Рішення № 93548614, 04.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/5040/20

В справі № 755/1708/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

представника позивача- Ільєнко К.С.

відповідача- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства »ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за актом порушення,суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 6 705, 58 гр. заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення.

Посилається в позові на те, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електроенергії.

10 травня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , представниками РЕМ «Східний» було виявлено порушення - відсутність пломби електропередавальної організації на фасадному ящику.

На підставі виявленого було складеноАккт про порушення № 37736 від 10 травня 2017 року.

Вартість електричної енергії, не врахованої внаслідок порушення боржником ПКЕЕН, проведена за Методикою визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕН та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними становить 6 705, 58 гр.

Станом на 01 січня 2020 року заборгованість за актом про порушення ПКЕЕН № 37736 споживачем не погашена.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивач подав до суду позовну заяву 31 січня 2020 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року справу було передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 16 березня 2020 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 30 березня 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

08 травня 2020 року направлений відповідачу пакет документів було повернуто до суду без вручення з відміткою поштового відділення про повернення в зв`язку з закінченням терміну зберігання.

/ а. с. 44 /

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, за ініціативою суду, справа була призначена до розгляду з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що він не вчиняв порушення, вказані позивачем та в нього відсутня заборгованість.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року /чинних на момент виникнення спірних правовідносин/ ці Правила регулюють відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками.

Правила обов`язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Пунктом 53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав відповідачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 травня 2012 року.

На підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2018 року вказаний будинок відповідачем був проданий.

10 травня 2017 року представниками РЕМ «Східний» виявлено порушення - відсутність пломби електропередавальної організації на фасадному ящику будинку, в зв`язку з чим був складений Акт про порушення № 37736.

Акт підписали представники енергопостачальника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ознайомлений свідок та уповноважена споживачем особа ОСОБА_5

12 червня 2017 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення, на підставі рішення якої проведено розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 05 серпня 2016 року по 10 травня 2017 року, в сумі 6 705, 58 гр.

/ а.с. 14 - 19; 23 /

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (W, кВт х год), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії та за кількістю днів: з дня останнього контролю огляду приладу обліку чи технічної перевірки приладу обліку, чи набуття прав власності на об`єкт до моменту усунення порушення, за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.

Як вбачається з розрахунків, проведених позивачем за формулою, встановленою п. 3.4 Методики, заборгованість за актом про порушення складає 6 705, 58 гр.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував, що на момент проведення перевірки та складання Акту будинок належав на праві власності йому.

В той же час зазначив, що він не має нести відповідальності за вказані порушення, оскільки в будинку проживали сторонні особи, яких він намагався виселити, які користувалися електроенергією, а тому зобов`язані нести відповідальність за вказані в Акті порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Виходячи з цього та викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Суд не приймає о уваги заперечення відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Аналогічні положення містяться у статтях 76, 80 ЦПК України.

За змістом даних норм закону доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.

Це положення є одним із основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні принципу змагальності, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Заперечуючи проти свого обов`язку нести відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією відповідач не заперечував, що на момент перевірки був власником будинку.

Невідомими особами, які проживали в будинку, були особи, вселені в будинок ним особисто і які проживали в будинку з його дозволу.

Відповідач не заперечував, що Договір найму з вказаними особами ним не укладався, проживали вони в будинку за усною домовленістю і ці особи є невідомими йому.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Враховуючи дане правове обґрунтування та приведене вище, заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102, 00 гр.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 12, 15, 16, 526, 714 ЦК України, ст. ст. 5, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 4-5, 12-13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_1 / на / 1 737, 71гр. боргу та 1 600, користь Приватного акціонерного товариства »ДТЕК Київські електромережі» / ЄДРПОУ 41946011 / 6 705, 58 гр. боргу та 2 102, 00 гр. гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2020 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва