Ухвала суду № 93547162, 15.12.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1694/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого: судді - Романової О.Г.,

за участю:

секретаря – Соломки Л.М.,

прокурора – Степанок В.В.,

особи, стосовно якої розглядається клопотання

про застосування примусових заходів медичного характеру – ОСОБА_1 ,

законного представника – ОСОБА_2 ,

захисника – Чирви О.В.,

потерпілого – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020250280000301 від 22 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020250280000301 від 22 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор звернулася до суду із клопотанням про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься за ступенем тяжкості до категорії особливо тяжких злочинів.

На теперішній час у ОСОБА_1 виявляються прояви хронічного психічного захворювання у формі шизотипового розладу з проявами психотичного епізоду, з маячними ідеями відношення, через що він не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, не може самостійно приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді, і за своїм психічним станом через відмічені в клінічній картині актуальні маячні ідеї відношення, емоційного напруження, психологічні прояви, високий ризик агресії і суїцидальні тенденції, що становить активний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння ОСОБА_1 суспільно-небезпечних дій, він потребує госпіталізації до закладу з надання писхіатричної допомоги із суворим наглядом і лікування в примусовому порядку.

На сьогоднішній день відсутні дані, які б стверджували про поліпшення психічного стану ОСОБА_1 , а також враховуючи те, що застосування жодного з більш м`яких запобіжних заходів, ніж поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. А тому з метою запобігання спробам переховуватися від суду, вчинення тиску на потерпілого та свідків, а також запобіганню вчинення іншого кримінального правопорушення просить суд обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечнй поведінку – суворим типом нагляду, строком до 60 діб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Захисник Чирва О.В в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді передання особи, стосовно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру під опіку його матері – законному представнику ОСОБА_2 з обов`язковим лікарським наглядом. Суду пояснила, що під час досудового слідства ОСОБА_1 слідчим суддею було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказаний запобіжний захід не був оскаржений стороною обвинувачення. Весь цей час ОСОБА_1 не порушував умови застосованого до нього запобіжного заходу. Останній має постійне місце проживання, проживає з матір`ю та бабусею, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи характеристиками. Деякий час, до події яка сталася, працював. Раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Наміру ухилятися від суду немає, а також не вчиняв та не буде вчиняти в подальшому спроби чинити тиск на потерпілого та свідків. Зауважила, що тяжкість скоєного не може бути єдиною підставою для обрання особі найсуворішого запобіжного заходу. Окрім того, відповідно до консультативного висновку лікаря-психіатра ОСОБА_4 від 19.11.2020 ОСОБА_1 призначено амбулаторне лікування. Згідно консультативного висновку лікаря останній потребує підтримуючого амбулаторного лікування та не потребує, на даний час, госпіталізації, оскільки, якщо буде вживати призначені йому ліки, не буде становити суспільної небезпеки ні для себе, ні для суспільства.

Законний представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання її сину ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги та просила суд передати останнього їй під опіку. Суду пояснила, що вона здатна забезпечити контроль за поведінкою сина, а в період коли вона буде перебувати на роботі, наглядати за ним буде його бабуся. На запитання суду повідомила, що вона працює ветеринарним лікарем з графіком роботи: з 11 год. до 17 год., з одним вихідним днем на тиждень – суботу. Повідомила, що вона мала розмову з лікарем – психіатром ОСОБА_4 , на амбулаторному лікуванні якого знаходиться її син, та останній їй повідомив, що її син може лікуватися вдома приймаючи прописані ним ліки, які вона надає йому щодня. Її син знаходиться весь час вдома, не спілкується з свідками та потерпілим. Наразі, мобільного телефону у нього немає.

Особа, стосовно якої розглядається клопотання – ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд передати його під опіку матері – ОСОБА_2 . Пояснив, що він буде перебувати весь час вдома, допомагати матері та зобов`язується не впливати на свідків та потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав та суду пояснив, що його лякає той факт, що ОСОБА_1 , маючи психічне захворювання, буде знаходиться вдома без цілодобового лікарського нагляду, враховуючи те, що він завдав йому тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні, в зв`язку із задоволенням клопотання захисника Чирви О.В. про допит в судовому засіданні в якості спеціаліста лікаря-психіатра КНП «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради на амбулаторному лікуванні якого знаходиться ОСОБА_1 , був допитаний лікар-психіатр ОСОБА_4 , який суду пояснив, що дійсно у нього на амбулаторному лікуванні знаходиться ОСОБА_1 . Він знайомий із висновком судово-психіатричного експерта № 389 КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради та погоджується із поставленим ОСОБА_1 діагнозом. Однак, вважає, що на даний час, за своїм станом, він може знаходитися вдома на амбулаторному лікуванні. Якщо він буде приймати ліки, які йому призначені, то загострення хвороби не буде, однак він не може гарантувати це на сто відсотків, оскільки на розвиток хвороби можуть впливати різні стресові події. Вважає, що ОСОБА_1 , за своїм психічним станом, на даний час, не є небезпечним для суспільства. Наявність у ОСОБА_1 сиїцидальних тенденцій він не помітив.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Відповідно до вимог ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ( ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч. 2 ст. 177 КПК України).

В силу положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, згідно положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Положеннями ч. 2 ст. 508 КПК України передбачено, що запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 508 КПК України, мають бути застосовані судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

Метою застосування запобіжного заходу є не каральна, а забезпечувальна функція, тобто, до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність яких підтверджено в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до відомостям клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, що відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься за ступенем тяжкості до категорії особливо тяжких злочинів.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, у п. 81 вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні суспільно-небезпечного діяння саме ОСОБА_1 була перевірена судом під час досудового слідства.

Також, судом враховано висновки судово-психіатричного експерта № 389 КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради від 30.09.2020 відповідно до якого на період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, у нього відмічалися прояви хронічного психічного захворювання у формі шизотипового розладу з проявами психотичного епізоду, з маячними ідеями відношення (F-21 за міжнародними класифікацією хвороб 10 перегляду), через що на вказаний період часу він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час у ОСОБА_1 виявляються прояви хронічного психічного захворювання у формі шизотипового розладу з проявами психотичного епізоду, з маячними ідеями відношення, через що він не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може самостійно приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді, і за своїм психічним станом через відмічені в клінічній картині актуальні маячні ідеї відношення, емоційного напруження, психопатоподібні прояви, високий ризик агресії і суїцидальні тенденції, що становить активний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння ОСОБА_1 суспільно-небезпечних дій, він потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом і лікування в примусовому порядку.

Судом враховується характер суспільно-небезпечного діяння, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, та практику Європейського суду з прав людини п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали поміщення ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Під час розгляду питання про психічний стан особи, стосовно якої розглядається клопотання та наявність відповідно до них ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень, суд надає перевагу висновку судово-психіатричного експерта № 389 КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради від 30.09.2020 перед висновком, допитаного в судовому засіданні в якості спеціаліста, лікаря-психіатра ОСОБА_4 , на амбулаторному лікуванні якого знаходиться ОСОБА_1 , оскільки вказаний висновок складений комісією лікарів, які спеціалізуються на проведенні саме судово-психіатричних експертиз, мають великий стаж експертної роботи у сфері психіатрії та, на думку суду, враховуючи на порядок проведення судової експертизи, мали можливість більш детально вивчити психічний стан під експертної особи.

Суд не погоджується із доводами захисника Чирви О.В. про те, що обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді передання останнього під опіку його матері – законному представнику ОСОБА_2 зможе забезпечити його належну поведінку під час судового слідства, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, законний представник працює, має графік роботи, який не дозволяє їй постійно перебувати вдома та здійснювати цілодобовий контроль над поведінкою свого сина. Доводи сторони захисту про те, що під час відсутності вдома законного представника, ОСОБА_1 зможе перебувати під наглядом своєї бабусі, суд не може прийняти до уваги, оскільки стороною захисту ставилося питання про передачу особи, стосовно якої розглядається клопотання, під опіку саме законному представнику ОСОБА_2 та на час розгляду клопотання у суду відсутні відомості щодо бажання вказаної особи (бабусі) взяти свого онука під опіку на час зайнятості на роботі законного представника.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що прокурором, в ході розгляду даного клопотання, доведено, що вказані в клопотанні ризики, а саме: ризик переховування від суду, вчинення тиску на потерпілого та свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним.

Отже, враховуючи вищевикладене, зважаючи на стан психічного здоров`я ОСОБА_1 , з метою запобігання заподіяння останнім шкоди як собі, так і іншим особам, суд дійшов висновку про доцільність обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Такий висновок, на думку суду, не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою тримання особи, яку вважають психічно хворою, під вартою має відповідати цілям пункту 1 статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні позбавлення осіб волі у свавільний спосіб, а також відповідати цілям обмеження, зазначеного у підпункті "е". У своїх рішеннях Європейський Суд неодноразово наголошував на тому, що особа не може вважатися "психічно хворою" та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (рішення у справах "Анатолій Руденко проти України" від 17 квітня 2014 року, "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

У зв`язку із задоволенням клопотання прокурора про поміщення ОСОБА_1 до психіатричного закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку та необхідністю забезпечити його участь в подальших судових засіданнях, суд вважає за доцільне провести наступні судові засідання у режимі відео конференції із Дніпровською філією «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» із участю останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131,177, 178, 194, 336, 503, 508, 369-372, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у

вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку – задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Велика Бурімка, Чорнобаївського району Черкаської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме: «Дніпровську філію «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» з суворим наглядом, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 84, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12.02.2021 року включно.

Строк поміщення до психіатричного закладу рахувати з моменту фактичного поміщення.

Провести всі наступні судові засідання під час розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020250280000301 від 22 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України в режимі відеоконференції із «Дніпровську філію «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» за участю ОСОБА_1 .

Виконання даної ухвали покласти на Чорнобаївське відділення поліції Золотоніського ВП ГУНП України в Черкаській області в частині доставлення до закладу з надання психіатричної допомоги та Дніпровську філію Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги Державної установи Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України (код ЄДРПОУ 34476174), що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, будинок 84 - в частині поміщення ОСОБА_1 до психіатричного закладу та забезпечення поведення відеоконференції.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Степанок О.В.

Вручити копію ухвали особі, стосовно якої розглядається клопотання – ОСОБА_1 , законному представнику ОСОБА_2 , захиснику Чирві О.В., потерпілому ОСОБА_3 , прокурору Степанок О.В. та направити для виконання Чорнобаївському відділенню поліції Золотоніського ВП ГУНП України в Черкаській області та Дніпровській філії Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги Державної установи Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Чорнобаївського

районного суду Черкаської області О. Г. Романова