Рішення № 93551174, 08.12.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4449/20

Провадження №2/333/3002/20

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Христової Н.К.,

представника позивача за договором – ОСОБА_1 ,

відповідачів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , 2017 р.н. та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Соцсфера» звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , 2017 р.н. та ОСОБА_5 , в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 18512,32 гривень та судові витрати у розмірі 2197 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» відповідно до договору купівлі-продажу №360 від 06.02.2007 року є власником житлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 . У зв`язку з чим, ТОВ «Соцсфера» надає житлові приміщення фізичним особам у строкове платне користування на підставі договорів найму житлового приміщення. У кімнаті АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності позивачу, на підставі Договору найму житлового приміщення проживає відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 - разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не перебуває у трудових відносинах з позивачем, тому житлове приміщення не є службовим житлом. Проживання у житлових приміщеннях Позивача здійснюється на підставі короткострокових договорів найму. Між сторонами укладено договір найму житлового приміщення №46/126-а від 01.03.2020 р. строком дії на 11 місяців, на підставі якого відповідачу було надано у строкове користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Раніше з відповідачем було укладено договір №916 від 01.03.2019 року, договір №806 від 01.04.2018 року, договір №700 від 01.07.2017 р.

Боржники кімнату № НОМЕР_1 у гуртожитку по АДРЕСА_4 не звільнили, продовжують фактично користуватися кімнатою та споживати комунальні послуги, а ТОВ «Соцсфера» не заперечувало щодо проживання Боржника.

П. 7.2 договору найму передбачено, що наймач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі за займане приміщення. Сума заборгованості складається із суми боргу за житлово-комунальні послуги та плати за наймане приміщення на підставі договору найму житлового приміщення. У пункті 5.2 договору найму зазначено, що наймач разом з оплатою за наймане приміщення додатково сплачує витрати за комунальні послуги: електроенергію, холодну та гарячу воду, опалення, газопостачання.

У відповідача утворилась заборгованість за житлово – комунальні послуги за період з 01.09.2018 року по 01.08.2020 року у розмірі 18512,32 грн.

Сума заборгованості складається із суми боргу за житлово-комунальні послуги та плати за наймане приміщення на підставі договору найму житлового приміщення.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 01.09.2020 року суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішила розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти позову, відповідач ОСОБА_2 вказала, що гуртожиток в занедбаному стані, надала фотознімки місць загального користування, позивачем не надаються потрібні послуги, ремонт в приміщенні вони проводили за свій рахунок, санвузли у непридатному стані, послуги електрика та сантехніка ними оплачуються самостійно, прихильниця в гуртожитку відсутня. Вони оплачували за проживання, проте, не в повному обсязі, оскільки зараз ні вона, ні чоловік не працюють.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування в судове засідання не з`явився, надіслав письмові пояснення на позов, в яких заперечив проти позовних вимог про виселення малолітньої дитини.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Частиною 1 ст. 811 ЦК України визначено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 812 ЦК України, предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина (ч. 1). Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому (ч. 2). Наймач житла у багатоквартирному будинку має право користування майном, що обслуговує будинок (ч. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 813 ЦК України, сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» є власником будівлі за адресою: АДРЕСА_4 (гуртожиток), яке використовує для надання фізичним особам у строкове платне користування на підставі договорі найму житлового приміщення, що підтверджується копією договору купівлі-продажу даного нерухомого майна від 15.05.2007 р. та витягом з Єдиного реєстру підприємств та організацій України, статуту ТОВ «СОЦСФЕРА» (а.с.9,10-15).

01.07.2017 р. між позивачем, як наймодавцем, укладений з відповідачем ОСОБА_2 , як наймачем, договір №700 найму житлового приміщення, відповідно до якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне користування жиле приміщення для мешкання, а саме: кімнату 67 за адресою: АДРЕСА_4 , за умовою договору наймач зобов`язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати плату за найм приміщення та додатково оплачувати комунальні послуги: електропостачання, опалення, водовідведення, гаряче та холодне водопостачання.

За умовами договору, в даній найманій кімнаті разом з ОСОБА_2 мають право мешкати ОСОБА_6 . Строк дії даного договору - 11 місяців (п. 4.1 договору). (а.с. 24-25).

Аналогічного змісту укладались договори між позивачем та ОСОБА_2 №806 від 01.04.2018 р. (а.с. 22), №916 від 01.03.2019 р. (а.с. 20-21).

Крім того, 01.03.2020 р. укладався договір найма №46/126а між позивачем як наймодавцем та відповідачкою ОСОБА_2 за п.2 договору, в даній найманій кімнаті разом з ОСОБА_2 мають право мешкати ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Строк дії даного договору - 11 місяців (п. 4.1 договору). (а.с. 16-17).

Частино 3 статті 815 ЦК України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Як вбачається з договору найму житлового приміщення №700 від 01.07.2017 року, розмірі плати за наймане приміщення без комунальних послуг становить 750 грн. Крім зазначеної плати буде нараховуватись плата за комунальні послуги за мешкання двох осіб.

З 01.04.2018 року плата за наймане приміщення без комунальних послуг становить 825 грн. Крім зазначеної плати буде нараховуватись плата за комунальні послуги за мешкання двох осіб.

З 01.03.2019 року плата за наймане приміщення без комунальних послуг становить 900 грн. Крім зазначеної плати буде нараховуватись плата за комунальні послуги за мешкання двох осіб.

З 01.03.2020 р. року плата за наймане приміщення без комунальних послуг становить 900 грн. Крім зазначеної плати буде нараховуватись плата за комунальні послуги за мешкання трьох осіб.

Згідно з пунктам 5.7. цих договорів, плата за наймане приміщення сплачується наймачем наперед у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «СоцСфера» у термін трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від наймодавця.

Пунктом 7.2. вищезазначених договорів найму житла передбачено, що наймач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі за наймане приміщення, сплачувати плату за наймане приміщення на період робіт по відношенню найманого житлового приміщення та будинку в цілому.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач ОСОБА_2 не дотрималась своїх зобов`язань за договорами найму укладених з позивачем, а саме, частково вносила оплату за користування найманим житловим приміщенням та використані комунальні послуги в період з 01.09.2018 р. по 01.08.2020 р., у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18512 грн. 32 коп., яка не сплачена відповідачем до теперішнього часу, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 22).

Суд не приймає доводи відповідачів щодо неналежного надання послуг позивачем, виходячи з такого.

Заборгованість відповідачів перед позивачем складається з витрат за комунальні послуги, серед яких опалення, холодна, гаряча вода, газ, електроенергія. Відповідачами не вказувалось, що ці послуги за оспорюваний період їм не надавались, докази на підтвердження ненадання комунальних послуг також відсутні. Крім того, в розмір заборгованості входить щомісячна оплата за найм приміщення, яка є фіксованою в договорі найму сумою та не залежить від якості та кількості певних показників. Договорами найму не передбачена можливість зменшення суми оплати за найм приміщення у випадку поліпшення наймачем житлових умов. Також вказаними вище договорами найму приміщення не передбачена відповідальність за неналежне виконання наймодавцем розділу 6 договору найму, в якому встановлені обов`язки наймодавця, в тому числі і щодо утримання внутрішньо будинкової мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, за свій рахунок ремонтувати пошкодження, зіпсування та наслідки аварій комунікацій в найманих приміщеннях, які виникли не з вини наймача. Невиконання умов договору є підставою для його розірвання (п. 10.1 договору найму №46/126а), але не є підставою для зменшення суми оплати за найм приміщення.

Стосовно виселення відповідачів суд прийшов до таких висновків.

Статтею 47 Конституції України зазначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п.4 ст. 31 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

У свою чергу відповідно до статті 1 першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», в контексті вказаної Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.

Судом враховано, що відповідачі разом з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , 2017 р.н. проживають в оспорюваному приміщенні з 01.07.2017 року, при цьому заборгованість за найм приміщення та комунальні послуги виникла з 01.09.2018 року, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачами часткова оплата позивачу за договорами найму проводилась. Так, за оспорюваний період відповідачами проведена оплата на загальну суму 19300 грн., нарахована субсидія 3250,92 грн., що свідчить про те, що відповідачі намагаються виконувати умови договору найму.

В даному випадку, суд вважає виселення відповідачів з малолітньою дитиною, є неспіврозмірною формою втручання у права відповідачів на житло, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру в сумі 2197, грн. (а.с.40) та за вимогу немайнового характеру також 2197,00 грн. (а.с.41), оскільки позов задоволено частково, лише в частині стягнення суми, то судовий збір з відповідачів підлягає пропорційному стягненню на користь позивача, в сумі витрат за майнову вимогу.

Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , 2017 р.н. про стягнення заборгованості та виселення – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» заборгованість за найм приміщення та комунальні послуги за період з 01.09.2018 р. по 01.08.2020 р. в сумі 18512 (вісімнадцять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 32 коп., в решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцсфера» в сумі 1098,50 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складене 14.12.2020 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська