Рішення № 93550417, 14.12.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1027/20

Справа № 235/6008/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

при секретарі Овчаренко В.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - ТОВ «ФК «Позика») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 травня 2011 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» (далі — ПАТ «Креді Агріколь Банк») укладено кредитний договір № 1/1115203, згідно умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 534 508,00 гривень, строком користування з 23 травня 2011 року по 22 травня 2016 року.

В якості забезпечення виконання зобов`язань, між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави № Z1/1115203 від 23 травня 2011 року та надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки Toyota, модель – LC200, 2011 року випуску, реєстраційний номер – НОМЕР_1 .

30 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 10-ІV, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 1/1115203 від 23 травня 2011 року укладеним між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 23 травня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № Р1/1115204, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язується перед позивачем нести солідарну відповідальність з позичальником за повне та належне виконання зобов`язань останнім умов кредитного договору з усіма змінами та доповненнями до нього.

В порушення вимог ст.ст.526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України позивач просить повернути кредит на загальну суму 541 170,89 грн, з яких 235 208,49 грн – сума простроченого основного боргу за кредитом, 21 508,85 грн – сума прострочених процентів, 258 331,55 грн – сума інфляції, 26 122,00 грн – 3% річних.

Представник позивача надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, не повідомили про причини неявки, від яких не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, у встановлений строк відзив не подали.

Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2020 року заочне рішення від 4 грудня 2017 року, ухвалене по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасовано.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі обставини та відповідно до них правовідносини.

23 травня 2011 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» (далі — ПАТ «Креді Агріколь Банк») укладено кредитний договір № 1/1115203, згідно умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 534508,00 грн., строком користування з 23 травня 2011 року по 22 травня 2016 року.

В якості забезпечення виконання зобов`язань, між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави № Z1/1115203 від 23 травня 2011 року та надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки Toyota, модель – LC200, 2011 року випуску, реєстраційний номер – НОМЕР_1 .

30 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 10-ІV, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 1/1115203 від 23 травня 2011 року укладеним між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 23 травня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № Р1/1115204, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язується перед позивачем нести солідарну відповідальність з позичальником за повне та належне виконання зобов`язань останнім умов кредитного договору з усіма змінами та доповненнями до нього.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п.1.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за договором, сплачувати нараховані проценти, комісію, можливі штрафні санкції.

Згідно п. 3.2.6. кредитного договору невиконання зобов`язання по повному погашенню простроченої заборгованості протягом 30 днів з дати направлення повідомлення, дає право банку вимагати дострокового повернення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. У цьому випадку, банк направляє позичальнику та його поручителям (за наявності) письмову вимогу про дострокове погашення кредиту, в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені.

Згідно п.3.2.7. кредитного договору якщо позичальник протягом 31 дня з моменту отримання ним письмової вимоги банку, зазначеної в п. 3.2.6 договору, не виконає вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, штрафними санкціями тощо, банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за договором в сумі 541 170,89 гривень, з яких 235 208,49 грн – сума простроченого основного боргу за кредитом, 21 508,85 грн – сума прострочених процентів, 258 331,55 грн – сума інфляції, 26 122,00 грн – 3% річних, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 1/1115203 від 23 травня 2011 року, укладеного між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та клієнтом ОСОБА_1 .

Таким чином, стягненню з відповідача ОСОБА_1 підлягає сума заборгованості за кредитом у розмірі 541 170,89 грн.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього Кодексу.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 4.1 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання усіма сторонами та втрачає свою силу з моменту повного виконання забезпеченого ним зобов`язання.

Зі змісту пункту 4.1 договору поруки слідує, що умови договору поруки не встановлюють строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому має застосовуватися припис частини четвертої статті 559 цього Кодексу у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 60 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11).

Згідно п.1.1.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит строком з 23.05.2011 року по 22.05.2016 року, кредитор до 22.11.2016 року - протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя, таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими правовідносин за договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору

Відповідно до ст. ст.525, 526, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» ( м. Київ, вулиця Авіоконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 39493634) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 1/1115203 від 23 травня 2011 року в сумі 541 170 (п`ятисот сорока однієї тисячі ста сімдесяти) гривень 89 копійок, на відшкодування сплаченого судового збору 8 117 (вісім тисяч сто сімнадцять) гривень 57 копійок.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (м. Київ, вулиця Авіоконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 39493634) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко