані позивачем вважає недостовірними. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності. Просила в позові відмовити.

18.03.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній зазначив, що в момент підписання кредитного договору відповідачка погодила з його умовами і вони їй були відомі. Згідно п.п.3.5 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня видачі кредиту по день його повернення за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Згідно п.п. 9.1. кредитного договору передбачено стягнення пені за кожен день прострочення платежу. Крім того, згідно умов договору, останній діє з моменту його підписання до повного виконання сторонами зобов`язань. Тому вважає, що ними не було пропущеного строку позовної давності. Просив позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що коштів за кредитним договором не отримувала. Вважає, що відносно неї були вчинені шахрайські дії. Тому вимоги позивача вважає безпідставними. Просила в їх задоволенні відмовити.

В судовому засіданні представник відповідачки позов заперечив, просив в його задоволенні відмовити.

Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення потреби немає, а тому розгляд справи слід провести у відсутності осіб, що не з`явилися, та відповідно до ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши заяви сторін, оцінивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.08.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № №24/16600385К, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 14 000,00 грн. строком до 22.08.2012 року зі сплатою 33% річних за користування кредитом.

Як вбачається із виписки по рахунку, відповідачка отримала кошти в сумі 14 000,00 грн. та зобов`язалася повернути кредит у визначений договором термін та проценти за його користування.

04.11.2009 року на адресу відповідачки було направлено вимогу –попередження щодо повернення суми заборгованості.

З поданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 16.01.2020 року заборгованість по кредитному договору №24/16600385Кстановить становить 385 678, 80 грн. Дана суму охоплює заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14 000, 00 грн.; заборгованість по відсотках – 42608, 76 грн.; заборгованість по пені – 329 070,04 грн.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

14 листопада 2016 року ПАТ «Універсал Банк» таТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали договір про відступлення права вимоги № UB-OP/16-132, за умовами якого цедент передає (відступає) цесіонарію, а цесіонарій набуває належне цедентові право вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору.

Згідно інформаційного витягу з реєстру Боржників від 14.11.2016 року до договору відступлення права вимоги, було передано право вимоги в тому числі за кредитним договором №24/16600385К, укладеним з ОСОБА_1 , загальна заборгованість – 385 678, 80 грн.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

Таким чином, ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги № UB-OP/16-132 від 14.11.2016 року набуто статусу кредитора та отримано право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «Універсал Банк».

Доводи відповідачки щодо незаконності вимоги про стягнення пені та відсотків після закінчення терміну дії договору частково заслуговують на увагу, в тій частині, що пеня значно перевищує розмір тіла кредиту, і відповідно значно перевищує розмір завданої банку шкоди.

Відносно доводів відповідачки, що нею не підписувався кредитний договір №24/16600385К, є недоведеними, оскільки представником позивача на вимогу суду було надано копію оригіналу кредитного договору від 23.08.2007 року №24/16600385К, де підпис вчинений саме

ОСОБА_1 вимоги відповідачки про наявність підстав для застосування наслідків пропуску строків позовної давності, варто зазначити настуне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття

257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України). Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верхового Суду України, викладеним у постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Отже, доводи відповідачки про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості подані позивачем із порушенням строку позовної давності, про застосування наслідків якого вона заявляла, є безпідставними.

Твердження відповідачки, щодо вчинення відносно неї шахрайських дій, за якими вона визнана потерпілою, також не знайшли свого підтвердження. Оскільки у вироку відсутній епізод, де відбуваються шахрайські дії відносно відповідачки із зв`язку із укладенням кредитного договору №24/16600385К від 23.08.2007 року.

Відповідач не визнає розмір заборгованості, відтак обставини щодо повного та своєчасного виконання сторонами умов кредитного договору підлягають доведенню на загальних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частини 1,2 статті 77, стаття 79 ЦПК України).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, станом на 16.01.2020 року згідно з поданою уточненою позовною заявою розмір заборгованості становить 385 678, 80 грн. Дана суму охоплює заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14 000, 00 грн.; заборгованість по відсотках – 42608, 76 грн.; заборгованість по пені – 329 070,04 грн.

Судом встановлено, що розмір пені за розрахунком позивача становить 329 070,04 грн., що значно перевищує розмір збитків та не є співмірним з отриманим кредитом.

Конституційний суду України звертає увагу на те, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3 ЦК України, ч.3 ст.509 ЦК України та ч.ч.1,2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (п.3.2 Рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 року №7-рп/2013).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованою є сума пені не більша розміру тіла кредиту, тобто 14 000,00 грн., відтак така підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, оскільки позивач набув прав нового кредитора до ОСОБА_1 щодо вимоги про виконання договірних зобов`язань за кредитним договором №24/16600385К від 23.08.2007 року, то вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення суми тіла кредиту, нарахованих відсотків та пені, що не перевищує розміру тіла кредиту.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія управління активами «Прімоколект -Капітал» (79000, м.Львів, а/с №45, р/р НОМЕР_2 АТ «Райффайзен Банк Аваль», ЄДРПОУ 36676934) 70 608 (сімдесят тисяч шістсот вісім) грн. 76 коп., з яких 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. - заборгованість по тілу кредиту, 42608 (сорок дві тисячі шістсот вісім) грн. 76 коп. – заборгованість по відсотках, 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. – пеня.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія управління активами «Прімоколект -Капітал» (79000, м.Львів, а/с №45, р/р НОМЕР_2 АТ «Райффайзен Банк Аваль», ЄДРПОУ 36676934) 596 (п`ятсот дев`яносто шість) грн. 79 коп. сплаченого судового збору

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.12.2020.

Суддя: М. Д. Новосад