Вирок № 93549782, 09.12.2020, Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 143/441/20

ВИРОК

Іменем України

09.12.2020р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Бойка А. В.,

за участю секретаря судових засідань Мельніченко Т. Б.,

прокурора Огірчук О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за № 12020020270000073 від 07.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого, а саме: 11.02.2020 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 185 КК України до 180 годин громадських робіт , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, -

В с т а н о в и в:

До Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020270000073 від 07.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.

В ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львів, житель АДРЕСА_1 згідно вироку Погребищенського районного суду Вінницької області від 11.02.2020 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 180 годин громадських робіт.

24.03.2020 начальником Погребищенського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області Жовтобрюх Л.В. ОСОБА_1 було направлено для відбування призначеного покарання до Павлівської сільської ради з встановленням йому чотирьох годинного робочого дня з 09.00 до 13.00 год., починаючи з 25.03.2020. Крім цього, ОСОБА_1 24.03.2020 письмово ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування призначеного йому покарання. Незважаючи на це, ОСОБА_1 під час відбування визначеного судом покарання у виді громадських робіт допустив прогули та не виходив на роботу без поважних на те причин, починаючи з 01.04.2020 по 03.04.2020.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, за обставин викладених у обвинувальному акті, щиро каявся, вказав, що повністю відбув покарання у виді громадських робіт, просив суворо не карати.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення повністю, його показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, його позиція є добровільною та істинною, то суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.389 КК України – як ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується добре (а. с. 34). На обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває (а. с. 32). Раніше судимий (а. с. 39).

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини справи та вказані дані про особу ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є його щире каяття.

Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Відповідно до висновків Погребищенського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, наданих у досудовій доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органів пробації та інших суб`єктів соціальної роботи, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (а.с. 23-25).

Обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання та реєстрації, де характеризується посередньо, одружений, на його утриманні та вихованні перебуває малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи на особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення умисного злочину, однак на момент ухвалення судового рішення повністю відбув громадські роботи, що стверджується довідкою №42/17-539-20 від 15.06.2020 Погребищенського РС філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, тому суд призначає покарання в межах санкції ч.2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України.

Призначаючи покарання суд виходить із того, що 01.07.2020 набрав чинності Закон України від 22.11.2018 № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Підпунктом 6 п.4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону встановлено, що у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на день набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України.

Означене кримінальне провадження про злочин, який визначено як кримінальний проступок, на день набрання чинності вказаним вище Законом перебуває на розгляді суду, у зв`язку із чим судовий розгляд здійснюється на загальних підставах.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись. ч.2 ст. 389 КК України, ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ухвалити про звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку він не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя